Ухвала суду № 24821636, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16904/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Аркада-Гарант" до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2011 №0001952201, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2012 р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.06.2011р. №0001952201.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виразив прохання скасувати це рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 06.05.2011 року по 17.05.2011 року проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, за результатами якої складено акт від 27.05.2011 року за № 140/2201/190222653.

Згідно з актом перевіркою встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у не включенні до складу валового доходу від діяльності іншої, ніж страхова, авансових платежів в сумі 1280629 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 25% за період І кв. 2008р. І кв. 2010р. всього на суму 320157 грн.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011р. №0001952201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 400196 грн. (у т.ч.: 320157 грн. основний платіж, 80039 грн. - штраф).

Доводи відповідача полягають у тому, що страхові платежі за договорами страхування сплачені страхувальниками на користь позивача раніше ніж розпочався термін дії договорів, у зв'язку з чим такі кошти не стосуються страхової діяльності та розглядаються відповідачем як безповоротна фінансова допомога, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 25 відсотків.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем правомірно відображено зазначені доходи як доходи від страхової діяльності та застосовано 3-відсоткова ставка податку на прибуток, визначеної абз. 3 пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону, включаються до валового доходу.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що дохід від страхової діяльності юридичних осіб резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у п.10.1 ст. 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених п. 1.37 та п. 1.42 ст. 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у пп. 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 цього Закону (25 відсотків).

З матеріалів справи вбачається, що за період І кв. 2008р. І кв. 2010р. позивачем укладалися страхові договори (поліси) добровільного страхування квартир та особистого майна громадян, у зв'язку з чим позивачем отримано дохід у сумі 1280629 грн. у вигляді страхових платежів. Вказана сума страхових платежів сплачена страхувальниками на користь позивача при підписанні та одержанні договорів (полісів), як встановлено в розділі "Страхова сума, страховий тариф, страховий платіж" цих полісів. Термін дії договорів визначався у відповідному розділі полісу, при цьому його початок відмінний від дати підписання договору (полісу) і фактично розпочинався з наступного звітного податкового кварталу (періоду).

У зв'язку з цим, позивач обліковував отримані кошти на рахунку 68.11 (Аванси отримані) та зараховував на рахунок 76.1 (Страхові платежі) в тому звітному податковому періоді, в якому договори набирали чинність. У податковому обліку вказаний дохід позивачем відображено як дохід від страхової діяльності та оподатковано за ставкою 3 відсотки, визначеною пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегією суддів встановлено, що джерелом отриманих позивачем вказаних доходів є виключно його страхова діяльність.

До того ж, сплата страхувальниками коштів за договором страхування до початку строку страхового покриття відповідає умовам договору і не суперечить вимогам чинного законодавства.

В контексті п. 7.2 ст. 7 Закону № 334/94 даний факт не змінює правову природу вказаних платежів як страхових та джерело їх одержання і не впливає на порядок їх оподаткування.

Також судом враховується поданий позивачем до суду експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.01.2012р. №13004/13005/11-45, згідно висновками з якого: 1) суми платежів, що надійшли позивачу від страхувальників на підставі договорів (полісів) добровільного страхування квартир вважаються страховими платежами; 2)суми платежів не являються доходами з інших джерел у розумінні Закону № 334/94; 3)заниження податку на прибуток за ставкою 25 відсотків на суму 320157 грн., зазначене в акті перевірки ДПІ від 27.05.2011р. №140/22-01/19022263, нормативно та документально не підтверджується.

Враховуючи вищенаведене та експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.01.2012р. №13004/13005/11-45 колегія суддів, як і суд першої інстанції приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи та досліджені судом докази у своїй сукупності і взаємозв'язку підтверджують правомірність оподаткування доходів від страхової діяльності.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 14.06.2012.