Ухвала суду № 24819421, 07.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року справа №2а/0570/1645/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

суддів:Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г.

при секретарі судового засідання: Братченко О.В.

за участю представників:

представник позивача:ОСОБА_4 / діє на підставі довіреності/

представник відповідача:ОСОБА_5 / діє на підставі довіреності/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Росія" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1645/2012 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 позивач Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення від 18.10.2011 року № 237 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 12665 грн. 40 коп., в тому числі не зараховані витрати коштів фонду в розмірі 8443 грн. 60 коп. та штрафні санкції в розмірі 4221 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано на неправомірність висновків Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про порушення вимог п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 року № 12, та норм Закону України «Про відпустки», п. 1 ст. 35 та п. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», п. 20 Порядку розрахунку середньої заробітної плати по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266.

Вважає, що ним не допущене порушення вимог чинного законодавства при наданні путівки робітнику підприємства, оскільки рішення № 221597 про надання путівки до санаторію працівнику ОСОБА_7 прийняте в листопаді 2010 року, але помилково внесене до протоколу від 15.12.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1645/2012 в задоволені позовних вимог Державного підприємства «Селидіввугілля» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення від 18.10.2011 року № 237 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 12665 грн. 40 коп., в тому числі не зараховані витрати коштів фонду в розмірі 8443 грн. 60 коп. та штрафні санкції в розмірі 4221 грн. 80 коп- було відмовлено

Не погодившись з винесеною постановою Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Росія" подало апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обгрунтовують невірним застосування судом норм матеріального і процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідані просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253) є юридичною особою, зареєстроване за юридичною адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41.

Донецьке відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснило перевірку ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з питань повноти нарахування, перерахування та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої складений акт від 30.09.2011 року (а.с. 22 - 27.)

В ході перевірки за період з 01.10.2010 року по 01.01.2011 рік встановлені факти порушення ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» вимог п. 1 ст. 35, п. 2 ст. 36, ст. 37, ст. 47, ст. 48, п. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266, щодо порушення порядку витрачання страхових коштів на загальну суму 13321 грн. 84 коп.

Як зазначено в акті перевірки, ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» протягом перевіряємого періоду в порушення п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12, виділена курортна путівка № 331597 застрахованій особі ОСОБА_7 в санаторій «Донбас» терміном лікування 21 день з 12.12.2010 року, тоді як рішення комісії соціального страхування щодо видачі такої путівки прийняте тільки 15.12.2010 року, крім того, оскільки згідно зворотного талону ОСОБА_7 в термін з 12.12.2010 року по 01.01.2011 рік перебував на лікуванні, та, крім того, з 30.11.2010 року по 25.12.2010 рік знаходився у черговій відпустці, з 26.12.2010 року 31.12.2010 року повинен працювати в 1 зміну, виходи в табелі не проставлені та згідно особового рахунку ОСОБА_7 заробітна плата за термін з 26.12.2010 року по 31.12.2010 рік не нарахована.

У зв'язку з виявленим порушенням витрачання коштів Фонду не прийнята до заліку сума вартості путівки, видана застраховані особі ОСОБА_7 без рішення комісії Фонду, в розмірі 3307 грн. 50коп. (з урахуванням часткової сплати працівником путівки в розмірі 1417 грн. 50 коп., повна вартість путівки складає суму 4725 грн.).

Згідно акту перевірки від 30.09.2011 року загальна сума порушення використання коштів Фонду складає суму в загальному розмірі 8881 грн. 29 коп., в тому числі за 2010 рік - 6418 грн. 96 коп., за 2011 рік - 2462 грн. 33 коп.

18.10.2011 року Донецьке відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняло рішення № 237 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого не прийняті до заліку витрати страхувальника в сумі 13321 грн. 94 коп.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач оскаржує рішення в частині не прийнятих до заліку витрат страхувальника в сумі 8443 грн. 60 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4221 грн. 80 коп.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,а постанова суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Частиною 1 статті 9 цього Закону визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів та є страховиком.

Пунктом 3 частини 1 статті 28 цього Закону страховику надане право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» позивач у справі є страхувальником.

Відповідно до статті 35 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, в якому зазначені дні тимчасової непрацездатності, а не робочі зміни тощо.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, визначено, що випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності -«Стати до роботи» (у графі «Стати до роботи» зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до п. 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середьогодинної) заробітної плати (доходи, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індівідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Згідно ст. 61 Кодексу законів про працю України підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях (далі -підприємствах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу.

Пунктом 15 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, визначено, що якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності застосовується середньогодинна заробітна плата.

Тобто, якщо для працівника встановлений підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка роботи цього працівника, та допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі години згідно з графіком змінності застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності, при цьому при підрахунку кількості годин непрацездатності за графіком для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності мають враховуватися згідно з графіком роботи застрахованої особи робочі години за час непрацездатності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що здійснюючи оплату часів роботи за графіком змінності у повному обсязі, тобто, за часи, коли працівник вже приступив до роботи, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та надмірно оплачує такі часи.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за принципами, зокрема, цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2008 року № 483/020/99-08 якщо для працівника установлено підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка роботи цього працівника, і допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі години згідно з графіком змінності застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності.

Оскільки позивач під час оплати листків непрацездатності здійснював оплату за часи, коли працівник згідно листка непрацездатності вже повинен приступити до роботи, суд вважає позовну заяву в частині визнання недійсним рішення щодо неприйняття до заліку витрат страхувальника в сумі 5136 грн. 10 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 2568 грн. 05 коп. такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача щодо скасування рішення в частині витрачання сум страхових коштів в розмірі 3307 грн. 50 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1653 грн. 75 коп., суд враховує наступне.

Обов'язок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності контролювати розподіл, облік, зберігання, видачу, використання путівок, здійснення часткової оплати за путівки та звітністю по путівках визначений п. 6.1. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12.

Відповідно до п. 4.2. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12 відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі -підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Згідно 5.2. Порядку застрахована особа, яка отримала путівку в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу, зобов'язана повернути до лікувально-профілактичного закладу, який видав путівку, заповнений зворотний талон путівки або довідку про факт перебування в санаторно-курортному закладі, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою даного закладу, про що робиться відмітка в журналі обліку путівок до санаторно-курортних закладів.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції курортна путівка № 331597 працівнику позивача ОСОБА_7 видана 12.12.2010 року, рішення комісії соціального страхування щодо видачі такої путівки прийняте 15.12.2010 року.

Тобто, курортна путівка № 331597 видана позивачем без рішення комісії.

Крім того, згідно зворотного талону ОСОБА_7 в термін з 12.12.2010 року по 01.01.2011 рік перебував на лікуванні, з 30.11.2010 року по 25.12.2010 рік знаходився у черговій відпустці, з 26.12.2010 року 31.12.2010 року повинен працювати в 1 зміну, виходи в табелі не проставлені та згідно особового рахунку ОСОБА_7 заробітна плата за термін з 26.12.2010 року по 31.12.2010 рік не нарахована.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, у зазначений період працівник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати, страхові внески у цей період до Фонду не перераховувались

Крім того, позивач в позовній заяві не заперечує факт порушення чинного законодавства у цій частині, але наполягає на помилковості допущення такого порушення.

Згідно п. 6.2. Порядку сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Росія" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1645/2012 -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1645/2012-залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 12 червня 2011 року

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді В.Г.Яманко Е.Г.Казначеєв