Ухвала суду № 24819300, 12.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року справа №2а/0570/23484/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

секретар Балакай І.Л.

за участі представника позивача ОСОБА_4 (на підставі довіреності)

представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 р. у справі № 2а/0570/23484/2011 (головуючий І інстанції Галатіна О.О. ) за позовом Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування висновків акту перевірки, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 19 грудня 2011 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування висновків акту перевірки. В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги. З урахуванням зазначених змін просив скасувати висновки акту перевірки від 22 листопада 2011 року № 1288/23-2/04719432 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Автовокзали Донбасу», ТОВ «Компанія Гонорант», ТОВ «ВЧК», ТОВ «Укрпромторг», ТОВ «Укрмашпром», ТОВ «ЛИК», ТОВ «Фірма «Альфа-Імпекс» за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2011 року. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0004332340 від 13 грудня 2011 року, яким на підставі акта перевірки № 1288/23-2/04719432 від 22 листопада 2011 року встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 24731946 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції 4946389 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задоволені. Скасовано висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 1288/23-2/04719432 від 22.11.2011 року про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Автовокзали Донбасу», ТОВ «Компанія Гонорант», ТОВ «ВЧК», ТОВ «Укрпромторг», ТОВ «Укрмашпром», ТОВ «ЛИК», ТОВ «Фірма «Альфа-Імпекс» за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2011 року.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0004332340, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька 13.12.2011 р, яким на підставі акту перевірки № 1288/23-2/04719432 від 22.11.2011 р. встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 24731946 грн. 00 коп. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4946389 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року, відповідач подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсзяі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час розгляду справи, суд першої інстанції не врахував всіх обставин фактичного здійснення господарьских операцій та дійшов до висновку про те, що позивачем надано всі необхідні документи яківідповідать вимогам чинного законодавства та Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», також судом не взято до уваги те, що позивачем не вжито жодних заходів та не надано документів щодо повернення 100% предоплати, що підтверджує формальність вчинених господарьских операцій.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, висновок судов-економічної експертизи № 121/25 від 01 червня 2012 року, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, приватне акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод» є юридичною особою, зареєстроване рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 15.06.1994 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька та є платником податку на додану вартість.

22 листопада 2011 року державними податковими інспекторами ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Красноармійський машинобудівний завод» по взаємовідносинам з ТОВ «Автовокзали Донбасу», ТОВ «Компанія Гонорант», ТОВ «ВЧК», ТОВ «Укрмашпром», ТОВ «ЛИК» невиїзна перевірка ТОВ «Промпрогрес» з питань здійснення вимог податкового законодавства за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2011 року № 1288/23-2/04719432, яким встановлені порушення п.п. 7.2.1 п. п. 7.2.6 п.п. 7.4.1 п. 7.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 19785557 грн., у тому числі по періодах: у червні 2009 року на суму 19094130 грн.; у липні 2009 р. на суму 90812 грн.; у листопаді 2009 р. на суму 170000 грн.; у лютому 2010 р. на суму 430615 грн.

За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2011 року № 00043232303/1, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 19785557 грн. та застосовано штраф у сумі 4946389 грн. Висновки податкового органу були зроблені виходячи з виявлення ознак нікчемності угод укладених між позивачем та ТОВ «Компанія Гонорант», ТОВ «ВЧК». Відповідач вважає, що здійснення позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами мало безтоварний характер. Вказані операції на думку податкового органу, були спрямовані на заниження обєкту оподаткування, несплати податків, з метою отримання позивачем податкової вигоди, штучного формування податкового кредиту.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивачем з вказаними контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

З червня 2009 року по лютий 2010 року позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Компанія Гонорант», ТОВ «ВЧК».

Так, між ПрАТ «КМЗ» та ТОВ «Компанія Гонорант» було укладено договір поставки № КХО 1506 від 15.06.2009 р. та № КГ 08/02/1 від 08.02.2010 року. Умови цих договорі є тотожними.

На виконання умов зазначених договорів вказані контрагенти видали позивачу податкові накладні № 3003.1 від 30.06.2009 року на суму передплати 46564782,30, в т.ч. ПДВ 7760797,05 грн.; № 26.06 від 26.06.2009 року на суму передплати 544871,49 грн., в т.ч. ПДВ 90811,92 грн.; № 41 від 17.02.2010 року на суму передплати 4800000,00 грн. в т.ч. ПДВ 800000,00 грн.

З урахуванням розрахунку коригування № 7/41 від 17.02.2010 року всього на суму 49693343,79 грн., ПДВ - 8282223,97 грн.

До складу податкового кредиту позивач включив у червні 2009 року 7760797 грн., у липні 2009 року - 90812 грн., лютому 2010 року - 430615 грн.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції правомірно зробив висновок про підтвердження договорами поставки, податковими та видатковими накладними, виписками банку, щодо проведення розрахунків з ТОВ «Компанія Гонорант», правомірність включення до складу податкового кредиту витрат понесених у звязку з виконанням вищевказаних договорів.

Крім того, встановлено, що на виконання умов зазначених договорів позивач перерахував на адресу ТОВ «Компанія Гонорант» грошові кошти згідно банківських виписок.

За даними журналу-ордеру по рах. 371 «Розрахунки за виданими авансами» дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Компанія Гонорант» складає 59698493,79 грн.

Щодо господарських операцій з ТОВ «ВЧК», судова колегія зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «ВЧК» були укладені договори постачання № КМЗ 1506 від 15.06.2009 р. та № 1102-ВЧК від 02.11.2009 р. № КМЗ 0125 від 25.01.2010 р.

Згідно з умовами договору, продавець ТОВ «ВЧК» зобовязується передати товар у власність покупця ВАТ «КМЗ», а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах передбачених даним договором. Найменування, одиниця обміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару (асортимент та номенклатура) визначається в накладних, які є невідємною частиною договору (п. 1 Договору).

Оплата по даному договору провадиться в гривнях шляхом банківського перевода на розрахункових рахунок продавця. Оплата провадиться на підставі рахунків, що виставлені продавцем. Оплата товару провадиться покупцем шляхом перерахування 100% передплати на поточний рахунок постачальника (п. 3 Договору).

Строк постачання товару договірний та здійснюється по кожній конкретній партії поставки. Умови поставки товару договірні (п. 4 Договору).

Строк дії договору з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 9 Договору).

На виконання умов цих договорів підприємство постачальник видало позивачу податкові накладні № 06-30-1 від 30.06.2009 р. на суму передплати 68000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 11333333,33 грн.; № 1102 від 02.11.2009 р. на суму 639918,00 грн., у тому числі ПДВ 106653,00 грн.; № 11-03 від 30.11.2009 р., на суму 380084,40 грн., ПДВ 63347,40 грн., № 2801 від 28.01.2010 р. на суму 4860000 грн., ПДВ 810000,00 грн., № 2602 від 26.02.2010 року на суму 4452000,19 грн. та ПДВ - 742000,03 грн. Всього на суму 78332002,59 грн. В т.ч. ПДВ 13055333,76 грн.

За даними журналу-ордеру по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «ВЧК» складає - 8148834.78 грн.

Податок на додану вартість по зазначених податковим накладним, крім накладних за січень-лютий 2010 року, включений до складу податкового кредиту у червні 2009 року у сумі 11333333 грн., у листопаді 2009 року у сумі 170000 грн.

Суд першої інстанції оцінюючи первинні бухгалтерські документи зробив висновок, про підтвердежння факту здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «ВЧК».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливість здійснити перевірку первинних документів контрагентів позивача ТОВ «ВЧК», ТОВ «Компанія Гонорант» та відсутність на підприємствах вказаних контрагентів основних засобів трудових ресурсів не є підставою визнання угод, укладених з ними нікчемними.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги на предмет недійсності правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, оскільки вказані висновки не знайшли свого підтвердеження письмовими доказами.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до висновку № 121/25 судово-економічної експертизи від 01 червня 2012 року, не підтверджені документально висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 22.11.2011 року № 1288/23-2/04719432 від 22.11.2011 року про результати позапланової виїзної докуцментальної перевірки ПАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року про порушення п.п.7.4.1, п.п7.4.5п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку на додану вартість на загальну суду 19 785 557 грн.. у т.ч по періодах: у червні 2009 року на суму 19 094 130 грн; у липні 2009 року на суму 90 812 грн; у листопаді 2009 року на суму 170 000 грн; у лютому 2010 року на суму 430 615 грн.

Отже відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а висновки акту перевірки підтверджуються первинними документами бухгалтерського, податкового обліку та звітності.

Щодо доводів апеляційної скарги про закриття провадждення у справі в частині позовних вимог визнаннянедійсними висновків акту перевірки, судова колегія зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Податковим кодексом України в пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Акт державного органу це офіційний письмовий документ, який породжує для суб'єкта контролю певні правові наслідки. Як вірно зазначив суд першої інстанції, спірний акт перевірки може бути використаний як доказ у кримінальній справі, отже він породжує певні правові наслідки, а тому може бути оскаржений.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 р. у справі № 2а/0570/23484/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 р. у справі № 2а/0570/23484/2011 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 15 червня 2012 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Яманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.