Ухвала суду № 24818786, 01.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року справа №2а/1270/1891/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

1 червня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1891/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд № 2" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд № 2" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень, скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 р. № 0000162300 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 630395 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 157598,75 грн. та № 0000172300 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 271456 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 67864 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарги мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про податок на додану вартість". Судом не прийнято до уваги, що позивачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ „Лідер-Торг" первинними документами.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд № 2" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.03.2011 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 313755967, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17038037, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську.

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Монолітспецбуд № 2" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. та податку на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. по взаємовідносинам з ТОВ „Лідер-Торг", за результатами якої складений акт № 236/2300/31375967 від 24.05.2011 р. Перевіркою встановлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток на 1373616 грн. та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість в розмірі 1098893 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 25.01.2012 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000162300 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1264866 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 316216,50 грн. та № 0000172300 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 271456 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 67864 грн.

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську листом від 24.02.2012 р. № 3390/10/2330 внесені зміни до податкового повідомлення-рішення № 0000162300 та визначено, що даним податковим повідомленням-рішення збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 630395 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 157598,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ „Лідер-Торг" та ТОВ „Монолітспецбуд № 2", підтверджено первинними документами, господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З обставин справи вбачається, що між ТОВ „Монолітспецбуд № 2" та ТОВ „Лідер-Торг" укладені наступні договори на поставку матеріалів: від 04.05.2007 р. № ДГ-01/06/07-01 та від 11.08.2009 р. № 15 , за умовами яких ТОВ „Лідер-Торг" наставляв позивачу будівельні матеріали (труби, фланці, пісок, мінеральну вату тощо).

Виконання договорів підтверджено наявними в матерілах справи первинними документами, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, відомостями про оплату товару (банківські виписки по рахунку позивача), приймальними актами, журналом реєстрації довіреностей.

Колегією суддів встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД є будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, будівництво будівель, місцевих трубопроводів, інші види оптової торгівлі, діяльність у сфері інжинірингу.

З метою одержання прибутку позивачем укладена угода з ТОВ „Лідер-Торг", за якою позивач придбав у цього підприємства будівельні матіеріали, які були належним чином оприбутковані.

Використання придбаного у ТОВ „Лідер-Торг" товару позивачем у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи документами: договорами за виконання будівельних та ремонтних робіт, актами приймання-здачі виконаних будівельних робіт тощо.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ „Лідер-Торг" підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування валових витрат позивача обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з ТОВ „Лідер-Торг".

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки формування податкового кредиту позивачем за спірними господарськими операціями підтверджено податковими накладними, відсутні підстави для висновку про завищення податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання правочинів, укладених позивачем з ТОВ „Лідер-Торг", нікчемними, оскільки виконання договорів підтверджено належними первинними документами.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ „Лідер-Торг" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо нікчемності правочину позивача з ТОВ „Лідер-Торг", а також не підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами.

Що стосується доводів апелянта про нікчемність угоди, відповідач вказує, що ТОВ „Лідер-Торг" посадові особи підприємства не мали відношення до господарської діяльності підприємства. Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на те, первинні документи, видані цим підприємством, видані невідомою особою, а господарська угода, укладена позивачем з ТОВ „Лідер-Торг", не спричинила реального настання правових наслідків.

На час виконання договору поставки між ТОВ „Лідер-Торг" та позивачем постачальник товару здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не ліквідований, є платником податку на додану вартість

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що директорами ТОВ „Лідер-Торг" ОСОБА_1. та ОСОБА_2 договори, податкові накладні, видаткові накладні, інші первинні документи не виписувались, оскільки надані податковим органом на підтвердження цього докази (пояснення зазначених осіб) не є належним доказом у розумінні ст. 70 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1891/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1891/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд № 2" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.