Ухвала суду № 24817085, 05.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 р.Справа № 2а-14666/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-14666/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірбіс і К"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРБІС і К", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00005052305 від 24.10.11 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС і К" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 00005052305 від 24 жовтня 2011 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п. 135.5.5. ст.135 Податкового Кодексу України" від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що на підставі направлення від 29.09.2011 р. № 1758, виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова згідно із пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями та відповідно до наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.09.2011р. № 2037 проведена документальна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірбіс і К» (скорочена назва - ТОВ «Ірбіс і К») вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.09.2010 р. по 30.09.2011 р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки був складений акт № 4777/2305/37189751 від 13.10.2011 року, в якому встановлені порушення позивачем: п.п. 135.5.5. ст. 135 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1954 грн., у тому числі: за III квартал 2011 року - на 1954 грн.

Фактичні обставини, на підставі яких зроблено цей висновок, визнаються обома сторонами і полягають у тому, що сума статутного капіталу складає 16000,00 грн., частина внесених до статутного капіталу коштів 8494,00 грн. була витрачена під час господарської діяльності, частина внесків була повернута засновнику підприємства - ОСОБА_1.

Виходячи з даних обставин, в акті зроблено висновок про те, що неповернутий статутний капітал є доходом з інших джерел, сума статутного капіталу 8494,00 грн. є заборгованістю, за якою минув строк позовної давності і тому вважається безповоротною фінансовою допомогою. Таким чином, позивач повинен був, але не включив її до складу валових доходів.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00005052305 від 24.10.11 року.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про заниження позивачем валового доходу у вигляді безповоротної фінансової допомоги і відповідної суми податку на прибуток у III кварталі 2011 року є протиправним, а податкове повідомлення-рішення, ухвалене на підставі цього висновку, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ст. 135 Податкового Кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Поняття безповоротної фінансової допомоги, наведене у п.п. 14.1.257 ст. 14 Податкового Кодексу України, включає заборгованість одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, ч. 1, 6 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, для визначення наявності заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, необхідно передусім встановити наявність зобов'язання, строку виконання зобов'язання та наявність порушеного права.

Натомість, зобов'язання повернути повну суму вкладів засновників суперечить визначенню і суті товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки згідно з ч.2. ст. 140 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості своїх вкладів.

Стаття 21 Закону України «Про господарські товариства» встановлює наступні правила розподілу коштів товариства при його ліквідації: грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію. Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.

З огляду на викладене, під час ліквідації товариства, поверненню засновникам (учасникам) підлягають не їхні вклади, а кошти, які залишилися після розпродажу майна та розрахунків з усіма кредиторами, при цьому строк такого розподілу - 6 місяців з моменту публікації, або більший, за наявності спору з будь-яким з кредиторів.

За відсутності таких залишків коштів, кредиторської заборгованості перед засновниками у товариства не існує.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що на момент перевірки сума коштів, які підлягають поверненню засновникам (учасникам), не визначена, про що свідчить сама наявність спору з податковим органом, а, навіть за умов визначення такої суми, шестимісячний строк для виконання зобов'язання не настав, отже перебіг строку позовної давності не розпочався, а висновок відповідача про сплив цього строку суперечить закону і обставинам справи.

Чинне законодавство не передбачає обов'язку включення до ліквідаційної звітності сум податкових зобов'язань, які можуть виникнути у майбутньому.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що висновок про заниження позивачем валового доходу у вигляді безповоротної фінансової допомоги і відповідної суми податку на прибуток у III кварталі 2011 року є протиправним, а податкове повідомлення-рішення, ухвалене на підставі цього висновку, підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-14666/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.