Вирок № 24816298, 06.06.2012, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1-183/11

Номер провадження 1/2310/29/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2012 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого- судді Свитки С. Л.,

за участю секретарів Таран О.В., Мудрик Н.В,

прокурорів Линдюка В.С., Павленка В.В., Чепурної Т.В.,

потерпілої ОСОБА_1 та її представника -адвоката ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. с.Потапці Канівського району Черкаської області, жит. АДРЕСА_1, українки, гр.України, пенсіонерки, заміжньої, несудимої,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродж. с.Волосянка Перечинського району Закарпатської області, жит. АДРЕСА_2, українки, гр.України, розлученої, пенсіонерки, несудимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_4 року працюючи продавцями непродовольчих товарів ПП ОСОБА_1 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5", розташованому за адресою : АДРЕСА_3, являючись матеріально-відповідальними особами, займаючи посаду, безпосередньо пов*язану із зберіганням, продажем, відпусканням переданих їм матеріальних цінностей даного приватного підприємця, маючи повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їм матеріальних цінностей, протягом січня 2007 року неодноразово, тобто повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою створення позитивного вигляду наслідків своєї роботи, збереження за собою права роботи у вказаному магазині та отримання більшої заробітної плати, діючи за взаємною згодою, здійснили розтрату товарно-матеріальних цінностей, які належали ПП ОСОБА_1, шляхом неодноразового відпуску підзвітних їм товарів комунальному підприємству «Райтеплоенергія»через директора вказаного підприємства ОСОБА_6, без проведення попередньої оплати та отримання довіреностей, передбачених Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, внаслідок чого завдали потерпілій матеріальних збитків на суму 17860,60 грн, що було виявлено під час проведення ревізії у вказаному магазині 20.02.2007 року та під час якої підсудна ОСОБА_4 виписала накладні №№ 22-24, 26-34 на відпуск товарів з вказаного магазину на зазначену суму з метою зменшення розміру виявленої недостачі.

Будучи допитаною під час досудового слідства підсудна ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, не визнала повністю, а будучи допитаною у суді визнала вину у вчиненні розтрати на суму 17860,60 грн, розкаялася і показала, що дійсно вона з листопада 2005 року працювала продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», що належав потерпілій ОСОБА_1 Вказана робота була єдиним джерелом її доходів, а зарплата залежала від кількості проданих товарів. У зв*язку з цим, бажаючи продовжувати свою роботу у вказаному магазині, достовірно знаючи, що підприємство «Райтеплоенергія»попередньо не оплатило необхідні йому товари, вона в січні місяці неодноразово відпускала товари без довіреності вказаного підприємства, оскільки директор підприємства обіцяв в подальшому врегулювати питання оплати з ОСОБА_1 Про вказані події достовірно знала і інший продавець ОСОБА_5, яка у такий самий спосіб сама відпускала товари. Вину у привласненні грошових коштів з каси магазину не визнає, оскільки ніяких грошей не брала, а написані нею розписки про готовність погасити виявлену ревізіями недостачу вказують на її готовність нести майнову відповідальність перед ОСОБА_1

Будучи допитаною під час досудового слідства підсудна ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, не визнала повністю, а будучи допитаною у суді визнала вину у вчиненні розтрати на суму 17860,60 грн, розкаялася і показала, що дійсно вона з грудня 2005 року працювала продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», що належав потерпілій ОСОБА_1 Вказана робота була єдиним джерелом її доходів, а зарплата залежала від кількості проданих товарів. У зв*язку з цим, бажаючи продовжувати свою роботу у вказаному магазині, достовірно знаючи, що підприємство «Райтеплоенергія»попередньо не оплатило необхідні йому товари, вона в січні місяці неодноразово відпускала товари без довіреності вказаного підприємства, оскільки директор підприємства обіцяв в подальшому врегулювати питання оплати з ОСОБА_1 Про вказані події достовірно знала і інший продавець ОСОБА_4, яка у такий самий спосіб сама відпускала товари

Вину у привласненні грошових коштів з каси магазину не визнає, оскільки ніяких грошей не брала, а написані нею розписки про готовність погасити виявлену ревізіями недостачу вказують на її готовність нести майнову відповідальність перед ОСОБА_1

Допитана у суді потерпіла ОСОБА_1 показала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працювали продавцями в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5". З обома продавцями були укладені договори про індивідуальну матеріальну відповідальність. В лютому 2007 року в магазині були проведені дві ревізії, за наслідками яких було виявлено недостачу на суму понад 52 тис грн, а при проведенні повторної ревізії в квітні 2007 року сума недостачі збільшилася на понад 20 тис грн.

З метою погашення недостачі за рахунок заробітної плати вона залишила підсудних працювати в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5", а ОСОБА_4 при цьому обіцяла отримати банківський кредит та терміново погасити недостачу, але в-подальшому остання та ОСОБА_5 відмовилися в позасудовому порядку погасити виявлену недостачу.

Допитані у суді свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 показали, що приймали участь у проведенні ревізій в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5" внаслідок яких були виявлені недостачі, що могли утворитися через систематичне привласнення продавцями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 частини виручки з каси магазину.

Допитані у суді свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 показали, що вони працюють в інших магазинах, що належать потерпілій ОСОБА_1 і отримували з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5" товари, ціни на які були завищені продавцями вказаного магазину.

Свідок ОСОБА_6 у суді показав, що дійсно в період роботи підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5" він працював директором підприємства "Райтеплоенергія" і постійно придбавав у зазначеному магазині необхідні для підприємства товари. Іноді бували випадки придбання товарів без попередньої оплати, але це відбувалося лише з особистого дозволу ОСОБА_1 Через деякий час він вживав заходів для належного розрахунку з магазином.

Свідок ОСОБА_17 показала, що вона з 1985 року працює в Канівському БТІ техніком -інвентаризатором. В 2007 році на замовлення підсудної ОСОБА_4 виконувалися технічні обміри будинку останньої з метою підготовки документів для отримання банківського кредиту.

Серед письмових доказів у справі були вивчені:

- акт документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5" за період з 01.11.2005 року по 01.05.2007 року, в якому зафіксовано нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 75046,58 грн /т.5 а.с. 119-120/

- розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в яких останні визнають недостачу і зобов*язовуються її погасити /т.5 а.с.а.с.40-43/

- протокол огляду зазначених вище розписок як речових доказів у справі /т.5.а.с.112/

- протокол виїмки бухгалтерських документів ПП ОСОБА_1, відповідно до яких визначений рух коштів і товарів по магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5"/ т.5 а.с.37/

- висновок судово-бухгалтерської експертизи №3/47 від 26.09.2009 року, згідно якого розмежувати по окремим видам товарів недостачу товарно-матеріальних цінностей у ПП ОСОБА_1 є неможливим через обрану форму обліку, як і неможливо розмежувати окремо по кожній із підсудних / т.4 а.с.а.с.233-237/

- висновок судово-бухгалтерської експертизи № 3/52 від 20.11.2009 року, згідно якого нестача товарно-матеріальних цінностей в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5" виникла в два періоди, тобто в період з 01.11.2005 року по 26.02.2007 року на суму 51959,57 грн та в період з 26.02.2007 року по 29.04.2007 року на суму 21092,12 грн, тобто всього на суму 73051,69 грн /т.5 а.с.54-62/

- висновок судово-бухгалтерської експертизи № 3/43 від 25.08.2010 року, згідно якого розрахунки за товарно-матеріальні цінності, що були відпущені магазином "ІНФОРМАЦІЯ_5" підприємству "Райтеплоенергія" за накладними №№ 22-34 проведений 07.08.2008 року на суму 10058,60 грн і це не пов*язано з виявленою нестачею у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_5"/т. 10 а.с.а.с. 28-34/

- висновок судово-бухгалтерської експертизи №1089-Б від 14.02.2011 року, згідно якого оформлені продавцями магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5" первинні бухгалтерські документи, а саме накладні №№ 22-34 від 20.02.2007 року, на відвантаження підприємству "Райтеплоенергія" товарно-матеріальних цінностей не являються належно оформленими, вони неправомірно включені до товарно-грошового звіту ОСОБА_4 20.02.2007 року /в момент проведення ревізії/ з метою приховування більшого розміру недостачі, яка виникла в періоди з 01.11.2005 року по 26.02.2007 року на суму 52799,56 грн та в період з 26.02.2007 року по 29.04.2007 року на суму 22307,12 грн. /т.10 а.с.а.с.125-137/

- накладні №№22-24, 26-34, що були виписані підсудною ОСОБА_4 на відпуск товарів КП «Райтеплоенергія»-ОСОБА_6 на загальну суму 17860,60 грн під час проведення ревізії в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5»та згідно яких були відпущені товари без оплати їхньої вартості. /т.10 а.с.а.с.4-15/

- Рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2009 року, яким було задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до комунального підприємства «Райтеплоенергія»про стягнення заборгованості та стягнуто кошти в сумі 9991,73 грн / з урахуванням сплачених в позасудовому порядку/ за накладними №№ 22-24, 26-34, що були виписані ОСОБА_4 /Т.11 а.с.а.с. ****/

- Заяву підсудної ОСОБА_4 до Корсунь-Шевченківського районного суду, в якій вона визнає факт вчинення розтрати товарів з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», що перебували у її віданні. /т.11 а.с.а.с./

- Заяву підсудної ОСОБА_5 до Корсунь-Шевченківського районного суду, в якій вона визнає факт вчинення розтрати товарів з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», що перебували у її віданні./т.11 а.с.а.с. /

Аналіз вказаних доказів вказує на те, що в діях підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 маються ознаки розтрати чужого майна, тобто обернення його на користь підприємства «Райтеплоенергія», вчиненого повторно, з прямим умислом та з корисливих мотивів, оскільки з показань самих підсудних вбачається, що вони достовірно знали про відсутність оплати за товар, що ними відпускався, останнім не було надано довіреностей на придбаний товар, але з метою збереження свого робочого місця, маючи на меті отримувати більшу заробітну плату вони свідомо вчиняли зазначені дії.

Разом з тим, аналіз вказаних доказів жодним чином не вказує на наявність в діях підсудних ознак привласнення підсудними грошових коштів потерпілої ОСОБА_1, оскільки не самі підсудні, ні свідки, що були допитані судом, а також письмові докази у справі прямо не вказують на наявність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак привласнення грошей з каси магазину, наявності попередньої змови між ними, у зв*язку з чим не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності і які у суду не викликають сумніву, суд вважає, що обвинувачення в межах пред'явленого підсудним доведене частково.

На підставі добутих доказів суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_4 за ч.3 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке перебувало у її віданні, вчинена повторно.

З тих же підстав суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_5 за ч.3 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке перебувало у її віданні, вчинена повторно.

Суд критично, як спробу повністю відшкодувати виявлену недостачу, оцінює посилання потерпілої ОСОБА_1 на підставу притягнення підсудних до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.191 КК України у зв*язку наявністю договорів про повну матеріальну відповідальність між нею та останніми, розписки підсудних про готовність повністю погасити недостачу в позасудовому порядку, оскільки юридична природа діянь, передбачених ст..191 КК України, та обов*язком, що виникає у зв*язку з укладенням зазначених договорів є різною та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При призначенні покарання підсудним суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які класифікується як тяжкий злочин, їхні особи, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої про суворість покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_4, суд визнає притягнення її до кримінальної відповідальності вперше, перебування на її утриманні хворого чоловіка -ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС та наявність у неї статусу особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_5 суд визнає притягнення її до кримінальної відповідальності вперше, негативний стан здоров*я /ІІІ гр.. інвалідності/, наявність статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_5, судом не встановлено

Цивільний позов по справі заявлений потерпілою ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в сумі 75046,58 грн, заподіяної внаслідок вчинення злочину, суд залишає без розгляду у зв*язку з надходженням відповідної заяви потерпілої.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з підсудних на користь експертних установ..

Речові докази: щодекадні звіти з первинними документами, касові книги, інвентаризаційні відомості, розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, книги надходження товарів, бухгалтерські книжки і видаткові накладні, що передані на зберігання ОСОБА_1, -підлягають залишенню у її розпорядженні; трудові договори і договори про повну матеріальну відповідальність, що знаходяться в матеріалах справи, - підлягають залишення в матеріалах справи.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливе без ізоляції їх від суспільства, шляхом призначення покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді позбавлення волі, без призначення додаткового покарання, оскільки на час розгляду справи у суді останні є пенсіонерками, та звільнення їх від відбування покарання в порядку ст..75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України

Суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, і призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі без додаткового покарання.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік шість місяців, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, і призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі без додаткового покарання.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік шість місяців, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речові докази: щодекадні звіти з первинними документами, касові книги, інвентаризаційні відомості, розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, книги надходження товарів, бухгалтерські книжки і видаткові накладні, що передані на зберігання ОСОБА_1, -залишити у розпорядженні ОСОБА_1; трудові договори і договори про повну матеріальну відповідальність, що знаходяться в матеріалах справи, - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. с.Потапці Канівського району Черкаської області, жит. АДРЕСА_1 на користь:

- Черкаського відділення КНДІСЕ (отримувач платежу Черкаське відділення КНДІСЕ, р/р 31251272210301 в ГУДКУ у черкаській області МФО 854018, ЄДРПОУ 25584491 2577,60 грн за бухгалтерську експертизу №1089-Б від 14.02.2011 року;

- НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області / код 25574009 р/р 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018/ кошти в сумі 206,40 грв за проведення судової експертизи №3/43 від 25.08.2010 року та кошти в сумі 751,20 грн за проведення експертизи №3/52 від 20.11.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродж. с.Волосянка Перечинського району Закарпатської області, жит. АДРЕСА_2, на користь:

- Черкаського відділення КНДІСЕ (отримувач платежу Черкаське відділення КНДІСЕ, р/р 31251272210301 в ГУДКУ у черкаській області МФО 854018, ЄДРПОУ 25584491 2577,60 грн за бухгалтерську експертизу №1089-Б від 14.02.2011 року;

- НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області / код 25574009 р/р 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018/ кошти в сумі 206,40 грв за проведення судової експертизи №3/43 від 25.08.2010 року та кошти в сумі 751,20 грн за проведення експертизи №3/52 від 20.11.2009 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Свитка С. Л.