Рішення № 24812732, 19.06.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-1266/11

Номер провадження 2/2025/39/2012

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого -судді Помазан В.А.,

при секретарі -Фальковій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня»про нарахування та виплату середньої заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату,-

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, 24 травня 2012 року з уточненим позовом про розгляд нарахування та виплату середньої заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, в якій зазначає, що вона з 05.08.1996 року працює лікарем - стоматологом - терапевтом в КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ».

03.08.2011 року їй було встановлено професійну втрату працездатності, що підтверджується довідкою МСЕК серія ХАР-08 №000786 від 03.08.11р., а також інвалідність по професійному захворюванню, що підтверджується відповідною довідкою серії 10ААА №617274 від 03.08.11р..

Наказом від 19.10.2011 року № 293 вона була звільнена з займаної посади за п. 2 ст. 40 КЗпП України з 08.11.10 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.04.2012р. вона була поновлена на роботі з виплатою середньої заробітної плати за вимушений прогул, що складає 20042,95 грн.

Період, за який нараховано середній заробіток складає з 08.11.2010р. по 24.01.2012р.. Таким чином, середня заробітна плата з 08.11.2010р. до стійкої втрати працездатності, яка встановлена 03.08.2011р., увійшла до нарахувань за час вимушеного прогулу за рішенням апеляційного суду Харківської області.

Наказом від 11.05.2012р. № 178 вона була поновлена на роботі.

Крім того, позивач зазначає, що згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Окрім цього, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»від 19.10.2000р. № 2050-ІІІ та Постанови КМУ від 21 лютого 2001р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»нарахована середня заробітна плата підлягає компенсації у відповідності до індексу зростання споживчих цін, так як своєчасно не була виплачена.

У зв'язку з чим, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити їй, її середній заробіток, починаючи з 25 січня 2012 року по 12.06.2012р. у розмірі 6702,64 грн., нарахувати та сплатити компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату помісячно у відповідності до індексу зростання споживчих цін у розмірі 372,74 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання з'явилася, підтримала свої уточнені позовні вимоги, просила суд задовольнити їх, стягнути з відповідача вказані вище суми та покласти на нього судові витрати.

Представник відповідача Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня»- Жовтий І.Ю. в судове засідання з'явився, залишив питання про задоволення позову чи відмову у позові на розсуд суду, однак пояснив, що згідно рішення апеляційного суду Харківської області від 25.04.2012р. позивач була поновлена на роботі. Після отримання рішення суду про поновлення позивача на займаній посаді, 11.05.2012 року був виданий наказ та ОСОБА_1 було здійснено нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 20042,95 грн., який був перерахований позивачу на зарплатний банківський картковий рахунок. Після поновлення на роботі позивач до роботи не приступила, а написала заяву про надання їй щорічної відпустки. До теперішнього часу ОСОБА_1 до роботи не приступила, хоча їй була запропонована робота статиста, крім того вважає, що в неї немає бажання працювати взагалі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що наказом Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня» № 101 від 05.08.1996 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду лікаря-інтерна для проходження інтернатури по стоматології, а наказом № 15 від 01.02.1998 року позивач переведена на посаду лікаря стоматолога-терапевта, про свідчать записи у трудовій книжці АГ № 474964 від 20.02.2000р. (а.с. 10-11).

03.08.2011 року ОСОБА_1 було встановлено ступінь професійної втрати працездатності, яка складає 50% з 10.06.2011р. по 01.07.2012р., що підтверджується довідкою МСЕК серія ХАР-08 № 000786 від 03.08.11р. (а.с. 42), а також ІІІ група інвалідності по професійному захворюванню на строк до 01.07.2012р., що підтверджується відповідною довідкою серії 10ААА № 617274 від 03.08.11р. (а.с. 43).

Згідно наказу Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня» № 293 від 19 жовтня 2011р. ОСОБА_1 з 08.11.2010 року звільнена із займаної посади у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаної посади внаслідок стану здоров'я згідно п. 2 ст. 40 КЗпП (а.с. 116).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.04.2012р. позивач була поновлена на роботі на посаді лікаря стоматолога-терапевта з виплатою середньої заробітної плати за вимушений прогул з 08.11.2010р. по 24.01.2012р., що складає 20042,95 грн. та моральної шкоди 1000 грн. (а.с. 93-95).

На підставі вказаного рішення наказом Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня»від 11.05.2012р. № 178 ОСОБА_1 була поновлена на попередню посаду (а.с. 92).

У відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Що стосується позовних вимог про нарахування та сплату середнього заробітку за період з 25 січня 2012 року по 12.06.2012 року, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги в цій частині, а саме за період з 25 січня 2012 року по день, який передує дню поновлення на роботі позивача, тобто по 10 травня 2012 року, оскільки з дня поновлення на роботі з 11.05.2012 року їй нараховується заробітна плата.

Крім того, в правових позиціях п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 (зі змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів»зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Оскільки рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2012 року середньогодинна заробітна плата позивача встановлена у розмірі 10,69 грн. та тривалість робочого дня ОСОБА_1 становила 5 годин 30 хвилин, то за період з 25.01.2012р. по 10.05.2012р. (при шестиденному робочому тижні: січень - 6 робочих днів, лютий - 25 робочих днів, березень - 26 робочих днів, квітень - 24 робочих дня, травень - 6 робочих днів) середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 4919,16 грн..

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зважаючи на ті обставини, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, заявлений в позовних вимогах, відповідачем на час звернення позивача до суду, нарахований не був, суд вважає, що підстав для зобов'язання відповідача при обрахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу врахувати індекси інфляції у зв'язку з порушенням строків його виплати, немає.

Крім того, сума перерахованого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає виплаті відповідачем на виконання судового рішення носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Враховуючи вищевикладене, на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 15-16 ЦК України, ст.ст. 233, 235 КЗпП України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 (зі змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня» про нарахування та виплату середньої заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату -задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2012 року по 10.05.2012 року у розмірі 4919,16 грн..

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівська центральна районна лікарня»судовий збір у розмірі 214,60 грн. на користь держави р/р 31219206700015 в Лозівському УДКСУ Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу: судовий збір, Код 02893953, Пункт 1.1.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: