Постанова № 24810034, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 16:28 № 2а-2512/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 04.08.2011р. б/н), ОСОБА_2 (довіреність від 22.03.2012р. б/н), відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 12.03.2012р. № 114/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києвапро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2011 року № 0021461510 та від 25 листопада 2011 року № 0022271510, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Київський республіканський автоцентр»з позовами до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2011 року № 0021461510 та від 25 листопада 2011 року № 0022271510.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним у відповідності до приписів Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у І-му кварталі 2011 року, правомірно було задекларовано в податкових деклараціях з податку на прибуток за ІІ-ий, ІІ -ІІІ-ій квартали 2011 року до рядка 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07.7 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І-ий квартал 2011 року)»суму збитків в розмірі 492 134, 00 грн., що утворилася з попередніх років (2009 -2010 роки). Крім того, позивач наголошував на тому, що реальність і правомірність формування ним суми збитків, які він декларував у минулих звітних періодах (2009 -2011 роки), була підтверджена в ході проведення відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Київський республіканський автоцентр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт від 05.09.2011р. № 4630/23-32221457519, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що висновки податкового органу в актах камеральних перевірок від 27.10.2011р. № 7084-15/21457519 та від 10.11.2011р. № 7358-15/21457519 ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень не має. Зокрема, ДПІ дослівно трактуючи п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, зазначає, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу не передбачає включення у ІІ-му, ІІІ-му кварталах 2011 року тієї частки від'ємного значення об'єкту оподаткування, яке перейшло до складу від'ємного значення І-го кварталу 2011 року з 2010 року.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Київський республіканський автоцентр»з податку на прибуток за ІІ-ий квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт № 7084-15/21457519 від 27 жовтня 2011 року.

Перевіркою встановлено, із посиланням на п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, що полягало у тому, що в податковій декларації за ІІ-ий квартал 2011 року (звітна, вх. № 9005892073 від 05.08.2011р.) підприємством неправомірно враховано у складі витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого платником податків за І-ий квартал 2011 року в сумі 492 134, 00 грн., тоді як об'єкт оподаткування за І-ий квартал 2011 року (за вирахуванням зі складу валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік (ряд. 04.9) в сумі 3 872 024, 00 грн.) має позитивне значення в сумі 3 379 890, 00 грн. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Київський республіканський автоцентр»було завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 492 134, 00 грн.

03 листопада 2011 року позивач подав до канцелярії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва письмове заперечення на висновки Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 391 від 03.11.2011р.).

Відповідач своїм листом від 10.11.2011р. № 24833 «Про надання відповіді на заперечення»залишив висновки зазначеного Акту камеральної перевірки без змін.

14 листопада 2011 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі вказаного вище Акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0021461510 (форми «П»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 492 134, 00 грн. за ІІ-ий квартал 2011 року.

Згідно рішень ДПА у м. Києві від 26.01.2012р. № 726/10/25-114 та ДПС України від 01.03.2012р. № 3686/6/10-2415 за результатами розгляду скарг ТОВ «Київський республіканський автоцентр»спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства -без задоволення.

Також, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена аналогічна камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Київський республіканський автоцентр»з податку на прибуток за ІІ -ІІІ-ий квартали 2011 року, за результатами якої складено Акт № 7358-15/21457519 від 10 листопада 2011 року.

Перевіркою встановлено із посиланням на п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, що виразилося у тому, що в податковій декларації за ІІ -ІІІ-ий квартали 2011 року (звітна, вх. № 9009791066, від 01.11.2011р.) підприємством неправомірно враховано у складі витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування отриманого платником податків за І-ий квартал 2011 року в сумі 492 134, 00 грн., тоді як об'єкт оподаткування за І-ий квартал 2011 року (за вирахуванням зі складу валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік (ряд. 04.9) в сумі 3 872 024, 00 грн.) має позитивне значення в сумі 3 379 890, 00 грн. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Київський республіканський автоцентр» було завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 492 134, 00 грн.

16 листопада 2011 року позивач подав до канцелярії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва письмове заперечення на висновки Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 407 від 16.11.2011р.).

Відповідач своїм листом від 23.11.2011р. № 24301 «Про надання відповіді на заперечення»залишив висновки відповідного акту камеральної перевірки без змін.

25 листопада 2011 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі вказаного вище Акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0022271510 (форми «П»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 492 134, 00 грн. за ІІ - ІІІ-ий квартали 2011 року.

Вказані податкові повідомлення -рішення були оскаржені в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення -рішення -без змін.

В ході судового розгляду було встановлено, що причиною для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 492 134, 00 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало невизнання податковим органом із посиланням на п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України права позивача на включення до складу ІІ-го, ІІІ-го кварталів 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І-го кварталу 2011 року з 2010 року, а лише від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за результати здійснення господарської діяльності за І-ий квартал 2011 року.

Згідно даних рядку 08 «Об'єкт оподаткування…»Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (звітна) позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 4 094 112, 00 грн., з якого частина такого від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 818 822, 00 грн. (20 % х 4 094 112, 00 грн.) згідно абзац першого п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») була включена позивачем до рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкт оподаткування попереднього податкового року»Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (звітна), а частина від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 3 275 290, 00 грн. - до рядка 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2011 року.

Як наслідок за результатами господарської діяльності І-ий квартал 2011 року позивач задекларував збиток на суму 492 134, 00 грн., який в подальшому був перенесений ним до рядків 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал, ІІ -ІІІ-ій квартал 2011 року.

Будь-яких заперечень або доказів на спростування фактів реальності сум збитків понесених позивачем у 2009 -2010 роках, та в подальшому включених ним до рядку 08 «Об'єкт оподаткування»декларації з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2011 року (звітна, вх. № 9002612825 від 27.04.2011р.) в розмірі 492 134, 00 грн. зі знаком «-», відповідач не надав.

Натомість згідно Акта від 05.09.2011. №; 4630/23-32221457519 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Київський республіканський автоцентр», код 21457519, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08р. по 31.03.11р.»перевіркою повноти визначення підприємством податку на прибуток за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р. не встановлено його заниження або завищення та підтверджено те, що станом на 01 січня 2010 року ТОВ «Київський республіканський автоцентр»мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 094 112, 00 грн. (зокрема, працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не було встановлено завищення задекларованих позивачем показників у ряд. 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»Декларацій з податку на прибуток підприємства в сумі 7 206 258,00 грн. за перевіряємий період (стор. 7, 10 -11 цього Акта перевірки).

При вирішення спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі по тексту -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п 150.1. ст. 150 розділу ІІІ ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України зазначено, що Розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше цим підрозділом не встановлено - це означає, що до 1 квітня 2011 року формування витрат у 2011 році регламентувалось п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції, яка діяла до втрати чинності Законом частково з 01 квітня 2011 року) (далі -Закон № 334/94-ВР), яким було передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В абзаці другому п. 6.1. ст. 6 Закону № 334/94-ВР зазначено, що у 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону № 334/94-ВР, який, як встановлено вище, діяв у І-му кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 ст. 4 Закону про оподаткування підприємств на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 Закону про оподаткування підприємств; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 Закону про оподаткування підприємств.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзац другий п. 22.4. ст. 22 Закону № 334/94-ВР передбачав, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка згідно з абзацом першим відповідного п. 22.4. Закону № 334/94-ВР не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону № 334/94-ВР, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Це означає, що у І-му кварталі 2011 року дія п. 6.1. ст. 6 Закону № 334/94-ВР не мала жодних обмежень.

При співставленні ст. 6 Закону № 334/94-ВР та ст. 150 розділу ІІІ ПК України можна чітко прослідкувати послідовність підходу законотворців щодо продовження ідей ст. 6 Закону № 334/94-ВР у ст. 150 розділу ІІІ ПК України з єдиним лише обмеженням -абзац другий п. 150.1. ст. 150 розділу ІІІ ПК України передбачає, що від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України передбачає, що п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Позивач за І-ий квартал 2011 року звітував по податку на прибуток підприємств шляхом подання декларації за формою, затвердженою наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143. Рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»цієї Декларації з податку на прибуток підприємства становить 3 872 024, 00 грн., а показник рядка 08 «Від'ємний об'єкт оподаткування»становить 492 134, 00 грн. зі знаком «-», що відповідає показникам рядків 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал, ІІ -ІІІ-ій квартал 2011 року, які відповідач отримав 05.08.2011 року та 01.11.2011 року. В примітці до рядка 06.6 цих Декларацій вказано, що дані до них включаються відповідно до ст. 150 розділу ІІІ ПК України. Ці декларації складені відповідно до чинних на момент їх складення вимог, закріплених Наказом ДПА України від 28.02.2011р. № 114. Рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності…»Декларації за ІІ-ий квартал 2011 року становить від'ємні 904 317, 00 грн., а Декларації за ІІ -ІІІ-ій квартали 2011 року -533 502, 00 грн. Відповідач погодився зі змістом вказаної декларації за І-ий квартал 2011 року та не висував жодних претензій щодо її заповнення -це означає, що відповідач визнає правильність її заповнення, а значить визнає включення до від'ємного об'єкту оподаткування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року у І-му кварталі 2011 року. Відповідач не оспорює зміст рядка 08ТП «Об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню»відповідних Декларації за ІІ-ий, ІІ -ІІІ-ій квартал 2011 року. Цим він визнає відсутність такої діяльності Позивача у ІІ -ІІІ-му кварталах 2011 року. Це означає, що значення рядка 06.6 Податкових декларацій не підлягає жодним коригуванням на підставі абзацу другого п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ ПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що розуміння відповідачем умов п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, що спирається на версію дослівного тлумачення цього положення ПК України відповідачем, є помилковим. Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України не містить жодних вказівок на те, що необхідно для цілей відповідного податкового звітування за ІІ-ий, ІІІ-ій квартали 2011 року виключити з показників від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-ий кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (2010 рік).

В контексті вищезазначеної послідовності законотворців щодо змісту ст. 6 Закону № 334/94-ВР та ст. 150 Розділу ІІІ ПК України відповідне обмеження від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-ий квартал 2011 року для цілей відповідного податкового звітування за ІІ-ий, ІІІ-ій квартали 2011 року мало б бути прямо закріплене у п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України або іншому положенні ПК України. У своєму розумінні цієї норми ПК України відповідач безпідставно звужує її зміст. Цим прямо порушується, зокрема принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, закріплений в підпункті 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Стаття 139 ПК України закріплює вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Дана стаття не містить такої категорії як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу звітного року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу такого звітного року з попереднього року».

Відповідач крім відповідного дослівного трактування п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України та вищевказаного посилання на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 №1-рп/99 не навів інших суттєвих аргументів своєї правоти.

Пунктом 37.1. ст. 37 ПК України передбачено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПК України, або законами з питань митної справи.

При цьому, Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 №1-рп/99 підтверджує принцип права, згідно якого закон не має зворотної дії у часі. Дане рішення лише підтверджує правильність позиції Позивача -не може правове положення, яке набуло чинності після 1 квітня 2011 року регулювати склад від'ємного значення, вже отриманого платником податку за перший квартал 2011 року до 1 квітня 2011 року.

Отже, позивач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ий, ІІІ-ий квартали 2011 року та заповненні податкових декларацій за цей період.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення з урахуванням того, що саме цей спосіб захисту застосовується відносно актів індивідуальної дії.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 14 листопада 2011 року № 0021461510 та від 25 листопада 2011 року № 0022271510.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова