Постанова № 24809918, 14.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Справа № 2а/2370/3924/2011

«15»год. «15»хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

суддів Гараня С.М. та Трофімової Л.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00000932301 від 05.05.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод»(далі-позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області (далі-відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00000932301 від 05.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року на загальну суму 107883 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 86306 грн. 00 коп. та 21577 грн. 00 коп. штрафні санкції.

Ухвалою суду від 14.06.2012 року первинного відповідача - державну податкову інспекцію у Шполянському районі Черкаської області, замінено на правонаступника - Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені в акті висновки не відповідають фактичним даним щодо визначення позивачем як переробним підприємством сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою продукції, зокрема, щодо застосування методики розподілу податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товарів (робіт, послуг), що одночасно використовуються в оподаткованих та неоподаткованих операціях.

На підставі викладеного в позові, позивач вважає, що йому безпідставно встановлено заниження нарахування по податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 86306 грн. 00 коп., а тому податкове повідомлення-рішення № 00000932301 від 05.05.2011 року, яким відповідач збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року на загальну суму 107883 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 86306 грн. 00 коп. та 21577 грн. 00 коп. штрафні санкції.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі, крім того зазначив, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, які давали йому право на бюджетне відшкодування, а саме: отримав податкові накладні, включив їх до реєстру отриманих податкових накладних, перерахував кошти з врахуванням ПДВ на рахунки виконавців та постачальників товарів та послуг, зокрема щодо будівництва та введення в дію автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, включив суми ПДВ по накладних до податкового кредиту, провів розподіл сум ПДВ між дотаційною та бюджетною деклараціями, а тому, відповідач необґрунтовано та незаконно зменшив суми бюджетного відшкодування, а тому податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011 року № 00000932301 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, зазначивши при цьому, що ревізори діючи в межах чинного законодавства та в ході проведення планової виїзної перевірки правомірно встановили заниження позивачем нарахування по податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 86306 грн. 00 коп., оскільки позивачем не розподілено суми сплаченого податку на додану вартість по придбанню товарів, виконанню будівельно-монтажних робіт та по придбанню природного газу між бюджетною та спеціальною (дотаційною) деклараціями.

Вислухавши доводи представників позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод», зареєстроване як юридична особа, Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.09.1999 року, ідентифікаційний код 03566564, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 667456, перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Шполянському районі Черкаської області, а також є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100307824, виданого 07.11.2010 року.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

З 28.02.2011 року по 11.04.2011 року державною податковою інспекцією у Шполянському районі проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Шполянський молокозавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складений акт перевірки № 248/23/03566564 від 18.04.2010 року, в якому зазначено, що в порушення пп. 7.4.1. пп. 7.4.3 та пп. 7.4.5 п 7.4., пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 та п. 11.21. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р № 168/97 (надалі - Закон № 168/97) із змінами та доповненнями, позивач занизив нарахування по податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 86306 грн. 00 коп.

05.05.2011 року на підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000932301 форма «1».

Згідно законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, а саме п.11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п. 6 якої переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА.

Позивачем як переробним підприємством за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведеться окремий податковий і бухгалтерський облік операцій з поставки готової продукції. За результатами зазначеного обліку підприємство визначало відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою готової продукції, та складало: податкову декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка разом з податковою декларацією з податку на додану вартість (бюджетна) щодо іншої діяльності подавалася до ДПІ у Шполянському районні в строки, встановлені зазначеним Законом № 168/97-ВР, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА України.

Крім того у разі коли придбані товари (роботи, послуги) та основні фонди переробного підприємства використовуються частково для виготовлення готової продукції, а частково для виготовлення (надання) інших товарів (послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг) та основних фондів за операціями з виготовлення готової продукції та за іншими операціями, що узгоджується із положеннями пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином, виходячи із аналізу вищезазначених норм закону товари, роботи та послуги, суми ПДВ по яким віднесені позивачем до власного податкового кредиту, можуть підлягати розподілу між бюджетною та дотаційною (переробного підприємства) деклараціями лише у випадку їх використання в процесі виготовлення готової продукції (тобто та частка їх використання у процесі виготовлення заноситься відповідно до дотаційної декларації).

Судом встановлено, що основним видом діяльності підприємства є перероблення молока та виробництво сиру. Крім цього, позивач здійснює й інші види господарської діяльності, зокрема оптова та роздрібна торгівля та діяльність автомобільного вантажного транспорту.

За квітень 2010 року коефіцієнт розподілу податкового зобов'язання та податкового кредиту між деклараціями позивачем обраховувався виходячи із частки молока, закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою та частки молока, придбаного у всіх категорій постачальників, відповідно розрахунок позивачем проведений наступним чином - в березні 2010 року відповідно до зведеної відомості на поставку молока за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року позивачем закуплено молока в розмірі 478298 базисних кілограм молока, з яких за ставкою 20% закуплено 55366 б/кг - 11, 6 % від загальної кількості та за ставкою 0 % закуплено 422932 б/кг - 88, 4 % від загальної кількості.

В зв'язку з чим, податкове зобов'язання позивача за березень 2010 року по переробній декларації становить 88,4 % та дорівнює 1069244 грн. 00 коп. та по загальній декларації становить 11,6 % та дорівнює 169353 грн.00 коп. За даними акта перевірки № 248/23/03566564 від 18.04.2010 року сума податкового зобов'язання податкової декларації з податку на додану вартість становить 223481 грн. 00 коп., відхилення від даних податкового обліку становить 58113 грн. 00 коп. Вказане відхилення виникло за рахунок того, що позивач для обрахування розподілу сум ПДВ використовував методи з визначення коефіцієнту розподілу, рекомендовані ДПА України, зокрема в листі ДПА України № 1399/7/15-3317 (пп. 14) вказано: «розраховується коефіцієнт, який дорівнює частці закупленого молока». В свою чергу відповідач провів розподіл від вартості закупленого молока, що відрізняється від коефіцієнта визначеного позивачем від кількості закупленого молока на 3,9 % з різницею в сумі 25402 грн. 00 коп.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем при обрахуванні відсотка розподілу між деклараціями не було враховано розрахунок коригування сум ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) в розмірі 70733 грн. 00 коп. Податку на додану вартість -повернення коштів ПП «Імпексагро».

В свою чергу податковий кредит позивача за березень 2010 року по переробній декларації становить 88,4 %, що дорівнює 912680 грн. 00 коп. та по загальній декларації становить 11,6 %, що дорівнює 269027 грн. 00 коп. За даними акта перевірки № 248/23/03566564 від 18.04.2010 року сума податкового кредиту, яка відображена в бюджетній декларації становить 186025 грн. 00 коп., відхилення від даних податкового обліку становить 79211 грн. 00 коп. Вказане відхилення виникло в зв'язку з поділом відповідачем сум податкового кредиту по придбаних товарно-матеріальних цінностях та послугах, які не мають відношення до виготовлення молочної продукції позивачем та в зв'язку з чим не підлягають розподілу, а саме суми ПДВ по податковій накладній № 1703 від 17.03.2010 року на суму 630000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 105000 грн. 00 коп. відповідно до укладеного договору № 10/03-10 від 10.03.2010 року між ПП «Макпрофторг»та позивачем. На виконання вказаного договору в березні 2010 року відповідно до видаткової накладної № МФ-1703 від 17.03.2010 року отримано від продавця 40-ка футовий контейнер-рефрижератор (морський) який обліковується на 281 рахунку «Товари на складі» і не введений в експлуатацію.

В зв'язку з чим, що вказані основні фонди не брали участі у виробничому процесі позивача по переробці молока, отриманого від сільськогосподарських товаровиробників, суми ПДВ при придбанні товарно-матеріальних цінностей відображаються у складі податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року по справі № 2а-4025/10/2370 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000391601/0 від 30.07.2010 року, яким позивачу було зменшено суму податкового кредиту за березень 2010 року на суму 105000 грн. 00 коп., вказане рішення суду набрало законної сили 22.03.2011 року. Також, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року по справі № 2а/2370/4051/2011 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000922301 від 05.05.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 93063 грн. 00 коп. та за січень 2010 року на суму 97600 грн. 00 коп., вказане рішення суду набрало законної сили 01.02.2012 року. Крім того, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року по справі № 2а/2370/2499/2011 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000511601/0 та № 0000501601/0 від 01.09.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року та за березень 2010 року на суму 88866 грн. 00 коп., вказане рішення суду набрало законної сили 24.11.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного суду України від 24.11.09 р. № 29-рп/2009 - Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»від 04.02.2009 року, яким запроваджено виплату дотацій переробними підприємствами сільгосптоваровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі визнано не конституційним і він втратив чинність з 24.11.2009 року.

Таким чином суми податку на додану вартість не повинні бути нараховані переробними підприємствами відповідно до абзацу першого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) за період з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 24 листопада 2009 року N 29-рп/2009 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»№ 1782 -V (надалі Закон № 1782 -V)

Тобто, починаючи з 24.11.2009 року позивачем відображалися обсяги поставок в податковій декларації з податку на додану вартість (бюджетна) та подавалася до ДПІ у Шполянському районі в строки, встановлені зазначеним Законом № 168/97-ВР, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА України, а саме за періоди: з 01.11.2009 по 24.11.2009 року подавалася податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) та податкова декларація з податку на додану вартість (бюджетна), із 24.11.2009 по 30.11.2009 - лише податкова декларація з податку на додану вартість (бюджетна), з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року -також лише податкова декларація з податку на додану вартість (бюджетна), а з 31.12.2009 року - податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) та податкова декларація з податку на додану вартість (бюджетна) в зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»№ 1782 -V (надалі Закон № 1782 -V), яким відновлено пільговий режим оподаткування ПДВ переробних підприємств, який був встановлений п. 11.21 ст. 11 Закону України про ПДВ № 168/97-ВР та скасований у зв'язку з рішенням Конституційного суду України від 24.11.2009 р. № 29-рп/2009.

Відповідно до п. З Прикінцевих положень прийнятого Закону № 1782 -V суми податку на додану вартість, нараховані переробними підприємствами відповідно до абзацу першого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) за період з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 24 листопада 2009 року N 29-рп/2009 до дня набрання чинності цим Законом, не підлягають сплаті до бюджету та включаються до податкових зобов'язань платників податку у звітному податковому періоді, на який припадає день набрання чинності цим Законом. При цьому фінансові санкції за несплату сум податку на додану вартість до бюджету, нараховані протягом такого строку, не застосовуються до переробних підприємств. Вказаний Закон набрав чинності з 31.12.2009 р.

Тому лише з 31.12.2009 року, згідно вимог чинного законодавства України, можливим є нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що нараховуються переробними підприємствами відповідно до абзацу першого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР).

В порушення вищезазначених норм відповідачем в ході проведення планової перевірки за період дії Рішення Конституційного суду України від 24.11.09 р. № 29-рп/2009 проведений розподіл між деклараціями з податку на додану і вартість (переробного підприємства) та податковою декларацією з податку на додану вартість (бюджетна), з грубими порушеннями вимог діючого законодавства України та арифметичними помилками, що вказує на протиправність висновків вказаного акту перевірки та прийнятого за результатами його розгляду податкового повідомлення-рішення.

Також судом встановлено, що позивач у перевіряємий відповідачем період вів окремий податковий облік молока та молочної продукції, виготовленої з сировини, поставленої сільськогосподарськими товаровиробниками молока та із сировини, отриманої від посередників та посилаючись на роз'яснення ДПА України - лист від 28.01.2003 року №1399/7/15-3317, для визначення витрат, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту розраховував коефіцієнт, виходячи з частки закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою молока в загальному обсязі молока, придбаного у всіх категорій постачальників.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року №291 Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 152, переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, крім особистих селянських господарств.

Аналогічне зазначено в п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №152 «Деякі питання реалізації пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

За змістом п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР при розподілі сум податкового зобов'язання і податкового кредиту між бюджетною і дотаційною деклараціями слід виходити саме із співвідношення обсягу молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників.

Таким чином, аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що для визначення витрат, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту використовуються методи з визначення коефіцієнту розподілу, який дорівнює частці обсягу закупленого у звітному періоді від загального обсягу молока, придбаного у всіх категорій постачальників, а не з частки вартості закупленого молока про, що стверджує відповідач

Далі суд зауважує, що на сторінці 38 акту планової перевірки акт перевірки № 248/23/03566564 від 18.04.2010 року в п. 1 розділу «Бюджетна декларація»не відображено відповідачем порушення податкового законодавства України за квітень 2010 року, а саме в пп. 1.2 п. 1 вказано про заниження нарахування податку на додану вартість за квітень 2010 року на 86306 грн. 00 коп., що в свою чергу не відповідає висновкам у зазначеному пункті «1». Таким чином, в акті перевірки № 248/23/03566564 від 18.04.2010 року не визначено відповідачем причин донарахування 86306 грн. 00 коп. податку на додану вартість за квітень 2010 року, а також підстави для їх здійснення.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, провівши планову перевірку та прийнявши за її результатами спірне податкове повідомлення-рішення, діяв не у точній відповідності та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень, не довів, що діяв в межах Закону, а тому зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області № 00000932301 від 05.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко