Постанова № 24809899, 19.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1872/2012

09 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

за участю представників позивача -ОСОБА_1 - за довіреністю,

представників відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Сільвер»до державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій,

встановив:

30.05.2012р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Сільвер», в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 19.12.2011р. №0018951503 в частині нарахування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акту перевірки від 08.12.2011р. №7497/15-31/30200438 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. № 0018951503, яким визначено зобов'язання за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку у вигляді штрафу у розмірі 20 % на суму 16248, 68 грн. Позивач зауважує, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій є недійсним, оскільки сума штрафних санкцій визначена відповідачем з порушенням вимог законодавства та просить його скасувати в цій частині.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи позов не визнала та пояснила, що причиною прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що за результатами перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, встановлено порушення строків сплати земельного податку, чим порушено вимоги ст.17 Закону України «Про плату за землю»та п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за 2009 та 2010 роки позивач подавав до ДПІ у м. Черкаси податкові декларації, згідно яких самостійно визначено та узгоджено зобов'язання з земельного податку в сумі 43 936,92грн., щомісячний платіж складає суму в розмірі -3661грн.

Позивачем набуто у приватну власність цілісний майновий комплекс -державне підприємство «Черкаський магазин «Медтехніка», який складається з: літ А2 -магазин (розташований за адресою м. Черкаси, вул. Дахнівська, 4), літ. Б1 -склад, літ. В -прохідна, літ. Г, Д -гаражі, літ. Е -навіс (розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Тургенєва, 4). Загальна площа земельних ділянок, на якій розташовані споруди з урахуванням прибудинкових територій становить 733, 32 м. кв., фактично позивач користується даною земельною ділянкою. Натомість у податкових деклараціях позивач помилково зазначив більшу земельну ділянку у розмірі 7874 м. кв.

В подальшому, 01.12.2011 позивачем подано до ДПІ у м. Черкаси уточнюючу декларацію за 2009 рік, в якій вже зазначена площа земельної ділянки у розмірі 733,32 м.кв. та задекларовано зобов'язання щомісячно у розмірі 341 грн., за рік -4091, 93 грн.

07.12.2011 позивачем подано до ДПІ у м. Черкаси уточнюючу декларацію за 2010 рік, в якій також зазначена площа земельної ділянки у розмірі 733,32 м.кв. та задекларовано зобов'язання щомісячно з січня по квітень 2010 року у розмірі 341 грн., з травня по грудень -351, 99 грн., за рік -4180, 28 грн.

08.12.2011р. ДПІ у м. Черкаси проведено перевірку щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету, про що складено акт від 08.12.2011р. №5492/15-31/21383790. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку, чим порушено вимоги ст. 17 Закону України «Про плату за землю»та п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України.

За результатами акту перевірки на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ДПІ у м. Черкасах було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. № 0018951503, яким визначено грошове зобов'язання зі сплати штрафу в розмірі 16248,68 грн. за затримку сплати на 1028 календарних днів (а.с. 6).

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. №2535-XII (надалі за текстом -Закон №2535-XII), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 14 Закону №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закону №2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі за текстом -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положення пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 286.1. статті 286 ПК України, встановлено підстави для нарахування земельного податку. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що у позивача станом на 31.12.2009 рахувався борг у сумі 41778, 32 грн., станом на 31.12.2010 -85715, 24 грн.

У зв'язку із поданням уточнюючих розрахунків за 2009 та 2010 роки відбулося погашення податкового боргу позивача щодо плати за земельні ділянки, що підтверджується обліковою карткою платника податку.

Таким чином, відповідно до п.п. 14.1.152. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відбулося погашення податкового боргу шляхом зменшенням абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач взяв до уваги ту обставину, що позивачем порушено строк сплати узгодженого податкового зобов'язання за попередні періоди, які передували даті подання уточнюючих розрахунків за 2009 та 2010 роки.

Тобто, у разі погашення податкового боргу (його частини) з плати за землю, у тому числі за рахунок від'ємного значення суми податкового зобов'язання, визначена в уточнюючому розрахунку, виникає підстава для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами ст. 126 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, встановлено що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, те що штрафні санкції були застосовані у зв'язку з невчасною сплатою позивачем узгодженого податкового зобов'язання за минулі періоди, суд вважає нарахування позивачу штрафних санкцій правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко