Постанова № 24809400, 15.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2084/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Капліна В.В.,

представника відповідача - Зайця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2012 року Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет" (далі - ВБКП "Рассвет", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №22/23-309/24831310 від 19.03.2012, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті його взаємовідносин з ТОВ "Ріст" в грудні 2011 року, ним, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 98901,55 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між позивачем та його контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, господарські операції з цим суб'єктом господарювання відповідали вимогам закону.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 10577,00 грн; заниження податку на додану вартість на загальну суму 88325,00 грн. Зазначав, що позивачем в грудні 2011 року в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ріст" неправомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 98901,55 грн, оскільки постачальником у ТОВ "Ріст", який не є виробником реалізованого товару, є ТОВ "Профіль-стиль". Вказане підприємство має стан платника "9" - направлено повідомлення за формою 18-ОПП, а тому неможливо підтвердити факт поставки товару та дослідити ланцюг постачання до виробника та/або імпортера. Крім того, відповідач вказував на те, що за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформації системи "АІС РПП" та АІС "Бест Звіт" не встановлено наявність у ТОВ "Ріст" власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВБКП "Рассвет" (ідентифікаційний код 24831310) 01.07.1997 зареєстроване Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 569 120 0000 000105. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ №5765/10/15-322 від 13.02.2012, в період з 05.03.2012 по 16.03.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ВБКП "Рассвет" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Ріст" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №22/23-309/24831310 від 19.03.2012 (том 1 а.с. 12-19), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, встановлено:

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 10577,00 грн, в тому числі за грудень 2011 року в сумі - 10577,00 грн;

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 88325,00 грн, в тому числі за грудень 2011 року в сумі - 88325,00 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 03.04.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006792301/39, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10577,00 грн (том І а.с. 20);

- №0006752301/349, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 132 487,50 грн, в тому числі 88325,00 грн - основний платіж, 44162,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (том І а.с. 22).

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки, правомірністю зменшення йому розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349, суд виходить з наступного.

Як слідує зі змісту акта перевірки №22/23-309/24831310 від 19.03.2012, висновок про неправомірність включення ВБКП "Рассвет" у грудні 2011 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 98901,55 грн в результаті придбання у ТОВ "Ріст" товарів (листи сталі), податкова інспекція обґрунтовує тим, що постачальником у ТОВ "Ріст", який не є виробником реалізованого позивачу товару, є ТОВ "Профіль-стиль". Вказане підприємство має стан платника "9" - направлено повідомлення за формою 18-ОПП, а тому неможливо підтвердити факт поставки товару та дослідити ланцюг постачання до виробника та/або імпортера.

Крім того, перевіряючі вказували на те, що за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформації системи "АІС РПП" та АІС "Бест Звіт" не встановлено наявність у ТОВ "Ріст" власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, в зв'язку із встановленням відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "Ріст" та визнання взаємовідносин між ТОВ "Ріст" та ВБКП "Рассвет" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто нікчемного правочину, в ході перевірки не доведено факт поставки товару ТОВ "Ріст" на адресу ВБКП "Рассвет".

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 25.10.2011 між ВБКП "Рассвет" (покупець) та ТОВ "Ріст" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №41/11, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити металопродукцію в кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (том І а.с. 31-34).

Продукція поставляється покупцю за договірними цінами. Ціна товару, що поставляється за цим договором, вважається погодженою у випадку отримання продукції за накладною або оплати товару покупцем, згідно виставленого продавцем рахунку-фактури (пункти 2.1, 2.2 договору).

В рамках виконання вказаного договору ВБКП "Рассвет" у грудні 2011 року придбало у ТОВ "Ріст" металопродукцію (листи х/к 1250х2500х3 сталь 1-3ПС - 10,080 тн та листи г/к 2000х6000х9 сталь 09Г2С - 60,480 тн) на загальну суму 593 409,32 грн, в тому числі ПДВ 98901,55 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Ріст" з придбання металопродукцію, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури №РФ-271202 від 27.12.2011, №РФ-021201 від 02.12.2011, податкові накладні №17 від 27.12.2011, №7 від 02.12.2011 та видаткові накладні №ВН-271201 від 27.12.2011, №ВН-021205 від 07.12.2011, №ВН-021204 від 07.12.2011, №ВН-021203 від 05.12.2011, №ВН-021202 від 02.12.2011 ( том І а.с. 36-38, 42-44, 47, 50, 53).

Дослідивши вказані вище податкові накладні, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період (грудень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Як слідує зі змісту договору купівлі-продажу №41/11 від 25.10.2011, укладеного між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Ріст", розрахунок за продукцію здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі на протязі трьох банківських днів з моменту виписки рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця, що підтверджується відповідними виписками банку (пункти 4.1, 4.2 договору).

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Ріст", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (том І а.с. 35, 41). Зі змісту вказаних банківських виписок слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Ріст" за придбані товарно-матеріальні цінності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Із наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, судом встановлено, що придбана ВБКП "Рассвет" у ТОВ "Ріст" металопродукція, у відповідності до пункту 3.1 договору купівлі-продажу №41/11 від 25.10.2011, транспортувалася силами та за рахунок позивача.

На підтвердження реальності транспортування придбаного ВБКП "Рассвет" товару представником позивача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:

- товарно-транспортні накладні (том І а.с. 39, 45, 48, 51, 54);

- подорожні листи (том І а.с. 40, 46, 49, 52, 55);

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (том І а.с. 62-64);

- заяви про прийняття на роботу на посаду водія (том І а.с. 88, 91);

- накази про прийняття на посаду водія (том І а.с. 89, 92);

- витяги із трудових книжок (том І а.с. 90, 93).

Крім того, фактичність транспортування придбаного позивачем товару підтверджується також наданими в ході судового розгляду справи поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Так, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході судового розгляду справи пояснили, що вони працюють водіями у ВБКП "Рассвет". Свідки підтвердили той факт, що безпосередньо вони отримували металопродукцію у ТОВ "Ріст", та у подальшому транспортували її на автотранспорті ВБКП "Рассвет" (МАЗ - 54323 032 та Владимир-КВ401) з пункту навантаження: пров. Галузевий, 38, м. Кременчук до пункту розвантаження: вул. Занасипський шлях, 4, м. Кременчук.

Доводи представника Кременчуцької ОДПІ про те, що належний позивачу автомобіль МАЗ - 54323 за своїми технічними характеристиками не міг перевезти за один рейс 19 тн металопродукції (товарно-транспортна накладна від 05.12.2011, том І а.с. 51), спростовуються актом дослідження транспортного засобу №05/181/12 від 31.05.2012, згідно висновків якого маса вантажу, який може перевозити автомобіль МАЗ-54323 032 у складі автопотяга, в залежності від напівпричепа, складає від 20000 кг до 30480 кг (том І а.с. 213).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженими представниками (водіями) ВБКП "Рассвет" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі довіреностей №591 від 02.12.2011, №607 від 07.12.2011 та №633 від 27.12.2011, підпис яких мається також у видаткових накладних (том І а.с. 214-215).

Із наданих представником позивача та свідків пояснень, судом встановлено, що придбаний у грудні 2011 року в ТОВ "Ріст" товар доставлявся на виробничу базу ВБКП "Рассвет", що розташована за адресою: вул. Занасипський шлях, 4, м. Кременчук, Полтавська область. Наявність у власності позивача виробничої бази за даною адресою підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, державним актом на право власності на земельну ділянку (том І а.с. 144, 145).

В ході судового розгляду справи судом також з'ясовувалося питання щодо подальшого використання придбаного позивачем товару у своїй господарській діяльності.

Судом встановлено, що листи сталі, які були придбані в грудні 2011 року у ТОВ "Ріст", в цьому ж місяці (по мірі їх отримання) передавались у виробництво, що підтверджується актом списання №Р-00000069 від 30.12.2011 (том І а.с. 58-61).

В результаті переробки із вказаних вище сталевих листів були виготовлені опори контактної мережі, які у подальшому поставлялися у м. Харків на замовлення ТОВ "Паркінг+" та ТДВ "Спецбуд-3" на виконання умов договорів субпідряду №31/08-СП 2 від 31.08.2011, №17/01-СП 1 від 17.01.2012, №5/011 від 08.12.2011 (том І а.с. 109-120). Факт наявності у позивача виробничих потужностей для виготовлення, зокрема, металевих опор підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про право власності на виробничий цех №2 з металооброблення (том І а.с. 145).

Поставка та монтаж металевих опор здійснювалася в грудні 2011 року, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи належним чином завіреними копіями документів, а саме:

- актами приймання виконаних будівельних робіт (том І а.с. 121-131);

- товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (том І а.с. 132-141);

- ліцензією на господарську діяльність, яка пов'язана із створенням об'єктів архітектури (том І а.с. 142);

Крім того, в ході судового розгляду справи в якості свідка було допитано ОСОБА_5, який являється керівником ТОВ "Ріст". Своїми поясненнями вказана особа повністю підтвердила реальність фінансово-господарських взаємовідносин між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Ріст".

Суд звертає увагу, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Так, позивачем надано суду бухгалтерську довідку №58 від 25.05.2012 (том І а.с. 108), із якої вбачається, що в результаті здійснення операцій з придбання у ТОВ "Ріст" товарів (матеріалів) згідно договору №41/11 від 25.10.2011, ВБКП "Рассвет" отримало економічну вигоду від виготовлення з цих матеріалів металевих опор контактної мережі та їх подальшого монтажу, а саме, загальний дохід від реалізації опор склав 4 332 660,00 грн. Вказана довідка підписана головним бухгалтером ВБКП "Рассвет" ОСОБА_6 та скріплена печаткою даного підприємства.

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за грудень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 98901,55 грн.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ "Ріст", то слід зазначити, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Посилання Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №22/23-309/24831310 від 19.03.2012 на те, що неможливо підтвердити факт поставки товару та дослідити ланцюг постачання до виробника та/або імпортера, судом оцінюються критично, оскільки позивачем до матеріалів справи були долучені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт придбання ТОВ "Ріст" металопродукції у ТОВ "Профіль-стиль", а саме: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 6-13).

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи також наявні сертифікати якості на товар, видані ПАТ "Донецький металургійний завод" (том І а.с. 56-57), проте податковим органом не досліджувались взаємовідносини між ТОВ "Профіль-стиль" та ПАТ "Донецький металургійний завод", а відтак, і ланцюг походження металопродукції, що у кінцевому результаті була придбана ВБКП "Рассвет".

Посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність у ТОВ "Ріст" управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, орендувати складські приміщення та транспортні засоби.

Крім цього, суд зазначає, що ТОВ "Ріст" подана до Кременчуцької ОДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року (том І а.с. 96-99). При цьому, зазначена у рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року сума податкових зобов'язань ТОВ "Ріст" ідентична сумі податкового кредиту ВБКП "Рассвет" за грудень 2011 року, що підтверджується додатком № 5 до декларації з податку на додану вартість останнього за грудень 2011 року (том І а.с. 101-105).

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ВБКП "Рассвет" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №22/23-309/24831310 від 19.03.2012, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349.

Таким чином, висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ВБКП "Рассвет" залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 10577,00 грн та заниження податку на додану вартість на загальну суму 88325,00 грн є неправомірним.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ВБКП "Рассвет" чи ТОВ "Ріст", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1430,65 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 03 квітня 2012 року №0006792301/39 та №0006752301/349.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" (код ЄДРПОУ 24831310) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1430 грн 65 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава