Постанова № 24809363, 12.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1672/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лаад" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лаад" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001401502/55 від 03.03.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на протиправність висновків податкового органу щодо завищення податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ за листопад та грудень 2011 року в розмірі 163 358,33 грн., що є наслідком порушення статей 185, 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Вказану суму було заявлено до бюджетного відшкодування у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, по взаємовідносинам з ТОВ "Кремавтобуд", підтверджених податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства, що є достатніми підставами на включення суми ПДВ в розмірі 163 358,33 грн. до податкового кредиту. У позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій, отримання товарів від ТОВ "Кремавтобуд", їх оплату та використання в господарській діяльності ТОВ "Фірма "Лаад". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "Фірма "Лаад" та зазначеним контрагентом, обидві сторони правочину були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ТОВ "Кремавтобуд", яке, як на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору поставки первинні бухгалтерські документи ТОВ "Кремавтобуд" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до податкового кредиту позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Під час розгляду справи проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що під час перевірки позивача встановлено контрагента - ТОВ "Кремавтобуд", яке відсутне за місцезнаходженням, у зв'язку із чим 27.12.2011 року прийнято рішення № 358 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Кремавтобуд". ТОВ "Фірма "Лаад" віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 163 358,33 грн. за результатами господарських відносин із вказаними контрагентом. У ТОВ "Кремавтобуд" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами-контрагентами. ТОВ "Фірма "Лаад" перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином, ТОВ "Фірма "Лаад" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту та відповідно до суми заявленого бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 163 358,33 грн. Вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та на підставі чинного законодавства.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лаад" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцько міської ради Полтавської області 21.07.2008 року, ідентифікаційний код юридичної особи -36007655. (т. 1 а.с. 7).

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ 22.07.2008 року за № 32925, зареєстрований платником податку на додану вартість 06.02.1998 року, про що видане свідоцтво № 100339604. (т. 1 а.с. 9)

Кременчуцькою ОДПІ в період з 01.02.2012 року по 07.02.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Фірма "Лаад" з питання взаємовідносин з ТОВ "Кремавтобуд" за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 14.02.2012 року № 828/15-322/36007655, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ТОВ "Фірма "Лаад" вимог статей 185, 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ на суму 163 358, 33 грн., у тому числі за листопад 2011 року в сумі 55858,33 грн. та за грудень 2011 року в сумі 107 500 грн. (т. 1 а.с. 10-13).

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 03.03.2012 року № 0001401502/55, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 245 037,50 грн., з яких 163 358,33 грн. за основним платежем та 81 679,17 - штрафні (фінансові) санкції. ( т. 1 а.с. 18).

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 03.03.2012 року № 0001401502/55, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Статтею 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено укладення між ТОВ "Фірма "Лаад" (відправник) та ТОВ "Кремавтобуд" (перевізник) договору перевезення вантажу № 01/11 від 01 листопада 2011 року, згідно якого перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж - зернові культури, в пункти призначення по Полтавській області, Харківській області, Херсонській області, Сумській області, Чернігівській області та видати вантаж одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу оплату встановлену договором. Укладення договору підтверджується складанням та видачею перевізником відправникові транспортної накладної (іншого документа на вантаж). Оплата за перевезення вантажу складає згідно виставленого рахунку. (т.1 а.с. 73).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського обліку, на умовах вказаного договору поставки, ТОВ "Кремавтобуд" виконало визначені договором перевезення вантажу (кукурудза, соя, жито), що підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунками-фактурами, актами прийому передачі робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними. (т. 1 а.с. 74-90, 104-213).

Згідно вказаних податкових накладних, позивачем включено відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість листопад та грудень 2011 року. ( т. 1 а.с. 20-25, 33-38).

Здійснення оплати по вищевказаному договору перевезення підтверджується копіями банківських виписок. (т. 1 а.с. 91-103).

В підтвердження реальності надання послуг перевезення вантажу та того, що послуги ТОВ "Кремавтобуд" використовувалися позивачем у його господарській діяльності, до суду надано копії договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 6285 від 30 вересня 2008 року, укладеного ТОВ "Фірма "Лаад" (клієнт) із Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" (експедитор), копії актів здачі-приймання виконаних робіт, договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 10-11/108 від 10 жовтня 2008 року, укладеного ТОВ "Фірма "Лаад" (клієнт) із ТОВ "Кернел-Трейд" (експедитор), рахунків-фактур, актів здачі-приймання виконаних робіт та видатків грошових коштів, податкових накладних. ( т. 2 а.с. 3-4, 9, 13-14, 17-187 ).

В ході судового розгляду надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені копії податкових накладних та інших первинних документів, на підставі яких сформований спірний податковий кредит, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по виконанню робіт та їх виконання у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи відповідача, наведені в акті перевірки та під час судового розгляду, про те, що ТОВ "Кремавтобуд" - відсутнє за місцезнаходженням, не грунтуються на законі та не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цьому контрагенту, до складу податкового кредиту та відповідного бюджетного відшкодування.

Крім того, суд враховує, що відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.2012 року місцезнаходженням ТОВ "Кремавтобуд" вказано адресу: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94. (т. 2 а.с. 234-237).

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Кремавтобуд" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ТОВ "Кремавтобуд" необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди устаткування та автотранспорту, використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Тому суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту, задекларовану позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Кремавтобуд".

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001401502/55 від 03.03.2012 року визнати протиправним та скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Фірма "Лаад" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков