Постанова № 24809307, 11.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2005/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представників позивача - Порубльовий С.В., Бабко Ю.О.,

представника відповідача - Чирва Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2012 року Приватне акціонерне товариство "Атом" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними дій при складанні акту перевірки № 129/23-209/25163708 від 07 березня 2012 року, скасування податкового повідомлення-рішення № 0006022301/312 від 28 березня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем процедури розгляду заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку із чим представники підприємства були позбавлені можливості прийняти участь у розгляді заперечень. Також вказував на протиправність висновків податкового органу щодо завищення податкового кредиту та відповідно заниження зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 року в розмірі 766 926 грн., що є наслідком порушення пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України. Вказану суму було віднесенно до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Мілонд", підтверджених податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства, що є достатніми підставами на включення суми ПДВ в розмірі 766 926 грн. до податкового кредиту. У позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій, отримання товарів від ПП "Мілонд", їх оплату та використання в господарській діяльності ПРАТ "Атом". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ПРАТ "Атом" та зазначеним контрагентом, обидві сторони правочину були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ПП "Мілонд", яке, як на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено відповідальність платника податків за порушення податкового законодавства з боку його контрагента. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору поставки первинні бухгалтерські документи ПП "Мілонд" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до податкового кредиту позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що призначення та проведення документальної виїзної перевірки позивача здійснено у повній відповідності до вимог податкового законодавства. В обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначав, що під час перевірки позивача встановлено контрагента - ПП "Мілонд", місцезнаходження якого не встановлено. ПРАТ "Атом" віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 766 926 грн. за результатами господарських відносин із вказаними контрагентом. У ПП "Мілонд" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами-контрагентами. ПРАТ "Атом перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків. Таким чином, ПРАТ "Атом" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 766 926 грн.

Вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та на підставі чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Атом" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцько міської ради Полтавської області 23.01.1998 року, ідентифікаційний код юридичної особи -25163708. (а.с. 69).

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ 29.01.1998 року за № 3927, зареєстрований платником податку на додану вартість 06.02.1998 року, про що видане свідоцтво № 100298469. (а.с. 68).

Кременчуцькою ОДПІ в період з 05.03.2012 року по 07.03.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ "Атом" по питанню взаємовідносин з ПП "Мілонд"за грудень 2011 року у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження ПрАТ "Атом" на запит Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2012 року № 5758/10.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 07.03.2012 року № 129/23-209/25163708, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПрАТ "Атом" вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 року на суму 766 926 грн. (а.с. 10-15).

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року № 0006022301/312, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 150 389 грн., з яких 766 926 грн. - за основним платежем та 383 463 - штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 8).

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження.

З вимогами про визнання протиправними дій при складанні акту перевірки № 129/23-209/25163708 від 07 березня 2012 року та про визнання протиправним і скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача під час складання та узгодження акта документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.4 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

На виконання вказаних норм Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проведена посадовими особами Кременчуцької ОДПІ в період з 05.03.2012 року по 07.03.2012 року на підставі наказу про проведення перевірки за № 59 від 03.03.2012 року, направлень на перевірку від 03.03.2012 року за № 1307/001307 та № 1308/001308.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

За наслідками перевірки ПрАТ "Атом" головним державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ 07.03.2012 року складено акт № 129/23-209/25163708.

На вказаний Акт перевірки позивачем 16.03.2012 року за № 50 до Кременчуцької ОДПІ направлено заперечення, із проханням заздалегідь повідомити про дату, час та місце його розгляду. (а.с. 14-16).

Позивач вказує на те, що 22.03.2012 року Кременчуцька ОДПІ листом-запрошенням повідомила ПРАТ "Атом" про розгляд заперечення 23.03.2012 року о 11 год. 00 хв. 23.03.2012 року ПрАТ "Атом" до Кременчуцької ОДПІ направлено листа про зупинення процедури розгляду заперечення та повторне направлення листа-запрошення про розгляд заперечення. (а.с. 22).

Відповідно до пункту 86.7 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Враховуючи наведені обставини та норми Податкового кодексу України, суд вказує, що позивачем не надано повного документального підтвердження обставин повідомлення про дату й час розгляду заперечень, звернень платника з даного приводу, відповідей на ці звернення, дат отримання сторонами відповідної переписки. Надано лише лист № 53-1 від 23.03.2012 року про зупинення процедури розгляду заперечення та повторне направлення листа-запрошення про розгляд заперечення.

Відтак суд констатує, що позивачем не надано достатніх доказів порушення відповідачем процедури розгляду заперечення, передбаченої Податковим кодексом України, щодо повідомлення ПРАТ "Атом" про місце і час розгляду заперечення, а відтак позовна вимога про визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту перевірки задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 28.03.2012 року № 0006022301/312, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено укладення між ПрАТ "Атом" (покупець) та ПП "Мілонд" (постачальник) договору поставки № 24 від 01 грудня 2011 року, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати матеріали та обладнання, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена у рахунках-фактурах постачальника. (а.с. 23-24).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання умов договору поставки № 24 від 02.12.2011 року ПП Мілонд" протягом грудня 2011 року було здійснено поставку товарів (блок інверторний 25 кВт, плата синхронізації, інвертор 500 кВт, блок інверторний 250 кВт, інвертор 630 кВт, блок інверторний 100 кВт) в адресу покупця - ПрАТ "Атом".

На підтвердження перевезення зазначених товарів представником позивача надано копії подорожніх листів службового легкового автомобіля, копії свідоцтв реєстрації транспортних засобів. (а.с. 145-157).

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського обліку, на умовах вказаного договору поставки, ПП "Мілонд" виконало визначені договором поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними. (а.с. 25-28, 32-55).

Згідно вказаних податкових накладних та інших первинних документів, позивачем включено відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, що не заперечувалося відповідачем та його представником під час розгляду справи.

Здійснення оплати по вищевказаному договору поставки підтверджується копіями платіжних доручень. (а.с. 29-31).

В підтвердження того, що придбані у ПП "Мілонд"" товари використовувалися позивачем у його господарській діяльності, до суду надано копії накладних на внутрішнє переміщення товарів, актів списання товарів, переданих на виробництво, калькуляції собівартості робіт по договорам з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", з УКС СГГА, з ТОВ "Інвестстройпроект", з ДПП "Кривбаспромводопостачання", актів змонтованого обладнання переліку комплектуючих, використаних для виготовлення АСУ MDE-A-400М-2-200, АСУ MDE-A-1000М-2-500, АСУ MDE-A-630М-1-630. (а.с. 113-157).

В ході судового розгляду доведено та надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені копії податкових накладних та інших первинних документів, на підставі яких сформований спірний податковий кредит, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товари, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були використані у господарській діяльності позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів та їх використання у господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи відповідача, наведені в акті перевірки та під час судового розгляду, про те, що ПП "Мілонд" відсутнє з своїм місцезнаходженням, не грунтуються на законі та не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цьому контрагенту, до складу податкового кредиту.

Крім того, суд враховує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.04.2012 року місцезнаходженням ПП "Мілонд" вказано адресу: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2, відомості про юридичну особу підтверджено. (а.с. 100). Також представником позивача надано копію договору від 10.10.2011 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та ПП "Мілонд" (орендар), щодо оренди нежитлового приміщення розтаованого за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 65/2. (а.с. 6-63).

Реальність господарських операцій позивача з ПП "Мілонд" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Доводи відповідача щодо недійсності вказаних правочинів, суд оцінює критично, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -податковий орган не надав та не навів доказів наявності таких порушень при укладенні та виконанні договору між ПрАТ "Атом" та ПП "Мілонд";

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Атом" та ПП "Мілонд" на момент вчинення правочину зареєстровані у встановленому законом порядку, мали статус платників податків та зборів, зокрема платників ПДВ;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі.

Тому суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту та відповідно суму ПДВ, задекларовану позивачем по взаємовідносинам з ПП "Мілонд".

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 006022301/312 від 28 березня 2012 року визнати протиправним та скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути на користь ПрАТ "Атом" частину судових витрат на сплату судового збору у сумі 1073,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков