Постанова № 24809255, 11.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1425/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Федусик А.Г.

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про часткове визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення -рішення від 16.01.2012 року №0000182301, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 09.12.2011 року по 29.12.2011 року ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (далі ДПІ) була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1/23-6/30566803 від 03.01.2012 року, на підставі якого ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2012 року №0000182301, яким ТОВ було збільшене грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 934071,25 грн., в тому числі 747257 грн. за основним платежем, та 186814,25 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення частково протиправним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 16.01.2012 року №0000182301 в частині збільшення ТОВ грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 744750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 186187,50 грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 2-7, 189).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с.188). Причини не явки суду не повідомив.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 17.09.1999 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків на додану вартість (а.с.8-10).

В період з 09.12.2011 року по 29.12.2011 року ДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1/23-6/30566803 від 03.01.2012 року, в якому зазначено, крім іншого, про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ за вересень 2011 року на 744750 грн. (а.с. 12-39).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у вересні 2011 року було сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від ПП «Ріал Директ Консалтинг»на загальну суму 744750 грн.. Разом з тим, в ході проведення перевірки було встановлено, що за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в вересні 2011 року встановлено відсутність податкового зобов'язання з ПДВ у ПП «Ріал Директ Консалтинг»по взаємовідносинам з ТОВ. Таким чином, перевіряючи прийшли до висновку, що операції ПП «Ріал Директ Консалтинг»та його контрагента не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, підприємством ПП «Ріал Директ Консалтинг»не нараховано та, відповідно, не сплачено ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ за вересень 2011 року в розмірі 744750 грн., у зв'язку з чим і ТОВ не має права на включення ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту.

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року №0000182301, яким ТОВ, крім іншого, було збільшено ТОВ грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 744750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 186187,50 грн. (а.с. 11).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки вказані висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині, в якій вони оскаржуються позивачем, з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ та ПП «Ріал Директ Консалтинг»укладено договір поставки від 01.09.2011 року (а.с.40-41, 42), за яким останній у перевіряємому періоді поставив ТОВ товар, видав податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару (а.с. 40-62).

Згідно ст.183.1 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Позивач та його контрагент ПП «Ріал Директ Консалтинг»на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ.

Відповідно до ст.198.1 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.4 ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар та отримання ТОВ податкових накладних від ПП «Ріал Директ Консалтинг»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.

При цьому факт придбання позивачем вказаного товару підтверджується також товарно-транспортними документами на його перевезення та первинними документами щодо подальшої реалізації цього товару (а.с. 96-163).

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються на тому, що ПП «Ріал Директ Консалтинг»не відобразило податкові зобов'язання за вересень 2011 року та не сплатило до бюджету ПДВ на суму в розмірі 744750 грн. у зв'язку з чим податковий кредит не підтверджено податковими та безпідставно включено ТОВ до складу податкового кредиту по податковим накладним.

Судом встановлено, що ПП «Ріал Директ Консалтинг»відобразило податкові зобов'язання за вересень 2011 року в декларації з ПДВ, що підтверджується рядком 9 Розділу І Податкові зобов'язання Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яка була наплавлена податковому органу електронним зв'язком (а.с.177-182).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року №0000182301 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 744750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 186187,50 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування спірного рішення підлягають задоволенню в тій частині, в якій просив позивач.

При цьому суд вважає безпідставними посилання ДПІ в спірному акті перевірки на не включення ПП «Ріал Директ Консалтинг»до своїх податкових зобов'язань ПДВ в сумі 744750 грн. по операціях з ТОВ, як на підставу донарахування позивачу податкових зобов'язань, оскільки відповідно до положень ПК України право платника ПДВ на включення ПДВ по господарським операціям до свого податкового кредиту не залежить від результатів господарської діяльності його контрагентів, та від нарахування та сплати ними до бюджету ПДВ за результатами їх господарської діяльності.

Також є безпідставними і викладені в акті перевірки висновки щодо відсутності в операціях між ТОВ та ПП «Ріал Директ Консалтинг»розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного придбання та продажу товарів, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження таких висновків. Не містить таких доказів фактично і сам спірний акт перевірки.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення у вказаній частині в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 16.01.2012 року №0000182301 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТТ»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 744750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 186187,50 грн..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 16.01.2012 року №0000182301 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТТ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 744750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 186187,50 грн..

11 червня 2012 року.