Постанова № 24809242, 08.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6580/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Панорама»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 12.07.2011 року співробітниками ДПА в Одеській області (далі ДПА) було проведено фактичну перевірку належного ТОВ гостинного комплексу, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Маячний, 8, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв та інш.. За результатами цієї перевірки було складено акт від 12.07.2011 року №702/15/32/23/37607495, в якому встановлені порушення вимог п.9, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон про РРО), а також встановлені порушення п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України. На підставі цього акту перевірки ДПІ у Київському районі м.Одеси (далі ДПІ) були прийняті рішення №0000872360 від 01.08.2011 року та №0000882360 від 01.08.2011 року про застосування до ТОВ штрафних санкцій на суму 3401 грн. та на суму 6774 грн., відповідно. Позивач не погоджується з цими рішеннями, оскільки висновки цієї перевірки не відповідають фактичним обставинам та вимогам закону. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати спірні рішення ДПІ про застосування до ТОВ штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові (а.с. 2-5).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 43-45).

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі представлених сторонами доказів, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ зареєстровано та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків, а одним з видів підприємницької діяльності ТОВ є надання послуг з проживання в гостинному комплексі.

12.07.2011 року співробітниками ДПА було проведено фактичну перевірку належного ТОВ гостинного комплексу, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Маячний, 8.

За результатами цієї перевірки ДПА був складений акт від 12.07.2011 року №702/15/32/23/37607495, яким встановлені порушення вимог п.п.9, 13 ст.3 Закону про РРО, що виразилося у незабезпеченні відповідності готівки на місці проведення розрахунків на суму 100 грн., не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків у 10 випадках, а також встановлені порушення вимог п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, що виразилося у тому, що на місцях проведення розрахунків знаходяться копії торгових патентів (а.с. 10-13, 54-55).

Згідно п.п.1,4 ст.17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ст.22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно п.п.1 п.125.1 ст.125 Податкового кодексу України за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1 - 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).

На підставі зазначених норм, за виявлені в ході перевірки порушення ДПІ були прийняті рішення №0000872360 від 01.08.2011 року та №0000882360 від 01.08.2011 року про застосування до ТОВ штрафних санкцій на суму 3401 грн. та на суму 6774 грн., відповідно (а.с. 7-8).

Суд вважає безпідставними висновки щодо наявності зазначених в акті перевірки порушень п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, а позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.9, 13 ст.3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судом встановлено, що ТОВ не здійснювало щоденне друкування на РРО фіскальних звітних чеків у 10 випадках, а також не забезпечувало відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується копіями фіскальних звітних чеків, які фактично були роздруковані на наступний день (а.с. 14-22), а також актом інвентаризації готівкових коштів, яким встановлена невідповідність в розмірі 100 грн., яка фактично і не оспорювалася представником позивача як підчас проведення перевірки, так і підчас розгляду справи (а.с. 56).

З урахуванням встановленого, суд вважає, що ДПА було правомірно виявлено та зазначено в акті перевірки від 12.07.2011 року №702/15/32/23/37607495 порушення ТОВ вимог п.п.9, 13 ст.3 Закону про РРО.

Разом з цим, згідно п.п.267.6.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Відповідно до п.п.267.6.2 цієї статті торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Згідно п.п.267.6.3 цієї статті для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

З зазначеної норми вбачається, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених п.п.267.6.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України місцях.

Судом встановлено, що у ТОВ, на місцях проведення розрахунків, замість оригіналів знаходилися нотаріально засвідчені копії торгових патентів, що підтверджується матеріалами справа, а саме копіями цих торгових патентів, які були засвідчені нотаріально майже за місяць до проведення спірної перевірки (а.с.24-32).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ необґрунтовано застосовані штрафні санкції за порушення, які виразилися в тому, що на місцях проведення ТОВ розрахунків знаходяться копії патентів, а не оригінали таких патентів.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

На підставі зазначеного, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне рішення від 01 серпня 2011 року №0000882360 про застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6774 грн., відповідач ДПІ діяв не на підставі, не у спосіб, передбачений Конституцією та діючим законодавством України, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття цього рішення, у зв’язку з чим це рішення не може вважатися законним і повинно бути скасовано у вказаній частині.

В іншій частині вимог суд вважає необхідним відмовити, оскільки в судовому засіданні ці вимоги не знайшли свого підтвердження і в ході розгляду справи позивачем не було надано заслуговуючих на увагу доказів обґрунтованості цих вимог.

Також не знайшли свого підтвердження посилання позивача на порушення ДПА порядку проведення спірної перевірки, оскільки в ході розгляду справи судом не було встановлено таких порушень.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.

керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР, Законом України „Про державну податкову службу”, Податковим кодексом України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Панорама»задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси від 01 серпня 2011 року №0000882360 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Панорама»суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6774 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси від 01 серпня 2011 року №0000882360 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Панорама» суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6774 грн..

08 червня 2012 року

Суддя

.