Постанова № 24809166, 15.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 р. № 2а-3150/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Чернишенко Н.А.,

представника позивача Посікіри Р.Р.

представника відповідача Пельо О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(надалі ВАТ «ЖЦПК»)

до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби

про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Справа передана на розгляд Львівського окружного адміністративного суду ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.03.2012 р.

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати частково нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі № 0000212320/0/89 від 13.04.2006 р. та № 0000202320/2/5802 від 06.09.2006 р. (окрім донарахувань, що виникли в результаті включення до складу податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених звітами про використання коштів у розмірі 1079,69 грн.)

Позов мотивується тим, зокрема, що вартість інформаційно-консультативних послуг, які надані ВАТ «ЖЦПК»Концерном «Основа»є витратами понесеними у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції та на підставі п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно віднесені до складу валових витрат, ДПІ безпідставно розширено перелік документів, якими має бути підтверджений факт надання консультаційних послуг; факт придбання ВАТ «ЖЦПК»запасних частин підтверджено податковою накладною ПП «Алекс»за № 201 від 11.08.2005 р. на загальну суму 985,20 грн., в т.ч. ПДВ -164,20 грн., тому позивачем правомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ від вартості отриманих запасних частин у розмірі 164,20 грн.; суми ПДВ у розмірі 5747,11 грн. по іншим авансовим звітам, вказаним ДПІ у акті перевірки, ВАТ «ЖЦПК»не включало до складу податкового кредиту.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач у поясненнях на позовну заяву зазначає, що послуги надані Концерном «Основа»покупцю ВАТ «ЖЦПК»не підтверджені документально, не підтверджено їх використання у господарській діяльності, тому вони не відносяться до складу валових витрат; на ВАТ «ЖЦПК»підзвітні особи подавали до бухгалтерії звіт про використання коштів без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату готівкових коштів, підтверджуючі документи не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затв. наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, товариством за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що не підтверджені звітами про використання коштів, внаслідок цього зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 6991 грн.; просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому поясненні.

Судом замінено відповідача -ДПІ у Жидачівському районі на Миколаївську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податків та інших обов'язкових платежів Відкритим акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. складено акт № 280/23-2/00278801 від 04.04.2006 р.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР (із внесеними змінами та доповненнями) (надалі Закон № 168), завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 50861 грн., заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 254834 грн.

Позивач оскаржує винесені на підставі зазначеного акта перевірки податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі м. Львова від 13.04.2006 р. № 0000212320/0/89, яким зменшено ВАТ «ЖЦПК»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42472 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 21235 грн. та, за наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 06.09.2006 р. № 0000202320/2/5802 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 254834 грн. за основним платежем, 127415 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.4.4 Закону № 168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5 Закону).

Під час перевірки ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»податковим органом було встановлено, що послуги надані Концерном «Основа»позивачу не підтверджені документально, не підтверджено використання їх у господарській діяльності, занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 298539,5 грн. Крім того, податковою інспекцією було виявлено, що товариством за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що не підтверджені звітами про використання коштів, внаслідок чого зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 6991 грн.

До матеріалів справи долучено розрахунок зобов'язання та фінансових санкцій по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях (а.с. 112-113 Т.7), з якого, а також з таблиць, наведених у акті перевірки, вбачається, що ДПІ у Жидачівському районі у податкове зобов'язання з податку на додану вартість включено суми ПДВ з вартості послуг, наданих Концерном «Основа»та суми ПДВ, не підтверджених звітами про використання коштів, за винятком відображених у акті сум ПДВ за грудень 2005 р.

На підтвердження надання Концерном «Основа»позивачу послуг консультаційного характеру в сфері управління, фінансів та загальних економіко-правових норм ВАТ «ЖЦПК»долучено копію укладеного між позивачем та Концерном «Основа»договору № 2 від 29.12.2004 р., акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, копії платіжних доручень на підтвердження оплати консультаційних послуг, узагальнені консультаційні матеріали.

Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 р. № 13161/10/9104, якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 р. у справі № 2а-8847/08 та визнано нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі № 0000192320/0/89 від 13.03.2006 р. в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1616849,55 грн., вартість інформаційно-консультативних послуг, які надані позивачу Концерном «Основа»є витратами, понесеними у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і відповідні суми правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.

Судом апеляційної інстанції також прийнято до уваги первинний документ на оприбуткування товарів (запасних частин) від ПП «Алекс»видаткову накладну № РН 00000201 від 11.08.2005 р. на загальну суму 985,20 грн., в т.ч. ПДВ -164,20 грн. та зроблено висновок, що ВАТ «ЖЦПК»правомірно включено до складу валових витрат суму вартості запасних частин у розмірі 821 грн.

До матеріалів даної справи позивачем також долучено вказані первинні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених у зв'язку з придбанням інформаційно-консультативних послуг наданих Концерном «Основа»та у зв'язку придбанням запасних частин у ПП «Алекс».

Тому, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 13.04.2006 р. № 0000212320/0/89 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42083,34 грн., застосування санкцій у розмірі 21041,67 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 06.09.2006 р. № 0000202320/2/5820 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248287,03 грн. за основним платежем, 124143,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями слід скасувати.

Позивачем частково визнано неправомірність включення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених звітами про використання коштів (на суму 1079,69 грн. по звітам, вказаних у позовній заяві). Нарахування зобов'язання по іншим авансовим звітам позивачем не спростовано, не подано копій авансових звітів та інших підтверджуючих документів, не доведено, що ВАТ «Жидачівський ЦПК»не включало суми ПДВ по них у склад податкового кредиту, не подано первинних бухгалтерських документів.

Тому, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, позов слід задоволити частково, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 13.04.2006 р. № 0000212320/0/89 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42083,34 грн., застосування санкцій у розмірі 21041,67 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 06.09.2006 р. № 0000202320/2/5820 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248287,03 грн. за основним платежем, 124143,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 13.04.2006 р. № 0000212320/0/89 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42083,34 грн., застосування санкцій у розмірі 21041,67 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 06.09.2006 р. № 0000202320/2/5820 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248287,03 грн. за основним платежем, 124143,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.