Постанова № 24809009, 19.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3172/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Горпенюк О.А.

при секретарі cудового засідання: Марковій О.О.

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Сталь» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 11.04.2012 р. № 0002508013, -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Сталь» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Сталь» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № А-11-04 від 10.03.2011 р. з ОАО «Дальневосточньїй завод знергетического машиностроения» (Російська Федерація) за період з 01.10.2011 р. по 22.02.2012 р. на підставі Акту № 94/08-3/13386478 від 26.03.2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.04.2012 р. № 0002508013, яке отримано нами 11.04.2012 р.

ПАТ «Сталь» не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2012 р. № 0002508013, вважає повідомлення-рішення таким, що прийняте всупереч чинному законодавству України оскільки:

ПАТ «Сталь» було укладено угоду з ОАО «Дальневосточный завод знергетического машиностроения» Російська Федерація від 10.03.2011р. №А-11-04 на виробництво та постачання обладнання.

Згідно вищенаведеного контракту було зроблено платежі:

Платіжне доручення № 164 від 20.05.2011р. на суму 2 925 000,00рос.руб.

Платіжне доручення № 183 від 11.11.2011р. в сумі 2 925 000,00рос.руб.

Згідно сертифікату торгово-промислової палати Російської Федерації №10/538 від 15.11.2011р. було зафіксовано факти форс-мажорних обставин, які спричинили затримку товару на 9 (дев'ять) календарних днів, а саме з 09.08.2011 по 12.08.2011 та з 04.09.2011 по 08.09.2011 р.р.

Відповідно ч.5 ст.6 Закону України Закону України від 23 вересня 1994р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» де вказано «Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин», даний факт був відображений в матеріалах перевірки та прийнятий до загального розрахунку пені.

Фактичний перетин кордону товару було підтверджено наступними документами:

- товаросупроводжувальна накладна №20063328 від 18.10.2011р. з відміткою Харківської митниці «Під митним контролем» 23.11.2011р.

- товаросупроводжувальна накладна №20083099 від 21.10.2011р. з відміткою Харківської митниці «Під митним контролем» 03.12.2011р.

вантажно-митна декларація №702000009/2011/014868 дата розмитнення 09.12.2011р.

При проведенні перевірки фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у М.Луганську було нараховано пеню в сфері ЗЕД згідно розрахунку, в якому відображена кінцева дата отримання товару 09.12.2011р.

Але, відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХП з наступними змінами та доповненнями моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операції, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Беручи до уваги товаросупроводжувальну накладну № 20083099 від 21.10.2011р. з відміткою Харківської митниці «Під митним контролем» датою фактичного перетину кордону є 03.12.2011р.

У зв'язку із вищенаведеним підприємство ПАТ «Сталь» вважає граничну дату нарахування пені - дату перетину кордону з відповідною відміткою митниці, а саме 03.12.2011р. Тому просимо суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати зазначене повідомлення рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, наполягаючи на його необгрунтованості та неправомірності оскаржуваного рішення. Подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те, що в ході позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Сталь» податковим органом було виявлено і доведено порушення з боку платника ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в частині несвоєчасного повернення валютних коштів у сумі 2925000,00 російських рублів по контракту № А-11-04 від 10.03.2011 р. з ОАО «Дальневосточный завод энергетического машиностроения» Російська Федерація, що й було зафіксовано у висновку акту перевірки.

Як вбачається з вищенаведеного, ПАТ «Сталь» було порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР, з подальшими змінами та доповненнями, та п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Згідно п.3.1 Постанови НБУ від 24.03.1999р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», яка прийнята відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання висновку.

Згідно п.1.1 зазначеної Постанови НБУ №136 «здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань, щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках)».

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, з подальшими змінами та доповненнями, вантажна митна декларація (надалі ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Згідно до п.3.3 Постанови НБУ № 136 «банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг».

Тобто у даній нормі наголошено на тому, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, лише на підставі ВМД.

Тому відповідач вважає, що граничною датою нарахування штрафних санкцій - є дата оформлення ВМД, тобто 09.12.2011, а не дата перетину товаром кордону - 03.12.2011.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Сталь» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 15 грудня 1993 року за реєстраційним № 13821200000002306 (а.с.61)

10 березня 2011 року між ПАТ «Сталь» та ОАО «Дальневосточный завод энергетического машиностроения» Російська Федерація був укладений контракт №-11-04 (а.с.20-28) Згідно цього договору продавець ОАО «Дальневосточный завод энергетического машиностроения» Російська Федерація зобов'язується поставити Товар, а покупець прийняти та сплатити за нього згідно вимог контракту. 20.05.2011 року був зроблений авансовий платіж на суму 2925000,00 рос. рублів, платіжне доручення № 164 (а.с. 29)

Згідно з п.3 контракту №А-11-04 від 10.03.2011 року строк поставки, включаючи строк виготовлення становить 165 днів від дня отримання 50% передплати.

Сертифікатом Торгово-промислової палати Російської Федерації від 15.11.2011 року № 10/538 зафіксовані форс-мажорні обставини у м. Комсомольськ-на-Амуре Хабаровський край, Російська Федерація.

Перетин товаром митного контролю підтверджується митними деклараціями (а.с. 31-36).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби в період з 22.03.2012 р. по 23.03.2012 р. було проведено позапланову невиїздну перевірку ПАТ «Сталь» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № А-11-04 від 10.03.2011 року за період з 01.10.2011 р. по 22.02.2012 р.

За результатами перевірки був складений Акт, яким встановлене порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в частині несвоєчасного повернення валютних коштів у сумі 2925000,00 російських рублів по контракту № А-11-04 від 10.03.2011 р. з ОАО «Дальневосточный завод энергетического машиностроения» Російська Федерація. (а.с. 9-13).

На підставі Акту перевірки, згідно із статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002508013 від 11.04.2012 року, яким ПАТ «Сталь» визначено грошове зобов'язання (нарахована пеня за кожен день прострочення ) розмірі 31799,72 грн. (а.с. 7).

Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності розрахована наступним чином: заборгованість 2925000,00 рос. рублів* 0,25885 (за курсом НБУ станом на день виникнення заборгованості) = (а.с.14).

04 квітня 2012 року позивачем подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську заперечення за вих. № 617/3 від 04.04.2012 року. (15-16).

10.04.2012 за вих. № 818/10/15-011 була надана відповідь позивачу щодо розгляду заперечень. Згідно цієї відповіді заперечення ПАТ «Сталь» суперечать нормам чинного законодавства та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, з подальшими змінами та доповненнями, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно п.3.1 Постанови НБУ від 24.03.1999р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», яка прийнята відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно п.1.1 зазначеної Постанови НБУ №136 здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань, щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, з подальшими змінами та доповненнями, вантажна митна декларація (надалі ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Згідно до п.3.3 Постанови НБУ № 136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.п. 3.1. Контракту від 10.03.2011 № А-11-04 поставка товару повинна виконуватись на умовах DAF - межа Російської Федерації - України, станція перетину Соловей Південно-Західно залізнична дорога, відповідно до правил «Інкотермс - 2000». Строк поставки становить 165 календарних днів з дати надходження на рахунок продавця 50% від вартості товару.

Відповідно до платіжного доручення від 20.05.2011 № 164 (а.с. 29, 112) та інформації ВАТ «ДВЗЕМ» (а.с. 37 - 39) грошові засоби у розмірі 50 % вартості товару були перераховані на рахунок продавця та отримані ним 23.05.2011.

Згідно графіку виробництва товару, узгодженого Контрактом від 10.03.2011 № А-11-04, виконання робіт повинно бути поетапним. Останнім етапом є передача товару з 26.09.2011 по 30.09.1011.

Проте, у період з 09.08.2011 по 12.08.2011, включно, на території Хабаровського краю було зафіксовано проходження тайфуна «MUEFA», а в період з 04.09.2011 по 08.09.2011, включно,було зафіксовано проходження тайфуну «TALAS». Відповідно до сертифікату Торгово - промислової палати Російської Федерації від 15.11.2011 № 10/538 підтверджено наявність форс - мажорних обставин на території Хабаровського краю в період з 09.08.2011 по 12.08.2011 та з 04.09.2011 по 08.09.2011, які призвели до затримки виготовлення та своєчасної поставки товару згідно Контракту від 10.03.2011 № А-11-04. (а.с. 37 - 39)

Відповідно до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

В судовому засіданні сторони погодились, що з урахуванням строків форс - мажорних обставин та дати надходження 50 % вартої товару на рахунок продавця, останнім днем поставки товару - є 16.11.2011, тобто з 17.11.2011 відповідач мав право на нарахування штрафних (фінансових) санкцій ПАТ «Сталь» за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Проте, в судовому засіданні позивач зазначив, що він вважає останнім днем нарахування пені - 03.12.2011, - дата перетину товаром кордону Харківської митниці «Під митним контролем». Відповідач, в свою чергу, вважає останнім днем нарахування пені - 09.12.2011, - дата оформлення вантажно-митної декларації.

Як вбачається з ВМД № 702000009/2011/14868 (а.с. 31 - 34) та транспортної накладної № 20083099 (а.с. 36) фактично вантаж перетнув митницю України 03.12.2011, про що свідчить відмітка митного органу та державної екологічної інспекції в Харківській області. Митне оформлення закінчено 09.11.2011.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що не отримував висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, так як не звертався з цим питанням до останнього.

Статтею 188 Митного Кодексу України передбачено, що імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмежень строку їх перебування на цій території та можуть використовуватись без будь-яких обмежень.

Відповідно до статті 44 Митного Кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 71 Митного Кодексу України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Відповідно до статті 43 Митного Кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно положено статті 72 Митного кодексу України Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Разом з тим, відповідно до стаття 92 Митного Кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ (зі змінами та доповненнями) моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Також згідно з частиною 1 статті 95 Митного Кодексу України переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 ВМД є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України або зміну митного режиму щодо цих товарів.

За змістом підпункту «г» пункту 1.8. Інструкції про порядок заповнення вантажно - митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, моментом перетину митного кордону України імпортованим товаром, вбачається, перетин митного кордону при перевезеннях, зокрема, залізничним та автомобільним видами транспорту при імпорті визначено почато або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим і підтверджує, а не встановлює права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій, тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. За таких обставин датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону.

З огляду на вище викладене, суд прийшов до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, так як відповідачем невірно трактовано положення Митного Кодексу України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Відповідач невірно визначив період нарахування пені - не з 17.11.2011 по 09.12.2011, а з 17.11.2011 по 03.12.2011, тобто кількість днів розрахунку пені складає не 14 днів, а 8 днів з урахуванням 9 днів форс - мажорних обставин.

Проте суд вважає, що відповідач вірно встановив наявність порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, тому мав підстави для винесення податкового повідомлення - рішення, але за 8 днів за період з 17.11.2011 по 03.12.2011 з урахуванням 9 днів форс - мажорних обставин в сумі 18.171,27 грн. (пеня).

Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності розрахована наступним чином: заборгованість 2925000,00 рос. рублів* 0,25885 (за курсом НБУ станом на день виникнення заборгованості)*0,3% за день прострочення платежу*кількість днів прострочення платежу* = 2.925.000 * 0,25885 * 0,3 % * 8 = 18.171,27 грн.

Тому суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 11.04.2012 № 0002508013 підлягає скасування в частині надмірно нарахованої пені = 31.799,72 грн. - 18.171,27 грн. = 13.628,45 грн.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови буде складено та підписано протягом п'яти днів, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Сталь» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.04.2012 № 0002508013 в частині застосування до ПАТ «Сталь» штрафних (фінансових) санкцій (пеня за порушення у сфері ЗЕД) в сумі 13.628,45 (Тринадцять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 45 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Сталь» (код ЄДРПОУ 13386478) судовий збір в розмірі 136,74 (Сто тридцять шість грн. 74 коп.) гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20 червня 2012 року.

СуддяО.А. Горпенюк