Постанова № 24808994, 11.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3666/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Зубахіної А.О.

від відповідача: Лиманюк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково - дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу № 1691-п від 21.12.2011 року, визнання недійсним акту від 05.01.2012 року «11/23-00220183, скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2012 року № № 0000112301, 0000102301, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково - дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу № 1691-п від 21.12.2011 року, визнання недійсним акту від 05.01.2012 року «11/23-00220183, скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2012 року № № 0000112301, 0000102301.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що 06.12.2011 року Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецький науково - дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» був отриманий запит №20954/23-105 від 30.11.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року.

16.12.2011 року позивачем надана відповідь № 07-885 та копії запитуваних первинних бухгалтерських, фінансових та податкових документів щодо відносин з TOB «Оріал».

22.12.2011 року позивачем отриманий наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 1691-п від 21.12.2011р. ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ», код за ЄДРПОУ 00220183, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523 за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.». Зазначений наказ був прийнятий з посиланням на п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового Кодексу України, а перевірку призначено провести з 22.12.2011 р. Тривалістю 5 робочих днів.

05.01.2011 року представником позивача - головним бухгалтером Бережною С.В. був отриманий Акт від 05.01.2012 року №11/23-00220183 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ», код за ЄДРПОУ 00220183, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11 по взаємовідносинам з TOB «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523».

Не погодившись з висновками вищезазначеного Акту 12 січня 2012 року позивач надав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку заперечення № 04-08 до Акту від 05.01.2012 року №11/23-00220183 з копіями документів на 95 аркушах, а саме: переписка, бухгалтерські, фінансові, податкові документи з TOB «Оріал», Відповідач прийняв документи, що підтверджується штампом відповідача і не заперечується в подальших листах (лист №1024/23-505 від 19.01.2012 р. «Про розгляд заперечень», лист від Відповідача №1265/23-505 від 24.01.2012 р. «Про допущені технічні помилки в Акті позапланової документальної невиїзної ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ НДІХІММАШ» від 05.01.2012року №11/23-00220183).

19 січня 2012року в ДПІ у м. Сєвєродонецьку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72 відбувся розгляд заперечень.

23 січня 2012 року Товариство отримало лист №1024/23-505 від 19.01.2012 р. «Про розгляд заперечень», яке не задовольнило Товариство у зв'язку з неправильним застосуванням та порушенням службовцями ДПІ в м. Сєвєродонецьку норм діючого законодавства і про що було обгрунтовано викладено в скарзі на неправомірні дії співробітників податкової служби №04-38 від 25.01.2012 року та зареєстровано в ДПІ в м. Сєвєродонецьку.

26.01.2012 року позивачем був отриманий лист від відповідача № 1265/23-505 від 24.01.2012 р. «Про допущені технічні помилки в Акті позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» від 05.01.2012року №11/23-00220183.

26.01.2012 року позивачем також були отримані: 1) податкове повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку від 24 січня 2012 року № 0000112301, відповідно до якого на підставі Акта від 05.01.2012 року №11/23-00220183 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст.198 Податкового Кодексу України та ПрАТ „СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ НДІХІММАШ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 565,00 грн. 2) податкове повідомлення - рішенням Державної Податкової Інспекції в м. Сєвєродонецьку від 24 січня 2012 року № 0000102301, відповідно до якого на підставі Акту від 05.01.2012 року №11/23-00220183 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст.198 Податкового Кодексу України та ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму три тисячі двісті тринадцять гривень, сімдесят п'ять копійок (в тому числі за основним платежем три тисячі вісімдесят гривень, 00 копійок та сто тридцять три гривні, сімдесят п'ять копійок за штрафними санкціями).

25.01.2012 року Голові Комісії з реорганізації ДПІ в м. Сєвєродонецьку, першому заступнику начальника ДПІ м. Сєвєродонецька Борзову О.М. Позивачем була подана скарга №04-38 на неправомірні дії співробітників податкової служби.

03.02.2012 року Позивачем була отримана відповідь №2142/23-505 від 31.01.2012р. на вищезазначену скаргу, згідно якої Голова Комісії з реорганізації ДПІ в м. Сєвєродонецьку, перший заступник начальника ДПІ м. Сєвєродонецька Борзов О.М визнав дії співробітників ДПІ у м. Сєвєродонецьку правомірними, а скаргу необгрунтованою.

03.02.2012року позивачем були надіслані до Державної податкової Адміністрації В Луганській області скарга № 04-66 на податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000102301 та скарга №04-67 на податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000112301.

28.02.2012 року позивач отримав від Державної податкової Служби у Луганській області Рішення № 1671/10-408 від 23.02.2012р. про результати розгляду первинних скарг, згідно якого вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

07.03.2012року позивачем була надіслана до Державної Податкової служби України скарга № 04-127 на рішення про результати розгляду первинних скарг Державної податкової служби у Луганській області №1671/10-408 від 23.02.2012 року.

09.04.2012р. позивачем отримано від Державної Податкової служби України Рішення про результати розгляду скарг №5819/6/10-2115 від 02.04.2012 року , згідно якого вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач вважає дії ДПІ м. Сєвєродонецьку противоправними, дії відносно прийняття наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 1691-п від 21.12.2011р. протиправними, проведення самої перевірки позивача, зроблених висновків в акті перевірки від 05.01.12р.№ 11/23-00220183 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ», код за ЄДРПОУ 00220183, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11 по взаємовідносинам з TOB «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523» та винесених на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року № 0000112301 і податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року № 0000102301 є протиправними, вчинені з порушенням діючого законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову. Надав суду письмові заперечення, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог із наступних підстав.

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі підпункту п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за розглядом акту позапланової невиїзної перевірки від 05.01.2012 № 11/23- 00220183, в якому вказано на порушення:

- п. 198.1,п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3080 грн...в тому числі за січень 2011р. - 484,00 грн., квітень 2011р.-1031,00грн., червень 2011 року - 1034,00 грн., за липень 2011р. 531,00грн. та завищене від'ємне значення податку на додану вартість за травень 2011р. ь сумі 1034,00 грн.

- Операції між ПрАТ „Сєвєродонецький НДЇХІММАШ" та TOB „Оріал" з купівлі-продажу ТМЦ на суму 18478,02 грн. (у т.ч. ПДВ 3079,67грн.) суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

Позапланова документальна невиїзна перевірка ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ'" здійснювалася відповідно до п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, згідно з якою документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Податковим кодексом випадках, або отриманих в іншій спосіб, передбачений законом".

Обставиною для проведення позапланової перевірки ПрАТ „Сєвєродонецький НДЇХІММАШ" послужило отримання податкової інформації від Алчевської ОДПІ.

У зв'язку з отриманням матеріалів від Алчевської ОДПІ (Акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) № 1798/236-36917523 від 11.11.2011р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11) та на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ДПІ в м. Сєвєродонецьку направлено на ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" запит від 30.11.11 №20954/23-105 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з TOB "Оріал".

У відповідь на запит, листом від 16.12.11 №07-885 (вх. №7231/10 від 19.12.11), підприємство надало копії первинних бухгалтерських, фінансових та податкових документів щодо господарських відносин з TOB „Оріал" та надало пояснення, що всі отримані від TOB „Оріал" матеріали використані для господарських потреб підприємства. Таким чином виконані умови передбачені п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керівником ДПІ в м.Сєвєродонецьку, була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" згідно Наказу № 1691-п від 21.12.11 року „Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки".

Таким чином, проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" є законним.

Обставиною для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" були матеріали, отримані від Алчевської ОДПІ (Акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) № 1798/236-36917523 від 11.11.2011р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30,09.3 1), тому в акті позапланової невиїзної перевірки ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" викладена вся податкова інформація, яка свідчить про порушення TOB „Оріал"'' податкового законодавства та іншого законодавства при здійснені взаємовідносин з контрагентами, яка стосується нікчемності правочинів TOB «Оріал».

Щодо наявності причин, згідно яких зроблено висновки, що угоди з постачальником TOB „Оріал" за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. мають ознаки нікчемності, ДПІ в м Сєвєродонецьку використовувалася податкова інформація Алчевської ОДПІ (Акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Оріал» № 1798/236-36917523 від 11.11.2011р.), яка відповідно до пп. 83.1.2 п 8311 ст. 83 Податкового Кодексу України є підставою для висновків під час проведення перевірок.

Крім того ст.16 Закону України „Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що „Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України." :

Згідно отриманої від Алчевської ОДПІ податкової інформації встановлено відсутність у TOB „Оріал" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Господарські операції між TOB «Оріал» та ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Крім того надані для перевірки копії податкових накладних № 16 від 18.01.2011р. та №118 від 06.04.2011р., виписаних нібито TOB „Оріал" на адресу ПрАТ „Сєвєродонецький

НДІХІММАШ", не відповідають п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та п.16 Порядку заповнення податкової накладної затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 „Про затвердження форми Податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696 (далі - наказ №969). А саме не містять прізвища особи, яка склала податкову накладну.

Таким, чином податкова накладна оформлена з порушенням встановленого порядку не може бути прийнята, як податковий документ.

Враховуючи вимоги пп.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, яким «забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам» - накладні, податкові накладні, не можуть бути відображені в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ", в зв'язку з тим, що податкові накладні та видаткові накладні не мають юридичної сили і доказовості1 первинного документа через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені TOB „Оріал".

Враховуючи вищевикладене TOB „Оріал", у порушення ч.І ст. 92 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України, протизаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, внаслідок чого не повинно було здійснювати діяльність після державної реєстрації відповідно до законів та статутних документів тому, що у порушення порядку створення підприємства фактично було фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності.

Посадові особи ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ " діяли необачно укладаючи угоди на постачання ТМЦ з особами, які не мають відповідних повноважень на їх укладання від імені TOB „Оріал".

Отже, у ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" відсутнє право на включення до складу податкового кредиту вартості ТМЦ по операціям з TOB „Оріал".

Таким чином, у результаті порушення контрагентом TOB „Оріал" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), поставлення для ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ'" товарно-матеріальних цінностей, має протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товарів, робіт, послуг, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням обґрунтувань, викладених у акті перевірки TOB „Оріал" - усі операції з продажу на адресу всіх контрагентів TOB „Оріал", в тому числі і ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ", не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" завищено податковий кредит по взаємовідносинам з TOB „Оріал" усього на суму 3080,0 грн., в тому числі за січень 2011р. - 484,00 грн., квітень 2011р.-1031,00грн.. травень 2011 року - 1034,00 грн., за липень 2011р. -531,00грн. та завищене від'ємне значення податку на додану вартість за травень 2011р. в сумі 1034,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

У судовому засіданні встановлено, що ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" є юридичною особою, перебуває на обліку, як платник податку у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, також є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі.

02.12.2012 року за вихідним номером 20954/23-105 ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області надіслали позивачу запит на підставі пунктів п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з проханням у 10-денний термін від дня отримання запиту до ДПІ надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року (а.с.13).

16.12.2011 року за вихідним № 07-885 позивачем до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області надано копії первинних бухгалтерських, фінансових та податкових документів щодо фінансово - господарських відносин з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, зазначивши, що подальшої реалізації товарно - матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Оріал» не відбувалося. Всі матеріали використані для господарських потреб та на інвестиційні проекти (а.с.14).

21.12.2011 року Головою комісії з реорганізації ДПІ в м. Сєвєродонецьку, першим заступником начальника ДПІ в м. Сєвєродонецьку винесено наказ № 1691-п, яким наказано провести позапланову документальну невиїзну перевірку ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року (а.с.15) та який було надіслано позивачу разом з повідомленням про проведення перевірки (а.с.16).

За результатами проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку складено акт від 05.01.2012 року № 11/23-00220183 (а.с.17-24).

Обставиною для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" були матеріали, отримані від Алчевської ОДПІ (Акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) № 1798/236-36917523 від 11.11.2011р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30,09.3 1), тому в акті позапланової невиїзної перевірки ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" викладена вся податкова інформація, яка свідчить про порушення TOB „Оріал"'' податкового законодавства та іншого законодавства при здійснені взаємовідносин з контрагентами, яка стосується нікчемності правочинів TOB «Оріал».

Щодо наявності причин, згідно яких зроблено висновки, що угоди з постачальником TOB „Оріал" за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. мають ознаки нікчемності, ДПІ в м Сєвєродонецьку використовувалася податкова інформація Алчевської ОДПІ (Акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Оріал» № 1798/236-36917523 від 11.11.2011р.), яка відповідно до пп. 83.1.2 п 8311 ст. 83 Податкового Кодексу України є підставою для висновків під час проведення перевірок.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» п. 198.1,п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3080 грн...в тому числі за січень 2011р. - 484,00 грн., квітень 2011р.-1031,00грн., червень 2011 року - 1034,00 грн., за липень 2011р. 531,00 грн. та завищене від'ємне значення податку на додану вартість за травень 2011р. в сумі 1034,00 грн.

Операції між ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" та TOB „Оріал" з купівлі-продажу ТМЦ на суму 18478,02 грн. (у т.ч. ПДВ 3079,67грн.) суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

Не погодившись з висновками вищезазначеного Акту 12 січня 2012 року позивач надав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку заперечення № 04-08 до Акту від 05.01.2012 року №11/23-00220183 з копіями документів на 95 аркушах, а саме: переписка, бухгалтерські, фінансові, податкові документи з TOB «Оріал». Відповідач прийняв документи, що підтверджується штампом відповідача і не заперечується в подальших листах (лист №1024/23-505 від 19.01.2012 р. «Про розгляд заперечень», лист від Відповідача №1265/23-505 від 24.01.2012 р. «Про допущені технічні помилки в Акті позапланової документальної невиїзної ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» від 05.01.2012року №11/23-00220183) (а.с.25-29).

23 січня 2012 року Товариство отримало лист №1024/23-505 від 19.01.2012 р. «Про розгляд заперечень», у якому зробило висновок, що заперечення до акту перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» є необґрунтованими.

26.01.2012 року позивачем був отриманий лист від відповідача № 1265/23-505 від 24.01.2012 р. «Про допущені технічні помилки в Акті позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ» від 05.01.2012року №11/23-00220183 (а.с.36,37).

25.01.2012 року позивачем Голові Комісії з реорганізації ДШ в м. Сєвєродонецьку, першому заступнику начальника ДПІ м. Сєвєродонецька Борзову О.М. подана скарга №04-38 на неправомірні дії співробітників податкової служби. (а.с.41-46).

26.01.2012 року позивачем також були отримані: 1) податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку від 24 січня 2012 року № 0000112301, відповідно до якого на підставі Акту від 05.01.2012 року №11/23-00220183 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст.198 Податкового Кодексу України та ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 565,00грн.

2) податкове повідомлення - рішення Державної Податкової Інспекції в м. Сєвєродонецьку від 24 січня 2012 року № 0000102301, відповідно до якого на підставі Акту від 05.01.2012року №11/23-00220183 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст.198 Податкового Кодексу України та ПрАТ „Сєвєродонецький НДІХІММАШ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму три тисячі двісті тринадцять гривень, сімдесят п'ять копійок (в тому числі за основним платежем три тисячі вісімдесят гривень, 00 копійок та сто тридцять три гривні, сімдесят п'ять копійок за штрафними санкціями) (а.с.38,39,40).

03.02.2012 року позивачем була отримана відповідь №2142/23-505 від 31.01.2012р. на вищезазначену скаргу, згідно якої Голова Комісії з реорганізації ДПІ в м. Сєвєродонецьку, перший заступник начальника ДПІ м. Сєвєродонецька Борзов О.М визнав дії співробітників ДПІ у м. Сєвєродонецьку правомірними, а скаргу необґрунтованою (а.с.47,48).

03.02.2012року позивачем були надіслані до Державної податкової Адміністрації в Луганській області скарга № 04-66 на податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000102301 та скарга №04-67 на податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000112301 (а.с.49-62).

28.02.2012 року позивач отримав від Державної податкової Служби у Луганській області Рішення № 1671/10-408 від 23.02.2012р. про результати розгляду первинних скарг, згідно якого вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.73-80).

07.03.2012року позивачем була надіслана до Державної Податкової служби України скарга № 04-127 на рішення про результати розгляду первинних скарг Державної податкової служби у Луганській області №1671/10-408 від 23.02.2012 року (а.с.63-69).

09.04.2012р. позивачем отримано від Державної Податкової служби України Рішення про результати розгляду скарг №5819/6/10-2115 від 02.04.2012 року , згідно якого вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.70-72).

Як вбачається з Акту перевірки від 05.01.2012 року № 11/23-00220183 ТОВ «Оріал» зареєстрований 20.05.2010 року Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.05.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб № 13841020000002531, код за ЄДРПОУ 36917523.

Взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ 21.05.2010 року за № 35516.

ТОВ «Оріал» зареєстровано платником ПДВ з 16.06.2010 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.06.2010 року № 100288481, яке було анульовано 21.09.2011 року.

Тобто, на момент виникнення фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ «Оріал», останнє (постачальник) було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому позивач (покупець) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності є достовірна, оформлена належним чином, що не заперечується відповідачем.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відображенням господарської операції між позивачем та ТОВ «Оріал» є відповідні документи первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції та інші документи (а.с.81-178).

До того ж суд не бере до уваги посилання відповідача на акт перевірки від 11.11.2011 №1798/236-36917523 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріал", оскільки Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року, яка набрала законної сили 12.04.2012 року визнані дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 №1798/236-36917523 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріал", код за ЄДРПОУ 36917523, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011", протиправними. Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріал", код за код ЄДРПОУ 36917523, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 48 914 412,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 45 158 570,00 грн. (а.с.179-190).

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

На підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість"сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п. 10.2 ст. 10 Закону України Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у п.п. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Вироку суду до будь-кого із сторін по даній справі, суду не надано.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про недійсність податкових накладних (а.с.85, 127) в зв'язку не конкретизацією прізвища підпису податкової накладної, оскільки вона підписана ТОВ «Оріал», стоїть печатка. При реальності укладених угод, така незначна помилка не може бути взята до уваги та не може бути поважною причиною для зняття податкового кредиту та збільшення грошових зобов'язань.

Твердження відповідача про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Оріал» суперечать інтересам держави і суспільства, а отже відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 1,5 ст 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими.

Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення суду не надано.

Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідно до приписів статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, однак відповідачем належні докази з цього приводу не надано.

Вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність цього платника податків щодо таких порушень.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаного контрагенту, або мав реальну можливість з`ясувати ті обставини його діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та відповідно не створюють юридичних наслідків, оскільки зазначені доводи є лише припущеннями відповідача.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Суд вважає, що у даному випадку у відповідача не було підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень від 24 січня 2012 року № 0000112301 та № 0000102301.

Таким чином позивачем доведено реальність угод зі своїми контрагентами і ним вірно нарахована сума податкового кредиту, а за таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій стосовно проведення перевірки позивача, визнання недійсним наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 1691-п від 21.12.2011 року, визнання недійсним акту від 05.01.2012 року № 11/23-00220183 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецький НДІХІММАШ», код за ЄДРПОУ 00220183, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523» суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки відповідач діяв у межах закону і наданих йому повноважень.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну, наприклад, від податкового повідомлення-рішення не тягне за собою якихось юридичних наслідків для платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розуміння КАС України. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податного органу.

Таким чином, акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Незаконна перевірка не може породжувати правомірні дії, висновки - будь то акт чи довідка або інше. Тому позовні вимоги в частині визнання противоправними дій по проведенню перевірки, визнання недійсним наказу та акту є недоведеними, необґрунтованими і тому у їх задоволенні слід відмовити.

Згідно платіжного доручення № 494 від 04.05.2012 позивач сплатив судовий збір на рахунок УДКСУ у м. Луганську в сумі 32,19 грн. Згідно платіжного доручення № 559 від 17.05.2012 позивач сплатив судовий збір на рахунок УДКСУ у м. Луганську в сумі 75,11 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати, яка з 01.01.2012 року складає 1073,00 грн.

Отже, мінімальний розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у 2012 році становить 107,30 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 107,30 грн., тому суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір відповідно до задоволених вимог, а саме у розмірі 42,92 грн.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.06.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17-18, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково - дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу № 1691-п від 21.12.2011 року, визнання недійсним акту від 05.01.2012 року «11/23-00220183, скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2012 року № № 0000112301, 0000102301 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 24.01.2012 року № 0000112301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 24.01.2012 року № 0000102301.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково - дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 42,92 грн. (сорок дві гривні дев'яносто дві копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальова