Постанова № 24808662, 05.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року /17: 05/ Справа № 0870/3932/12

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Буряковій А.В., за участю представників позивача Чулого І.С., Щербаня В.В., представника відповідача Крючек К.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012 року № 0000030024 та від 20.04.2012 року № 0000040801,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012 року № 0000030024 та від 20.04.2012 року № 0000040801.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача при прийнятті оскарженого рішення відповідач неправильно застосував положення ст. 185, 188-189, 198, п. 200.1-200.4 ст. 200, п. 201.1-201.6 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 19, 67 Конституції України, а висновки в актах перевірки є хибними та безпідставними. Позивач не заперечує, що ВАТ «Запоріжсталь» дійсно знаходилось у договірних відносинах з постачальником вугілля ТОВ «ТПК Інтегро», зазначає, що до цього часу за даними офіційного сайту ДПС України ТОВ «ТПК Інтегро» рахується належним та сумлінним платником ПДВ як у час здійснення господарських операцій з позивачем, так і на даний час. Вважає безпідставними посилання відповідача на порівняно невеликий статутний фонд одного з постачальників контрагента позивача у ланцюгу - ТОВ «Тандем Торг ТПК» та на той факт, що директор даного підприємства виконує обов'язки бухгалтера, як на факти, достатні для визнання операцій між позивачем та ТОВ «ТПК Інтегро» безтоварними. Також зазначив, що дії третіх осіб по відношенню до ТОВ «ТПК Інтегро» ніяким чином не можуть впливати на податкові зобов'язання позивача.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що перевіркою встановлено господарські відносини з постачальником ТОВ «ТПК Інтегро» на підставі договору поставки вугілля. Перевіркою встановлено, що позивач до складу податкового кредиту від'ємного значення січня 2012 року включив суму ПДВ з придбання вугілля від зазначеного постачальника, на підставі податкової накладної на загальну суму 149 351,00 грн. Відправником товару виступало ТОВ «Тандем Торг ТПК». Зазначено, що згідно декларації з ПДВ за січень 2012 року ТОВ «Тандем Торг ТПК» не декларує податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Інтегро». Взаємовідносини між цими контрагентами в ланцюгу постачання товару податковим органом не підтверджено, в результаті чого встановлено фіктивність правочинів та визнано їх такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 12.03.2012 по 30.03.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з питань визначення правомірності декларування від'ємного значення ПДВ за січень 2012 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт від 03.04.2012 року № 7/24/00191230.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено, що на порушення підпункту 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1002, , розділу V п. 4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення січня 2012р. на загальну суму ПДВ 149 351,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 19.04.2012р. першим заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000030024, яким було зменшено від'ємне значення ПДВ за січень 2012 р. на суму 149351,00 грн.

Також, у період з 20.03.2012 р. по 05.04.2012р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено невиїзну камеральну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2012 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт №23/24-0/00191230 від 05.04.2012р.

Як зазначено у висновках вказаного Акту перевірки, перевіркою встановлено, що на порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пункту 10.1 "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002, розділу V пункту 4 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» завищено заявлену за лютий 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 149351,00 грн.

На підставі акту №23/24-0/00191230, 20.04.2012р. першим заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000040801, згідно якого ВАТ «Запорізький металургійний завод «Запоріжсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 149351,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 74 675,50 грн.

Висновки Актів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту, від'ємного значення січня 2012 року включено суму ПДВ з придбання вугілля у січні 2012р. на загальну суму ПДВ - 149 350,64 грн. від постачальника, по якому не підтверджується поставка продукції, а саме від ТОВ «ТПК Інтегро».

Суд вважає висновки, які викладені в актах перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК Інтегро» відповідно до укладеного договору поставки вугільної продукції № 20/2011/1649 від 30.08.2011 року.

Згідно п.2.1 Договору вугілля, вказане в специфікаціях до договору, поставляється на умовах «СРТ - Запоріжжя-Ліве Придніпровської ж.д.». Згідно п. 6.2 Договору приймання продукції по фактичній кількості здійснюється у покупця за участю експертів Запорізької Торгово-Промислової Палати без виклику представника спільноти, без складання «Акта приймання по кількості». По результатам приймання складається «Акт експертизи», який є основним документом при розрахунках з Постачальником за фактично отриману кількість продукції.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Як зазначено у п.3.1. "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів", затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2, надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Позивачем надано до матеріалів справи та досліджено судом специфікації до договору поставки, акти експертизи Запорізької торгово-промислової палати від 07.01.2012 року № о-33/5, від 09.01.2012 року № о-38/6, від 14.01.2012 року № о-78, ж.д. накладні № 65382566, 60794161, 60122173, 65762155, 65943680, 65252769, 66168089, 62999537, 60224847, 60434867, 60628971, 61807533, 67919076, 67602102, 67667923 на загальну кількість товару - 1042,5 тон., рахунок ТОВ «ТПК Інтегро» № 5 від 06.01.2012 року на суму НДС 149350,64 грн., акт прийому-передачі вугільної продукції від 06.01.2012 року, складений на виконання договору, прихідні ордери № 6, № 12 від 10.01.2012 року, № 7, № 8 № 9 від 08.01.2012 року, № 15 від 15.01.2012 року, податкова накладна, виписана контрагентом ТОВ «ТПК Інтерго» позивачу від 06.01.2012 року № 5 на суму ПДВ 149350,64 грн.

Також до матеріалів справи долучено реєстр виданих ТОВ «ТПК Інтерго» податкових накладних, у якому значиться вказана податкова накладна.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ. Господарські правовідносини з ТОВ ТПК "Інтегро" оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, що не заперечується і актами перевірок. Отже, ВАТ "Запоріжсталь" мало належним чином оформлену податкову накладну, яка одержана від ТОВ «ТПК Інтерго», та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ ТПК "Інтегро" в актах перевірок відсутні.

Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що у позивача є в наявності необхідні первинні документи, що засвідчують наявність певних юридичних фактів.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за січень 2012 року та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року, в розмірі 149 351,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.

Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом , то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, нормами Податкового кодексу України, не встановлена відповідальність платника податку за невідображення господарської операції в податковому і бухгалтерському обліку його контрагентів.

Факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву. Реальність господарських операцій з'ясована через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки фахівців відповідача є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року № 0000030024 та від 20.04.2012 року № 0000040801, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя відносно Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», є протиправним, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення.

Таким чином, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя необґрунтовано зменшено від'ємне значення ПДВ за січень 2012 р. на суму 149351,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 149351,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 74 675,50 грн., а тому, заявлені Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень від 19.04.2012 року № 0000030024 та від 20.04.2012 року № 0000040801, є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 94, 160, 163 КАС України; пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пункту 10.1 "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002, розділу V пункту 4 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.04.2012 року № 0000030024 та від 20.04.2012 року № 0000040801, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відносно Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь» судовий збір в розмірі 2 146 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко