Постанова № 24808125, 11.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

11 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2180/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича

представників позивача: Спірідонова В.В., Сауляка П.М.

представника відповідача: Лесика В.В.

свідка: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Джерело"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

11 травня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Джерело" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування ПП "Джерело" податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по взаєморозрахункам з ТОВ «Магна-В» за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року, податковим органом виявлено порушення Підприємством ряду вимог податкового законодавства.

На підставі виявлених порушень Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби 06 квітня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000182330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3517514,00 грн., №0000192330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2277125,00 грн., №0000202330, яким Підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 429509,00 грн. та №0000212330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» в розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, а відповідно, і з винесеними податковими рішеннями №0000182330, №0000192330 та №0000202330, позивач звернувся до суду із вимогами визнати їх протиправними та скасувати.

До початку розгляду справи по суті Підприємством подано до суду заяву, у якій просило також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212330 від 06 квітня 2012 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового інспектора, що проводив перевірку, які знайшли відображення у акті від 26 березня 2012 року. Додатково представник відповідача пояснив, що в зв'язку з ненаданням головою ліквідаційної комісії ПП «Джерело» первинних документів висновки податкового інспектора щодо безтоварності господарської операції Підприємства із контрагентом ТОВ «Магна-В» здійснені на підставі податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, наданих ГВПМДПІ у м. Вінниці тощо.

В ході судового розгляду в якості свідка допитувалась ОСОБА_4, яка у 2009 році виконувала обов'язки головного бухгалтера приватного підприємства «Джерело». Свідок пояснила, що дійсно протягом 2009 року (і в наступних роках) Підприємство здійснювало закупівлю нафтопродуктів у ТОВ «Магна-В». Розрахунки із Товариством здійснювались по безготівковій формі.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Протягом періоду з 03 березня по 19 березня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Нікітіною Н.Є. проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування ПП "Джерело" податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по взаєморозрахункам з ТОВ «Магна-В» за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №107/23/23106764 від 26 березня 2012 року (а.с.56-78).

В ході проведеної перевірки виявлені порушення Підприємством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ПП «Джерело» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2814011 грн.; пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «Джерело» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 18217000 грн.; підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 429509 грн.

Суть виявлених порушень зводиться до того, що в ході проведеної перевірки встановлено безтоварність господарських операцій між ПП «Джерело» та його контрагентом ТОВ «Магна-В». До таких висновків ревізор дійшов з огляду на те, що в ході проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Магна-В» встановлено недодержання вимог ряду норм в момент вчинення правочину між ТОВ «Магна-В» та ПП «Джерело», який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по правочину. За таких обставин, перевіряючий дійшов висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій між ПП «Джерело» та його контрагентом ТОВ «Магна-В».

На підставі виявлених порушень Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області 06 квітня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000182330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3517514,00 грн., №0000192330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2277125,00 грн. та №0000202330, яким Підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 429509,00 грн.

Також, в зв'язку із ненаданням Підприємством податковому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області 06 квітня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» в розмірі 510,00 грн.

Даючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000212330, яким до позивача застосовано штрафні санкції, суд зважає на таке.

Підставою прийняття даного рішення слугувало порушення Підприємством вимог пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, що полягало у ненаданні податковому органу оригіналів документів чи їх копій при проведенні позапланової перевірки протягом 03 - 19 березня 2012 року.

Однак, суд не погоджується із такими висновками податкового органу з огляду на таке.

З матеріалів справи випливає, що 25 січня 2012 року податковим органом на адресу приватного підприємства «Джерело» надіслано запит щодо надання копій документів, які підтверджують операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Магна-В» за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2010 року.

У відповідь на цей запит Підприємством надіслано органу державної податкової служби лист, у якому повідомило, що надання перелічених у запиті копій первинних документів є безпідставним, оскільки вони вже надавалися працівникам податкового органу в ході проведення планових виїзних перевірок.

Саме в зв'язку із ненаданням відповідних документів податковим органом 03 березня 2012 року на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування ПП «Джерело» податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по взаєморозрахункам з ТОВ «Магна-В» за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Перевірка проводилась протягом періоду з 03 по 19 березня 2012 року, про що свідчить пункт 2.1 акту перевірки.

19 березня 2012 року посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області складено акт відмови ПП «Джерело» від надання у повному обсязі документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки №1/22 (а.с.51, 1-ий том справи). У даному акті зазначено, що станом на 19 березня 2012 року посадовими особами ПП «Джерело» не надано у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним для підтвердження фінансово-господарських операцій з поставки та придбання товарів.

Однак, в ході судового розгляду представник позивача Спірідонов В.В. пояснив суду, що окрім запиту, що надходив до Підприємства ще в січні місяці 2012 року, до нього як до голови ліквідаційної комісії ніхто не звертався, жодних клопотань про надання оригіналів чи копій первинних документів по взаємовідносинам із ТОВ «Магна-В» не надходило.

В судовому засіданні представник відповідача також пояснив, що документом, який підтверджує відмову Підприємства від надання копій документів є відповідний акт від 19 березня 2012 року, який складений в зв'язку з відмовою платником податків надати відповідні документи на запит податкового органу від 25 січня 2012 року.

Однак, суд звертає увагу на диспозицію пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, якою передбачено відповідальність платника податків за ненадання ним контролюючому органу відповідних документів саме при здійсненні останнім податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Тобто, дана норма може бути застосована виключно у разі відмови платника податку надати контролюючому органу оригінали документів чи їх копії при здійсненні останнім податкового контролю.

Під податковим контролем розуміється система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 61.1 статті 61 ПК України).

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пункт 62.1 статті 62 ПК України).

Суд встановив, що у нашому випадку податковий орган, застосовуючи штрафні санкції, виходив із того, що Підприємством не надано відповідних документів на запит органу ДПС від 25 січня 2012 року.

Відтак, висновки податкового органу щодо застосування штрафних санкцій до Підприємства є необґрунтованими, адже згідно із наказом №801/23 державної податкової інспекції у м. Вінниці початком проведення позапланової перевірки визначено 03 березня 2012 року. Відтак, саме з 03 березня 2012 року у платника податків виникає обов'язок, що передбачений пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України («Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки»).

За таких обставин, зважаючи на те, що підставою для застосування штрафних санкцій слугувало ненадання Підприємством відповідних документів на запит податкового органу, що вчинено поза межами призначеної перевірки (задовго до неї), тому суд дійшов висновку про безпідставність такого податкового рішення, адже після 03 березня 2012 року платник податків не відмовлявся від надання необхідних документів.

Більше того, акт відмови від надання документів, що складений посадовими особами податкового органу 19 березня 2012 року, не відповідає вимогам пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, а відтак, взагалі не може бути доказом такої відмови.

Так, пунктом 85.6 статті 85 Кодексу визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний підпис.

Зважаючи на наведене, акт від 19 березня 2012 року взагалі не може бути належним доказом відмови Підприємства від надання документів, адже не містить переліку документів, які запропоновано подати, а також найголовніше - не містить підпису представника платника податків або фіксування у акті про відмову від його підписання представником такого платника.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0000212330 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки належних доказів відмови платника податків від надання документів (окрім акту від 19 березня 2012 року) суду не надано, тому в судовому порядку дослідженню підлягають документи, що, на думку Підприємства, спростовують висновки податкового органу щодо нікчемності господарської операції між ПП «Джерело» та ТОВ «Магна-В».

Тому, даючи правову оцінку податковим рішенням №0000182330, №0000192330 та №0000202330, суд зважає на таке.

З акту перевірки від 26 березня 2012 року випливає, що висновки податкового органу щодо нікчемності господарської операції між ПП «Джерело» та ТОВ «Магна-В» зроблені на підставі позапланової документальної перевірки ТОВ «Магна-В» (акт №139/23/36199051 від 28 грудня 2011 року).

Однак, з такими висновками суд не погоджується та звертає увагу на таке.

Статею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого вказаною статтею міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

При кваліфікації правочину за цією статею має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма пов'язує недійсність господарського зобов'язання з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Представником відповідача не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочинів конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угоди, яка, на думку відповідача, є нікчемною.

Також, з приводу висновків податкового органу щодо нікчемності господарської операції суд зважає на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року №7319, яким роз'яснено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Більше того, висновки особи, що здійснювала перевірку, спростовуються документами, що були надані представником позивача в ході судового розгляду.

Так, суд встановив, що 01 квітня 2009 року між приватним підприємством «Джерело» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магна-В» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №162-КП (а.с.246-246(б), 1-ий том справи). Згідно із цим договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити їх.

В підтвердження того, що поставки за даним договором реально мали місце, Підприємством надано суду належним чином завірені копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.10-250, 2-ий том справи; а.с.1-248, 3-ій том справи; а.с.1-12, 4-ий том справи), податкових накладних (а.с.22-200, 4-ий том справи).

Відтак, надані документи спростовують висновки податкового органу щодо нікчемності господарської операції, що мала місце між ПП «Джерело» та ТОВ «Магна-В».

Окрему увагу суд звертає на тому, що висновки податкового органу щодо нікчемності договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Магна-В» 01 квітня 2009 року, вже знаходили відображення у акті перевірки №2101/23/23106764 від 19 травня 2011 року (а.с.11-88, 5-ий том справи).

Однак, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі №2а/0270/3053/11 такі висновки були визнані необґрунтованими, в зв'язку із чим визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001782310 та №0001792310 від 08 червня 2011 року, прийняті на підставі акту перевірки №2101/23/23106764 від 19 травня 2011 року. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили, оскільки залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року.

Також, судом досліджувалась постанова від 19 квітня 2012 року, що затверджена начальником ГВПМ - першим заступником начальника Вінницької ОДПІ ДПС у Вінницькій області, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПП «Джерело» за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України, в зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Відтак, обставини, викладені у акті перевірки №107/23/23106764 від 26 березня 2012 року, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Більше того, навпаки, спростовані тими документами, що досліджувалися судом в ході судового розгляду, а тому вимоги позивача стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 квітня 2012 року №0000182330, №0000192330 та №0000202330 підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, зазначено, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відтак, з урахуванням частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 2146,00 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182330, №0000192330, №0000202330, №0000212330, прийняті Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби 06 квітня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Джерело" судовий збір в розмірі 2146 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович