Рішення № 2480350, 08.07.2008, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня червня 2008р Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Литвиненко В.М.

При секретарі Гармаш Ю.В.

З участю представника позивача: ОСОБА_1.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час відсторонення від роботи

В С Т А Н ОВ И В:

18 січня 2007року позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до відповідача Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час відсторонення від роботи.

В обґрунтування свої позовних вимог він посилався що з 07 лютого 2005 року працював електромонтером 4 розряду на дільниці о\с очищувальних споруд Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства.”

19 грудня 2005 року він був звільнений з роботи за наказом № 95-к на підставі п.4 с.40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Звільнення сталося в той час як він перебував на лікуванні у Павлоградській поліклініці №1 з діагнозом носій стафілокока зіву, що підтверджується довідкою ЛКК №

0822 від 20 грудня 2006 року, з приписом приступити до роботи 21 грудня 2006року.

В зв,язку з тим, що відповідав порушив закон при його звільненні, він звернувся до суду за захистом свого права , з позовом про визнання наказу №95-к від 19 грудня 2006 року незаконним, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 717 грн 64 коп.

Крім того, 01 грудня 2006 року майстер зміни за вказівкою начальника о/с в усній формі без відповідного письмового наказу, з яким його адміністрація повинна була ознайомити, відсторонив його від роботи на карантин в зв,язку з незадовільним проходженням ним медичного огляду 09 жовтня 2006 року, чим також відповідачем були порушені закон та його особисті права, тому він просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату у розмірі 512 грн 60 коп. за 10 робочих змін за період з 01 грудня 2006року по 20 грудня 2006року включно за порушення відповідачем встановленого порядку відсторонення від роботи в зв,язку з чим він втратив допомогу з соціального страхування за листком непрацездатності. (а.с. 2-3)

14 березня 2007 року позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог і просив стягнути з Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 2152 грн 92 коп за 42 робочих зміни по 11 годин кожна за період з 21 грудня 2006 року по 14 березня 2007 року. ( а.с. 16 )

31 травня 2007 року відбулося рішення Павлоградського міськрайонного суду, яким був відмінений наказ №95-к від 19 грудня 2006року, ОСОБА_2. був поновлений на посаді електромонтера та була стягнута середня заробітна плата за час вимушеного прогулу у розмірі 1816 грн 02 коп за період з 19 грудня 2006 року по 14 березня 2007 року, по день подання заяви про уточнення позовних вимог. (а.с. 84-86 )

12 червня 2007 року відбулося додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду про стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу за один місяць у частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка становить 768 грн 33 коп. ( а.с. 100)

Відповідно до ухвали колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2008 року рішення Павлоградського міськрайонного суду від 31 травня 2007 року в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відсторонення від роботи та додаткове рішення від 12 червня 2007 року були скасовані.(а.с. 150-152 )

23 травня 2008 року позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовною заявою про уточнення позовних вимог і просив визнати незаконним наказ (розпорядження ) №144 від 27 листопада 2006 року про його відсторонення від роботи на карантин.

За час перебування на карантині 10 робочих змін по 11 годин кожна з 01 грудня 2006 року по 20 грудня 2006 року він втратив допомогу з соціального страхування за листком непрацездатності, а тому просив, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток ( середньогодинну заробітну плату 4 грн. 66 коп.) за час відсторонення від роботи на карантин з 01 грудня 2006 року по 20 грудня 2006 року включно з коригуванням на коефіцієнт підвищення тарифної ставки, яке становило 1,7807, тобто у розмірі 912 грн. 79 коп. (512.60 х 1.7807 )

Просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток (середньогодинну заробітну плату 4 грн. 66 коп.) за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2006 року по 31 травня 2007 року включно, а разом за 5 місяців та 6 робочих змін по 11 годин кожна, у розмірі 4149 грн. 21 коп.

Просив урахувати вимоги ч. 1 п. 10 Постанови КБ України №100 від 08 лютого 1995 року “ Про порядок обчислення середньої заробітної плати”, де встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями , передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт іх підвищення.

За довідкою відповідача часова тарифна ставка електромонтера 4 розряду дільниці очисних споруд з 01 жовтня 2006 року по 16 травня 2008 року збільшилася з 3.42 грн. до 6. 09 грн., тому коефіцієнт підвищення склав 6.09 : 3.42= 1. 7807 (на 78.07%).

Тому з 19 грудня 2006 року по31 травня 2007 року включно не отримана сума

заробітку 4149 грн. 21 коп. повинна бути відкоригована на коефіцієнт 1.7807 ( 4149.21х 1.7807 = 3239грн. 29 коп.)

В зв,язку з цим просив стягнути з відповідача на його користь різницю станом на 31 травня 2007 року при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу після коригування розміру середнього заробітку на коефіцієнт підвищення за період з 19 грудня 2006 року по 31 травня 2007 року включно у розмірі 3239 грн. 29 коп.

Крім того, позивач вважає, що відповідач навмисно протягом року не сплатив йому присуджених судом коштів, тим самим примусив його проти його волі кредитувати

виробництво, тому він вважає, що відповідач повинен відшкодувати відсотки за користування його коштами протягом року в обсязі середнього банківського відсотку 15%

(4149.21 + 512.60 ) х 0.15 = 4661.81 х 0.15 = 699грн 27 коп. і просив стягнути з відповідача на його користь розмір відшкодування за річне користування його грошовими коштами у розмірі 699 грн.27 коп.

Крім того, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому затрачені грошові кошти на відвідування ним та його представником 06 грудня 2007 року та 10 січня 2008 року по цій справі Апеляційний суд Дніпропетровської області. Він

затратив 88 грн. на 8 автобусних квитків, також вважає, що згідно п.п. а п.1 Постанови КМ України №663 від 23 квітня 1999року “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” добові витрати для відвідування Апеляційного суду Дніпропетровської області 06 грудня 2007 та 10 січня 2008 року для

нього та його представника складають 25 грн. х 2 х 2 = 100грн.

Тому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти на відвідування ним та його представником 06 грудня 2007 року та 1о січня 2008 року по цивільній справі Апеляційного суду Дніпропетровської області 188 грн.

Крім того, позивач вважає, що відповідач своїми протиправними діями порушив його законні невідчужувані та непорушні права : на працю, на повагу до його гідності, на достатній життєвий рівень, завдав великих моральних страждань. Дії відповідача призвели до втрати ним нормальних життєвих зв,язків, він вимушений застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, що позначається на його

здоров,ї. Щоб принизити його ділову репутацію та престиж відповідач навмисно не виправляв недійсний запис про його звільнення у його трудовій книжці, створюючи таким чином великі перешкоди у його подальшому працевлаштуванні та принижуючи його трудові досягнення.

Тому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 9000 грн. 56 коп. ( а.с. 196-198 )

13 червня 2008 року позивач подав до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог відносно стягнення з відповідача відшкодування за користування його коштами протягом року, і, посилаючись на ч.1 ст . 8, ст. 536, п.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути з відповідача на його користь борг з урахуванням індексу інфляції за даними Державного комітету статистики України за період з 01 червня 2007 року по 31 травня 2008 року та 3% річних від простроченої суми з наступного розрахунку: 4149.21 + 512.60= 4661.81 х 0.282 = 1314 грн. 63 коп.

4149.21 + 512.60 =4661.81 х 0.03= 139грн 85 коп

1314.63 + 139.85 = 1454 грн. 48 коп.

Крім того, посилаючись на ст. 1166, ч. 1 ст. 8 ЦК України , ст. 7, ч.2 п.1.12 Инструкції про службові відрядження в межах України та за кордон №59 від 13 березня 1998 року Мінфіну України, ст. 21, 24 Конституції України просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування грошових коштів у розмірі 188 грн. на відвідування Апеляційного суду Дніпропетровської області 06 грудня 2007 та 10 січня 2008 року. ( а.с.

208-209 ).

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, а представник відповідача позов визнав частково.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, думку представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно з 07 лютого 2005 року позивач працював електромонтером 4 розряду на дільниці о\с очищувальних споруд Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства.

19 грудня 2005 року він був звільнений з роботи за наказом № 95-к на підставі п.4 с.40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 31 травня 2007 року, був відмінений наказ №95-к від 19 грудня 2006року про звільнення ОСОБА_2. з роботи на підставі п.4 с.40 КЗпП України за прогули без поважних причин і він був поновлений на посаді електромонтера на підставі ст. 235 КЗпП України.

Згідно до ухвали колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2008 року рішення Павлоградського міськрайонного суду від 31 травня 2007 року в цій частині було залишено без змін , тому слід стягти в відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2006 року по 31 травня 2007 року у розмірі 5 190 грн. 97коп з наступного розрахунку.

Заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням становила:

Жовтень 2006р. - 786 грн. 11 коп. , Листопад 2006 р. - 750 грн 55 коп (а.с. 158)

Звідси середній заробіток становить:786.11 + 750. 55 =1 536.66 : 2 = 768грн.33коп

В жовтні місяці 2006року позивач відпрацював 170 годин, в листопаді 2006 року він відпрацював 160 годин, а в середньому 165 годин (а.с.162)

Звідси середній годинний заробіток складає 768. 33 : 165= 4 грн 66коп

Позивач перебував в вимушеному прогулі з 19 грудня 2006року по 31 травня 2006року , всього 5 місяців 6 змін по 11 годин кожна та 6 годин тобто 5 місяців 72 години ( а.с. 215).

За цей час заробітна плата позивача повинна становити:

768.33 х 5 = 3 841.65 72х 4.66 = 335.52 3 841.65 + 335. 52 = 4 177грн 17 коп

Згідно приведеного розрахунку позивач втратив заробіток у розмірі 4 177 грн 17 коп

За час перебування позивача у вимушеному прогулі відповідач збільшив годинну тарифну ставку електромонтера 4 розряду дільниці очисних споруд , тобто робітника такої ж професії та розряду, які мав позивач.

Відповідно до ч.1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995року «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді ,протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Згідно довідки ( а.с.203) годинна тарифна ставка електромонтера 4 розряду дільниці очисних споруд становить:

З 01 жовтня 2006року по 01 січня 2007року - 3грн 42коп

З 01 січня 2007року по 01 жовтня 2007року - 4 грн 25 коп

Коефіцієнт підвищення складає: 4.25 : 3.42 =1.2427.

На цей коефіцієнт підвищення слід помножити втрачений заробіток за час вимушеного прогулу 4 177.17 х 1.2427 = 5 190грн 97 коп і слід стягнути з відповідача на користь позивача втрачений заробіток після коригування - 5 190 грн 97 коп.

Підстав для коригування означеної суми на коефіцієнт підвищення тарифу 1.7807 немає, оскільки за період вимушеного прогулу часова тарифна ставка збільшена тільки до суми 4 грн. 25 коп., і суд прийняв до уваги це збільшення.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач був відсторонений від роботи на карантин з 01 грудня 2006 року по 20 грудня 2006року включно майстром зміни за усною вказівкою начальника о/с. В зв.язку з тим, що з відповідним письмовим наказом адміністрація позивача не ознайомила, чим порушила закон и права позивача слід визнати незаконним наказ (розпорядження ) №144 від 27 листопада 2006 року про відсторонення ОСОБА_2. від роботи на карантин.

За період незаконного відсторонення позивача від роботи з 01 грудня 2006року по 19 грудня 2006року слід стягти з відповідача на користь позивача середню заробітну плату з наступного розрахунку.

Заробітна плата позивача за два місяці перед відстороненням становила:

Жовтень 2006р. 786 грн 11 коп Листопад 2006 р 750 грн 55 коп (а.с. 158)

Звідси середній заробіток становить: 786.11 + 750. 55 =1 536.66 : 2 = 768грн.33коп

В жовтні місяці 2006року позивач відпрацював 170 годин, в листопаді 2006 року він відпрацював 160 годин, а в середньому 165 годин (а.с.162)

Звідси середній годинний заробіток складає 768. 33 : 165= 4 грн 66коп

Позивач був відсторонений від роботи з 01 грудня 2006року, а з 19 грудня 2006 року був звільнений з роботи, тобто не працював 9 змін по 11 годин та ще 5 годин , тобто 104 години (а.с. 215).

За цей час заробітна плата позивача повинна становити:104х 4.66 = 484грн.64коп

і цю суму слід стягнути в відповідача на користь позивача.

Підстав для коригування означеної суми на коефіцієнт підвищення тарифу 1.7807 немає, оскільки за час відсторонення позивача від роботи часові тарифні ставки не збільшувалися, тому слід відмовити Целовальніку О.П. в стягненні 912 грн 79коп.

Суд не находить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування у сумі 699 грн 27 коп за річне користування грошовими коштами у вигляді невиплаченої зарплати, та в частині стягнення добових витрат у сумі 100грн 00коп, тому що між сторонами склалися відносини із положень КзпП України, якими не передбачені відшкодування за користування грошовими коштами з застосуванням банківського відсотку та виплата добових без наказу на відрядження працівника, а тим більш стороннього громадянина.

Але згідно з п. 3 ч. 3 ст. 79 УПК України слід задовольнити позовні вимоги відносно стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов,язаних з явкою ОСОБА_2. та його представника до апеляційного суду Дніпропетровської області

06 грудня 2007року та 10 січня 2008року у розмірі 88 грн. 00коп. (а.с. 14, 182, 183 ).

Суд вважає за необхідне задовольнити згідно ст. 95 КЗпП України позовні вимоги позивача відносно стягнення з відповідача на його користь суми індексу інфляції - 1 600 грн 52 коп з наступного розрахунку.

Індекси інфляції становили:

2007 рік

Травень 100. 6% 2008 рік

Червень 102.2% Січень 102.9%

Липень 101.4% Лютий 102.7%

Серпень 100.6% Березень 103.8%

Вересень 102.2% Квітень 103.1%

Жовтень 102.9% Травень 101.3%

Листопад 102.2% Червень не опублікований

Грудень 102.1%

А з наростаючим підсумком - 128.2%- 1 = 0.282.

5 190.97 х 0.282 =1 463 грн 85 коп

484.64 х 0.282 =136грн 67 коп

А разом: 1463.85 + 136.67 =1 600грн 52 коп.

Також суд вважає за необхідне задовольнити частково на підставі ст. 237-1 КЗпП України позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2 000 грн 00коп., тому що відповідач грубо порушив законні права позивача, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків, що змусило позивача застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

В іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 254 , 255 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час відсторонення від роботи задовольни частково.

Визнати незаконним наказ (розпорядження ) №144 від 27 листопада 2006 року про відсторонення ОСОБА_2 від роботи на карантин.

Стягнути з Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ( р/р 26039307913 у ПИБ України, МФО 306 298, код ОКПО 03341345) на користь ОСОБА_2 середній заробіток у розмірі 5 190 грн 97 коп за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2006року по 31 травня 2007року, середній заробіток у розмірі 484грн 64 коп

за час відсторонення від роботи з 01 грудня 2006року по 19 грудня 2006 року, суму інфляції 1 600грн 52 коп., судові витрати в сумі 88 грн.00коп та моральну шкоду в сумі 2000грн 00коп, а разом 9 364 грн 13 коп.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь державного бюджету м. Павлограда (р/р 31217259700032 код одержувача 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО банку 805012 ) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн 00 коп та судовий збір в доход держави в сумі 93грн 64 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.М. Литвиненко