Ухвала суду № 24802863, 14.05.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1901/2012

Головуючий по 1-й інстанції Новак Д.І.

Суддя-доповідач: Дорош А. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Обідіної О.В., Панченка О.О.

при секретарі: Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика»

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року змінені та уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» Диканського району, р/р № 26007170009069 в ГРУ КБ Приватбанк м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_2 індексацію на заробітну плату за період з січня 2003 року по 13 квітня 2009 року в сумі 1820 грн. 45 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обовязкових платежів.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» Диканського району, р/р № 26007170009069 в ГРУ КБ Приватбанк м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, в доход держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач Публічне акціонерне товариство «Полтавська птахофабрика» просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_2, довідок та копій наказів про прийом та звільнення з роботи,останній працював у ПАТ ППФ з 23 червня 1993 року по 13 квітня 2009 року і був звільнений з роботи за ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін (а.с. 39,40).

З документів, наданих Територіальною Державною інспекцією праці Полтавської області, вбачається, що цією інспекцією було проведено перевірки діяльності ПАТ «Полтавська птахофабрика», про що складено відповідні акти № 16-10-60/425 від 22.11.2011 року та № 16-10-60/473 від 23.12.2011 року, в ході яких встановлено численні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати, за що на керівника цього підприємства та головного бухгалтера складено відповідні протоколи і їх притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що стверджується і наявною у справі копією постанови суду про це (а.с. 32-33, 34-37,63).

Згідно розрахунку розміру не нарахованих та не виплачених сум індексації грошових доходів позивача ОСОБА_2 за вказаний період часу становить 1820,45 грн. (а.с. 49-50).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідно до ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноваженим ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Згідно ст. 2 ЗУ України " Про оплату праці" структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо. З приписів п. 1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати. Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи ОСОБА_2 є складовою частиною його заробітної плати. Згідно ст. 33 вищевказаного закону в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Сума невиплаченої індексації зарплати виникла з вини відповідача через порушення ним законодавства про оплату праці, вимога про звернення до суду за стягненням якої у позивача відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України будь-яким строком не обмежена. Згідно ст. 238 КЗпП при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи відповідача в тій частині, що у даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності - тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст. 233 КЗпП України є спеціальною нормою, яка передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці, що має місце у даних правовідносинах, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідачем не заперечується, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, є частиною заробітної плати. Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв»язку з положеннями ст.ст. 117,237-2 цього Кодексу стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди і у таких випадках встановлено тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочинається з дня коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримкм виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. У даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, звернення до суду з позовом про її стягнення не обмежено будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» - відхилити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А. І. Дорош

Судді: