Ухвала суду № 24797515, 02.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9346/11/0170/26

02.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" - ОСОБА_2, довіреність № 7-2012 від 03.01.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши матеріали справи № 2а-9346/11/0170/26 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 11.10.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97501)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000542301 від 06.04.2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" суми грошового зобов'язання з податку на землю на 113079,74 грн., у тому числі 90327, 79 грн. основного платежу та 22751,95 грн. штрафних санкцій.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (ЄДРПОУ 32417960) 3,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував. Відповідач у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012 замінено відповідача у справі Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль»має статус юридичної особи, яка зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 09.10.2009року (т.1 а.с.249,250).

Згідно з рішенням Зборів Засновників ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»(протокол №15 від 28.04.2006р.) створений структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»- «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль».

Вказаний структурний підрозділ не має статусу юридичної особи та діє на підставі Положення «Про структурний підрозділ ТОВ«Кримтеплоелектроцентраль»«Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль» у новій редакції (т. 2 а.с.62-70).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль»«Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009року по 30.09.2010року, за результатами якої складено акт перевірки №96/23-1/32417960 від 24.03.2011року (т.1 а.с. 18-26).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення ст.2, ст.5, ст.14, ст.17, ст.20 Закону України «Про плату за землю»від 03.06.1992р. № 2535-ХІІ зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження податкових зобов'язань по земельному податку всього у сумі 90327,79грн.

Не погодившись з актом перевірки №96/23-1/32417960 від 24.03.2011року ТОВ«Кримтеплоелектроцентраль»надіслало до Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с.27-32).

01.04.2011року за №1860/10/23-0 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим повідомила позивача про те, що висновки в акту перевірки №96/23-1/32417960 від 24.03.2011року обґрунтовані (т. 1 а.с.33-39).

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим №0000542301 від06.04.2011року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на землю на 113079,74грн., у тому числі 90327,79грн. основного платежу та 22751,95грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»оскаржило його до ДПА в АР Крим в адміністративному порядку (т.1 а.с.40-44).

За результатами розгляду даної скарги ДПА в АР Крим винесено рішення за вих. №2113/10/25-023 від 07.06.2011року, ким залишено без змін податкове повідомлення рішення №0000542301 від06.04.2011року, а скаргу залишено без задоволення (т. 1 а.с.47-54).

Не погодившись з податковим повідомленням рішенням №0000542301 від06.04.2011року, позивач оскаржив його до суду.

Слід зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли за період з 01.07.2009року по 30.09.2010року, необхідно застосовувати законодавчі норми, що діяли у той період.

В акті перевірки №96/23-1/32417960 від 24.03.2011 року зазначено, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»для здійснення своєї безпосередньої діяльності фактично використовує земельні ділянки, на яких розташований комплекс споруд СПТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»«Камиш-Бурунська ТЕЦ»у м.Керчі загальною площею 39,724га. Вказана площа земельних ділянок визначена рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради №959 від15.05.1992року та затверджений проект відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш Бурунська ТЕЦ для провадження діяльності.

Оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним, а згідно зі ст.5 даного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом - власник земельної ділянки, а в разі відсутності такого - землекористувач, у тому числі орендар, то, на думку відповідача, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»є платником податку на землю з цієї земельної ділянки.

З матеріалі справи вбачається, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»є орендарем цілісного майнового комплексу «Камиш-Бурунська ТЕЦ»відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Камиш-Бурунська ТЕЦ»ДП«Кримські генеруючі системи»№123 від 01.01.2004року, узгодженого з Фондом майна України 16.12.2003року (т.1 а.с. 73-77).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, а також відповідно до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»«Камиш-Бурунська ТЕЦ»від 01.01.2004року, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду цілісний майновий комплекс з балансу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»«Камиш-Бурунська ТЕЦ», що розташований за адресою: 93313, АР Крим, м. Керч, вул.Тірітакський спуск, 1, відповідно до умов договору оренди №123 від 01.01.2004року, за даними розподільчого балансу, передавального балансу станом на 30.09.2003року та акту оцінки цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»«Камиш-Бурунська ТЕЦ»: основні засоби без капітальних інвестицій за залишковою вартістю 11341тис.грн., незавершене будівництво вартістю 322тис. грн., а також прийняв на утримання основні засоби за залишковою вартістю 4 тис. грн.

Земельні правовідносини даним договором не врегульовані.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції та не приймає до уваги посилання податкового органу в обґрунтування правомірності нарахування позивачу земельного податку на ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції, робіт, послуг з виділеною йому земельною ділянкою, на якій він розташований, адже на відміну від наслідків переходу права власності на нерухомість до іншого власника, при передачі об'єкта в оренду без укладення окремого договору про оренду земельної ділянки під нею у орендарів не виникає зобов'язання про сплату орендної плати за землі державної та комунальної власності та подачі відповідного розрахунку земельного податку.

Вказана позиція відображена у роз'ясненнях ДПА України (лист від 11.04.2006року №4092/6/15-0616, від 25.09.2003р. № 493/2/15/3410), які є податковими роз'ясненнями в розумінні п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та відповідно до абз.«д»п.п.4.4.2 п. 4.4 ст. 4 вказаного Закону не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). Крім того, така позиція відображена у листі Фонду державного майна України від 03.04.2007р. №10-16-5404.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992р. передбачено, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі ст. 5 даного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Стаття125 Земельного кодексу України передбачає право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З акту перевірки слідує, що оскільки договір оренди землі позивачем не укладався, але ним здійснюється фактичне використання земельної ділянки, на якій розташований орендований цілісний майновий комплекс Камиш-Бурунської ТЕЦ, податковим органом здійснено нарахування земельного податку.

При цьому таке нарахування здійснено відносно земельних ділянок загальною площею 39,524га, яка визначена Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради №959 від 15.05.1992року та затвердженим проектом відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ.

Аналізуючи наведене, судова колегія погоджується з судом першої інстанції та вважає їх неналежними з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992року №959 був затверджений проект відведення земельних ділянок Камиш-Бурунської ТЕЦ у постійне користування загальною площею 39,524га.

Як свідчать матеріали справи, це не потягло за собою ані укладення договору оренди земельної ділянки, ані видачі державного акту на право користування цією земельною ділянкою.

Встановлено, що у 1988 році Камиш-Бурунській ТЕЦ, як самостійній юридичній особі, був виданий акт постійного користування земельними ділянками, на яких була розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ, площею 11,37га та 12,12га, однак даний Акт не відображає реального розміру земельних ділянок станом на перевірений період.

У 1996році Камиш-Бурунська ТЕЦ з ПЕО «Крименерго»перейшла до складу ДАЕК «Крименерго»відповідно до наказу ПЕО «Крименерго»№64 від25.04.1996року, а в наступному згідно з наказом Міністерства енергетики України від 28.08.1998року №150 у складі ДАЕК «Крименерго»було створено Дочірнє підприємство «Кримські генеруючі системи», до якого на підставі угоди між ДАЕК «Крименерго»та ДП «Кримські генеруючі системи», акту приймання майна та розподільчого балансу була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ з одночасним переходом всіх прав та обов'язків.

Далі відповідно до наказів Міністерства палива та енергетики від25.05.2000року №120 та від 16.08.2000року №337 було створено Державне підприємство «Кримські генеруючі системи»як правонаступник Дочірнього підприємства «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу №1 від 24.07.2000р.

ДП «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу №1 від 24.07.2000року та існує в ньому на даний час, було зареєстровано як платник земельного податку, про що свідчать довідки-розрахунки грошової оцінки земельної ділянки на 2002рік, видані Керченським міським управлінням земельних ресурсів, та протягом 2002-2008років сплачувало земельний податок.

Крім того, структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ», створений наказом ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»від 31.12.2003року №15, має свій код ЄДРПОУ, а отже не є правонаступником прав та обов'язків у земельних правовідносинах за державним актом 1988року, рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992року № 959, коли Камиш-Бурунська ТЕЦ знаходилась у складі ПЕО «Крименерго», а також обов'язків сплачувати земельний податок.

Встановлено, що позивач є орендарем ще двох цілісних майнових комплексів Сакські теплові мережі ДП «Кримські генеруючі системи»№119 від01.01.2004року та Сімферопольської ТЕЦ, при цьому земельні ділянки, зайняті вказаними структурними підрозділами, також не охоплені договорами оренди з місцевими органами влади. Однак, як Сакська ОДПІ, так і ДПІ в м. Сімферополі, при проведенні перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановили, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»не є платником земельного податку у зв'язку з відсутністю об'єкту оподаткування.

Більше того, у попередніх перевірках з 2004року по 2008рік ДПІ в м. Керчі вказувала у своїх актах про те, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ»не є платником земельного податку, земельний податок сплачує ДП «Кримські генеруючі системи»(т.1 а.с. 59-60, 61-63).

З матеріалів справи вбачається, що лише рішеннями 8 сесії 6 скликання Керченської міської ради АР Крим від 27.05.2011року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ«Кримтеплоелектроцентраль»під виробничу зону по вул.Тірітакський спуск, 1, 1-а в м.Керчі», 11 сесії 6 скликання Керченської міської ради АРКрим від29.07.2011року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ«Кримтеплоелектроцентраль»для обслуговування вугільного складу по вул.Тірітакській спуск, 1-б в м. Керчі», 11 сесії 6 скликання Керченської міської ради АРКрим від29.07.2011року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ«Кримтеплоелектроцентраль»для обслуговування золотовідстойника по вул.Танкистів, 1-а в м.Керчі»врегульоване питання по зазначеним земельним ділянкам стосовно зобовязання ТОВ«Кримтеплоелектроцентраль»укласти договір оренди на зазначені земельні ділянки (т.2 а.с. 41-42).

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В той же час, ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Крім того, відповідно до п.6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011року за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 5.2 розділу ІІ Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Вищенаведене свідчить про необґрунтованість визначення позивачу податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 90327,79грн. основного платежу та 22751,95грн. штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій та рішень суду не доведено. За таких обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Враховуючи, що позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0000542301 від 06.04.2011 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача судом першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним податкове повідомлення рішення №0000542301 від 06.04.2011 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко