Рішення № 24797349, 24.04.2012, Нахімовський районний суд міста Севастополя

24.04.2012 Справа № 2 -3246 /11

Категорія № 23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2012 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі :

головуючого судді Єзерського П.О.

при секретарі Тишенко М.М., Бурмистрової В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ДП «Кримські генеруючи системи» пред'явило в суді позов до ОСОБА_1 про стягнення 1902 гривень 71 копійки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач проживає в багатоповерховому будинку, в якому проведено центральне опалювання і гаряче водопостачання. Позивач здійснює постачання вказаного будинку тепловою енергією.

Відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1138 - р від 08.09.2005 р. «Про введення прямих розрахунків абонентів з ДП «КГС» Севастопольською ТЕЦ, позивач перейшов на прямі розрахунки з населенням і власники ( наймачі ) квартир зобов'язані не пізніше 10 числа кожного місяця вносити платню.

На ім'я відповідача відкритий особовий рахунок. Проте, ОСОБА_1 платню за одержану теплову енергію не вносить, у зв'язку з чим станом на 01.11.2009 р. за ним утворилася заборгованість на суму 1902 гривень 71 копійки.

Ухвалою суду від 14.10.2010 р. було залучено по справі як співвідповідача ОСОБА_2, оскільки він, а не ОСОБА_1 проживає в квартирі та користується комунальними послугами.

Представник позивача позов підтримав і пояснив що ОСОБА_1 в супереч встановленому порядку самовільно прибрав батареї в квартирі, з заявами про ненадання послуг він не звертався. З відповідачем договір на надання послуг не укладений, але на нього відкритий особовий рахунок.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіслав заперечення на позов в яких посилається що в квартирі з 1999 р. проживає не він, а його син ОСОБА_2, який і являється споживачем комунальних послуг. Ніяких договорів на поставку теплової енергії та гарячого водопостачання з позивачем не укладав. Крім того, з 1999 р. квартира була відключена від гарячого водопостачання.

Відповідач ОСОБА_2 просив в задоволенні позову відмовити, оскільки послуги за споживчу теплову енергію та гаряче водопостачання не надавалися, в зв'язку з тим, що з 1999 р. квартира була відключена від гарячого водопостачання, а стояки ГВП відрізано. Крім того вважає, що оскільки позивач просив стягнути заборгованість за період з грудня 2000 р. по листопад 2009 р., то вважає, що частина вимог була заявлена з пропуском 3 річного строку звернення до суду, який просив застосувати. Що стосується інших вимог, то оскільки договір з підприємством не був укладений, то вимоги позивача являються необґрунтованими.

В подальшому в судові засідання ОСОБА_2 не з'явився, повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив. Справа розглянута за правилами ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, оскільки в неї достатньо даних і доказів про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З матеріалів справи вбачається що правовідносини сторін регулюються нормами глави 2 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№ 1875-IV від 24.06.2004 р.

2

Судом встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_1, з 1999 р. є ОСОБА_1 В квартирі крім нього зареєстрований і проживає його син ОСОБА_2 Квартири у вказаному будинку обладнана відповідними приборами, які приймають теплову енергію. ДП «Кримські генеруючи системи» здійснювало постачання тепловою енергію і гарячою водою в період з грудня 2000 р. по 31.10.2010 р.

Як встановив суд, підприємство свої зобов'язання виконує, надає послуги з постачання будинку АДРЕСА_1 тепловою енергією і гарячим водопостачанням. Проте, відповідач ОСОБА_2, який проживає в квартирі, свої зобов'язання виконує не належним чином, платню за одержувану теплову енергію і гаряче водопостачання вносив не регулярно, лише в квітні 2003 р. в розмірі 200 гривень, в результаті чого утворилася заборгованість, яка складає суму позовних вимог.

Викладене підтверджується розрахунком.

Проте, ці позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням строків позовної давності.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановив суд, ДП «Кримські генеруючи системи» звернувся до суду з позовом 14.12.2009 р.

Заборгованість, яка була станом на 14.12.2006 р. в сумі 1058 гривень 13 копійок, судом не враховується, оскільки позивач пропустив строк позовної давності пред'явлення позову до суду, на застосуванні якого наполягав відповідач. Обговорюючи причини пропуску, суд визнав їх неповажними.

При таких обставинах суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в сумі 844 гривні 58 копійки ( 1902.71 - 1058.13 = 844.58 ).

Посилання відповідача ОСОБА_2 що він не отримує послуги від позивача не можуть бути прийняті до уваги. Так, в супереч Закону № 1875-IV від 24.06.2004 р., відповідач з відповідними заявами до ДП «Кримські генеруючи системи», яке здійснювало постачання будинку тепловою енергію і гарячою водою, про виклик представника цього підприємства, для складання актів-претензій про неотримання послуг по постачанню тепловою енергію і гарячою водою, не звертався і доказів суду надано не було.

Довід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 що з ними не був укладений договір на надання послуг за споживаєму теплову енергію та гаряче водопостачання, в зв'язку з чим ДП «Кримські генеруючи системи» слід відмовити в задоволенні позову, не може бути прийнято судом до уваги.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово -комунальних послуг. Зокрема обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово -комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово -комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово -комунальних послуг з зазначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово -комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово -комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 572 від 08.10.1992 р.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідача за надані послуги.

В зв'язку з тим, що в квартирі з 1999 р. проживає лише ОСОБА_2, суд вважає стягнути заборгованість безпосередньо з нього, як споживача послуг, а не з ОСОБА_1

Оскільки позивач на підставі рішення Нахімовської райради був звільнений від сплати судового збору, то він підлягає стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави, а не на користь позивача.

3

Що стосується витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, які були сплачені позивачем, то вони підлягають стягненню з ОСОБА_2 на його користь.

На підставі ст. 67, 68 ЖК України, ст. 16, 18, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», керуючись ст. 10, 11, 60, ст. 88 ч. 1, 3, 209, 212 -215, 224 -226, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» (р/р 260003013196 в Ф КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ОКПО 30909683) - 844 гривень 58 копійок, а також витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розміри 30 гривень, а всього 874 гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в дохід держави в сумі 51 гривни.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя Єзерський П.О.