Постанова № 24796018, 12.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.Справа № 5017/640/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року

у справі №5017/640/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Стивідорна Компанія"

до відповідача Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт"

про стягнення 591660,86 грн.,

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2012р. задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Стивідорна Компанія" до державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" про стягнення 591660,86грн. заборгованості за договором на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт №170611 від 17.06.2011р.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем порушені умови договору №170611 від 17.06.2011р., з урахуванням додатку №2 до цього договору від 15.07.2011р., щодо терміну вивезення вантажу зі складської території позивача. Відповідно, ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" правомірно нарахувала ДП „Одеський морський торговельний порт" за спірний період плату за зберігання вантажу в розмірі 1,5 дол. США за 1 тону вантажу за добу.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач -ДП „Одеський морський торговельний порт" подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, невідповідністю деяких висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, а також порушенням, неправильним застосуванням та недотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Відповідно до п.4.1 договору №170611 від 17.06.2011р. експедитор зобов'язаний на вимогу виконавця вивезти свій вантаж із складських площ виконавця лише у випадку необхідності зберігання на даних складських площах вантажів інших контрагентів виконавця.

Додаток №2 до вказаного договору змінив лише термін виконання зобов'язання щодо вивезення вантажу з п'яти діб на десять діб. Однак до п.4.1 договору жодних змін внесено не було. Тому, на думку відповідача, обов'язок вивезення вантажу у нього виникає лише у разі необхідності зберігання на складських площах вантажів інших контрагентів позивача.

Оскільки позивач не довів існування дефіциту складських площ, його вимога про вивезення вантажу відповідачем є безпідставною та необґрунтованою. Відповідно, незаконним є нарахування підвищеної плати за зберігання вантажу за спірний період.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, не дана правова оцінка тим обставинам, на які посилаються сторони.

Оскаржене рішення містить описки та помилки щодо дат та номерів листів, рахунків, договорів.

Господарським судом першої інстанції невірно розтлумачено зміст спірного договору.

ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, не є достатньою підставою для скасування рішення.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 16.06.2011р. ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" отримало листа (від 14.06.2011р. 221/536) від ДП „Одеський морський торгівельний порт", в якому відповідач просить підтвердити можливість вивантаження з судна і розміщення на складській території в тилу причалу №14 в період 21.06.2011р. по 01.09.2011р. двох суднових партій сталевого шпунтового профілю. Поставки цих партій вантажу планувались на 21.06.2011р. та 15.07.2011р. Також, було запропоновано погодити схему розміщення та оброблення шпунту на складській території в тилу причалу №14. У зв'язку із цим ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" запропонувало ДП „Одеський морський торгівельний порт" укласти відповідний договір, в якому Порт виступить як Експедитор цього вантажу та сплатить послуги ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія".

17.06.2011 року між державним підприємством „Одеський морський торгівельний порт" (Експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Стивідорна Компанія" (Виконавець) укладений договір на виконання навантажувально -розвантажувальних робіт №170611 КД-16264.

Відповідно до п.1.1 договору, експедитор доручає, а Виконавець зобов'язується організовувати та забезпечувати навантажувально -розвантажувальні роботи, зберігання вантажів експедитора (номенклатура вантажів вказується в додатках).

Відповідно до п.3.1 договору №170611 КД-16264 від 17.06.2011р. вартість послуг Виконавця визначається на підставі додатку до цього договору, що є невід'ємною частиною даного договору:

Відповідно до п.3.2 договору №170611 КД-16264 від 17.06.2011р. після закінчення робіт сторони підписують двосторонній акт приймання-здачі виконаних робіт. Такий акт має бути підписаний сторонами не пізніше трьох днів з дати закінчення робіт. При цьому Експедитор отримує рахунок від Виконавця, за надані роботи слуги. Оплата рахунку за весь комплекс виконаних робіт з урахуванням вартості зберігання та інших робіт, виконаних за заявками Експедитора, проводиться протягом десяти календарних днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до п.3.4 договору №170611 КД-16264 від 17.06.2011р. експедитор проводить оплату вартості послуг Виконавця в національній валюті країни - гривнах. Оплата проводиться на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

Відповідно до п.3.6 договору №170611 КД-16264 від 17.06.2011р. за прострочення платежу, Експедитор сплачує Виконавцеві пеню у розмірі 0,05% від суми рахунку за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Станом на 27.02.2012р. заборгованість державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" перед товариством з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Стивідорна Компанія" складає 565554,48 грн. Заборгованість утворилася у зв'язку з тим, що ДП „Одеський морський торгівельний порт" не сплатило в повному обсязі послуги, які отримало за договором №170611/КД-16264, а саме - зберігання вантажу - сталевого шпунтового профілю.

29.06.2011р. прибуло на судні „GEERVLIET" та було вивантажено на складську площу шпунти металеві (стальний шпунтовий профіль) - 54 шт., довжина 45,6 м, вага - 412,313 т, згідно із картками обліку імпортного, транзитного вантажу від 29.06.2001р. №1887, від 29.06.2001р. №1894, від 29.06.2001р. №1895, від 29.06.2001р. №1901, від 29.06.2001р. №1914; анкерні тяги - 28 шт., вага - 30,920 т, згідно із карткою обліку імпортного, транзитного вантажу від 28.06.2011р. №1873.

15.07.2011р. між сторонами по справі було підписано додаток №2 до договору №170611/КД-16264, в пункті 4 якого вказано: „По письмовій вимозі Виконавця Експедитор зобов'язаний вивезти вантаж і передати складську територію Виконавцеві протягом 10 діб з дати подачі такої вимоги. У випадку, якщо Експедитор не виконає вимоги Виконавця, після закінчення терміну (починаючи з одинадцятої доби), плата за зберігання вантажу буде розраховуватися виходячи із ставки 1,5 дол. США за 1 тонну вантажу за добу".

Пунктом 10 додаткової угоди встановлено: „Цей Додаток №2 набирає чинності з 20.07.2011 року за умови, що всі партії шпунта і анкерних тяг, що прибувають в Одеський порт для будівництва контейнерного терміналу на ВПК-1, вивантажуватимуться на виділений для їх зберігання складський площі Виконавця, і є невід'ємною часткою Договору №170611 від 17 червня 2011р.".

29.07.2011р. комерційний відділ Порту направив ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" лист від №18-є/1476 з повідомленням про прибуття в порт 03.08.2011р. судна „OOSTVOORNE" із вантажем „стальний шпунтовий профіль" - 54 шт., довжина - 35,6 м, 40,6 м, 45,6 м, вага - 1950,107 т.

Згідно із картками обліку імпортного, транзитного вантажу - від 04.08.2011р., від 04.08.2011р. №2115, від 04.08.2011р. №2116, від 04.08.2011р. №2119, від 05.08.2011р. №2120, від 05.08.2011р. №2124, на склад було прийнято шпунти металеві (стальний шпунтовий профіль) - 54 шт., довжина - 35,6 м, 40,6 м, 45,6 м, вага-1950,107 т. 18.09.2011р.

08.09.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №680/6 із вимогою у відповідності до п.4 додатку №2, якій є невід'ємною частиною договору 11/КД-16264, вивезти залишок вантажу протягом 10 діб та передати складську площу. В обґрунтуванні вимоги зазначено, що складську вантажну площу ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" завантажено більш ніж на 80 відсотків, що може ускладнити прийом запланованих обсягів вантажів інших вантажовласників та експедиторів.

12.09.2011р. відповідачем на адресу позивача був направлений лист -відповідь №008-19/1531, в якому зазначено, що вивезення частини вантажу заплановано на 13.09.2011р. у разі браку вантажної площі ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" запропоновано складування вантажів на вантажних площах, а також можливість компенсації додаткових витрат підприємства, пов'язаних з перевезенням вантажу, що виникнуть внаслідок затримки звільнення площ, що ним орендуються.

27.09.2011р. вантажовласником було вивезено зі складу (вантажної площі) шпунти металеві (стальний шпунтовий профіль) - 12 шт., вага - 444,626 т, згідно із здавальними актами від 27.09.2001р. №1094, від 27.09.2001р. №1095.

03.10.2011р. ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" листом від №761/6 звернулось повторно до ДП „Одеський морський торгівельний порт" із вимогою у відповідності до п.4 додатку №2, вивезти залишок вантажу протягом 10 діб та передати складську площу. В обґрунтуванні вимоги зазначено, що складську вантажну площу ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" завантажено ще більш ніж раніше, що може ускладнити прийом запланованих обсягів вантажів інших вантажовласників та експедиторів.

01.11.2001р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №871/6 в якому вимагав вивезти вантаж та оплатити послуги за зберігання вантажу.

03.11.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №881/6 з вимогою виконувати умови договору №170611/КД-16264.

03.11.2011р. та 04.11.2011р. вантажовласником було вивезено зі складу (вантажної площі) шпунти металеві (стальний шпунтовий профіль) - 26 шт., вага - 900,583 т, згідно із здавальними актами від 03.11.2001р. №1107, від 04.11.2001р. №1109.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2, 3.4 та додатком №2 до договору №170611/КД-16264 позивачем було виставлено рахунки за зберігання вантажу - сталевого шпунтового профілю, - від 27.09.2011р. №СД-0000272 на суму 36653,95 грн., від 27.09.2011р. №СД-0000275 на суму 37933,38 грн., від 03.11.2011р. №СД - 0000310 на суму 316875,37 грн. та від 04.11.2011р. №СД - 0000312 на суму 313155,92 грн. а також направлено відповідачу акти виконаних робіт.

Акти виконаних робіт відповідачем не підписані.

14.12.2011р. позивач отримав лист від відповідача (від 13.12.2011р. №008-19/1941) з приводу усунення зауважень, пов'язаних з оплатою ДП „Одеський морський торгівельний порт" послуг, наданих ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" за договором №170611/КД-16264 у вересні-жовтні 2011р., які надійшли від групи аудиторів окремих господарських операцій Контрольно - ревізійного управління в Одеській області.

Відповідно до висновків аудиторів Контрольно - ревізійного управління в Одеській області, викладених у повідомленні від 01.12.2011р. №20, позивачем безпідставно збільшено тариф за зберігання вантажу відповідача у вересні-жовтні 2011 року на суму 556,5 тис.грн.

У повідомленні аудиторів КРУ в Одеській області №20 зазначено про те, що пунктом 4 додатку №2 до договору був змінений термін виконання зобов'язання встановлений п.4.1 договору (з п'яти днів до десяти) та передбачені штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді нарахування плати за збільшеними тарифами. Разом з тим, підстава для виникнення зобов'язання не була змінена.

Тобто, зобов'язання Порту щодо вивезення вантажу виникає за вимогою ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" у разі необхідності зберігання на даних складських територіях вантажів інших контрагентів ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія".

Враховуючи висновки КРУ в Одеській області, викладені в повідомленні №20, відповідач відмовився оплачувати послуги зберігання у вересні-жовтні 2011р. за збільшеним тарифом та оплатив виставлені рахунки частково.

Недоплата по цих рахунках склала 556554,48 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідачем порушені умови договору, нарахував на суму боргу інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що з прийняттям додатку №2 до договору сторони змінили умови договору, щодо обов'язку вивезення вантажу на вимогу виконавця.

Умова, що міститься в п.4. договору 170611/КД-16264, припинена з 20.07.2011р.

Таким чином, після отримання 08.09.2011р. вимоги ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія", порт повинен або вивезти вантаж протягом 10 діб, або платити за зберігання вантажу за ставкою 1,5 дол. США за 1 тонну вантажу за добу.

В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних в сумі 5512,43 грн., пені в сумі 28480,83 грн. та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 557667,60 грн. відповідає вимогам чинного законодавства .

Оцінюючи положення спірного договору, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про пріоритет умов договору, викладених в додатку №2 від 15.07.2011р.

Щодо висновків групи аудиторів КРУ в Одеській області, викладених в повідомленні №20 від 01.12.2011р., судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Помилки та описки, допущені судом першої інстанції, не впливають на законність прийнятого рішення.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства, підстави для його скасування або зміни відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.