Постанова № 24795982, 14.06.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2012 р. справа №7/384

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:ОСОБА_4- за дов.б/н від 26.10.11 р.від відповідача-1:ОСОБА_5 -за дов. б/н від 28.10.10 р.від відповідача-2:ОСОБА_6 -за дов. № 01-10/55 від 24.01.12 р.розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід05.03.2012 рокуу справі№ 7/384 (Головуючий суддя Сгара Е.В, судді Риженко Т.М., Курило Г.Є.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької областідо відповідачів1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстайм", м. Маріуполь Донецької області; 2.Державного підприємства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", м. Маріуполь Донецької областіпростягнення 2531201 грн. 77 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстайм", м. Маріуполь Донецької області та Державного підприємства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", м. Маріуполь Донецької області про стягнення матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2842019 грн. 47 коп.

Позивач 13.12.11 року, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до господарського суду із заявою про зміну предмету позову, якою остаточно просив стягнути з Державного підприємства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", м. Маріуполь Донецької області збитки у розмірі 2531201 грн. 77 коп.

05.03.12 року позивач надав до суду першої інстанції заяву в порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України, якою відмовився від позовних вимог про стягнення збитків з відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстайм", м. Маріуполь Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.12 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-угдегаздобыча", м. Сніжне до Державного підприємства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", м. Маріуполь Донецької області про стягнення 2531201 грн. 77 коп. збитків було відмовлено. Провадження по справі щодо стягнення 2531201 грн. 77 коп. збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстайм", м. Маріуполь було припинено згідно п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки реальні збитки та втрачена вигода підтверджені первинними документами, а саме: договором № УГ 01/09 від 01.12.09 р., копіями накладних та актів прийому-передачі продукції і банківськими виписками з наданням відповідних розрахунків. Також заявник апеляційної скарги стверджує, що згідно реєстру вугілля, прийнятого на зберігання ДП "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", м. Маріуполь та не відправленого на експорт, Акту порту № 65 від 20.09.10 р. та справи відомчого розслідування № 1 від 31.08.10 р. нестача вугілля, що є власністю ТОВ «МП «Юнион-углегаздобыча», відвантаженого ТОВ «Транстайм»до порту складає 2744,069 тон, тобто, на думку скаржника, факт нестачі у вказаному розмірі підтверджено, в тому числі, документами відповідача-2. При цьому позивач зауважує, що в порушення п. 17 «Правил відомчого розслідування виробничого браку по випадкам на зберіганні та несвоєчасної доставки вантажів», затверджених Мінфлотом від 02.01.90 р., відповідачем-2 було списано нестачу на підставі Акту № 65 від 20.09.10 р. без погодження з представниками вантажовласників та експедиторів. Крім того, на думку скаржника, судом не надано відповідної оцінки акту № 65 від 20.09.10 р. та справі № 1 відомчого розслідування, що підтверджують факт отримання відповідачем-2 вугілля в кількості 58423,940 тон за період з 01.10.09 р. по 01.07.10 р. та факт нестачі вугілля у розмірі 2744,069 тон. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 05.03.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач-1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстайм", м. Маріуполь Донецької області, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, незважаючи на свою незгоду з мотивувальною частиною рішення.

Відповідач-2, Державне підприємство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", м. Маріуполь Донецької області, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 7/384 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.09 року між ТОВ "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області (комітент) та ТОВ "Транстайм" (комісіонер) було укладено договір комісії № 10/09У, згідно умов якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітенту здійснювати за його рахунок від свого імені за обумовлену винагороду наступні дії: самостійно здійснювати необхідну комерційно-маркетингову роботу з пошуку покупця на товар (вугілля) комітента; заключити зовнішньоекономічний контракт на експорт товару на умовах FOB, СРТ порт Маріуполь із іноземною компанією (далі покупець); перед підписанням контракту узгодити його з комітентом; здійснювати всі необхідні таможні процедури під час вивозу товару; здійснювати банківські операції з іноземною та національною валютою під час виконання експортного контракту, інших доручень комітенту та здійснювати інші необхідні види робіт та послуг, пов'язаних з продажем товару.

Пунктом 2.1 договору комісії зазначено, що комісіонер зобов'язався прийняти товар від комітента та підписати зовнішньоекономічний контракт на умовах комітенту; суворо виконувати вказівки комітента, передбаченого цим договором; надавати комітенту повну інформацію про хід виконання доручень комітенту; своєчасно здати звіт про виконані доручення.

Згідно п. 4.1 договору комісії, загальна кількість товару складається з суми кількості товару за всіма специфікаціями до цього договору, асортимент, ціна вказується у специфікаціях до договору.

Сторони Специфікаціями (додатки №1 від 07.09.09р., №10 від 01.12.09р., №11 від 01.12.09р., №12 від 05.01.10р., №13 від 01.03.10р., №14 від 11.03.10р., №15 від 07.05.10р., №16 від 20.05.10р., №17 від 23.07.10р.) за договором комісії визначили асортимент, кількість та ціну товару, що повинен був бути поставлений (на умовах FOB -порт Маріуполь).

Відповідно до п. 8.1 договору, за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує заподіяні цим збитки, в тому числі недоотриману вигоду, в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Пунктом 10.3 договору сторони визначили, що строк дії договору комісії встановлено до 31.12.10 р., але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань та кінцевих розрахунків за цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстайм" (експедитор) 28.12.09 року на виконання умов договору комісії уклало з ДП "Маріупольський морський торговельний порт" (порт) договір № 04-6/166/12, згідно умов якого експедитор доручає, а порт приймає на себе обов'язки по перевалці з залізничного та автомобільного транспорту на морські судна, експортних та транзитних вантажів експедитора, а експедитор зобов'язався оплатити виконання портом роботи та надані послуги.

Пунктом 1.2 договору сторони зазначили, що цей договір за своїм змістом є змішаним (ст. 628 Цивільного кодексу України), який може містити елементи договорів підряду, послуг, транспортної експедиції, зберігання та інші, в яких до відносин сторін застосовуються відповідні положення цивільного та господарського законодавства України.

Відповідно до п.п. 1.3 та 1.4 договору, експедитор діє на території та акваторії "порту" на підставі договору з вантажовласником, виданої останнім у встановленому порядку довіреності та відповідно до глави 65 Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" від 01.07.2004 р. №1955-VI. Відповідно до ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" від 01.07.2004 р. №1955-VI. Експедитор може діяти від свого імені або від імені клієнта (вантажовласника) та до цих правовідносин застосовуються положення відповідно до гл. 68 ЦК України -"Доручення" та гл. 69 ЦК України -"Комісія".

Згідно п. 1.5 договору, найменування та обсяг вантажу: вугілля -300, 00 тис. тон; при необхідності перевалки додаткової кількості експортних та транзитних навалювальних вантажів сторони укладають додаткову угоду; упаковка -навал; норма одночасного зберігання -за узгодженням з портом; вантажовідправники, країни відправлення, країни призначення, отримувачі, умови перевозок - згідно додаткових заявок; платник -ТОВ "Транстайм".

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що до обов'язків "порта" відносяться:

- проводити обробку вантажів вантажовласника відповідно до норм, викладених в "Зводі звичаїв Маріупольського морського торгівельного порту";

- здійснювати розкредитування документів на прибулі вагони з вантажем штемпелем та грошовими коштами експедитора;

- розвантажувати вантажі із вагонів або іншого виду транспорту та оформлювати їх прийом без переваження - по вазі, що заявлена - вантажовідправником в залізничній накладній; вага, що заявлена вантажовідправником в залізничній накладній, вважати попередніми; фактична кількість вантажу, який прибув в порт та відвантаженого на судно, визначається посадкою судна зі складанням акту сюрвеєрського огляду, підписаного сюрвеєром, капітаном судна;

- складувати вантажі та забезпечувати їх належне зберігання на відкритих площах; складування однорідних насипних та навалювальних вантажів одного сорту (марки) проводиться в загальні штабеля, не допускати змішування і забруднення вантажу;

- при надходженні вантажу в злежаному, змерзлому стані порт спільно із залізницею складає відповідний акт та доопрацьовує вантаж (рихлення, кайлування, проходження скрізь тепляк) за рахунок експедитора;

- здійснювати зачищення вагонів після вивантаження навалювальних вантажів за рахунок експедитора;

- на підставі отриманого від експедитора доручення на відвантаження експортного та транзитного вантажу порт здійснює навантаження цих вантажів на морськє судно; навантаження здійснюється вантажними партіями на підставі узгодженого з портом попереднього каргоплана та відповідно до валових норм обробки суден в Маріупольському порту, опублікованими в "Зводі звичаїв Маріупольського морського торговельного порту".

- перевалку вантажів за прямим варіантом ("вагон-борт судна") здійснювати на умовах, передбачених п.п. 3.1.2.1., 3.1.2.2., 3.1.2.4., 3.1.2.6. цього договору тільки після укладення угоди між Донецькою залізницею та експедитором про умови обробки станцією вищезгаданих вантажів; прийом такого вантажу здійснюється портом без переваження.;

- при перевалці вугілля через ВНК проводити очищення вантажів від металевих предметів за рахунок коштів експедитора;

- здійснювати натурну та документальну інвентаризацію вантажів, які знаходяться в порту на 1 жовтня поточного року, за рахунок експедитора;

- порт може надати експедитору інші послуги, які передбачені "Зводом звичаїв Маріупольського морського торговельного порту" за окремими заявками за окрему плату.

У відповідності до п. 3.2.2.11 договору, порт не несе відповідальність за комплектність документів капітанської пошти, підготованої експедитором.

Експедитор зобов'язаний при здійсненні умов цього договору керуватися відповідними нормами "Зводу звичаїв Маріупольського морського торговельного порту", як це передбачено умовами підпункту 3.2.1 п. 3.2 договору.

Пунктами 5.1-5.4 договору сторони домовились, що порт та експедитор несуть один перед одним матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором відповідно до діючого законодавства України. Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх обов'язків за цим договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків цією третю особою, як за власні дії. Взаємні вимоги мають бути документально обґрунтовані та вирішуватися в переговорів. При цьому сторони додадуть всіх зусиль, щоб вирішити виникнувши питання мирним шляхом. Тільки в разі не досягнення цього, спір, що виник по цьому договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Господарського суду за місцем знаходження відповідача. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання повністю або частково своїх зобов'язань по цьому договору у випадку: взаємної згоди; форс-мажорних обставин, таких як: пожежа, повінь, землетрус, війна, військові дії різного характеру, блокади, заборона експорту чи імпорту, страйки, недопостачання сировини або енергоносіїв, інші непередбачені обставини, що не залежать від волі Сторін, якщо такі обставини безпосередньо впливають на виконання договору. В цьому випадку, час виконання обов'язків за цим договором відсувається на час дії відповідних обставин. Сертифікати, які видані відповідно Торгово-промисловою Палатою країни порту або вантажовласника, будуть достатнім доказом існування таких непередбачених обставин та їх тривалості. Сторона, для якої склалася неможливість виконання обов'язків за цим договором в умовах, зазначених вище, зобов'язана повідомити іншу сторону у 10-ти денний строк про настання та припинення обставин, які перешкоджають виконанню її обов'язків.

У відповідності до п. 5.5.1 договору, порт несе відповідальність, зокрема, у випадку припущеної портом недбалості або його неправильних дій у

порушення інструкцій експедитора; за порушення Правил перевантаження, складування та збереження вантажів, припущені з його провини; за затримку або не складання документів, складання яких лягає на його обов»язки; за пошкодження вантажу з його провини; порт несе відповідальність в розмірі реально нанесеного ним збитку при наявності документальних доказів факту нанесеного збитку, його розміру, а також провини порту.

В той же час умовами п. 5.5.2 договору передбачено, що порт не несе відповідальність за псування, ушкодження вантажу та інші збитки, в тому числі простої

транспортних засобів, засилання та ін., які викликані невірною або неповною

вказівкою в дорученнях, інструкціях та інших документах, а також несвоєчасним

отриманням або не отриманням Інструкцій, необхідних документів експедитора; за недостачу ваги у межах встановлених норм природного зменшення та в

їх діючих нормах природного змінення вологості вантажу; за можливу різницю у вазі вантажу, навантаженого на судно, проти ваги, вказаної в накладній; за можливу недостачу ваги, що виявилася в порту вивантаження, проти ваги, прийнятої перевізником (вказаної в коносаменті).

Строк дії даного договору встановлено з 01.01.10 р. по 31.12.10 р.

Експедиторські послуги з перевезення вугільної продукції ТОВ "МП "Юнион-углегаздобыча" надавалися ТОВ "Глорія Трейд" за договором № 35/2008-п від 01.04.08 р., згідно умов якого ТОВ "Глорія Трейд" зобов'язалось виконати експедиторські послуги, пов'язані із організацією перевезення вантажів підприємства, інших транспортних послуг, проведення взаєморозрахунків, укладення угод з організації перевезення вантажів позивача залізничними дорогами України та інших транспортних послуг, шляхом укладення відповідних договорів з підприємствами залізничного транспорту або іншими юридичними особами (від імені експедитора -ТОВ "Глорія Трейд", за рахунок позивача).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що строк дії договору встановлено з моменту підписання та до 31.12.09 р.

30.06.10 року сторони за договором № 35/2008-п від 01.04.08 р. склали та підписали двосторонній акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за червень 2010 р. № ОУ-300642 із посиланням, як на підставу підписання такого акта, на договір № 35/2008-п від 01.04.08 р.

Між позивачем та ТОВ "Транстайм" 20.07.08 року було укладено договір на транспортно -експедиторське обслуговування № 7/08, згідно предмету якого, даний договір регулює відносини сторін під час виконання експедитором (відповідачем-1) доручень клієнта (позивача) на транспортно-експедиторське обслуговування експортних вантажів номенклатури клієнта в Маріупольському порту (далі порт).

Пунктом 8.1 експедиторського договору та п.1 додаткової угоди № 2 від 26.12.09 р. до експедиторського договору визначено, що строк дії експедиторського договору встановлено на весь 2010 рік.

У відповідності до п. 2.2 експедиторського договору, зобов'язаннями відповідача-1 є: у встановленому порядку здійснювати узгодження з портом місячного плану завозу вантажів при своєчасному отриманні заявки клієнтом; контролювати правильність складення та проходження в порту всієї товарно-транспортної документації на прибувши від клієнта вантажі, а також своєчасне отримання цієї документації від порту (комерційні акти або акти загальної форми, приймальні акти, карточки обліку, специфікації та т.п.); контролювати правильність складання та проходження в порту всієї документації на відправку вантажів з порту, а також своєчасне отримання цієї документації від порту (приймально-здаточні акти, штурманські розписки та т.п.) для складання відвантажувальної документації клієнта; здійснювати ведення судових справ по вантажу; здійснювати ведення оперативного обліку з руху вантажу в порту; видавати порту доручення на відвантаження експортних вантажів у відповідності з інструкціями клієнта; за дорученням клієнта та за його рахунок здійснює розрахунки з портом та іншими організаціями за перевалку, зберігання та інші операції з експортними вантажами; за дорученням клієнта здійснювати розрахунки із залізницею за повідомлення про прибуття експортного вантажу, за користування вагонами з коштів, які перераховуються клієнтом; приймати участь в натурній та документальній інвентаризації вантажів, які знаходяться в порту на 1 жовтня поточного року за рахунок клієнта; за вказівками клієнта та за його рахунок направляти інофірмам товаросупровідні та розрахункові документи, інформує про відвантаження експортних вантажів; узгоджувати з портом ввезення додаткової понадпланової кількості вантажу, інформує клієнта про прийняте рішення; за рахунок клієнта організувати оформлення декларацій та сертифікатів органами держконтролю вантажів (екологічної, радіаційної тощо) вантажним бюро (ІМО) та здійснює з ними розрахунки; за дорученням та за рахунок клієнта організовувати декларування та таможенне оформлення експортного вантажу в зоні діяльності Маріупольської таможні, за умови надання необхідних та належним чином оформлених документів; за рахунок клієнта здійснювати обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів; оформляти та вручати капітану судна та портнадзору декларації та сертифікат ІМО на кожну судову партію для забезпечення безпечного морського перевезення; експедитор може надати клієнту інші послуги за окремими заявками та за окрему плату.

Третім розділом експедиторського договору визначені умови та порядок розрахунків.

Пунктом 4.1.1 експедиторського договору сторони передбачили, що клієнт (позивач) та експедитор (відовідач-1) несуть один перед одним матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у відповідності до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 4.2 експедиторського договору, експедитор (відповідач-1) несе відповідальність у випадку неналежного оформлення документів, складення яких входить до його зобов'язань за цим договором та допущення недбалості або неправильних дій в порушення інструкції клієнта. Експедитор несе відповідальність у разі наявності документальних доказів факту заподіяного збитку, його розміру, а також вини експедитора. Матеріальна відповідальність експедитора обмежена розміром винагороди за несправної відправки.

Пунктом 4.2.2 експедиторського договору передбачено, що експедитор (відповідач-1) не несе відповідальності за кількість та якість вантажу, що переробляється в порту; за різницю ваги вантажу, відвантаженого на судно та виявлену в порту вивантаження у порівнянні з вагою, вказаною в коносаменті; пошкодження, порчу, втрату, розкрадання вантажу під час перевезення залізницею.

Додатком № 1 до експедиторського договору сторони передбачили, що вантаж приймається експедитором без переважування за вагою, вказаною в залізничних накладних та приймальних актах порту.

Як зазначає позивач у своєму позові, протягом 2009-2010 років, а саме з 01.10.09 р. по 01.10.10 р., ТОВ "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області передало ТОВ "Транстайм" 38918,460 тон вугільної продукції. Послуги з перевезення цієї вугільної продукції були надані ТОВ "Глорія Трейд".

З 01.10.09 року по 01.10.10 року з території ДП "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", було відвантажено на судна (на експорт) 37907,391 тон вугілля, яке належить позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, після проведення позивачем відвантажень вугілля на експорт, на території порту повинно було залишитися 3087,59 тон вугільної продукції, якої б вистачило для виконання контракту № С 1001 Р від 05.01.10 р., який було укладено між відповідачем-1 та «Carbomet Limited»на виконання умов договору комісії та експедиторського договору, за умовами якого відповідач-1 зобов'язався продати «Carbomet Limited»товар (вугілля) у визначеній кількості.

Згідно умов контракту № С 1001 Р від 05.01.10 р., позивач зобов'язався відвантажити «Carbomet Limited»3100 тон вугілля на узгоджене судно IRENE M.

Після підходу в порт судна IRENE M, на нього було завантажено 343,529 тон вугільної продукції, що підтверджено здаточним актом. Залишкова частина вугілля у кількості 2744,069 тон на судно завантажена не була у зв'язку з її відсутністю на території порту, у зв»язку з чим «Carbomet Limited»звернулось до позивача (як постачальника вугілля) із претензією б/н від 15.09.10 р., якою повідомило про понесення витрат за укладення контракту на поставку вугілля з іншим постачальником на суму нестачі недовантаженого вугілля та за простій судна в порту. Загальна сума претензії склала 40437,50 доларів США.

Позивач з посиланням на неналежне виконання портом умов договорів № 01/09У від 07.09.09 р. та № 04-6/166/12 від 28.12.09 р., зокрема виявлення нестачі вантажу (вугілля на території ДП „Маріупольський морський торгівельний порт" у кількості 2744,069 тон, яке належало позивачу) звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача-2, ДП "Маріупольський морський торговельний порт", збитків у розмірі 2531201 грн. 77 коп. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), які складаються з 2048767 грн. 73 коп. реальних збитків -вартість втраченого вугілля у кількості 2744,069 тон, а саме: вартість закупівлі цього вугілля на суму 1955149 грн. 16 коп. (2744,069 тон х 712 грн. 50 коп.) за договором поставки № УГ01/09 від 01.12.09 р., вартість перевезення цього вугілля на суму 92691 грн. 30 коп. та винагорода у розмірі 926 грн. 91 коп. за послуги організації залізничних перевезень згідно договору про надання послуг № 35/2008-п від 01.04.08 р.; 160147 грн. 53 коп. втраченої вигоди -суми, яка могла бути отримана ТОВ "МП "Юнион-угдегаздобыча" від реалізації запланованої кількості вугілля за контрактом № С1001Р від 05.01.10 р. (2744,096 х 101 долар США = 277153,69 доларів США або 2208914 грн. 90 коп. за курсом НБУ станом на 15.09.10 р.), тобто 2208914 грн. 99 коп. -2048767 грн. 37 коп. = 160147 грн. 53 коп.; 322286 грн. 87 коп. збитків за невиконання контракту № С1001Р від 05.01.10 р. -оплата претензії «Carbomet Limited»в сумі 40437,50 доларів США, що станом на 18.10.11 р. за курсом НБУ є еквівалентною 322286 грн. 87 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.09 року ТОВ "Транстайм" (експедитор) на виконання умов договору комісії уклало з ДП "Маріупольський морський торговельний порт" (порт) договір № 04-6/166/12, за умовами якого експедитор доручив, а порт прийняв на себе обов'язки по перевалці з залізничного та автомобільного транспорту на морські судна, експортних та транзитних вантажів експедитора, а експедитор зобов'язався оплатити виконані портом роботи та надані послуги.

Згідно п. 3.1.2.3 договору № 04-6/166/12 від 28.12.09 р., порт зобов»язався складувати вантажі та забезпечувати їх належне зберігання на відкритих площах.

У відповідності до п. 1.2 договору сторони домовились, що цей договір за своїм змістом є змішаним (ст. 628 Цивільного кодексу України), який може містити елементи договорів підряду, послуг, транспортної експедиції, зберігання та інші, в яких до відносин сторін застосовуються відповідні положення цивільного та господарського законодавства України.

Частиною 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зазначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно приписів ч.1 ст. 950 Цивільного кодексу України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Як вбачається зі зведеного реєстру вугілля марки АКО, прийнятого на збереження Маріупольським МТП та не відвантаженого на експорт, акту № 65 від 20.09.10 р., складеного комісією порту та справи № 1 відомчого розслідування, нестача вугілля, що є власністю позивача та було відвантажено ТОВ «Транстайм»порту, на території Державного підприємства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", складає кількість у розмірі 2744,069 тон, що підтверджено, зокрема, і документами порту. До того ж, ДП "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та ТОВ «Транстайм»в порушення п. 17 Правил відомчого розслідування виробничого браку по випадкам на зберіганні та несвоєчасної доставки вантажів, затверджених Мінфлотом від 02.01.90 р., було списано нестачу вугілля на підставі Акту № 65 від 20.09.10 р. без відповідного погодження з представниками вантажовласників та експедиторів.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що позивач при зверненні до суду про стягнення з відповідача суми збитків довів належними та допустимими доказами по справі об»єктивну та суб»єктивну сторони спричинених відповідачем реальних збитків у розмірі 2048767 грн. 73 коп., причинно-наслідковий зв»язок між неналежним виконанням портом умов договору № 04-6/166/12 від 28.12.09 р., укладеного між ДП "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та ТОВ «Транстайм»та спричиненими позивачу збитками. В той час, як відповідач - 2 не довів суду апеляційної інстанції відсутність своєї вини у спричинених позивачу реальних збитках з огляду на те, що факт правопорушення підтверджений в тому числі і матеріалами правоохоронних органів з порушення кримінальної справи за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими особами відповідача-2 своїм службовим становищем, скоєним за попередньою змовою групою осіб, в особо крупних розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

До того ж, відповідач -2 не спростував належними засобами доказування розмір заявлених позивачем реальних збитків, який підтверджено наявними у справі матеріалами.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області про стягнення з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»реальних збитків у розмірі 2048767 грн. 73 коп. є доведеними та такими, що підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині є помилковим та таким, що підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду із позовом просив стягнути з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» 160147 грн. 53 коп. втраченої вигоди -суми, яка могла бути отримана ТОВ "МП "Юнион-угдегаздобыча" від реалізації запланованої кількості вугілля за контрактом № С1001Р від 05.01.10 р. (2744,096 х 101 долар США = 277153,69 доларів США або 2208914 грн. 90 коп. за курсом НБУ станом на 15.09.10 р.), тобто 2208914 грн. 99 коп. -2048767 грн. 37 коп. = 160147 грн. 53 коп.

Пунктом 1 ст. 225 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Слід зазначити, що неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

При цьому при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих, у відповідності до вимог ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказів на підтвердження того, що внаслідок протиправних дій відповідача-2, ним втрачено можливість отримати дохід саме у розмірі 160147 грн. 53 коп. Крім того, позивач не надав суду будь-яких доказів в підтвердження заходів, вжитих ним щодо одержання доходів.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» втраченої вигоди у розмірі 160147 грн. 53 коп. через недоведеність таких вимог.

Також позивач при зверненні із позовом до господарського суду просив стягнути з відповідача-2 на його користь 322286 грн. 87 коп. збитків за невиконання контракту № С1001Р від 05.01.10 р. - оплата претензії «Carbomet Limited»в сумі 40437,50 доларів США, що станом на 18.10.11 р. за курсом НБУ є еквівалентною 322286 грн. 87 коп.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції без дослідження наявності всіх доказів по справі, помилково передчасно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Малого підприємства "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»збитків у розмірі 322286 грн. 87 коп., які позивач поніс через оплату претензії «Carbomet Limited», оскільки не було в повному обсязі досліджено питання такої оплати позивачем, яка проведена шляхом заліку зустрічних однорідних вимог між позивачем та «Carbomet Limited», про що свідчить лист останнього від 30.09.10 року, що не суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької про стягнення з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»збитків у розмірі 322286 грн. 87 коп. є доведеними та такими, що підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині є помилковим та таким, що підлягає скасуванню.

Як вбачається, Державне підприємство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ, м. Маріуполь Донецької області, 13.12.11 року надало до господарського суду клопотання про застосування строку позовної давності.

Судова колегія вважає, що клопотання відповідача-2 про застосування в даному випадку строку позовної давності до задоволення не підлягає, оскільки портом не доведене суду, що позивач дізнався про нестачу вугілля саме під час навантаження т/х «IRENE M», рейс від 11.08.10 р., тобто 17.08.10 р. та матеріали справи не містять в собі доказів повідомлення портом позивача про нестачу вугілля саме цієї дати. З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про факт нестачі вугілля лише в листопаді 2010 року, після проведення з «Carbomet Limited»розрахунків та звернення позивача до правоохоронних органів, про що свідчить постанова про порушення кримінальної справи від 04.11.10 р. за заявою директора позивача Ігонтова А.В. і іншого відповідачем-2 суду апеляційної інстанції не доведено. До того ж посилання відповідача -2 на норми спеціального законодавства в цій частині судовою колегією до уваги не прийняті, оскільки до правовідносин саме позивача та відповідача - 2 повинні застосовуватися норми цивільного законодавства України, а не Кодексу торговельного мореплавства України, оскільки в частині відшкодування понесених збитків у вигляді плати за простій судна позивач звернувся до відповідача-2 вже в порядку регрессу після задоволення вимог іншої юридичної особи.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення 2531201 грн. 77 коп. збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстайм", м. Маріуполь, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно припинено провадження по справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України через відмову позивача від позову відносно відповідача-1.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття частково неправильного рішення, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 року у справі № 7/384 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з залишенням в силі рішення суду в частині відмови у стягнення упущеної вигоди.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 38, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 року у справі № 7/384 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 року у справі № 7/384 - скасувати частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області до Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», м. Маріуполь Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2531201 грн. 77 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99, ЗКПО 01125755 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", 86510, Донецька область, м. Сніжне, вул. Мира, 58, ЗКПО 32457909 збитки у розмірі 2371054 грн. 60 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 23886 грн. 63 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 23710 грн. 56 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 року у справі № 7/384 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», м. Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегаздобыча", м. Сніжне Донецької області упущеної вигоди у розмірі 160147 грн. 53 коп. -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 6 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3,4 -відповідачам;

5 -ДАГС;

6-ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.