Рішення № 24794943, 11.06.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р.Справа № 5013/289/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна"

про стягнення 237 717,80 грн.,

представники сторін:

від позивача - не брав участі;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 10/01 від 10.01.12.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" 256 493,72 грн. заборгованості за договором поставки № АП-01-0094 від 04.04.2011, із яких 192 974,13 грн. основного боргу за поставлений товар (засоби захисту рослин), 7 827,98 грн. пені, 20793,37 грн. річних, 34 898,24 грн. штрафу в розмірі 15% від ціни договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги заперечив, посилаючись на неможливість одночасного стягнення штрафу та пені, нарахована позивачем пеня перевищує подвійну облікову ставку Нацбанку України, просить зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки на підставі ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, позивачеві збитків не завдано, станом на 21.05.2012 сума основного боргу погашена повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 11.05.2011 на суму 15 577,00 грн.

Позивач надав заперечення щодо відзиву на позовну заяву, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що сторонами у договорі передбачена можливість одночасного застосування пені і штрафу, відповідач не надав доказів на підтвердження, що випадок є винятковим, допустив прострочення зобов'язання строком 92 дні та станом на 23.05.2012 основний борг не погасив, а також не вчинив жодних дій щодо добровільного усунення порушення прав ТОВ "Хімагромаркетинг", тому заперечує зменшення розміру неустойки.

28.05.2012 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" 237 717,80 грн. заборгованості за договором поставки № АП-01-0094 від 04.04.2011, з них 177 397,13 грн. основний борг за поставлений товар (засоби захисту рослин), 7 219,40 грн. пеня, 18 203,03 грн. річні проценти, 34 898,24 грн. штраф у розмірі 15% від ціни договору.

05.06.2012 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку з частковим погашенням відповідачем 29.05.2012 року заборгованості, а саме основного боргу у сумі 177 397,13 грн., просить припинити провадження у частині стягнення основного боргу у сумі 177 397,13 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2012 розгляд справи було відкладено до 11.06.2012 для встановлення розміру заборгованості відповідача перед позивачем, що має бути підтверджено належними доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" (покупець) укладено договір поставки № АП-01-0094 від 04 квітня 2011 року (далі - договір поставки).

Відповідно до пункту 3.3. договору поставки продавець зобов'язався в строк до 20 квітня 2011 року поставити покупцю наступні засоби захисту рослин: Підмарин у кількості 1 675,00 л.; Супер ПАВ у кількості 270,00 л.; Універсал у кількості 210,00 кг.

За умовами договору поставки продавець зобов'язувався поставити засоби захисту рослин на загальну суму 225 103,80 грн., а покупець відповідно до пункту 2.1. зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх в такий строк: до 10 квітня 2011 р. - 45020,76 грн., а до 15 грудня 2011 р. - 180 083,04 грн.

Також сторонами укладено додаткові угоди договору поставки:

додатковою угодою від 18 травня 2011 р. № АП-01-0094ДСЗ до договору поставки доповнено договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Тотал К у кількості 10,00 л. на суму 479,90 грн., продавець зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин у строк до 25 травня 2011 р. на загальну суму 479,90 грн., а покупець зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 30 травня 2011 р. у сумі 479,90 грн.;

додатковою угодою від 19 травня 2011 року № АП-01-0094ДС4 до договору поставки доповнено договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Тотал К у кількості 10,00 л. на суму 477,90 грн. та Сарацин у кількості 0,50 кг. на суму 199,13 грн., продавець зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин у строк до 25 травня 2011 р. на загальну суму 677,03 грн., а покупець зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 30 травня 2011 р. у сумі 677,03 грн.;

додатковою угодою від 29 серпня 2011 р. № АП-01-0094ДС8 до договору поставки доповнено договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Тіабєн Т у кількості 200,00 л. на суму 54 006,00 грн., продавець зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин в строк до 30 серпня 2011 р. на загальну суму 54 006,00 грн., а покупець зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 05 вересня 2011 р. у сумі 16201,80 грн. та до 15 грудня 2011 р. у сумі 37 804,20 грн.

Поряд з цим, сторони уклали додаткову угоду № АП-01-0094ДС6 від 20 червня 2011 р. до договору поставки, за умовами якої домовились не поставляти препарати Супер ПАВ у кількості 190,00 л. на суму 9 091,50 грн. та Універсал у кількості 210,00 кг. на суму 38 520,30 грн.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору поставки та додаткових угод ТОВ "Хімагромаркетинг" було здійснено поставку товару, що підтверджується належними доказами:

видатковою накладною від 21 квітня 2011 р. № АП-01-0172 на суму 67 392,00 грн. та довіреністю № 242 від 21 квітня 2011 р., виданої на ім'я ОСОБА_2;

видатковою накладною від 11 травня 2011 р. № АП-01-0279 на суму 106 272,00 грн. та довіреністю № 285 від 11 травня 2011 р., виданої на ім'я ОСОБА_2;

видатковою накладною від 19 травня 2011 р. № АП-01-0342 на суму 479,90 грн. та довіреністю № 295 від 18 травня 2011 р., виданої на ім'я ОСОБА_3;

видатковою накладною від 19 травня 2011 р. № АП-01-0343 на суму 677,03 грн. та довіреністю № 295 від 18 травня 2011 р., виданої на ім'я ОСОБА_3;

видатковою накладною від 25 травня 2011 р. № АП-01-0376 на суму 3828,00 грн. та довіреністю № 352 від 25 травня 2011 р., виданої на ім'я ОСОБА_4;

видатковою накладною від 30 серпня 2011 р. № АП-01-0650 на суму 54 006,00 грн. та довіреністю № 571 від 30 серпня 2011 р., виданої на ім'я ОСОБА_4

Загальна вартість поставлених засобів захисту рослин, які отримало ТОВ "Агродар-Україна", становить 232 654,93 грн.

Відповідно до норм частин 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений між сторонами договір за своє правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст.ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ТОВ "Хімагромаркетинг" виконав свої зобов'язання по договору поставки належним чином. Відповідно до умов договору поставки та додаткових угод ТОВ "Агродар-Україна" зобов'язане розрахуватися за поставлений йому товар у такі строки:

до 10 квітня 2011 р. - 35 498,40 грн.; до 30 травня 2011 р. - 1156,93 грн.;

до 05 вересня 2011 р. - 16 201,80 грн.; до 15 грудня 2011 р. - 179 797,80 грн.

Відповідач допустив порушення встановленого договором строку оплати товару, а також не розрахувався з позивачем за поставлений товар, оскільки оплатив лише частину поставленого товару в такому розмірі:

13 479,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 73 від 20 квітня 2011 р.;

16 201,80 грн., що підтверджується банківською випискою № 160 від 30 серпня 2011 р.;

10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 35 від 22 лютого 2012 р.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.4 договору поставки, а саме, у випадку будь-якого порушення покупцем порядку розрахунків, викладеного у пункті 2 договору та або додаткових угод до договору поставки, вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов договору настав.

28.05.2012 до господарського суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" 177 397,13 грн. основного боргу за поставлений товар (засоби захисту рослин), пояснюючи тим, що при розрахунку ціни позову помилково не було враховано оплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 15 577,00 грн., здійснену ще 11.05.2011. Отже, розміром позовної вимоги про стягнення основного боргу є сума 177 397,13 грн.

До господарського суду 05.06.2012 надійшла заява позивача, в якій у зв'язку з частковим погашенням відповідачем 29.05.2012 року заборгованості, а саме основного боргу у сумі 177397,13 грн., позивач просить припинити провадження у частині позову про стягнення 177397,13 грн. основного боргу на підставі п.1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем спірної суми основного боргу - 177 397,13 грн., а саме, платіжне доручення ТОВ "Агродар-Україна" № 110 від 28 травня 2012 р. на суму 100 000,00 грн. та платіжне доручення ТОВ "Агродар-Україна" № 312 від 28 травня 2012 р. на суму 77 397,13 грн. з належними відмітками установи банку про їх виконання, тобто, після подання позову відповідач сплатив суму основного боргу.

Отже, внаслідок сплати боргу відповідачем після подання позову між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення 177 397,13 грн. основного боргу, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно позовних вимог про стягнення 7 219,40 грн. пені, 18203,03 грн. річних та 34 898,24 грн. штрафу в розмірі 15% від ціни договору господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. договору поставки сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором і чинним законодавством України.

З огляду на те, що відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару перед позивачем виконано несвоєчасно, то позивач правомірно вимагає від відповідача сплати штрафу, пені та річних відсотків.

Згідно з п. 5.2 договору поставки відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а п. 5.3. договору поставки сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане, тому позивач вправі обчислювати пеню за прострочення оплати товару протягом трьох років від дня, коли оплата повинна бути здійснена.

За розрахунком позивача сума пені, обчислена на суму 187 397,13 грн. боргу за період прострочення з 16.12.12 по 21.02.12, становить 5 411,41 грн., сума пені обчислена на суму 177397,13 грн. боргу за період з 22.02.12 по 16.03.12 становить 1807,99 грн., всього 7219,40 грн. пені.

Однак, за перерахунком господарського суду, сума пені, обчислена на суму 187397,13 грн. боргу за період прострочення з 15.12.11 по 21.02.12 фактично становить 5400,11 грн., а сума пені, обчислена на суму 177397,13 грн. боргу за період з 21.02.12 по 16.03.12 становить 1803,05 грн., всього 7203,16 грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення платежу.

Отже, вимогу про стягнення пені слід задовольнити частково на суму 7203,16 грн.

Згідно з п. 5.5. договору поставки сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 днів з дати, коли товар повинен бути оплачений відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. За розрахунком позивача сума річних процентів складає 18 203,03 грн.: за період з 16.12.11 по 21.02.12 із суми боргу 187 397,13 грн. за 68 днів прострочення становить 13 964,94 грн., за період з 22.02.12 по 14.03.12 із суми боргу 177397,13 грн. за 22 дні прострочення - 3 304,93 грн., з 15.03.12 по 16.03.12 із суми боргу 177397,13 грн. за 2 дні прострочення - 933,16 грн.

За перерахунком господарського суду сума річних за період з 16.12.11 по 21.02.12 із суми боргу 187397,13 грн. за 68 днів прострочення становить 13935,76 грн., за період з 15.03.12 по 16.03.12 із суми боргу 177397,13 грн. за 2 дні прострочення - 930,61 грн. Окрім того, за період з 22.02.12 по 14.03.12 із суми боргу 177 397,13 грн. за 22 дні прострочення становить 4265,29 грн., однак враховуючи, що позивачем помилково розраховано річні із суми боргу 177 397,13 грн. за період з 22.02.12 по 14.03.12 у розмірі 3 304,93 грн. і позивач не подавав заяви про збільшення розміру цієї вимоги з 3304,93 грн. до 4265,29 грн., то з відповідача підлягають стягненню за цей період прострочення річні проценти у розмірі 3304,93 грн. згідно вимоги позивача.

За таких обставин, сума річних за вказаний період прострочення складає 18 171,30 грн., тому вимога про стягнення річних підлягає задоволенню частково на таку суму.

Відповідно до п. 5.4. Договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 % від ціни договору поставки, тобто, від загальної суми грошового зобов'язання, що обґрунтовано складає 34 898,24 грн.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу, з урахуванням наступного.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У справі, що переглядається, договором поставки передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Поряд з цим, господарський суд вважає за необхідне скористатися правом, наданим п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Аналогічне право надано суду нормами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, причому, згідно ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України таке право є безумовним у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків.

Отже, якщо порушення зобов'язання не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, при вирішенні питання про зменшення пред'явлених до стягнення з відповідача суми штрафу, господарським судом враховуються такі обставини як погашення відповідачем суми основного боргу в повному обсязі, період прострочення виконання грошового зобов'язання не є тривалим та значним, відповідач є сільськогосподарським підприємством, що має сезонне виробництво. Згідно поданих відповідачем матеріалів, планових та фактичних показниках збору врожаю 2011 р., фінансового звіту ТОВ "Агродар-Україна" за 2011 р. збиток підприємства у 2011 р. внаслідок недоотримання врожаю становив 5,506 млн. грн.

Також господарський суд виходить з того, що за прострочення виконання грошового зобов'язання цим рішенням з відповідача стягуються відсотки річних у розмірі 18171,30 грн. і пеня в розмірі 7203,16 грн.

Таким чином, виходячи із загальних засад, встановлених нормою ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги зазначені вище обставини, а також відсутність збитків позивача, господарський суд вважає доцільним зменшення суми штрафу і стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1% від ціни договору поставки, тобто, від загальної суми грошового зобов'язання.

Враховуючи, що ціна договору, тобто загальна сума грошового зобов'язання становить 232 654,93 грн., то 1% штрафу складає 2 326,54 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 2 326,54 грн.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 28.05.12, позивач здійснив перерахунок розміру позовних вимог і просить стягнути з відповідача 237717,80 грн.

Господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму відсотків річних у розмірі 18171,30 грн., суму пені в розмірі 7203,16 грн. При цьому необхідно також виходити з того, що позивач правомірно подав позов про стягнення 177 397,13 грн. основного боргу та штрафу у розмірі 15% на суму 34 898,24 грн., який зменшується господарським судом.

Отже, позивач правомірно та обґрунтовано подав позов про стягнення 237 669,83 грн. загальної суми вимог, тому витрати на судовий збір покладаються на відповідача пропорційно цій сумі в розмірі 4753,40 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в частині основного боргу та суми штрафу виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив прострочення сплати коштів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У частині позову про стягнення 177 397,13 грн. основної заборгованості провадження у справі припинити.

У іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" (25006, м. Кіровоград, просп. Винниченка, 1, ідентифікаційний код 06686234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, просп. Воз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667):

відсотки річних у розмірі 18171,30 грн.; пеню в розмірі 7203,16 грн.; штраф у розмірі 2326,54 грн.; витрати на судовий збір у розмірі 4753,40 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 15.06.12

Суддя О.А. Змеул