Рішення № 24794874, 12.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2012 р. Справа № 5/053-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», м. БроваридоПублічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій», м. Броварипростягнення 185279,64 грн.за участю представників:

прокуратури:Бобко І.В. -пос. від 02.11.2006р. № 133позивача:ОСОБА_2 -дов. від 05.01.2012р. № 01-54відповідача:ОСОБА_3 -дов.від 14.12.2011р.суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»(далі -позивач) до Публічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(далі -відповідач) про стягнення 185279,64 грн., з яких 172703,60 грн. основний борг, 824,24 грн. інфляційні втрати, 175,03 грн. 3% річних, 8092,78 грн. пеня та 2000,00 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлену в період з листопада 2011року по лютий 2012 року включно теплову енергію.

Присутні в судовому засіданні представники прокурора та позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача присутній в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.08.2011р. № 111 (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач -виконавець зобов'язався своєчасно надавати відповідачу -споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води (теплопостачання), а споживач зобов'язався своєчасно оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору плата за послуги з теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100 % від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць.

Згідно п. 3.10 договору, фактично надані виконавцем послуги з теплопостачання у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. Виконавець зобов'язався направити споживачу на адресу, що вказана в договорі акт про надання послуг, а споживач зобов'язався протягом 5 днів з моменту його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем належно оформлених актів про надання послуг та відсутності письмових заперечень, послуги теплопостачання вважаються наданими та прийнятими споживачем.

Цей договір укладається терміном на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу в період з листопада 2011р. по лютий 2012р. включно теплову енергію на загальну суму 173949,23 грн., що підтверджується актами про надання послуг: від 30.11.2011р. на суму 33595,21 грн., від 30.12.2011р. на суму 45479,39 грн., від 31.01.2012р. на суму 50082,36 грн., від 29.02.2012р. на суму 44792,27 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Приймаючи зазначені акти, як доказ надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання за вказаним договором на загальну суму 173949,23 грн., суд враховує, що позивач, як це передбачено п. 3.10 договору, надіслав на адресу відповідача вищевказані акти про надання послуг, що підтверджується списками згрупованих відправлень та фіскальними чеками «Укрпошти», завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач всупереч положенням п. 3.10 договору, зазначені акти не підписав та позивачу не повернув, мотивованої відмови від підписання даних актів позивачу не надав.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що письмових зауважень по зазначеним актам відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від підписання вказаних актів, як це передбачено п. 3.12 договору, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в перелічених вище актах про надання послуг в обсягах та за цінами, які в них вказані.

Беручи до уваги викладене та враховуючи вищеперелічені документи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позивач свої договірні зобов'язання за договором про надання послуг з теплопостачання від 01.08.2011р. № 111 виконав належним чином в обсягах та за цінами, визначеними в актах про надання послуг за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. включно на загальну суму 173949,23 грн.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань та умов договору за надані послуги в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 172703,60 грн. -різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленої теплової енергії.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. включно станом на 08.06.2012р. складає 172703,60 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлену теплову енергію за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. включно, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 172703,60 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 172703,60 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з листопада 2011 року по березень 2012 року в сумі 824,24 грн. та 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 15.10.2011р. по 13.03.2012р. в сумі 1659,02 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом по кожному періоду (акту наданих послуг) окремо та з врахуванням періоду нарахування 3% річних, заявленого позивачем, стягненню підлягає 3% річних нараховані з простроченого платежу за відповідний період, не виходячи за межі розрахунку здійсненого позивачем та заявлених позовних вимог в розмірі 1451,45 грн. В решті заявленої до стягнення сумі 3% річних суд відмовляє.

Також позивач на підставі п. 5.1 договору просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати спожитої теплової енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, що за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 15.10.2011р. по 13.03.2012р. складає 8092,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом по кожному періоду (акту наданих послуг) окремо та з врахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, стягненню підлягає пеня нарахована з простроченого платежу за відповідний період, не виходячи за межі розрахунку здійсненого позивачем та заявлених позовних вимог в розмірі 7494,48 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

Також, позивач на підставі п. 5.1 договору просить суд стягнути з відповідача, штраф у розмірі 500,00 грн. за кожен неповернутий акт про надання послуг, який за розрахунком позивача складає 2000,00 грн.

Відповідно до п. 3.10 договору відповідач зобов'язався протягом 5 днів з моменту отримання акту про надання послуг повернути його позивачу в належно оформленому вигляді.

Судом встановлено, що позивач на адресу відповідача надіслав для підписання акти про надання послуг. Факт надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується списками згрупованих відправлень та фіскальними чеками «Укрпошти», завірені копії яких залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач зазначені акти про надання послуг не підписав та позивачу не повернув, мотивованої відмови від підписання даних актів позивачу не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 грн. штрафу за непідписання та неповернення підписаних з боку позивача актів про надання послуг є доведеною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 172703,60 грн. основного боргу, 824,24 грн. інфляційних втрат, 1451,45 грн. 3% річних, 7494,48 грн. пені та 2000,00 штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, буд. 2, ідентифікаційний код 01273711) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3А, ідентифікаційний код 13711949) 172703 (сто сімдесят дві тисячі сімсот три) грн. 60 коп. основного боргу, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 1451 (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну) грн. 45 коп. 3% річних, 7494 (сім тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 48 коп. пені, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, буд. 2, ідентифікаційний код 01273711) в доход Державного бюджету України 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.