Рішення № 24794759, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/456 13.06.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго",

м. Київ

До Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", м. Київ

Про відшкодування 7 839,97 грн. шкоди в порядку регресу

Суддя Качан Н.І.

Представники: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 839,97 грн. за страховим полісом ВВ № 8820197 від 01.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011р. порушено провадження у справі №8/456 та призначено судовий розгляд на 09.09.2011р.

Розпорядженням № 04-1/437 від 18.05.2012р. Керівника апарату Скрипай О.Є., у зв'язку з і звільненням судді ОСОБА_5 х посади судді Господарського суду міста Києва, відповідно до постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 12.04.2012р. №4643-VI, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №8/456.

В результаті автоматичного розподілу справу № 8/456 було передано на розгляд судді Качан Н.І. 18.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012р. розгляд справи було призначено до 06.06.2012р.

21.05.2012р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу № ВВ/8820197.

05.06.2012р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит щодо надання інформації про стан Полісу № ВВ/8820197.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 13.06.2012р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвали суду надсилались за юридичною адресою сторін. Крім того, 12.06.2012р. представник відповідача ознайомлювався з матеріалами справи, що підтверджується відміткою на заяві від 05.06.2012р. (с.41 том І справи) та самою заявою підписаною представником по довіреності ( п.ОСОБА_6).

Позивач та відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у них поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомили, що дає підстави визнати причини їх неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 13.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено Договір страхування наземного транспорту № 206-06817-08.

Відповідно до пункту 1 частини II Договору предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом - "Mitsubishi Lancer (реєстраційний номер НОМЕР_1, власник - ОСОБА_2).

26.07.2008року на вул. 1-го Травня, 10 у с. Бабай, Харківського району Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу "Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля BA3-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 09.10.2009 року по справі № 3-3246/09 громадянина ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб страхувальника позивача.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі -8 349,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8299 від 23.12.2009р., належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля BA3-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8820197.

Ліміт відповідальності страховика по даному страховому випадку - 25 500 грн., а узгоджена франшиза у розмірі - 510 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача та ОСОБА_4 регресні вимоги № 14/2-241210/10 від 24.12.2010 року та 14/2-241210/9 від 24.12.2011 року з пропозицією здійснити добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 349,97 грн.

У відповідь на регресну вимогу ОСОБА_4 11.01.2011 року здійснив платіж у розмірі 510 грн. та частково відшкодував заподіяний ним збиток в межах, визначених полісом страхування цивільно-правовою відповідальності.

Відповідач на регресну вимогу не відреагував та у встановлений законом строк грошові кошти у розмірі -7 839,97 грн. не перерахував, належних пояснень чи відзив на позов до суду не направив .

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33831166), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі -7 839(сім тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 97 коп., державне мито в розмірі - 102 (сто дві) грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 18 червня 2012 року.