Рішення № 24794660, 11.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/5355-2012 11.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 00.01.0067 від 09.08.2011 р.від відповідача :ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 102/10 від 26.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі -КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа") з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначили, що відповідач, порушуючи норми чинного законодавства України, безпідставно відмовляється від укладення договору про списання заборгованості по штрафним санкціям.

Посилаючись на Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанову Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", позивач вважає, що заборгованість, визначена вказаними нормативними актами, підлягає списанню шляхом зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії.

У позові Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" просить суд

- зобов'язати Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укласти договір № 00.02.0064 від 23.03.2012 року про списання заборгованості шляхом його підписання;

- зобов'язати Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" списати заборгованість КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа" з пені та фінансових санкцій в розмірі 2 922 839, 67 грн. відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, в якій фактично змінив предмет позову та у другій позовній вимозі просив зобов'язати Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" виконати вимоги Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та відобразити у своєму бухгалтерському обліку списану заборгованість в розмірі 2 922 839, 67 грн. за судовим рішенням відповідно до протоколу від 22.05.2012 року.

Вказана заява була долучена до матеріалів справи, але залишена судом без розгляду, оскільки була подана позивачем після початку розгляду справи по суті в порушення вимог ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим судом розглядалися позовні вимоги, заявлені у позові.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав суду відзив, у якому зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає встановленим законодавством способам захисту прав та інтересів, та є прямим втручанням у господарську діяльність ДК "Газ України".

Крім того, зазначив, що положення Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови КМУ від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" не містять прямої вказівки щодо безумовного списання заборгованості за природний газ, а отже, в силу загальних засад та принципів господарювання ДК "Газ України" не зобов'язана вчиняти будь-які дії без власної на те згоди. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (покупець) був укладений договір № 06/09-989-БО-3 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати покупцю у власність природний газ за наявності його обсягів за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити природний газ.

У зв'язку із невиконанням за вказаним договором поставки позивачем своїх зобов'язань по сплаті за спожитий природний газ Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 р. у справі № 5005/4826/2011 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа" про стягнення 13 444 840, 0грн. заборгованості задоволено, стягнуто з останнього 10 522 000, 33грн. основної заборгованості, 861 384, 38грн. -заборгованості по пені, 1 455 232, 92грн. -інфляційних втрат, 606 222, 37грн. -3% річних, що були нараховані за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ у періоді з жовтня 2009 року по грудень 2009 року.

Зазначене рішення господарського суду набрало чинності 13 червня 2011 року.

Оскільки, відповідно до положень п. 2.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" вказана сума підлягала списанню, позивач супровідним листом від 23.03.2011 року направив на адресу відповідача проект договору № 00.02.0064 про списання заборгованості зі штрафних та фінансових санкцій. Вказаний проект договору був відповідачем отриманий, але залишений без відповіді та задоволення.

Зазначені фактичні обставини встановлені судом та не заперечуються сторонами. Спір в даній справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для зобов'язання відповідача підписати договір про списання заборгованості.

Вирішуючи спір в даній справі та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з такого.

Правовідносини, що виникли в даному випадку між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", регулюються Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», який набрав чинності 04.06.2011 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства, ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».

Статтею 2 вищезазначеного Закону передбачений вичерпний перелік заборгованостей, що підлягають списанню.

Так, пунктом 2.2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»передбачено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість за природний газ (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997року по 1 січня 2011року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 2.5 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 897 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», що набрав чинності 27.08.2011 року. Вказаний Порядок визначає механізм списання заборгованості по кожному виду такої заборгованості (за природний газ та електричну енергію), зокрема, із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість за природний газ, встановлених судовими рішеннями, щодо якої розпочата процедура судового врегулювання спору.

Так, пунктом 7 Порядку передбачено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що списання заборгованості, встановленої судовими рішеннями, за вказаним Законом може відбутись за наявності таких обов'язкових умов:

- підприємство має належати до таких, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом;

- заборгованість має складатись з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), що виникла у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року;

- процедура судового врегулювання спору повинна бути розпочата до набрання чинності Законом;

- судове рішення про стягнення заборгованості набрало законної сили після набрання чинності вищевказаним Законом;

- така заборгованість є несплаченою станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом діяльності КП "Дніпродзержинськтепломережа" є розподілення та постачання (реалізація) електричної енергії, тобто, дія Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»поширюється на підприємство позивача.

Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" набрав чинності 04 червня 2011 року.

З рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 р. у справі № 5005/4826/2011 вбачається, що провадження по справі про стягнення заборгованості з позивача було порушено до набрання чинності Законом, а рішення по даній справі набрало законної сили 13.06.2011 року (тобто рішення не вступило в законну силу до набрання чинності цим Законом).

Заборгованість по пені в сумі 861 384, 38грн., 1 455 232, 92грн. -інфляційних втрат, 606 222, 37грн. - 3% річних, а всього - 2 922 839, 67 грн., була нарахована позивачу за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ у період з жовтня по грудень 2009 року.

Станом на 04.06.2011 року стягнута судом заборгованість МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» не сплачена.

Отже, виходячи з наведених правових норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що у позивача настали всі умови для списання заборгованості, передбачені законом.

Заперечення відповідача з приводу відсутності вказівки щодо безумовного списання заборгованості за природний газ та необхідності згоди ДК "Газ України" на списання зазначеного боргу суд відхиляє. Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами, а згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не передбачає отримання згоди ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, про що зазначено у п. 2.2 Закону, положення якого є обов'язковими до застосування та не залежить від волі підприємства-кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У даному випадку суд зазначає, що у спеціальному Законі чітко визначено, що списання відбувається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в даному випадку в Порядку пункту 7, яким передбачено, що стягнення заборгованості по судовим рішенням, які не набрали законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

На підставі викладеного суд робить висновок, що обов'язковість укладення договору на списання заборгованості за спожитий газ передбачений спеціальним законодавством, яке регулює конкретні правовідносини (в даному випадку - спірні), а тому до уваги приймається спеціальний для сторін закон, що регулює порядок списання заборгованості, що був прийнятий і введений в дію 04.06.2011 року.

З огляду на вказане суд не приймає доводи відповідача у справі, який посилаючись на ст. 179 ГК України, вважає, що ДК "Газ України" не зобов'язана укладати договори на списання заборгованості.

Щодо невірно обраного позивачем способу захисту, на чому наполягав відповідач, суд зазначає, що згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; встановлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 4 ст. 181 ГК України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вже встановлено судом, у березні 2011 року позивач звертався до відповідача з листами щодо укладення договору про списання заборгованості за природний газ з наданням проекту договору. Однак, звернення позивача залишилось без відповіді.

Згідно із ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

З урахуванням викладеного суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача укласти договір, обов'язковість укладення якого витікає із закону, не суперечить вимогам діючого законодавства та відповідач помилково зазначає у своїх запереченнях на позов, що зобов'язання укласти договір не призведе до поновлення порушених прав позивача.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що визнання укладеним договору про списання заборгованості є втручанням в його господарську діяльність як суб'єкта господарювання, оскільки таке твердження не узгоджується із встановленими обставинами справи та вищенаведеними висновками суду.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про зобов'язання Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укласти договір № 00.02.0064 від 23.03.2012 року про списання заборгованості з пені та фінансових санкцій в розмірі 2 922 839, 67 грн. шляхом його підписання суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов'язати Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" списати заборгованість позивача з пені та фінансових санкцій в розмірі 2 922 839, 67 грн. відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що судом вже зобов'язано відповідача вчинити дії по списанню заборгованості шляхом укладення відповідного договору і наслідки цих дій (тобто списання заборгованості) прямо витікають з Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами, що підпадають під його дію, а тому окреме рішення суду про зобов'язання відповідача списати заборгованість в даному випадку не потрібне. Крім того, судове рішення не може підміняти закон.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 - 35, 44,.49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Дочірньою компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) укласти з Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, ідентифікаційний код 03342573) договір, на умовах викладених у проекті № 00.02.0064 від 23.03.2011 р. про списання заборгованості з пені та фінансових санкцій у сумі 2 922 839, 67 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, ідентифікаційний код 03342573) витрати по сплаті судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні в присутності представників сторін 11 червня 2012 року.

Повний текст рішення підписаний 18 червня 2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна