Рішення № 24794578, 12.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/4880-2012 12.06.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про стягнення 13 913,31 грн.

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №Э.37.7.0.0/д-432 від 18.11.2011р.)

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (надалі -відповідач) про стягнення 13 913,31 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВЕ/4959095.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, їй присвоєно № 5011-25/4880-2012, розгляд справи призначено на 15.05.2012р. В судове засідання 15.05.2012р. представники відповідача не з'явились, вимог ухвали суду не виконали, у зв'язку з цим та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 29.05.2012р.

У зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, матеріали справи №5011-25/4880-2012, згідно розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 29.05.2012р., були передані для розгляду судді Коткову О.В. Ухвалою від 29.05.2012р. матеріали справи №5011-25/4880-2012 були прийняті до провадження суддею Котковим О.В., розгляд справи було призначено на 12.06.2012р.

Розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. матеріали справи №5011-25/4880-2012 були передані судді Морозову С.М., у зв'язку з його виходом з відпустки. Ухвалою від 07.06.2012р. матеріали справи №5011-25/4880-2012 були прийняті до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи було призначено на 12.06.2012р.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 12 червня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах», назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011р. змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» ( надалі -позивач, страховик -за договором) та ОСОБА_2 (страхувальник -за договором) було укладено договір страхування наземного транспорту № VOYOAN68290323 (надалі -договір страхування), вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ «КБ «Приватбанк».

Об'єктом договору страхування є транспортний засіб ВАЗ 210430-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (копія в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, зокрема, на випадок пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю без вини водія.

Відповідний страховий випадок настав 02 грудня 2010 року на автомобільній дорозі Луцьк-Рованці, а саме: відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 210430-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням страхувальника і автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

В результаті ДТП автомобіль ВАЗ 210430-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою МВС України.

У відповідності до Висновку № 200 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ВАЗ 210430-20 НОМЕР_1 від 11.01.2011 року вартість матеріального збитку, ВАЗ 210430-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 720,40 грн., вартість відновлювального ремонту складає 14 620,74 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, позивач, на підставі страхового акту № И-319 від 27.01.2011р., відповідно до Висновку № 200 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ВАЗ 210430-20 НОМЕР_1 від 11.01.2011 року, враховуючи розмір безумовної франшизи, передбачений п. 7.1.1. договору страхування (0,5 % від страхової суми, що складає 197,43 грн.) здійснив виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача (в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору) в розмірі 14 423,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 628 від 01.02.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2010р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Позивач зазначає, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у відповідача, шляхом укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4959095.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена претензія № 13-12/02-06 від 13.12.11р. Факт отримання Відповідачем претензії та доданих до неї документів підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист та копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого датою отримання відповідачем претензії є 20.12.2011р. Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не сплатив.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, що полісом № ВЕ/4959095 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн., а також франшизу в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 14 423,31 грн. -510,00 грн = 13 913,31 грн.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не сплачена, а тому, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 13 913,31 грн.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Проте, відповідачем вказані вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у місячний строк з дня отримання претензії позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Відповідач письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми, заявленої до стягнення не надав, позовні вимоги позивача не спростував.

Зважаючи на все вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача 13 913,31 грн.

Судові збір у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(ідентифікаційний код 30729278, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(ідентифікаційний код 33248430, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32) 13 913,31 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень 31 копійку) суми страхового відшкодування та 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.06.2012р.

Суддя С.М. Морозов