Рішення № 24794572, 12.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/5388-2012 12.06.12

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтінг"простягнення заборгованості,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (предст. за довіреністю),

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтінг" та просив стягнути суму боргу за договором підряду № 113-2 від 19.01.2008 у розмірі 98.150,64 грн., з яких 68.758,20 грн. основної заборгованості, пені за період 10.02.2009 по 10.08.2009 у розмірі 5.344,03 грн., інфляційні втрати у розмірі 17.464,58 грн. і 3 % річних у розмірі 6583,83 грн. за період з 10.02.2009 по 19.04.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду № 113-2 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути наявну заборгованість у судовому порядку.

Ухвалою суду від 23.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/5388-2012 та призначено до розгляду на 14.05.2012.

Ухвалою суду від 14.05.2012 розгляд справи було відкладено на 24.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази.

Ухвалою суду від 24.05.2012 розгляд справи було відкладено на 05.06.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази.

Ухвалою від 05.06.2012 розгляд справи було відкладено на 12.06.2012 в зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази.

В судовому засіданні 12.06.2012 позивач змінив період нарахування пені, а саме просив суд нарахувати пеню у розмірі 5.344,03 грн. за період з 10.02.2009 по 10.08.2009.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.05.2012 № 032098, який надано позивачем, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтінг" є вул. Дмитрівська, 71 у м. Києві, 01135.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду від 23.04.2012 було надіслано на адресу відповідача 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за зазначеною адресою не проживає.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71), за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 23.04.2012 та ухвали про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.06.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -позивач, субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтінг" (далі -відповідач, генпідрядник) 19.01.2008 було укладено договір підряду № 113-2 (далі -Договір), згідно з п. 1.1 Договору субпідрядник, зобов'язався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з виносу мереж телефонного зв"язку з-під плями забудови території другої черги об'єкту: «Два житлових будинки по вул. Мечникова, 5-А та 5-Б; офісний центр по вул. Мечникова, 1, медичний комплекс по вул. Шовковичній, 39/1 в Печерському р-ні м. Києва», згідно проекту, погодженому у встановленому порядку з відповідними експлуатуючими організаціями, а "Генпідрядник" зобов"язався прийняти та оплатити будівельно-монтажні роботи у порядку та на умовах, передбачених цим договором .

Відповідно до п. 1.2 Договору субпідрядник взяв на себе зобов'язання по виконанню робіт, а генпідрядник зобов'язання про щодо прийняття та оплати роботи, а саме:

- Будівельні роботи по будівництву телефонної каналізації;

- Монтажні роботи по прокладанню та переключенню кабельних мереж.

Договірна ціна зазначених в п. 2.1 Договору будівельно-монтажних робіт складає 137.516,40 грн., в т.ч. ПДВ-20% - 22919,40 грн.

Як визначено п. 2.3 Договору генпідрядник зобов'язався здійснити оплату виконаних робіт у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, наступним чином: 50% вартості робіт (передоплата)- протягом 5 банківських днів, з моменту підписання даного договору (п. 2.3.1 Договору) та відповідно до п. 2.3.2 Договору 50% вартості (остаточний розрахунок)- протягом 3 банківських днів, з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 Договору термін виконання робіт за Договором щодо будівельних робіт по будівництву (докладці) телефонної каналізації -15 робочих днів та стосовно монтажних робіт по прокладанню кабельних ліній -15 робочих днів.

Відповідно до п. 6.1 Договору він набирає чинності з дати підписання обома сторонами і діє на протязі строку, передбаченого умовами Договору, до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем в лютому 2009 виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 137.516,40 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 (копія якого містяться в матеріалах справи).

Відповідач 04.02.2008 на виконання вимоги п. 2.3.1 Договору перерахував позивачу 50% вартості робіт (передплату), що складає 68.758,20 грн. Вказане підтверджується довідкою з банку, що міститься в матеріалах справи.

Наступні 50% вартості робіт відповідно п. 2.3.2 Договору відповідач мав сплатити протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Як встановлено судом акт прийому-передачі виконаних робіт за лютий 2009 року був підписаний 06.02.2009, отже відповідач мав перерахувати кошти пердбачені п. 2.3.2 Договору до 10.02.2009.

Судом установлено, що відповідач умови договору не виконав, та не здійснив повністю оплату, отже сума основної заборгованості відповідача за Договором становить 68.758,20 грн., про стягнення якої і заявив позивач у своїй позовній заяві (137.516,40 грн. -68.758,20 грн.).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторони досягли згоди за усіма суттєвими умовами договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийому виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги порушення відповідачем його грошових зобов'язань, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 68.758,20 грн.

Крім того у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за період 10.02.2009 по 10.08.2009 у розмірі 5.344,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 17.464,58 грн. і 3 % річних у розмірі 6583,83 грн., за період з 10.02.2009 по 19.04.2012.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за виконані роботи генпідрядник виплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від тієї суми, що не була вчасно перерахована субпідряднику, за кожний день такого прострочення.

За перерахунком суду заявлена до стягнення з відповідача сума пені у розмірі 5.344,03 грн. визначена вірно виходячи з чого, суд задовольняє в цій частині позовні вимоги.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних наданий позивачем відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині, щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6583,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17.464,58 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність та обґрунтованість заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати при задоволенні позову відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтінг" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71 код ЄДРПОУ 33308798) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основну заборгованість у розмірі 68.758 (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп., пеню у розмірі 5.344 (п'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 17.464 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 6.583 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.963 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн. 01 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.06.2012.

Суддя Ониськів О.М.