Рішення № 24794053, 18.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.12 Справа № 36/5005/3730/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Клєвін", м. Дніпропетровськ

про стягнення 555 527, 68 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.03.2012

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 03.05.2012

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівастрол»звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Клєвін» про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 96 382,89 грн., інфляційних втрат в сумі 19 571,46 грн., трьох відсотків річних в сумі 7 252,37 грн., пені в сумі 41 057,23 грн., неустойку в сумі 391 263,73 грн. за договором №0104-02 оренди екскаватора BAGGROQK-MH 1455827 від 01.04.2009.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Розгляд справи відкладався з 21.05.2012 на 05.06.2012, в судових засіданнях 08.05.2012, 15.05.2012, 05.06.2012 оголошено перерву відповідно до 15.05.2012, 21.05.2012, 14.06.2012, в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за оренду екскаватора. У підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копію Договору №0104-02 оренди екскаватора BAGGROQK-MH 1455827 від 01.04.2009, копію Акту №3 приймання-передачі екскаватора BAGGROQK-MH 1455827 від 01.04.2009, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 по справі №2/5005/5891/2011, рахунки-фактури №2-00000024 від 24.04.2009, №2-00000025 від 25.05.2009, №2-00000028 від 25.06.2009, №2-00000034 від 24.07.2009, №2-00000050 від 21.08.2009, №2-00000053 від 22.09.2009, №2-00000067 від 22.10.2009, №2-00000072 від 20.11.2009, №2-00000004 від 21.01.2010, №2-00000022 від 22.02.2010, №2-00000032 від 19.03.2010, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2-00000019 від 30.04.2009, №2-00000020 від 25.05.2009, №2-00000021 від 30.06.2009, №2-00000026 від 31.07.2009, №2-00000040 від 31.08.2009, №2-00000046 від 30.09.2009, №2-00000055 від 30.10.2009, №2-00000060 від 30.11.2009, №2-00000066 від 31.12.2009, №2-00000003 від 31.01.2010Ю №2-00000021 від 28.02.2010, №2-00000029 від 31.03.2010.

Додатково Позивач надав пояснення від 15.05.2012.

Позивач керуючись п.4.2. зазначеного договору, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, просить стягнути з відповідача, заборгованість за оренду екскаватора в сумі 96 382,89 грн. за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, інфляційних втрат в сумі 19 571,46 грн. за період з травня 2009 року по березень 2010 року, трьох відсотків річних в сумі 7 252,37 грн. за період з 29.04.2009 по 17.04.2012, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення за період з 29.04.2009 по 17.04.2012 в сумі 41 057,23 грн., неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування екскаватором за час прострочення з квітня 2010 року по 17.04.2012 в сумі 391 263,73 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав відзив на позовну заяву вих. №б/н від 08.05.2012 та додаткові пояснення вих. №б/н від 14.06.2012. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на той факт, що Відповідач ніколи не укладав з Позивачем договір оренди екскаватора, не приймав в оренду екскаватор відповідно до акту приймання-передачі. Крім того Відповідач зазначив, що на дату, зазначену в спірному договорі (01.04.2009) директором Відповідача був ОСОБА_5, в той час, як згідно наданої Позивачем копії Договору, директором Відповідача зазначено ОСОБА_6

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом було витребувано для огляду справи №2/5005/5891/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Клєвін»про витребування майна з чужого незаконного володіння, №8/27-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Клєвін»про стягнення 204 538,13 грн. та розірвання договору.

В судовому засіданні 14.06.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Клєвін»та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 96 382,89 грн., інфляційні втрати в сумі 19 571,46 грн., три відсотки річних в сумі 7 252,37 грн., пеню в сумі 41 057,23 грн., неустойку в сумі 391 263,73 грн.

Як на підставу позовних вимог Позивач посилається на Договір №0104-02 оренди екскаватора BAGGROQK-MH 1455827 від 01.04.2009 (надалі -Договір), копія якого була додана Позивачем до позовної заяви.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами частини 1 статті 177 Господарського кодексу України є договір.

Відповідно до ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмові формі. Сторони мають право обирати форму провочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

В силу ч.1 ст. 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Господарський договір за загальним правилом, згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України).

З наданої Позивачем копії Договору не вбачається можливим встановити чи скріплений він печаткою Відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012 та в судовому засіданні 05.06.2012 (що підтверджується протоколом судового засідання від 05.06.2012) Позивач був зобов'язаний надати суду оригінал Договору та акту №3 приймання-передачі екскаватора BAGGROQK-MH 1455827 від 01.04.2009 (надалі -Акт). Проте Позивач оригінали зазначених документів суду не надав.

Більш того, Позивач в січні 2010 року звертався до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення 204 538,13 грн. заборгованості за Договором та його розірванням. Ухвалою суду від 19.07.2010 по справі №8/27-10 позовна заява була залишена без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, а саме -в зв'язку з ненаданням Позивачем оригіналу Договору.

Згідно з ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Проте Позивач обставини, що зумовили залишення позову без розгляду, не усунув, оскільки оригінал Договору суду так і не надав.

Крім того, як зазначено в наданій Позивачем копії Договору, від імені Відповідача договір підписано директором ОСОБА_6. В той же час, судом встановлено, що з 03.06.2008 директором Відповідача призначений ОСОБА_5. Даний факт підтверджується протоколом №03/06 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Клєвін»від 03.06.2008, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №325576 від 12.06.2008. За таких обставин, підписання Договору від імені Відповідача ОСОБА_6 суперечить положенням ст.207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Виходячи з вищевикладеного, Позивачем не доведено шляхом надання належних та допустимих доказів факт укладення Договору, та відповідно виникнення зобов'язань у Відповідача по сплаті орендних платежів та відповідальності за порушення строків їх виконання, а відтак суд приходить до висновку про відмову Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Посилання Позивача на преюдиціальність встановленого рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №2/5005/5891/2011 від 19.07.2011 факту укладення 01.04.2009 між Позивачем та Відповідачем Договору є необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть ті самі сторони. Як зазначено в ч.4 п.2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам встановленим судовим рішенням (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійснені іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір, що і має місце в рішенні господарського суду Дніпропетровської області по справі №2/5005/5891/2011 від 19.07.2011.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Позивача

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Є. Соловйова

Повне рішення складено 18.06.2012