Ухвала суду № 24793865, 19.06.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" червня 2012 р. Справа № 5004/206/12

Господарський суд Волинської області у складі судді Гарбара І.О., при секретарі судового засідання Ваврик Т.М.,

за участю представників:

від заявника: ОСОБА_1 -начальник відділу юридичного забезпечення та роботи з кадрами КП "Луцькводоканал" (дов. від 05.01.2012 р. №01)

від стягувача: ОСОБА_2 -юрисконсульт Луцької філії ПАТ "Волиньобленерго" (дов. від 05.01.2012р. №19/26-110)

розглянувши

заяву комунального підприємства "Луцькводоканал"

про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року.

у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго"

до відповідача: комунального підприємства "Луцькводоканал"

про стягнення 800 341,06 грн.

Обставини справи: 11 червня 2012 року комунальне підприємство "Луцькводоканал" звернулось до господарського суду із заявою № 1096 від 08 червня 2012 року про розстрочку виконання рішення суду від 19 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" до комунального підприємства "Луцькводоканал" про стягнення 800 341 грн. 06 коп.

Ухвалою господарського суду від 12 червня 2012 року зазначену заяву було прийнято до розгляду та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник комунального підприємства "Луцькводоканал" надавши на вимогу суду витребувані документи, викладені в заяві від 08 червня 2012 року обставини і клопотання підтримав та просить суд задовольнити заяву в повному об'ємі розстрочивши виконання рішення суду від 19 березня 2012 року у справі №5004/206/12 до 01 січня 2013 року.

Луцька міська філія ПАТ "Волиньобленерго" у запереченні від 18 червня 2012 року №02-11/1354 на заяву боржника, а також представник стягувача в судовому засіданні з приводу заяви КП "Луцькводоканал" на розстрочення виконання рішення суду терміном до 01 січня 2013 року заперечив.

В обґрунтування заперечень стягувачем здійснюються посилання на наступні обставини: згідно з нормами, викладеними в ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ця норма підлягає застосуванню і на стадії розгляду заяви про відстрочку виконання рішення. В обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення КП "Луцькводоканал" до поданої заяви не було надано жодних документів, в підтвердження конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом.

Надаючи оцінку викладеним доводам у заяві про відстрочку виконання рішення, стягувач зазначає, що письмові пояснення заявника не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача та неможливістю виконання рішення в майбутньому. В своїх доводах, щодо необхідності надання відстрочки виконання рішення заявник вказує на складний фінансовий стан, в якому опинилось його підприємство, зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення, неплатежі зі сторони держави, збільшення витрат на сплату податків та зборів тощо, проте в заяві не вказується на жодні заходи, які вживались чи вживаються підприємством до боржників.

Зазначається стягувачем також і те, що важкий фінансовий стан підприємства-боржника, не може бути підставою для визнання ситуації, що склалась винятковим випадком, який би дозволяв суду відстрочити виконання наказу про примусове виконання рішення. Будь-яких дій по добровільному виконанню рішення боржником не вчинялось, жодних сум в погашення існуючої заборгованості від КП "Луцькводоканал" на банківські рахунки ПАТ "Волиньобленерго" не надходило, як не було й пропозицій щодо реструктуризації даної заборгованості. В той же час між ПАТ "Волиньобленерго" та КП "Луцькводоканал" існує практика щодо такої реструктуризації, так 29.09.2010р. ухвалою господарського суду Волинської області у справі №1/146/5-38.1 було затверджено мирову угоду між обома сторонами про розстрочення сплати заборгованості, задоволеної рішенням суду від 18 березня 2009 pоку, яка склала 1 416 772,46 грн., строком на 4 місяці. Проте в повному обсязі умови договору боржник так і не виконав, на даний час заборгованість сплачена лише частково, а 792 339,21 грн. не погашено. Невиконання боржником своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за використану активну електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії носить систематичний характер, у зв'язку з чим ПАТ "Волиньобленерго" було змушено неодноразово звертатись до господарського суду для судового врегулювання проблеми. Так, рішенням господарського суду від 07 липня 2010 року у справі №8/67-38.1 з КП "Луцькводоканал" було постановлено стягнути 18 368,50 грн. пені, 223 205,51 грн. інфляційних та 84 683,67 грн. річних нарахувань, а всього 331 698,80 грн. На даний час борг погашено лише частково. Збільшується і сума поточних заборгованостей боржника. Так, згідно з актами звірки взаємних розрахунків за електричну енергію, підписаними представниками сторін, заборгованість КП "Луцькводоканал" перед ПАТ "Волиньобленерго" за всіма видами нарахувань склала 18 614 717,18 грн., з яких 16 960 006,49 грн. склала заборгованість за використану та неоплачену електричну енергію, а відповідно до даних довідки ПАТ «Волиньобленерго»№17/8-1352 від 18 червня 2012 року станом на 18 червня 2012 року заборгованість за активну електричну енергію зросла до 17 315 361,65 грн.

Зазначається стягувачем також і те, що у відповідності до норм ст. 121 ГПК України при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану. ПАТ "Волиньобленерго" не є самостійним виробником електроенергії, а лише здійснює її закупівлю у виробників -ДП "Енергоринок" та перепродаж споживачам на місцях по тарифу, який доводиться ПАТ "Волиньобленерго" Національною комісією з питань регулювання електроенергетики. У зв'язку із зниженням рівня оплати за використану електричну енергію юридичними споживачами та фізичними особами-споживачами електричної енергії підривається матеріально-фінансове становище ПАТ "Волиньобленерго", виникає загрозлива ситуація щодо купівлеспроможності ПАТ "Волиньобленерго" електроенергії на первинному ринку у виробників. Так, згідно з актом звірки розрахунків між ДП "Енергоринок" та ПАТ "Волиньобленерго" станом на 01 червня 2012 року заборгованість останнього становить 22 058 250,97 грн., що ставить під загрозу можливість безперебійної подачі електроенергії для фізичних осіб та юридичних осіб-споживачів електричної енергії у Волинській області. Для погашення даної суми заборгованості ПАТ "Волиньобленерго" було змушене відкрити банківську кредитну лінію та понести додаткові фінансові затрати пов'язані із сплатою щомісячних відсотків за користування кредитними коштами. За прострочку виконання зобов'язання з оплати за електроенергію перед ДП "Енергоринок" ПАТ "Волиньобленерго" сплачує останньому пеню, а тому товариство вживає всіх необхідних заходів для стягнення існуючої дебіторської заборгованості, сума яких піде на погашення боргу перед ДП "Енергоринок" та зведе до мінімуму застосування останнім фінансових санкцій.

Розглянувши заяву комунального підприємства "Луцькводоканал", заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у справі №5004/206/12 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" було задоволено частково, постановлено стягнути з комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, код ЄДРПОУ 03339489) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512) 228 615,70 грн. пені, 287 764,77 грн. збитків від інфляції та 185 982,44 грн. трьох процентів річних, а всього 702 362,91 грн., 16 006,82 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, в частині стягнення 97 978,15 грн. пені в позові відмовлено.

На виконання зазначеного рішення суду було видано наказ №5004/206/12-1 від 29 березня 2012р., який було пред'явлено стягувачем для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Постановою другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 26 квітня 2012 року було відкрито виконавче провадження (ВП №32398950) щодо примусового виконання рішення господарського суду від 19 березня 2012 року у справі №5004/206/12.

Посилаючись на скрутну фінансову ситуацію підприємства та неможливість одним платежем сплатити існуючу перед ПАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії заборгованість, боржник звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі №5004/206/12 на шість місяців за наступним графіком:

липень 2012 року - 117 060 (сто сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп.;

серпень 2012 року - 117 060 (сто сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп.;

вересень 2012 року - 117 060 (сто сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп.;

жовтень 2012 року - 117 060 (сто сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп.;

листопад 2012 року - 117 060 (сто сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп.;

грудень 2012 року - 117 060 (сто сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп.;

В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду заявником здійснюються посилання на ті обставини, що сума, призначена до стягнення згідно рішення суду від 19 березня 2012 року (718 369,73 грн.), для підприємства є дуже значною, добровільне виконання рішення суду (тобто, добровільне виконання) є нереальним. Виникнення заборгованості за активну електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії є наслідком складного фінансового стану, в якому опинилось підприємство, що спричинено цілим рядом об'єктивних причин: постійний ріст цін на паливно-мастильні матеріали; ріст мінімальної заробітної плати; збільшення витрат на сплату податків та зборів, зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами-фізичними та юридичними особами, неплатежі зі сторони держави.

Станом на 01 травня 2012 року заборгованість перед КП "Луцькводоканал" складає: абоненти-фізичні особи 4 978 600,00 грн.; державний бюджет 24 500,00 грн.; обласний бюджет 3 100,00 грн.; місцевий бюджет 725 400,00 грн.; відшкодування пільг 258 900,00 грн.; відшкодування субсидій 143 600,00 грн.; інші споживачі 965 600,00 грн.

Однією з причин значного погіршення фінансового стану підприємства є постійне коригування Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на електричну енергію в сторону збільшення (лише протягом 2011 року відбулось зростання вартості електричної енергії на 21,6%, питома вага електричної енергії в собівартості послуг з водопостачання та водовідведення становить 32%).

Зазначається заявником і те, що Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" передбачена процедура затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Проведення цієї процедури потребує часу і не дає змоги підприємству "Луцькводоканал" коригувати тариф на послуги з водопостачання та водовідведення щоразу після зміни вартості електричної енергії. Важкий фінансовий стан підприємства спричинений також невідповідністю діючого тарифу на послуги водопостачання та водовідведення фактичній собівартості послуг.

Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869. Відповідно до вимог цього Порядку підприємством подана заява Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. На даний час рішення про затвердження тарифів Національною комісією не прийнято.

Виникнення заборгованості за активну електричну енергію (її несвоєчасну оплату) є заборгованість, що утворилась перед КП "Луцькводоканал" з різниці у тарифах на послуги з водопостачання й водовідведення, надані населенню підприємством, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з водопостачання й водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади. Загальна заборгованість з різниці в тарифах за 2008-2012 роки станом на 01 травня 2012р. складає 23 697 390,00 грн.

Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, що надавались населенню, передбачено не було.

Заявником також засвідчується, що 12 квітня 2012 року було внесено зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік". Відповідно до п. 48 ст. 9 та ст. 11 зазначеного Закону передбачаються субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак порядок проведення розрахунків Кабінетом Міністрів України на даний час не затверджено.

В свою чергу КП "Луцькводоканал" жодним чином не ухилялось від виконання зобов'язань перед ПАТ "Волиньобленерго", однак скрутна фінансова ситуація не дозволяла проводити розрахунки з позивачем в повному обсязі.

Для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердження Національною комісією регулювання електроенергетики економічно обґрунтованих тарифів необхідний час.

На думку заявника, викладені обставини ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та роблять його виконання неможливим, є винятковими випадками, які дозволяють суду розстрочити виконання відповідного рішення суду згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву комунального підприємства "Луцькводоканал", а також додатково представлені представником підприємства в судовому засіданні документи, розглянувши заперечення стягувача на зазначену заяву та документи в обґрунтування заперечень, господарський суд прийшов до висновку, що заява про розстрочку виконання рішення суду не підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив з наступних обставин:

У відповідності до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право розстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12 вересня 1996 року (з наступними змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Розстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зауважив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання рішення суду.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець та вищі судові інстанції у будь-якому випадку пов'язують можливість розстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище комунального підприємства "Луцькводоканал", наявність у останнього значних сум дебіторської заборгованості (абоненти-фізичні особи 4 978 600,00 грн.; державний бюджет 24 500,00 грн.; обласний бюджет 3 100,00 грн.; місцевий бюджет 725 400,00 грн.; відшкодування пільг 258 900,00 грн.; відшкодування субсидій 143 600,00 грн.; інші споживачі 965 600,00 грн.) за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для розстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Не приймаються судом до уваги і доводи заявника з посиланнями на внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" відповідно до котрих передбачаються субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

При цьому суд виходив з тих обставин, що зазначеним законодавчим актом передбачена можливість вирішення на законодавчому рівні питання погашення виключно сум заборгованостей з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

В даному випадку рішенням господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у справі №5004/206/12 з КП "Луцькводоканал" на користь ПАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії у зв'язку з існуванням у відповідача станом на 19 березня 2012 року заборгованості в сумі 10 185 464,22 грн. по оплаті електричної енергії, спожитої у період грудня 2009 року, червня 2010 року, вересня-грудня місяців 2010 року, січня-лютого місяців 2011 року, квітня-грудня місяців 2011 року, було стягнуто нараховані за прострочку платежів штрафні санкції (пеню), а також нараховані у відповідності до ст. 625 ЦК України суми збитків від інфляції та проценти річних, питання погашення котрих не підпадатиме під дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік".

Судом також при цьому враховано ті обставини, що з моменту прийняття рішення у справі №5004/206/12 і до теперішнього часу, відповідачем не було вжито будь-яких заходів, спрямованих на погашення існуючої основної заборгованості спірного періоду, зменшення її розміру, вирішення із позивачем у встановленому порядку питання щодо можливої реструктуризації боргу і т.п.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

При цьому судом взято до уваги й ту обставину, що між ПАТ "Волиньобленерго" та КП "Луцькводоканал" існує практика реструктуризації наявної заборгованості, 29 вересня 2010 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі №1/146/5-38.1 було затверджено мирову угоду між обома сторонами про розстрочення сплати заборгованості, задоволеної рішенням суду від 18 березня 2009 pоку, яка склала 1 416 772,46 грн., строком на 4 місяці. В повному обсязі умови договору боржник так не виконав, на даний час заборгованість сплачена лише частково, 792 339,21 грн. не сплачено взагалі. Невиконання боржником своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за використану активну електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії носить систематичний характер, в зв'язку з чим ПАТ "Волиньобленерго" неодноразово зверталось до господарського суду для судового врегулювання питання стягнення боргів. Рішенням господарського суду від 07 липня 2010 року у справі №8/67-38.1 з КП "Луцькводоканал" було постановлено стягнути 18 368,50 грн. пені, 223 205,51 грн. інфляційних та 84 683,67 грн. річних нарахувань, всього 331 698,80 грн. На даний час борг погашено лише частково. Згідно з актами звірки взаємних розрахунків за електричну енергію, підписаними представниками сторін, заборгованість КП "Луцькводоканал" перед ПАТ "Волиньобленерго" за всіма видами нарахувань склала 18 614 717,18 грн., з яких 16 960 006,49 грн. склала заборгованість за використану та неоплачену електричну енергію, а відповідно до даних довідки ПАТ «Волиньобленерго»№17/8-1352 від 18 червня 2012 року станом на 18 червня 2012 року заборгованість за активну електричну енергію зросла до 17 315 361,65 грн.

Як вже було зазначено, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

В аспекті викладеного судом було взято до уваги те, що ПАТ "Волиньобленерго" не є самостійним виробником електроенергії, а лише здійснює її закупівлю у виробників -ДП "Енергоринок" та перепродаж споживачам на місцях по тарифу, який доводиться ПАТ "Волиньобленерго" Національною комісією з питань регулювання електроенергетики. У зв'язку із зниженням рівня оплати за використану електричну енергію юридичними споживачами та фізичними особами-споживачами електричної енергії підривається матеріально-фінансове становище ПАТ "Волиньобленерго", виникає загрозлива ситуація щодо купівлеспроможності ПАТ "Волиньобленерго" електроенергії на первинному ринку у виробників. Згідно з актом звірки розрахунків між ДП "Енергоринок" та ПАТ "Волиньобленерго" станом на 01 квітня 2012 року заборгованість останнього становить 22 058 250,97 грн. Для погашення даної суми заборгованості ПАТ "Волиньобленерго" відкрило банківську кредитну лінію та понесло фінансові затрати, пов'язані із сплатою щомісячних відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням господарського суду від 29 березня 2012 року у справі №5004/206/12 законної сили і його обов'язковість для виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, заява комунального підприємства "Луцькводоканал" про розстрочку виконання рішення господарського суду на шість місяців за вищенаведеним графіком до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви комунального підприємства "Луцькводоканал" № 1096 від 08 червня 2012 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у справі №5004/206/12 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" до комунального підприємства "Луцькводоканал" стягнення 800 341,06 грн. терміном на 6 місяців відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Гарбар