Ухвала суду № 24792267, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15119/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранова Д.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Альянс" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2012 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва №0000652320 від 11.10.2011р. Зобовязано Державну казначейську службу України стягнути судові витрати в сумі 3,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Альянс»з рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, в період з 14.06.2011р. по 23.09.2011р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Ай Ті Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Трім К», ТзОВ «Бігбудкомпані»за період з 01.06.2006р. по 30.11.2008р., про що складено Акт №6501/23-6/33148837 від 23.09.2011р. та встановлено, порушення, зокрема, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено ПДВ в сумі 10 594 грн.

11.10.2011р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652320, яким визначено ТзОВ «Ай Ті Альянс»податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 10 594 грн. за основним платежем та 2649 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що 04.08.2008р. між ТзОВ «Ай Ті Альянс» (замовник) та ТзОВ «Бігбудкомпані» (виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційного обслуговування по ефективному використанню і зведенню звіту, а також супроводженню та веденню програмного комплексу №040808-2, згідно якого замовник доручив, а виконавець зобов»язався провести за оплату послуги по налаштуванню, навчанню, встановленню та супроводженню програмного продукту 1С:підприємство 7.7 та 1С: підприємство у відповідності до вимог замовника.

На підставі рахунків фактур №2608-1 від 26.08.2008р., №2209-1 від 22.09.2008р., №2010-1 від 20.10.2008р., 0311-1 від 03.11.2008р. ТзОВ «Бігбудкомпані»надало ТзОВ «Ай Ті Альянс»послуги на суму 63564 грн., в т.ч. 10594 грн. ПДВ.

Факт виконання договору підтверджується актами здачі-приймання робіт №2908-1 від 29.08.2008р., №3009-1 від 30.09.2008р., №2710-1 від 27.10.2008р., №3110-1 від 31.10.2008р., №0711-1 від 07.11.2008р., №2811-1 від 28.11.2008р.

Як було встановлено перевіркою, оплата за отримані послуги здійснювалась замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, що підтверджується банківськими виписками.

ТзОВ «Бігбудкомпані»видало ТзОВ «Ай Ті Альянс»податкові накладні №2915-08 від 29.08.2008р, №3016-09 від 30.09.2008р., №277-10 від 27.10.2008р., №317-10 від 31.10.2008р., №075-11 від 07.11.2008р., №281101 від 28.11.08р.

Зазначені у податкових накладних суми зобовязань з ПДВ ТзОВ «Ай Ті Альянс»відобразило у податкових деклараціях за серпень-листопад 2008р.

На думку відповідача, в ході документальної перевірки ТзОВ «Ай Ті Альянс» було встановлено, що серед постачальників цього підприємства є ТзОВ «Бігбудкомпані», яке відсутнє за місцем реєстрації та відсутні докази здійснення господарської діяльності, стан платника - припинено, але не знято з обліку, свідоцтво платника ПДВ анульоване 17.07.2009р. У зв'язку із чим укладена ТзОВ «Ай Ті Альянс»угоди із цим постачальником містить ознаки фіктивності. Також зазначає, що ВПМ порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 205 КК України по факту фіктивного підприємства ряду підприємств, серед якого є ТзОВ «Бігбудкомпані». З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку, що угода між ТзОВ «Ай Ті Альянс»та ТзОВ «Бігбудкомпані» є нікчемною та укладена з метою отримання податкової вигоди, податковий кредит сформовано необґрунтовано.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Фактичність виконання ТзОВ «Бігбудкомпані» та ТзОВ «Ай Ті Альянс»господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи, копією договору, рахунків-фактур, актів-виконаних робіт, податковими накладними, виписками із банку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що був чинний на момент виконання господарських операцій) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, при придбанні послуг (товару) відповідач сплатив у його ціні суму ПДВ, що є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на момент видачі податкових накладних контрагент позивача ТзОВ «Бігбудкомпані»було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з викладеного, не може не погодитись з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за отриманий товар, у вартість якого була включена сума нарахованого продавцем ПДВ розрахувався у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Згідно пп.7.7.1 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

На підставі аналізу наведених норм, суд дійшов обгрунтованого висновку, що законом передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано доказів не включення ТзОВ «Бігбудкомпані» виданих ТзОВ «Ай Ті Альянс» податкових накладних при формуванні податкових зобовязань. Крім цього, податковим органом проводилась документальна перевірка, первинні документи не витребовувались та не досліджувались під час її проведення.

На думку колегії, суд дійшов повністю обгрунтованого висновку, що у податкового органу не було підстав для не врахування податкових накладних при формуванні позивачем податкового кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, щодо наявності запису про відсутність ТзОВ «Бігбудкомпані»за місцем реєстрації на момент здійснення господарських операцій. Також, не надано вироку суду, яким встановлено вину засновника/директора ТзОВ «Бігбудкомпані» за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за створення ТзОВ «Бігбудкомпані»з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім цього, згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Як вбачається, відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів укладених між ТзОВ «Бігбудкомпані» із ТзОВ «Ай Ті Альянс»в судовому порядку недійсним.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем було правомірно включено видані йому ТзОВ «Бігбудкомпані» податкові накладні до податкових декларацій при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період. А тому, колегія погоджується, що у податкового органу не було підстав для не врахування сум податкового кредиту сформованого позивачем по податковим накладним виписаним ТзОВ «Бігбудкомпані».

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.