Справа № 2а/2570/1233/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Розмовенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" (надалі - ПАТ "Чернігівоблбуд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (надалі - Центральний ВДВС), в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2012 року ВП № 311028589 державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Рокач А.В.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.03.2012 року державним виконавцем Центрального ВДВС Рокач А.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з ЗАТ "Чернігівоблбуд" на користь ПФУ в Деснянському районі 4274,00 грн. боргу. 12.03.2012 року позивач звернувся до начальника Центрального ВДВС Бондарева І.В. з вимогою скасувати дану постанову, як таку, що прийнята з порушенням Закону, а саме: в ній йде мова про стягнення боргу з неіснуючого боржника на користь неіснуючого стягувача. Так, 27.05.2011 року загальними зборами акціонерів "Чернігівоблбуд" було прийнято рішення про обрання типу товариства та заміну його найменування: з Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд". А заміну позивача ПФУ в Деснянському районі м. Чернігова на Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові Рокач А.В. виконав самостійно. Проте, начальник Центрального ВДВС не скористався наданими йому законом правами та не скасував оскаржувану постанову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на адміністративний позов не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчть розписки про вручення повістки, які містяться в матеріалах справи. У відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
07.02.2012 року на підставі виконавчого листа № 2а/2570/6087/2011, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 19.01.2012 року, та керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Центрального ВДВС Рокач А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 5). Згідно вказаної постанови підлягає стягненню з Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на користь ПФУ в Деснянському районі 4274,00 грн.
12.03.2012 року позивач звернувся до начальника Центрального ВДВС зі скаргою на дії заступника начальника Центрального ВДВ Рокач А.В. при відкритті виконавчого провадження ВП № 311028589, в якій просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2012 року, оскільки в ній йде мова про стягнення боргу з неіснуючого боржника на користь неіснуючого стягувача.
У відповідь на вказану скаргу відповідач листом від 16.03.2012 року № 04-33/1/420 (а.с.9) повідомив ПАТ "Чернігівоблбуд", що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб виключно в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Виходячи із змісту вищевказаних положень Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при вчиненні виконавчих дій здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2011 року загальними зборами акціонерів "Чернігівоблбуд" було прийнято рішення про обрання типу товариства та заміну його найменування: з Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд".
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.
Проте, незважаючи на попередження позивача про факт заміни Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на ПАТ "Чернігівоблбуд", яка відбулася ще в липні 2011 року, відповідач не звернувся до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником - ПАТ "Чернігівоблбуд".
Крім того, відповідач безпідставно вказав в оскаржуваній постанові стягувача - Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що за оскаржуваною постановою має здійснюватися стягнення боргу з неіснуючого боржника, а тому така постанова не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та рішень.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про скасування постанови є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про скасування постанови, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Рокач А.В. про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2012 року ВП № 311028589.
Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в УДКСУ у Чернігівській області, МФО 853595, код 38054398) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» (р/р 26006001046856 ЧРВ ПАТ «КБ «Хрещатик» МФО 300670, код 03333653) судові витрати в сумі 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони можуть отримати повний текст постанови - 07.05.2012 року після 16-00 години.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Соломко І.І.
Судове рішення № 24788914, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 07.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/1233/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: