Постанова № 24788719, 15.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2012 р. Справа № 2-а-1318/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.04.2012 р. № 0000281702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 17600 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4400 грн.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ПП "Мидос-Плюс" на поставку товару у вересні-жовтні 2011 року. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ПП "Мидос-Плюс". На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "Мидос-Плюс" до податкового кредиту вересня-жовтня 2011 року.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що правомірно зменшено податковий кредит позивача за вересень-жовтень 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ПП "Мидос-Плюс", так як згідно актів перевірки від 23.11.2011 р. № 78/15-2/35869610 та від 10.01.2012 р. № 12/15-235869610 ПП "Мидос-Плюс" не знаходиться за юридичною адресою. Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не було надано договору купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання товару, що свідчить про безтоварність здійснених операцій з ПП "Мидос-Плюс". Крім того, ПП "Мидос-Плюс" в повному обсязі не задекларувало своїх зобов"язань по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, внаслідок чого встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту позивача та сумою податкових зобов"язань з підприємством постачальником ПП "Мидос-Плюс" за період у вересні 2011 року на суму ПДВ 239779,38 грн., у жовтні 2011 року на суму ПДВ 10461,81 грн. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 03.05.1995 р. виконкомом Новокаховської міської ради та перебуває на обліку платників податків, із 29.05.2008 р. зареєстрований платником ПДВ.

ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП "Мидос-Плюс" та контрагентами-покупцями за період з 01.09.2011 р. по 30.10.2011 р., за результатами якої складено акт від 02.04.2012 р. № 73/172/НОМЕР_2.

У висновку акту перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушив:

- ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 за період вересень, жовтень 2011 року з постачальником ПП "Мидос-Плюс" та покупцями - ЗАТ "Фридом Фарм Інтернешнл", ТОВ "Фридом Фарм Бекон", ПП "Електоро ВЕК", ДП НЕК Укренерго Південна ЕС ХМЕМ, ТОВ "Агрон", ТОВ "Каховка Протеїн Агро", ПП "Усмішка", Комбінат Громадського харчування АЕС;

- пп.198.1, пп.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 17600 грн., у тому числі за: вересень 2011 року в сумі 17600 грн.

На підставі акту перевірки від 02.04.2012 р. № 73/172/НОМЕР_2 було винесене податкове повідомлення - рішення від 09.04.2012 р. № 0000281702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 17600 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4400 грн.

Висновок щодо нікчемності угод позивача з його покупцями відповідачем зроблений лише на підставі того, що не встановлено факту надходження товарів від ПП "Мидос-Плюс".

Під час проведення перевірки були використані отримані від ДПІ у м.Херсоні акти від 23.11.2011 р. № 78/15-2/35869610 та від 10.01.2012 р. № 12/15-2/35869610 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб"єкта господарювання ПП "Мидос-Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні та жовтні 2011 року, оскільки підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, немає необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського і технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

Позивачем у вересні 2011 року було придбано у ПП "Мидос-Плюс" товар на загальну суму 143876,30 грн., в тому числі ПДВ - 23979,38 грн., у жовтні 2011 року - на загальну суму 62770,86 грн., в тому числі ПДВ - 10461,81 грн.

Факт поставки товару підтверджений видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними.

Згідно представлених для перевірки позивачем товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ПП "Мидос-Плюс", транспортування проводилось позивачем, його автотранспортом.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомив, що він працює водієм у ФОП ОСОБА_1 з 2010 р. Він управляє вантажними автомобілями ФОП ОСОБА_1 та здійснює перевезення товарів. Перевезення супроводжуються товарно-транспортними накладними. Перевозив товар від ПП "Мидос-Плюс", перевантаження товару проводилось із іншого автомобіля, товар перевозив на склад, що належить ФОП ОСОБА_1 у АДРЕСА_1

Те, що свідок перебуває у трудових відносинах із позивачем підтверджується трудовим договором. Факт наявності у позивача складського приміщення підтверджуються витягом БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно (адміністративна будівля з цехами).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Також у судовому засіданні в якості свідка допитаний менеджер ПП "Мидос-Плюс" ОСОБА_8, який пояснив, що саме він займався укладенням договорів, які підписував особисто директор ОСОБА_9 ФОП ОСОБА_1 свідок знає, оскільки поставляв йому товар (комплектуючі до електроприладів), поставка проводилась транспортом покупця, перевантаження товару проводилось із автомобіля, який привіз товар до ПП "Мидос-Плюс" на автомобіль ФОП ОСОБА_1

Товар, отриманий від ПП "Мидос-Плюс", в подальшому був реалізований позивачем, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, які зазначені в акті перевірки позивача та надані під час проведення перевірки ревізорам.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що у податкового органу відсутні зауваження щодо оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів за результатами господарської діяльності позивача із ПП "Мидос-Плюс", фактично підставою для визначення зобов'язань став висновок акту перевірки ПП "Мидос-Плюс" щодо неможливості здійснення останнім господарських операцій.

Однак суд не може погодитися з таким твердженням представника відповідача, оскільки ПП "Мидос-Плюс" на момент здійснення поставок позивачу було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Представником відповідача не надано доказів того, що на момент здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був запис про відсутність ПП "Мидос-Плюс" за місцезнаходженням.

Наданий представником відповідача витяг з ЄДРПОУ про відсутність ПП "Мидос-Плюс" за місцезнаходженням суд не бере до уваги, оскільки такі дані надані реєстратором станом на травень 2012 року, а не на час здійснення господарських операцій у вересні-жовтні 2011 року.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Відповідач не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Мидос-Плюс" на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ПП "Мидос-Плюс", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ПП "Мидос-Плюс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП "Мидос-Плюс" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "Мидос-Плюс" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Мидос-Плюс" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 09.04.2012 р. № 0000281702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 червня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1