Постанова № 24788665, 11.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2012 р. № 2-а- 3335/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Васильєвої Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Вільховатка" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Вільховатка», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень скасувати податкове повідомлення - рішення №0000062310 від 02.03.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 22.02.2012 року №252/23-0-33/19463346 відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000062310 від 02.03.2012 року. Позивач не погоджується з таким податковим повідомленням - рішенням та вважає, що зроблені відповідачем висновки щодо наявності порушень позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, не можуть слугувати підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, а тому спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Так, позивач вважає незаконними висновки відповідача про завищення позивачем податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, на загальну суму 284848,00 грн., за рахунок, заниження податкових зобов'язань з ПДВ за загальною декларацією з ПДВ, та відповідно завищення податкових зобов'язань з ПДВ за скороченою декларацією з ПДВ. При цьому позивач посилається на те, що види сільськогосподарської діяльності передбачені свідоцтвом про реєстрацію позивача як сільськогосподарського підприємства суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100341242, виданого 22.06.2011 року Нововодолазькою МДПІ, а тому, на думку позивача, здійснюючи сільськогосподарську діяльність з надання відповідних послуг по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та декларуючи відповідні податкові зобов'язання за скороченою декларацією з ПДВ у сумі 284848,00 грн., він діяв у відповідності до положень Закону України «Про податок на додану вартість». Також позивач не погоджується з твердженнями відповідача про використання ним коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 12767,00 грн., оскільки отримані від ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго» податкові накладні, на думку позивача, відповідають нормам законодавства, а тому правомірно слугували підставою для формування податкового кредиту позивача. Також позивач не погоджується з твердженням відповідача про неправомірне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Енергія 2010» в сумі 4984,00 грн., оскільки здійснені позивачем витрати на придбання палива безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та використані в оподаткованих операціях, а отримані позивачем від ТОВ «Енергія 2010» податкові накладні є дійсними та такими, що правомірно та на законних підставах були використані як підстава для формування податкового кредиту. Позивач також не погоджується з висновками відповідача про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по актам здачі-прийняття виконаних робіт за маркетинговими та юридичними послугами, наданими ПАТ «Інвестор», оскільки зазначені акти, на думку позивача, є дійсними, відповідають вимогам чинного законодавства та є законною підставою для відображення на їх підставі операцій по отриманню послуг та відповідно формуванню податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просив суд їх задовольнити.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 815383 (а.с. 181) відповідачем у справі є Нововодолазька міжрайонна Державна податкова інспеція Харківської області Державної податкової служби, що у свою чергу є правонаступником Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Нововодолазька МДПІ).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що під час проведення перевірки встановлено, що позивачем в порушення п. 4.1 ст. 4, п. 8-1.1, 8-1.2, 8-1.6, п.п. 8-1.15.2 п. 8-1.15 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкових зобов'язань включена сума ПДВ з реалізації транспортних послуг на загальну суму ПДВ 284848,00 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, чим завищено податкове зобов'язання на цю суму за скороченою декларацією з ПДВ, та відповідно занижено податкове зобов'язання з ПДВ за загальною декларацією з ПДВ. Крім того, перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України та п. 4 постанови КМУ №11 від 12.01.2011 року «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках», позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго», що неналежним чином оформлені (невірно вказано номер свідоцтва), що призвело до використання коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 12767,00 грн. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Вільховатка» (далі - ПРАТ «Вільховатка») зареєстровано 20.07.1992 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №444579 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №428416 (а.с. 11, 13).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства №100341242, виданого 22.06.2011 року Нововодолазькою МДПІ (а.с. 12), є суб'єктом спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського підприємства податком на додану вартість.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями Нововодолазької МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ «Вільховатка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, на підставі якої було складено акт від 22.02.2012 року №252/23-0-33/19463346 (а.с. 15-77).

Висновками акту перевірки від 22.02.2012 року №252/23-0-33/19463346 встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 8-1.1, 8-1.2, 8-1.6, п.п. 8-1.15.2 п. 8-1.15 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 309843,00 грн.; п. 8-1.1, 8-1.2, 8-1.6, п.п. 8-1.15.2 п. 8-1.15 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, на загальну суму 284848,00 грн.; п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України та п. 4 постанови КМУ №11 від 12.01.2011 року «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках», що призвело до використання коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 12767,00 грн.

На підставі вказаних висновків Нововодолазькою МДПІ було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000062310 від 02 березня 2012 року, яким збільшено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 490265,50 грн. (у тому числі за основним платежем - 322610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167655,50 грн.) (а.с. 14).

Як вбачається з акту перевірки від 22.02.2012 року №252/23-0-33/19463346, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали обставини включення позивачем до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з реалізації транспортних послуг на загальну суму ПДВ 284848,00 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, чим, на думку відповідача, завищено податкове зобов'язання на цю суму за скороченою декларацією з ПДВ, та відповідно занижено податкове зобов'язання з ПДВ за загальною декларацією з ПДВ; та включення позивачем у вересні-жовтні 2011 року до податкового кредиту неналежним чином оформлені (невірно вказано номер свідоцтва) податкові накладні ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго», що, на думку відповідача, призвело до використання коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 12767,00 грн.

Щодо включення позивачем до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з реалізації транспортних послуг на загальну суму ПДВ 284848,00 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (в якості виконавця) та ФОП ОСОБА_3 (в якості замовника) було укладено договір №122 від 20.08.2007 року про надання послуг перевезення пшениці транспортними засобами виконавця на склад замовника (а.с. 211-212).

На виконання умов зазначеного договору позивач надавав транспортні послуги ФОП ОСОБА_3, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000130 від 31.01.2009 року, №ОУ-0000131 від 28.02.2009 року, №ОУ-0000132 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000057 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000133 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000134 від 30.05.2009 року, №ОУ-0000135 від 30.06.2009 року, №ОУ-0000136 від 29.07.2009 року, №ОУ-0000137 від 30.08.2009 року, №ОУ-0000138 від 30.09.2009 року, №ОУ-0000142 від 30.01.2010 року, №ОУ-0000143 від 28.02.2010 року, №ОУ-0000144 від 31.03.2010 року, №ОУ-0000145 від 30.04.2010 року, №ОУ-0000146 від 31.05.2010 року, №ОУ-0000147 від 30.06.2010 року, №ОУ-0000148 від 29.07.2010 року, №ОУ-0000149 від 31.08.2010 року, №ОУ-0000150 від 30.09.2010 року, №ОУ-0000151 від 29.10.2010 року, №ОУ-0000152 від 30.11.2010 року, №ОУ-0000153 від 31.12.2010 року (а.с. 78-98, 149).

До складу податкового зобов'язання за скороченою декларацією з ПДВ позивачем включені податкові накладні виписані для ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 222321,00 грн., а саме податкові накладні №81 від 15.01.2009 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №105 від 25.02.2009 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №11 від 30.03.2009 року на загальну суму 15675,00 грн., у тому числі ПДВ - 2612,50 грн., №125 від 28.02.2009 року на загальну суму 1456,74 грн., у тому числі ПДВ - 242,79 грн., №33 від 30.04.2009 року на загальну суму 13777,00 грн., у тому числі ПДВ - 2296,17 грн., №34 від 30.04.2009 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №45 від 28.05.2009 року на загальну суму 28332,00 грн., у тому числі ПДВ - 4722,00 грн., №96 від 16.06.2009 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №167 від 28.07.2009 року на загальну суму 18332,00 грн., у тому числі ПДВ - 3055,33 грн., №294 від 28.08.2009 року на загальну суму 33332,00 грн., у тому числі ПДВ -5555,33 грн., №293 від 19.08.2009 року на загальну суму 20000,00 грн., у тому числі ПДВ - 3333,33 грн., №334 від 22.09.2009 року на загальну суму 30332,00 грн., у тому числі ПДВ - 5055,33 грн., №333 від 18.09.2009 року на загальну суму 20000,00 грн., у тому числі ПДВ - 3333,33 грн., №1212 від 25.10.2009 року на загальну суму 63332,00 грн., у тому числі ПДВ - 10555,33 грн., №62 від 31.10.2009 року на загальну суму 10199,00 грн., у тому числі ПДВ - 1699,83 грн., №90 від 30.11.2009 року на загальну суму 2825,00 грн., у тому числі ПДВ - 470,83 грн., №100 від 27.11.2009 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №129 від 31.12.2009 року на загальну суму 1374,00 грн., у тому числі ПДВ - 229,00 грн., №210 від 26.02.2010 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №160 від 28.01.2010 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №233 від 31.03.2010 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №268 від 30.04.2010 року на загальну суму 93332,00 грн., у тому числі ПДВ - 15555,33 грн., №285 від 28.05.2010 року на загальну суму 46000,00 грн., у тому числі ПДВ - 7666,67 грн., №556 від 03.08.2010 року на загальну суму 53333,00 грн., у тому числі ПДВ - 8888,83 грн., №1058 від 03.09.2010 року на загальну суму 63332,00 грн., у тому числі ПДВ - 10555,33 грн., №427 від 30.06.2010 року на загальну суму 23332,00 грн., у тому числі ПДВ - 3888,67 грн., №426 від 30.06.2010 року на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ - 6666,67 грн., №1212 від 25.10.2010 року на загальну суму 63332,00 грн., у тому числі ПДВ - 10555,33 грн., (а.с. 131-148, 150-158), що не заперечується сторонами по справі.

Також, між позивачем (в якості виконавця) та ФОП ОСОБА_2 (в якості замовника) було укладено договір №04/11 від 01.01.2009 року про надання послуг перевезення пшениці транспортними засобами виконавця на склад замовника з додатковою угодою від 20.12.2009 року (а.с. 213-215).

На виконання умов зазначеного договору позивач надавав транспортні послуги ФОП ОСОБА_2, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000070 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000087 від 31.07.2009 року, №ОУ-0000080 від 30.06.2009 року, №ОУ-0000104 від 30.09.2009 року, №ОУ-0000097 від 31.08.2009 року, №ОУ-0000118 від 31.10.2009 року, №ОУ-0000123 від 30.11.2009 року, (а.с. 99-105).

До складу податкового зобов'язання за скороченою декларацією з ПДВ позивачем включені податкові накладні виписані для ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 62527,00 грн., а саме податкові накладні №55 від 31.05.2009 року на загальну суму 24009,00 грн., у тому числі ПДВ - 4001,50 грн., №59 від 31.05.2009 року на загальну суму 64630,57 грн., у тому числі ПДВ - 10771,76 грн., №184 від 31.07.2009 року на загальну суму 83948,87 грн., у тому числі ПДВ - 13991,48 грн., №123 від 30.06.2009 року на загальну суму 11984,00 грн., у тому числі ПДВ - 1997,33 грн., №182 від 31.07.2009 року на загальну суму 27707,00 грн., у тому числі ПДВ - 4617,83 грн., №298 від 31.08.2009 року на загальну суму 14474,00 грн., у тому числі ПДВ - 2412,33 грн., №330 від 30.09.2009 року на загальну суму 22793,00 грн., у тому числі ПДВ - 3798,83 грн., №63 від 31.10.2009 року на загальну суму 1527,00 грн., у тому числі ПДВ - 254,50 грн., №101 від 30.11.2009 року на загальну суму 4365,58 грн., у тому числі ПДВ - 727,60 грн., №88 від 30.11.2009 року на загальну суму 18823,00 грн., у тому числі ПДВ - 3137,17 грн., №119 від 31.12.2009 року на загальну суму 6250,32 грн., у тому числі ПДВ - 1041,72 грн., №154 від 31.01.2010 року на загальну суму 2279,87 грн., у тому числі ПДВ - 379,98 грн., №286 від 31.05.2010 року на загальну суму 47332,00 грн., у тому числі ПДВ - 7888,67 грн., №553 від 03.08.2010 року на загальну суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн., №426 від 30.06.2010 року на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ - 6666,67 грн. (а.с. 106-120), що не заперечується сторонами по справі.

Суд зазначає, що спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства передбачений положеннями ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (п. 8-1.1).

Відповідно до п. 8-1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 8-1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 8-1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з п. 8-1.9 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 8-1.14 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування застосовує ставки податку, встановлені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

Підпунктом 8-1.15.1. п. 8-1.15 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що виробничі фактори це: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях; б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг); надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління; знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції.

Підпунктом 8-1.15.2. п. 8-1.15 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що діяльність у сфері сільського господарства це: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до п.п. 8-1.15.7 п. 8-1.15 Закону України «Про податок на додану вартість» виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.2009 року «Про затвердження Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, було затверджено відповідний Перелік видів діяльності, серед яких: вирощування зернових та технічних культур: вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння,вирощування бобових культур, які підлягатимуть сушінню, лущінню на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння, вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння, вирощування фабричного цукрового буряку, вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади, вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння, вирощування однорічних і багаторічних трав на зелений корм, випас, сіно, сінаж і силос, вирощування кормових коренеплодів (буряку, брукви, турнепсу тощо), вирощування баштанних кормових культур, вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос, одержування насіння цукрового буряку та насіння кормових культур (включаючи трави), вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур, вирощування ефіроолійних культур, вирощування лікарських однорічних і багаторічних трав'янистих, напівчагарникових, ліано- та деревоподібних культур, вирощування садивного матеріалу ефіроолійних та лікарських культур, вирощування коренеплодів і бульбоплодів з високим вмістом крохмалю або інуліну (топінамбуру, батату тощо), вирощування шишок хмелю, цикорію (п. 1); надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту: надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку, надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування, надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом, експлуатація зрошувальних і осушувальних систем, насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення, облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо) (п. 13).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства №100341242, виданого 22.06.2011 року Нововодолазькою МДПІ, видами діяльності ПРАТ «Вільховатка» відповідно до КВЕД є вирощування зернових та технічних культур (01.11.0), рибництво морське і прісноводне рибництво (05.02.0), надання послуг у рибальстві, рибництві, надання послуг, пов'язаних з діяльністю рибо розвідників та рибних ферм, обстеження стану водойомів (05.02.0), надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0), надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем транспортних послуг ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 з перевезення пшениці є одним із видів сільськогосподарської діяльності позивача, що передбачено свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, суд не погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, на загальну суму 284848,00 грн., за рахунок, заниження податкових зобов'язань з ПДВ за загальною декларацією з ПДВ, та відповідно завищення податкових зобов'язань з ПДВ за скороченою декларацією з ПДВ.

А відтак, донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 309843,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Щодо включення позивачем у вересні-жовтні 2011 року до податкового кредиту неналежним чином оформлені (невірно вказано номер свідоцтва) податкові накладні ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 209.2 ст. 201 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, у вересні - жовтні 2011 року позивачем до складу податкового кредиту включені податкові накладні ТОВ «Украгроком» №78 від 02.09.2011 року на загальну суму 57057,00 грн., у тому числі ПДВ - 9509,50 грн., №253 від 31.10.2011 року на загальну суму 18090,00 грн., у тому числі ПДВ - 3015,00 грн. та АК «Харківобленерго» №18860/020 від 20.10.2011 року на загальну суму 4200,00 грн., у тому числі ПДВ - 700,00 грн., №16927/020 від 20.09.2011 року на загальну суму 4800,00 грн., у тому числі ПДВ - 800,00 грн., та №27687/020 від 29.09.2011 року на загальну суму 3600,00 грн., у тому числі ПДВ - 600,00 грн. (а.с. 121-125).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін як платників ПДВ, жодних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго» та відсутність фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю, податковий орган ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не надав.

Як вбачається з акту перевірки єдиними мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до вищезазначеного висновку, стало неналежним чином оформлення (невірно вказано номер свідоцтва) податкових накладних ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго».

З цього приводу, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окрім цього, з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100253026, виданого 09.11.2009 року Нововодолазькою МДПІ (а.с. 223), вбачається, що в спірних податкових накладних зазначено номер свідоцтва, виданого позивачу, до його анулювання та видачі діючого свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100341242, що також випливає з реєстру платників ПДВ (а.с. 222).

Таким чином, суд не погоджується з висновками відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту податкові накладні ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго», що призвело до використання коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 12767,00 грн.

А відтак, донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 12767,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ним вимог податкового та іншого законодавства не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Щодо посилань позивача на правомірність включення ним до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ «Інвестор» з надання маркетингових та юридичних послуг та з ТОВ «Енергія 2010» з придбання дизельного палива, щодо чого в акті перевірки від 22.02.2012 року №252/23-0-33/19463346 встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

В обґрунтування правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ «Інвестор» позивач надав до суду відповідні договори та первинні документи, а саме договір від 01.08.2010 року, укладений між позивачем та ПАТ «Інвестор», щодо надання маркетингових послуг, договір від 09.03.2006 року, укладений між позивачем та ПАТ «Інвестор», щодо надання інформаційних, консультаційних та юридичних послуг, відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт за цими договорами, свідоцтво про право власності, технічний паспорт на виробничий будинок, відповідні судові рішення за участю представника позивача, відповідні штатні розклади, податкові накладні №956 від 06.09.2010 року, №834 від 04.08.2010 року, №1460 від 31.12.2009 року, договір №НР29 від 16.09.2010 року на поставку нафтопродуктів, укладений між позивачем та ТОВ «Енергія 2010», видаткова накладна №РН-28-09/2 від 28.09.2010 року, податкова накладна №60 від 28.09.2010 року, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 127-130, 159-163, 194-210, 224-233).

Проте, як вбачається з матеріалів справи в основу спірного податкового повідомлення-рішення увійшли лише суми ПДВ по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та по податковим накладним ТОВ «Украгроком» та АК «Харківобленерго», включеним позивачем у вересні-жовтні 2011 року до податкового кредиту. При цьому, встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в спірне податкове повідомлення - рішення не увійшли.

Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем не оскаржуються.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення №0000062310 від 02.03.2012 року є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Вільховатка" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000062310 від 02.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.06.2012 року.

Суддя Піскун В.О.