Постанова № 24788367, 13.06.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/2131/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шаповаленко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний підприємець ОСОБА_3 (далі -позивач, ПП ОСОБА_3) звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення-рішення №000073/1701 від 05.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26245 грн., в т.ч. 26244 грн. основного платежу, 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної ДПІ у м. Сумах документальної позапланово невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП ОСОБА_3 за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. податковим органом було складено акт від 22.02.2012р. та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, п.п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. Зазначає, що господарські операції між ПП ОСОБА_3 та ТОВ "СП Газкомпресормаш" мали місце, товар було отримано по договору купівлі-продажу товарів від 30.04.2011р. продавцем, інші договори між позивачем та ТОВ "СП Газкомпресормаш" відсутні. Запит податкового органу від 09.02.2012р. не є обов'язковим для виконання ПП ОСОБА_3, оскільки не містить підстав для надання пояснень та витребовування документів. Висновки податкового органу щодо відсутності реального вчинення ТОВ "СП Газкомпресормаш" господарських операцій вважає безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам, спростовуються наявними первинними документами, видатковою та податковою накладною, договором. Висновки податкового органу при перевірці його контрагента, які викладені в акті перевірки ТОВ "СП Газкомпресормаш", відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2011 р. визнано протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, спірне податкове повідомлення-рішення вважає обґрунтованим та таким, що відповідає діючому законодавству, просив суд відмовити в їх задоволенні. В судовому засіданні звертав увагу суду на те, що позивачем не було надано до податкового органу документи, які б підтверджували факт придбання та поставки товару від ТОВ "СП Газкомпресормаш" в період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р., а надані суду документи не відображають та не підтверджують реального переміщення товару саме від контрагента позивача, відсутні жодні товаросупровідні документи.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, суд приходить до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП ОСОБА_3 за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., про що складено акт №366/17-1016/269790861034 від 22.02.2012 р. (а.с.7-11).

Листом №11678/0/17-1027 від 09.02.2012р. податковий орган в зв'язку із отриманням інформації, що свідить про можливі порушенні податкового законодавства, повідомив позивача про надання письмових пояснень та документальних підтверджень щодо придбання та поставки товарів у ТОВ "СП Газкомпресормаш" за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. (копії первинних документів) та розрахунки з контрагентом (а.с.43-43зворотн.стор).

Із пояснень представника податкового органу вбачається, що ПП ОСОБА_3 письмових пояснень не надав, на перевірку були надані лише податкова накладна №2 від 01.06.2011р., накладна №46 від 01.06.2011р., рахунок №46 від 01.06.2011р. Перелік досліджених документів інспектором зазначений в п. 1.12 акту (а.с.38 зворотн. стор), які і були досліджені податковим органом.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Доказів надання на перевірку документів, в порядку, передбаченому ст. 44 Податкового кодексу України, на лист від 09.02.2012р. №11678/0/17-1027 не було надано позивачем при розгляді даної справи.

Як вбачається із акту перевірки (стор.5акту а.с.9) та не заперечується представниками сторін, ПП ОСОБА_3 було включено до складу податкового кредиту суму 26244 грн. по податковій накладній №2 від 01.06.2011р., яку було виписано ТОВ "СП Газкомпресормаш".

Так, як вбачається із податкової накладної №2 від 01.06.2011 р., виписана вона була ТОВ "СП Газкомпресормаш" на виконання договору постачання від 01.06.2011р., форма проведення розрахунків -оплата з поточного рахунку (а.с.45). Також ТОВ "СП Газкомпресормаш" було виписано рахунок №46 від 01.06.2011р. (а.с.46 зворот. стор) та накладну №46 від 01.06.2011р. (а.с.46).

Відповідно до наданих на перевірку документів, ТОВ "СП Газкомпресормаш" було виписано вищезазначені документи на поставку кулера YLR 5-5V7S, кабель КГНВ 5*150, корзину з кованого метала, холодильника BOSCH KGV 39*47/06.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у Київському районі м. Харкова було складено акт №969/23-5/36988484 від 01.12.2011р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СП Газкомпресормаш" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, та реальності, повноти відображення в обліку за період червень 2011р."(а.с.47-54). Із даного акту вбачається, що основний вид діяльності підприємства ТОВ "СП Газкомпресормаш" - діяльність у сфері інжинірингу, кількість працюючих на підприємстві - 0 осіб, встановлено відсутність фізичних, технічних, технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, підприємство відсутнє за юридичною адресою, про що внесено відповідні записи до ЕДРПОУ (а.с.95-98).

На підставі наданих позивачем документів та враховуючи висновки акту перевірки контрагента позивача, за результатами перевірки відповідачем встановлено порушення ПП ОСОБА_3 вимог п.п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, п.п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи висновки акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №000073/1701 від 05.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26245 грн., в т.ч. 26244 грн. основного платежу, 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.12).

Суд погоджується із висновками податкового органу, виходячи із наступного.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше :

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, податкових накладних та доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Слід зазначити, що позивачем ні під час проведення перевірки ні під час розгляду справи в суді позивачем не надано документів, якими було беззаперечно підтверджено факт постачання товару від ТОВ "СП Газкомпресормаш" до ПП ОСОБА_3 згідно виписаної податкової накладної №2 від 01.06.2011р. та накладної № 46 від 01.06.2011р. та оприбуткування на складі товарів на повну суму податку на додану вартість включену ним до складу податкового кредиту.

Згідно з п. 11.1., 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. за № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Як вбачається із пояснень представника позивача документи, які б підтверджували факт постачання товару від ТОВ "СП Газкомпресормаш" у ПП ОСОБА_3 відсутні, в т.ч. і товарно-транспортні накладні.

Стосовно наданого позивачем договору купівлі-продажу від 30.04.2011р. (а.с.62), суд зазначає наступне.

Положеннями п.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержанню на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5,6 статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони і з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 ЦК України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Як вбачається із даного договору п. 1-2 передбачено обов'язок ТОВ "СП Газкомпресормаш" передати товар на загальну суму 900000 грн. у власність ПП ОСОБА_3, а саме господарські товари, інструменти, прилади та інвентар, комп. обладання, мобільні телефони та обладнання до них, записні частини до автомашин та інше.

Натомість, як вбачається із податкової накладної № 2 від 01.06.2011р. (а.с.45) виписана вона на виконання іншого договору постачання, а саме від 01.02.2011р., і зазначена інша продукції : кулер YLR 5-5V7S, кабель КГНВ 5*150, корзина з кованого метала, холодильник BOSCH KGV 39*47/06.

З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій по накладній №46 від 01.06.2011р. та податковій накладній №2 від 01.06.2011р. між ТОВ "СП Газкомпресормаш" та ПП ОСОБА_3

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів .

З огляду на те, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання кулера YLR 5-5V7S, кабеля КГНВ 5*150, корзини з кованого метала, холодильника BOSCH KGV 39*47/06 у ТОВ "СП Газкомпресормаш", суд вважає, що надані до матеріалів справи первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, договір від 30.04.2011р.) всупереч приписам ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій 01.06.2011р. між ПП ОСОБА_3та ТОВ "СП Газкомпресормаш".

Враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки ПП ОСОБА_3 кулера YLR 5-5V7S, кабеля КГНВ 5*150, корзини з кованого метала, холодильника BOSCH KGV 39*47/06, суд приходить до висновку, що наявність видаткових та податкових накладних, не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту за червень 2011 по даному контрагенту.

Стосовно посилання представника позивача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. №2а-10516/11/2070, якою визнано дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо встановлення правопорушення з боку ТОВ "СП Газкомпресормаш", викладені в акті перевірки від 08.06.2011р. №2229/18-010/36988484 протиправними суд зазначає наступне (а.с.15-19).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, і не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. №2а-10516/11/2070 набрала законної сили, натомість, як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень (який функціонує відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень") постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі №2а-10516/11/2070, постанова першої інстанції від 19.12.2011р. по справі №2а-10516/11/2070, на яку посилається позивач, скасована в частині задоволення позовних вимог, прийнята нова, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Посилання представника позивача як на доказ товарності операцій між ПП ОСОБА_3 та ТОВ "СП Газкомпресормаш", а саме на реалізацію в подальшому придбаних товарів іншим суб'єктам господарювання слід зазначити наступне.

Дійсно, як вбачається із матеріалів справи, ПП ОСОБА_3 було реалізовано товари, але при розгляді справи представником позивача не надано належних доказів того, що саме реалізованих товар подальшим контрагентам позивача, це є товар отриманий по правовідносинам із ТОВ "СП Газкомпресормаш" відповідно до виписаної 01.06.2011р. накладної №46. Зокрема слід зазначити, що ПП ОСОБА_3 виписано ПП ОСОБА_4 видаткову накладну №71 від 15.07.2011р., на постачання кабеля КГНВ 4*120 в кількості 146 м, при цьому придбано у ТОВ "СП Газкомпресормаш" іншу продукцію - кабель КГНВ5*150 в кількості 140м (а.с.46,82-83).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення № 000073/1701 від 05.03.2012р. -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2012 року