Вирок № 24783416, 15.06.2012, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/532/2012 Провадження № 1/708/46/2012 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

при секретарі - Данилевич Н.І.,

з участю обвинувачів - прокурорів Братюка О.П., Машкаринець Т.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м.Ужгород, мешканки АДРЕСА_1, перебуваючої в цивільному шлюбі (має на утриманні двох малолітніх дітей), не працюючої, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

21 лютого 2012 року біля 12.00 год. ОСОБА_2, знаходячись на території ринку в м.Перечин по вул.Червоноармійській, умисно, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_1, під приводом зателефонувати, незаконно заволоділа неналежним їй мобільним телефоном марки «NOKIA-3110», IMEI НОМЕР_1, вартістю 144 грн. 00 коп. разом з картою пам»яті «Mikro SD 2 гб.» вартістю 60 грн. 00 коп. та карткою оператора мобільного зв»язку «МТС» вартістю 10 грн. 00 коп., а також грошима в сумі 100 грн. 00 коп., чим спричинила останній матеріальну шкоду на загальну суму 414 грн. 00 коп.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та показала, що 21 лютого 2012 року близько обіду вона на маршрутному таксі приїхала з м.Ужгород в м.Перечин. Проходячи біля ринку, що знаходиться по вул.Червоноармійській, вона зустріла свою давню знайому ОСОБА_1, з якою раніше навчалася в Перечинському професійно-технічному ліцеї, від якої вирішила попросити мобільний телефон та гроші. Підійшовши до ОСОБА_1, вона привіталася з нею і почала розмовляти, а потім попросила в неї мобільний телефон, щоб зателефонувати своєму чоловіку, який ніби також їде з м.Ужгород. Коли ОСОБА_1 дала їй свій телефон, вона набрала якийсь номер і почала нібито розмовляти, хоча насправді нікому не дзвонила. Закінчивши розмову, вона підійшла до потерпілої і попросила в неї 100 грн 00 коп. посилаючись на те, що їй терміново потрібні гроші, щоб сходити з дитиною в лікарню. Після того, як ОСОБА_1 дала їй 100 грн. 00 коп., вона сказала, що чоловік приїде і відразу поверне їй позичені гроші, хоча наміру повертати їх вона не мала. Далі взявши гроші і телефон потерпілої, вона пішла в напрямку центру м.Перечин, де по дорозі телефон відразу вимкнула, а картку мобільного оператора - викинула. Після цього на маршрутному таксі поїхала в м.Ужгород, де в одному з магазинів по вулиці Корятовича продала мобільний телефон за 150 грн. 00 коп., а гроші витратила у власних потребах. Просить суворо її не карати.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудної, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудної ОСОБА_2 в інкримінованому їй злочині і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин невеликої тяжкості.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання підсудній, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудній, суд не знаходить.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винній ОСОБА_2 необхідно і достатньо для її виправлення та попередження нових злочинів призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст.ст. 81, 93 КПК України.

Запобіжний захід підсудній до набрання вироком законної сили слід залишити попередній - підписку про невиїзд.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.00 коп.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «NOKIA-3110» IMEI НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні в потерпілої ОСОБА_1 - такій повернути.

Стягнути з ОСОБА_2 294 (двісті дев»яносто чотири) грн. 00 коп. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ 100347784, р/р31256272210434, призначення платежу: «За виконання товарознавчої експертизи», КЕКД 25010100.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: Ганько І. І.