Вирок № 2478093, 10.09.2008, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа 1-13 / 2008

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2008 року Роменський міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Очиргораєвої О.М.,

при секретарі - Рибіній Н.В.,

з участю прокурора - Кузьменка В.І.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України,

з освітою середньою, одруженої, непрацюючої, раніше не судимої,

за ст. ст. 185 ч.1, 146 ч.2, 186 ч.2 КК України,

 В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_3 вчинила злочин проти волі, честі й гідності особи та проти власності на території Роменського р-ну при слідуючих обставинах:

18.01.2007 року близько 17 год. мешканці с. Бобрик, Роменського р-ну ОСОБА_4, 1983 р.н. разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5, 1979 р.н. рухались на кінній підводі по грунтовій дорозі, яка відгалужувалась від дороги сполученням с. Бобрик-с. Попівщина, Роменського р-ну в бік х. Малярівщина, Роменського р-ну. Коли вони від*їхали невелику відстань від зазначеного шосе, то їм назустріч зі сторони с. Перехрестівка, Роменського р-ну їхав автомобіль ВАЗ 2109 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, 1976 р.н., з яким в салоні поруч на пасажирськогому сидінні перебувала його знайома ОСОБА_2, 1988 р.н.

Під час того, коли автомобіль та підвода зблизились, ОСОБА_1 побачивши на останній ОСОБА_4, помилково вирішив, що це можливо та особа, яка 6.01.2007 року не надала йому допомогу, коли його автомобіль застряг у колії неподалік від с. Перехрестівка, Роменського р-ну. З метою з*ясування обставин ОСОБА_1 став переслідувати на автомобілі підводу по полю, а потім зупинився і побіг до підводи. ОСОБА_4, злякавшись раніше йому незнайомого ОСОБА_1, втік з підводи, залишивши ОСОБА_5 ОСОБА_1, вирішивши розібратись до кінця з ОСОБА_4, став вимагати від ОСОБА_5, щоб вона показала, де мешкає ОСОБА_4. Коли ж ОСОБА_5 не погодилась на це, ОСОБА_1 декілька разів ударив її по обличчю і під тиском примусив зовсім роздягтися. В цей час ОСОБА_4 перебував неподалік від цих подій і бачив, як ОСОБА_1 знущався з його співмешканки. Тоді він зателефонував по мобільному телефону до своєї матері ОСОБА_3, 1965 р.н. мешкаючої в с. Бобрик, та до чоловіка сестри - ОСОБА_6, 1979 р.н., прохаючи їх допомогти в даній ситуації. ОСОБА_3, почувши, що на її сина та його співмешканку напали з погрозами невідомі особи, розповіла про це своєму чоловіку ОСОБА_7, 1980 р.н., і разом з ним на велосипедах вони поїхали до місця між селами Бобрик та Попівщина, Роменського р-ну, про яке повідомив ОСОБА_4 Приїхавши на зазначене місце, ОСОБА_3 побачила огОСОБА_5 ОСОБА_5, над якою знущався ОСОБА_1

Побачивши, що на дорозі сполученням с. Бобрик - с. Попівщина знаходиться автомобіль ВАЗ 21093 НОМЕР_1, який належав ОСОБА_1, ОСОБА_3 близько 17 год., впевнившись, що за її діями ніхто з сторонніх не спостерігає, підійшла до цього автомобіля, розбила рукою скло на дверцях та викрала таємно майно, належне ОСОБА_1, а саме: барсетку вартістю 40 грн., блокнот - 10 грн., панель керування автомагнітоли марки «LG» - 400 грн., низку ключів в кількості 4 шт. з брелоком на загальну вартість 25 грн., а також гроші в сумі 300 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 18.01.2007 року складало 1515 грн. та 350 Євро, що по курсу Національного банку України складало 2282 грн. Всього вона викрала в перерахунку на гривні майна на загальну суму 4272 грн. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядилася на власний розсуд.

-2-

Вона ж 18.01.2007 року близько 17 год., продовжуючи свою злочинну діяльність та знаходячись на дорозі сполученням с. Бобрик-с. Попівщина на грунті виниклих неприязних стосунів та помсти за протиправні дії ОСОБА_1, під погрозою застосування фізичної сили та побиття у вигляді нанесення ударів руками і ногами по різним частинам тіла потерпілої ОСОБА_2, незаконно помістила останню, подолавши опір, проти її волі, до багажнику автомобіля, що належав її зятю ОСОБА_6. Впевнившись, що ОСОБА_2 не має змоги вибратись з багажника автомобіля, ОСОБА_3 сіла до його салону. Потім автомобіль під керуванням ОСОБА_6 став рухатись в бік с. Бобрик. Не доїжджаючи до села, автомобіль зупинився, ОСОБА_3 вийшла з автомобіля, відкрила багажник і випустила звідти ОСОБА_2 Під час перебування в багажнику автомобіля потерпіла ОСОБА_2 відчувала фізичні страОСОБА_6ня, як від попереднього побиття, так і від позбавлення її волі, посторової орієнтації і потреби у свіжому повітрі.

Крім того, ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, 18.01.2007 року близько 17 год., перебуваючи на полі сполученням с. Бобрик- с. Попівщина, неподалік від с. Бобрик, Роменського р-ну, після того, як скоїла крадіжку з автомобіля ОСОБА_1 і звільнила потерпілу ОСОБА_2 з багажника автомобіля, повторно, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, з застосуванням фізичної сили у вигляді нанесення ударів руками і ногами по різним частинам тіла, відкрито заволоділа у ОСОБА_2 майном останньої, примусово роздягнувши її, а саме: дублянкою заявленою вартістю 600 грн., светром вартістю згідно з висновком судово-товарознавчоїекспертизи 24 грн., джинсами - 35 грн., плавками заявленою вартістю 10 грн., бюстгальтером заявленою вартістю 30 грн., шкарпетками заявленою вартістю 5 грн., колготками заявленою вартістю 20 грн., мобільним телефоном вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи 139 грн., стартовим пакетом «Діджус» заявленою вартістю 50 грн., з коштами на рахунку 3 грн., золотим ланцюжком вартістю 669 грн. та грошима в сумі 2 грн., чим заподіяла потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1587 грн. Викрадене майно ОСОБА_3 поклала в багажник автомобіля ОСОБА_6 і скористалась ним на власний розсуд.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи на тілі потерпілої ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в області верхнього краю правої повздовжньої кістки, на передній поверхні правої гомілки, подряпин на внутрішній поверхні правого стегна, на передній брюшної стінки зліва, крововиливу на зовнішній поверхні правого стегна. Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею при травматичному контакті об такі. Кожні з вищевказаних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров*я. Кількість ушкоджень вказує на те, що вищевказані анатомічні області піддавались травматизації не менше 10-ти разів.

Свою вину у скоєнні незаконного позбавлення волі потерпілої ОСОБА_2 та пограбування цієї ж потерпілої підсудна ОСОБА_3 визнала повністю, а в скоєнні крадіжки майна з автомобіля ОСОБА_1 визнала частково і пояснила, що 18 січня 2007 року близько 17 год. вона з чоловіком була вдома, коли їй на мобільний телефон зателефонував син ОСОБА_4 і повідомив, що на нього із співмешканкою ОСОБА_5 напав невідомий чоловік, який зовсім роздяг ОСОБА_5 і погрожує зарізати кобилу. Син встиг повідомити, що це трапилося на перехресті між селами Бобрик та Перехрестівка. Вона відразу про це повідомила своєму чоловіку ОСОБА_7 і, побоюючись за життя та здоров*я її сина та його співмешканки, вони з чоловіком сіли на велосипеди і поїхали на місце пригоди. Коли приїхали туди, то побачили автомобіль ВАЗ темно-вишневого кольору з затемненим склом, який стояв на узбіччі зліва, повернутий в сторону с. Бобрик. За посадкою зліва на відстані 20-25 метрів від лісосмуги вона побачила їх підводу з кобилою. Біля автомобіля та підводи нікого не було. Вона перебігла лісосмугу і побачила раніше їй невідомого ОСОБА_1, а поруч з ним співмешканку сина ОСОБА_5, яка була зовсім роздягнена. Це її дуже розхвилювало, вона, зрозумівши, що від ОСОБА_1 можна чекати будь-що, стала кричати останньому «Що ти робиш?». ОСОБА_1, почувши це, став тікати, спіткнувся і впав. Вона наздогнала його і стала з ним «розбиратись».Після цього вона залишила його і пішла до дороги. В цей час туди вже під*їхав на автомобілі її зять ОСОБА_6 та її дочка ОСОБА_8 з дитиною. Вона нічого їм не пояснюючи сказала, щоб чекали її там, а сама знову пішла на те місце, де залишила ОСОБА_1. Через деякий час вона залишила його і побачила як під лісосмугою до перехрестя по грунтовій дорозі йде раніше їй невідома ОСОБА_2 і зрозуміла, що випадково вона не могла тут бути, а це означає, що вона є спільницею ОСОБА_1. Тоді вона підійшла до останньої, схопила її за волосся і потягла до автомобіля ОСОБА_6, взяла в останнього ключі від багажника, насильно помістила туди ОСОБА_2 і зачинила його. Після чого вона пішла до автомобіля ОСОБА_1 і з пересердя розбила бокове скло. Крізь розбите скло вона рукою дістала з замка запалення чотири ключі, з «бардачка» шкіряну барсетку і зачепила пластмасову панель автомагнітоли, яка впала, а тому вона взяла

-3-

її разом з барсеткою. Далі вона разом зі своїм чоловіком, дочкою сіли до автомобіля свого зятя і поїхали в напрямку с. Бобрик, а син - ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 поїхали додому на підводі. Проїхавши деякий час, вона сказала ОСОБА_6, щоб той зупинив автомобіль, так як потрібно їй поговорити з ОСОБА_2, яка була у багажнику, і випустити її звідти. Коли ОСОБА_6 зупинив автомобіль, вона взяла у нього ключі, відкрила багажник і випустила ОСОБА_2, яка дуже сварилась в її адресу. Не витримавши цього, у відповідь вона схопила ОСОБА_2 за волосся і стала тягати її по землі. ОСОБА_2 погрожувала їй розправою, а тому вона, перебуваючи у збудженому стані, стала примушувати ОСОБА_2 роздягтись, застосовуючи при цьому фізичну силу. Зірвавши з ОСОБА_2 дублянку, чоботи, нижню білизну, вона залишила все на тому місці, де її роздягла, а джинси і светр забрала і поклала до багажника автомобіля ОСОБА_6. Наміру заволодіння речами у неї не було, вона хотіла лише принизити ОСОБА_2 у відповідь на те, як вони це зробили з ОСОБА_5. ОСОБА_2 вирвалася від неї і скориставшись темрявою втекла в поле. У светрі, який забрала у ОСОБА_2, вже вдома вона знайшла золотий ланцюжок, який не зривала, а в кишені джинсів мобільний телефон і гроші купюрою 2 грн. Вдома також вона обдивилася барсетку ОСОБА_1, в якій знайшла його особисті документи: паспорт, водійське посвідчення, доручення на право керування транспортним засобом, квитанції банківські і таке інше. Блокнот та гроші в сумі 2 тис. грн., 300 доларів США та 350 Євро вона не бачила в автомобілі ОСОБА_1 і не забирала. Тому в цій частині свою вину визнає частково. Все викрадене вона повернула потерпілим через працівників міліції.

Крім часткового визнання вини підсудною ОСОБА_3, її вина підтверджується показами потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 18 січня 2007 року в післяобідній час він в м. Ромни по домовленості зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_2, разом з якою вони на автомобілі ВАЗ-2109 поїхали до бару в с. Колісники, Роменського р-ну. Там він спиртного не вживав, а пила сама ОСОБА_2. Потім на полі він навчав її їздити на автомобілі, а потім по грунтовим дорогам вони поїхали через села Перехрестівку, Олексіївку та Савойське і наблизились до автодороги сполученнями с. Бобрик-с. Попівщина. В цей час їм назустріч рухався кінний віз, на якому були незнайомі йому хлопець та дівчина. Він подумавши , що це саме ті особи, які 6 січня 2007 року не допомогли йому витягнути автомобіль, коли він застряг, вирішив розібратись з ними і став рухатись слідом за підводою, яка звернула в поле. Проїхавши деяку відстань, автомобіль застряг, підвода зупинилась, і з неї втік хлопець. Він разом з ОСОБА_2, яка йшла за ним, вийшли з автомобіля і підійшли до дівчини , якою виявилась ОСОБА_5 Під час розмови, коли ж він повернувся до свого автомобіля , то побачив, що ОСОБА_5 чомусь роздяглася. В цей час під*їхав автомобіль білого кольору і з нього вийшли чоловіки, які направилися до нього і жінки, які направилися в сторону ОСОБА_2. Чоловіки стали наносити по черзі йому удари по різним частинам тіла .Потім його відтягли у посадку десь за 1-1,5 метрів від дороги і він відчував, що втрачає свідомість. Коли отямився, почув, що на його мобільний телефон дзвонила дружина і він розповів їй що сталось. Через деякий час звідки його забрали дружина і його брат, потім відвезли до Роменської ЦРЛ. Коли одужав, виявив, що у нього зникла барсетка з особистими документами, ключі, блокнот, 2000 грн., 300 доларів США, 350 євро, панель авто магнітоли, набір ключів, динамік В той день 2000 грн. він взяв в борг у свого знайомого ОСОБА_14, коли разом з ОСОБА_2 заїздив в с. Перехрестівку, і поклав до барсетки. Ці гроші йому були потрібні для лікування двох синів в Сумській обласній лікарні. Інші кошти 300 доларів і 350 євро він також в той день поклав до блокноту, який лежав у нього під попільничкою в автомобілі, і возив з собою з наміром обміняти на ті ж самі цілі. Але взявши в борг гривні, міняти їх не став. У нього в портмоне, що лежало в кишені, залишилося 800 грн., які в лікарні віддали його дружині. Під час слідства йому повернули викрадене працівники міліції, вилучивши всі речі вдома у ОСОБА_3, крім 2000 грн., 300 доларів США, 350 євро.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 18 січня 2007 року близько 13.30 год. до неї на мобільний телефон зателефонував її знайомий ОСОБА_1 і повідомив, що він в м. Ромни і може відвезти її додому після занять, на що вона погодилася. Він забрав її з колледжу і вони поїхали до його знайомого на Засулля. Потім вони поїхали в кафе в с. Колісники, де перебували хвилин 40. Виїхали з кафе близько 15.30-16 год., по дорозі ОСОБА_1 запропонував їй сісти за руль і проїхати на автомобілі в полі. А потім ОСОБА_1 запропонував їй з*їздити до свого знайомого за селом Перехрестівкою, щоб віддати якісь гроші. Коли вони їхали по грунтовій дорозі, то зустріли підводу. При світлі фар було видно, що на ній було дві людини. ОСОБА_1 зупинив автомобіль, вийшов і став кричати «Стій». Але підвода різко повернула в поле і ОСОБА_1 став їхати слідом за нею. Потім підвода зупинилася і з неї

-4-

зіскочив чоловік і став тікати в посадку. ОСОБА_1 кричав йому «Стій, треба поговорити», а потім побіг за ним, але не наздогнав і повернувся до підводи. Підійшовши до дівчини, яка залишилася на підводі, він запитав у неї «Хто це такий і де живе?». На що остання відповіла, що не знає його. В цей час вона вийшла з автомобіля і почула, що ОСОБА_1 кричав: «Злазь з підводи, роздягайся!» Дівчина злякалась і почала роздягатись і залишилась в одних чоботях. Вона почала заспокоювати ОСОБА_1, але останній її не послухав. Потім дівчина погодилася показати, де живе той хлопець, що втік, і ОСОБА_1 дозволив їй одягтися. В цей час під*їхав автомобіль, з якого вийшли троє чоловіків, які направилися до ОСОБА_1 і вона побачила, як останнього вдарив якийсь чоловік. В той же час до неї підбігла раніше їй незнайома жінка, яка виявилась потім ОСОБА_3, і почала на неї кричати, схопила її за волосся, а потім ударила два рази в лоб, від чого вона впала. Потім жінка почала тягти її за волосся по землі через посадку до автомобіля і вкинула її до багажника, здається з чиєюсь допомогою. Багажник закрили і автомобіль поїхав. Перебуваючи в багажнику, вона стукала і кричала. Все це тривало хвилин 15. Потім автомобіль зупинився і з багажника її почали витягувати. Хто саме вона не бачила, а чула лише чоловічий та жіночий голоси. Потім чоловічий голос змушував її роздягтися. Вона відмовилася, але зрозуміла, що згвалтують. Її почали роздягати насильно, відірвали рукава дублянки, розірвали весь одяг, нижню білизну, стягли светр, джинси, чоботи. Вона вирвалась і втекла від них, перебуваючи в оголенному вигляді. Було вже темно і холодно. Коли автомобіль від*їхав, вона повернулась на те місце, знайшла чоботи та розірваний бюстгалтер і пішла шукати допомоги до села. Прийшовши в с. Бобрик, вона зайшла до господарства раніше їй невідомих ОСОБА_11, де господарі надали їй в тимчасове користування одяг, а також можливість подзвонити батькам, яким вона сказала, що буде ночувати у подруги. В той же вечір на її прохання подруга привезла їй одяг, а жінка дала їм на таксі 20 грн. По дорозі вона розповіла подрузі, що трапилося. З телефона подруги вона телефонувала ОСОБА_1, але спочатку не могла дозвонитися. Коли ж дозвонилася, то почула чоловічий голос, який повідомив, що ОСОБА_1 в реанімації і запропонував їй звернутися до міліції. В міліції вона давала покази до 3 год. ночі, а вранці запропонували виїхати на місце пригоди. Коли приїхали туди, то своїх речей вона там не знайшла. В даний час підсудна ОСОБА_3 вибачилась перед нею і відшкодувала їй добровільно матеріальну і моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_4- син підсудної ОСОБА_3 на досудовому слідстві (т.1 а.с. 245-246) пояснив, що 18 січня 2007 року він близько 16 год. разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 на власному возі їхали з с. Бобрик до батьків останньої в х. Малярівщина. Коли повернули у поле, то побачили, що до них збоку наблизився автомобіль вишневого кольору. Коли він зупинився, з нього вийшов раніше йому невідомий ОСОБА_1, який крикнув у його бік «Стій!» та зробив звуковий сигнал автомобілем. Злякавшись сигналу, кобила почала бігти в поле, а за нею став рухатися автомобіль ОСОБА_1. Проїхавши деяку відстань, автомобіль застряг у ріллі і зупинився. З автомобіля вибіг ОСОБА_1, підбіг до підводи, а він, злякавшись його, побіг до лісосмуги, де і заховався. При цьому він встиг побачити, що його переслідувала дівчина, як з*ясувалось це була ОСОБА_2 Перебуваючи в посадці, він зателефонував своїй матері ОСОБА_3, мешканці с. Бобрик, Роменського р-ну, і повідомив про напад невідомих осіб. Підійшовши ближче до поля, він бачив, як ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_5 ножем, який приставляв до тіла і примушував її роздягтися. Після цього ОСОБА_5 повністю роздяглася і він чув, як ОСОБА_1 запитував у неї де він мешкає і при цьому погрожував зарізати кобилу. В цей час він побачив, що на велосипедах приїхали його вітчим ОСОБА_7 і його мати - ОСОБА_3. Скориставшись тим, що ОСОБА_1 проходив через лісосмугу, він кинувся на нього і збив його з ніг. В цей час до нього підбігла ОСОБА_3 і сказала, щоб він допоміг ОСОБА_7 розплутати кобилу. Він її послухався і пішов до підводи. Потім туди під*їхав його зять ОСОБА_6 з його сестрою ОСОБА_8. По гоміну він чув, що з того місця, де він залишив матір та ОСОБА_1, доносяться звуки сутички, але що там було він не знає. Він забрав на воза ОСОБА_5, яка вже була одягнута, велосипеди і поїхав додому. Барсетку, належну ОСОБА_1, він побачив в руках у матері вже вдома, Але для чого вона її забрала, не пояснила.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 18 січня 2007 року після обіду вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 на підводі рухались по грунтовій дорозі в бік х. Малярівщина, Роменського р-ну до її батьків.В цей час вона побачила як збоку с. Савойське їм назустріч їде легковий автомобіль. ОСОБА_4 став зупиняти підводу, щоб дати дорогу автомобілю, але останній несподівано зупинився і з нього вийшов раніше їй невідомий ОСОБА_1 і крикнув: «Стій!». Кобила злякалась і потягла воза на поле у ріллю. ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля і став їхати слідом за ними дуже близько від воза, торкаючись його. Так тривало деякий час, поки підвода не зупинилась. З автомобіля знову вийшов ОСОБА_1 і побіг до підводи. ОСОБА_4, злякавшись, відразу почав тікати в лісосмугу, залишивши її саму на возі. За ним

-5-

навздогін побігла дівчина, як з*ясувалось потім це була ОСОБА_2, яка вийшла з автомобіля ОСОБА_1. Коли ОСОБА_1 заліз на воза, то ударив її двічі по голові кулаком, а потім став примушувати її роздягтись, тримаючи при цьому в руці ніж. Потім ОСОБА_1 перегнав автомобіль на автодорогу сполученням с. Попівщина - с. Бобрик і знову повернувся до неї і став запитувати де проживає її співмешканець. ОСОБА_2 спочатку також кричала на неї, але потім стала заспокоювати і зупиняти ОСОБА_1. Коли вона ще була в оголенному вигляді, з*явився на велосипеді вітчим ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та його мати ОСОБА_3, а потім на автомобілі приїхав ОСОБА_6 з дружиною. Одягнувшись, вона з ОСОБА_4 на підводі поїхала додому, забравши велосипеди. А ОСОБА_3 і ОСОБА_6 залишилися стояти біля автомобіля. Де поділися ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вона не звернула уваги, так як після пережитого перебувала в шоковому стані. Пізніше вона бачила, як ОСОБА_3 вдома віддавала працівникам міліції барсетку з документами, а також одяг: светр, джинси, ланцюжок, телефон і дві гривні.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 18 січня 2007 року близько 16.30 год. разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 перебував вдома. В цей час йому зателефонував брат дружини ОСОБА_4, який повідомив, що в районі перехрестя дороги сполученням с. Бобрик - с. Попівщина по дорозі на с. Савойське Роменського р-ну на нього та його співмешканку ОСОБА_5 хтось напав і погрожує вбивством. Він повідомив про це своїй дружині і вони разом зі своїм малолітнім сином на власному автомобілі ВАЗ-2103 червоного кольору поїхали на зазначене місце. Там він побачив автомобіль ВАЗ-2109 вишневого кольору. Він зупинив автомобіль і побачив підводу з кобилою, а біля неї - чоловіка тещі - ОСОБА_7, який розплутував кобилу. Неподалік від підводи стояла співмешканка ОСОБА_4 - ОСОБА_5. яка була повністю роздягнена і плакала. Він бачив, як у бік лісосмуги бігла ОСОБА_3, яка ніби-то когось переслідувала, але кого він не бачив. Неподалік від ОСОБА_5 стояла якась дівчина, як пізніше він дізнався це була ОСОБА_2 Через деякий час ОСОБА_7 розплутав кобилу і вивів її з підводою на дорогу. На неї сіли ОСОБА_4 із ОСОБА_5 і поїхали в с. Бобрик. На підводу поклали два велосипеди, на яких приїхалиОСОБА_3. Після цього він пішов у лісосмугу і побачив, що на землі лежить якийсь чоловік, якого він перевернув, але не впізнав. Пізніше йому стало відомо, що це був ОСОБА_1 ОСОБА_3 сказала йому, щоб він йшов, що йому тут не має чого робити. Він повернувся до автомобіля, в якому були його дружина ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Підійшла ОСОБА_3 і попрохала його дати ключі від багажника, який вона відкрила і затягнула туди ОСОБА_2, зачинивши її там. Потім ОСОБА_3 сіла до салону автомобіля і вони всі поїхали в бік с. Бобрик. Під час руху автомобіля він чув, як ОСОБА_2 у багажнику лаялась та стукала по ньому. Коли вони проїхали метрів 500, ОСОБА_3 попрохала зупинити автомобіль, вийшла з нього, відкрила багажник і випустила ОСОБА_2 Потім він помітив, що ОСОБА_2 в оголеному стані тікала у поле від автомобіля, а ОСОБА_3 сіла до салону і у неї в руках був якийсь одяг. Вранці в салоні свого автомобіля він знайшов светр, джинси і зрозумів, що це були речі ОСОБА_2 При огляді светра він виявив золотий ланцюжок, а в джинсах - мобільний телефон «Флай» та гроші в сумі 2 грн. Все це наступного дня він відвіз і віддав ОСОБА_3, яка розповіла, що дівчину вона роздягла і це її одяг. На третій день після цього він дізнався, що ОСОБА_3 забрала ще й барсетку ОСОБА_1, в якій були ключі, а також панель магнітофону.

Свідок ОСОБА_8 - дочка підсудної ОСОБА_3, на досудовому слідстві (т.1 а.с. 274-275) дала аналогічні покази, що і її чоловік ОСОБА_6, а в суді давати покази відмовилася.

Свідок ОСОБА_7- чоловік підсудної ОСОБА_3, суду пояснив, що 18 січня 2007 близько 17 год. він разом з дружиною ОСОБА_3 перебував вдома. Згодом на мобільний телефон жінки зателефонував її син ОСОБА_4, який повідомив, що на нього із співмешканкою ОСОБА_5 напали невідом жінка та чоловік і останній зовсім роздяг ОСОБА_5 та погрожує зарізати кобилу. Потім зв*язок перервався, але син встиг повідомити, що це трапилося на перехресті між селами Бобрик та Перехрестівка. Вони відразу з дружиною сіли на велосипеди і поїхали на місце пригоди. Коли приїхали, побачили автомобіль ВАЗ темно-вишневого кольору з затемненим склом, який стояв моторним відсіком до с. Бобрик на узбіччі зліва. За посадкою зліва на відстані 20-25 метрів від лісосмуги стояла їх кобила з підводою, а поруч напівроздягнена ОСОБА_5. Він підійшов і розплутав кобилу, вивівши її на трасу. Неподалік по полю ходила незнайома дівчина, як пізніше він дізнався це була ОСОБА_2 Потім на своєму автомобілі під*їхав ОСОБА_6 зі своєю дружиною ОСОБА_8 та малолітнім сином. Поклавши велосипеди на підводу, він сів в автомобіль ОСОБА_6 і почув, як його дружина запихнула ОСОБА_2 в багажник автомобіля і вони поїхали по полю. Через деякий час вони зупинилися, дружина вийшла, випустила ОСОБА_2 з багажника і вони між собою почали сваритися, а потім дружина сіла в автомобіль і вони поїхали додому. Куди поділась та дівчина, він не бачив. Коли приїхали працівники міліції додому,

-6-

тоді він побачив, як дружина віддавала їм одяг тієї дівчини: светр, джинси, ланцюжок, телефон, а також барсетку ОСОБА_1, але грошей ніяких він не бачив.

Свідок ОСОБА_9 - дружина потерпілого ОСОБА_1, суду пояснила, що 18.01.2007 року їй в кінці робочого дня зателефонував чоловік і повідомив, що скоро буде вдома. Але коли вона о 17.40 год. прийшла додому, чоловіка вдома не було. Вона йому довго телефонувала доки він не відповів і не повідомив, що його дуже побили і він лежить у посадці біля с. Бобрик - с. Левандівка. Тоді вона разом з його братом ОСОБА_10 поїхали його шукати і знайшли на узбіччі дороги біля с. Бобрик всього в крові та в грязі, зі шрамом на голові та відкритим переломом лівої ноги. Спочатку вони його відвезли до свого дядька-фельдшера, а потім викликали «Швидку допомогу» і відвезли до лікарні, де він лікувався 21 день. Перед цим випадком їй стало відомо, що її чоловік зустрічається з ОСОБА_2, тому вони посварилися. 24 січня 2007 року вона повинна булла їхати зі своїми синами на лікування до Сумської обласної лікарні, а тому чоловік 18.01.2007 року взяв наявні у них вдома 300 доларів США і 350 євро, щоб обміняти на гривні. Кошти в розмірі 6 тис. грн. вони отримали від продажу двох биків, а потім чоловік їх обміняв на валюту. Після побиття чоловіка з автомобіля зникла панель магнітофону, барсетка, ключі, а також вищевказані суми в іноземній валюті та дві тисячі гривень, які він в той день позичив у свого знайомого ОСОБА_14. Про це їй стало відомо як від її чоловіка, так і від ОСОБА_14. В лікарні їй хтось віддав портмоне чоловіка, в якому було 800 грн.

Свідок ОСОБА_10 - брат потерпілого ОСОБА_1, суду пояснив, що 18.01.227 року близько 18 год. до нього прийшла дружина його брата ОСОБА_1- ОСОБА_9 і повідомила, що по телефону дізналась про побиття брата і що потрібно його їхати забирати десь у полі між с. Перехрестівкою та с. Левандівкою. На автомобілі тестя вони поїхали і на узбіччі села Бобрик побачили ОСОБА_1, який був весь у крові. Забравши його, вони повезли його спочатку в с. Олексіївну до дядька ОСОБА_15, який працює фельдшером, а звідти вже викликали «швидку допомогу». По дорозі брат сказав, що його побили, але хто й за що, не повідомив. Після цього вони з дядьком повернулися до автомобіля, належного брату, який стояв на узбіччі дороги, повернутий до с. Бобрик. В автомобілі брата було повністю розбите бокове скло біля водія, двері не замкнені і не було ключів, барсетки з документами, панелі від автомагнітоли, а динаміки у багажнику та на дверцях були пошкоджені. Автомобіль брата вони на буксирі привезли в с. Перехрестівку. Коли в лікарні йому передали телефон ОСОБА_1, тоді він зателефонував ОСОБА_2, яка йому розповіла, що під час цих подій вона була разом з братом і її також побили і роздягли жінки, а ОСОБА_1били чоловіки. Після цього він повідомив про свідка цих подій працівників міліції. Потім зі слів брата йому стало відомо, що його побили троє чоловіків. Напередодні ОСОБА_1 у нього прохав гроші в борг на лікування дітей, але у нього їх не було. Потім брат у лікарні розповів, що позичив якусь суму у ОСОБА_14.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 18.01.2007 року близько 19 год. їй зателефонувала невідома жінка і попрохала взяти одяг і приїхати в с. Бобрик, щоб забрати її подругу ОСОБА_2. Вона з ОСОБА_16 взяли таксі і поїхали за вказаною адресою. Коли приїхала, то побачила ОСОБА_2 знервовану, в чужому халаті, з подряпинами, синцями на руках та кров*ю на ногах. Коли їхали на таксі додому, то ОСОБА_2 їй розповіла, що їх з ОСОБА_1, коли вони їхали додому, перестріли п*ять чи шість чоловіків і жінок на машині, побили, а її вкидали в багажник, а потім роздягли. З її мобільного телефону ОСОБА_2 декілька разів телефонувала ОСОБА_1, але трубку взяв його брат і вони домовилися про зустріч, а потім вони пішли давати покази в міліцію. Пізніше ОСОБА_2 їй розповіла, що її били по рукам, ногам, в живіт, чоловік тягав її за волосся, а жінка роздягала, забравши одяг та золотий ланцюжок з телефоном.

Свідок ОСОБА_13 - родич потерпілого ОСОБА_1, суду пояснив, що 18.01.2007 року біля 18 год. до нього додому в с. Олексіївку приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_9 і занесли з тілесними ушкодженнями ОСОБА_1. Так як він працює фельдшером, то, оглянувши рани на голові, відкритий перелом ноги, він запропонував викликати «швидку допомогу», якою ОСОБА_1 відвезли до лікарні. Коли вони з ОСОБА_10 повернулися на трасу, то знайшли на узбіччі біля с. Бобрик автомобіль ОСОБА_1, в якому було розбите бокове скло біля водія, не було ключів, панелі магнітоли, була зламана ручка поворотів, а кришка «бардачка» відірвана. Також не знайшли вони і барсетки. Відбуксирувавши автомобіль в с. Перехрестівку, вони повернулися до лікарні. Наступного дня при огляді місця події з працівниками міліції він особисто знайшов годинник ОСОБА_1з відірваним браслетом у посадці. Пізніше ОСОБА_1 йому розповів, що його побили четверо чоловіків на полі за посадкою.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 18.01.2007 року близько 18 год. до них у двір прийшла оголена дівчина в чоботях і розповіла, що вона з с. Перехрестівки їхала з чоловіком в машині, їх оточили, чоловіка побили, а її повезли в поле, роздягли, забрали одяг, ланцюжок, каблучку і покинули.

-7-

Тоді вона дала їй обмитися, одягтися, а також зателефонувати батькам, а потім подрузі, яка приїхала на таксі і привезла одяг.

Свідок ОСОБА_14. спочатку суду пояснив, що 18.01.2007 року вдень до нього зателефонував ОСОБА_1 і попрохав дати йому в борг 2 тис. грн., які йому були потрібні для лікування сина. А близько 17 год. ОСОБА_1 приїхав до нього додому на автомобілі і він дав йому 2 тис. грн. купюрами по 50 грн. терміном на півроку. Через день він дізнався, що ОСОБА_1 перебуває в лікарні. Борг ОСОБА_1 йому повернув в липні чи серпні 2007 року. Допитаний повторно свідок ОСОБА_14. змінив свої покази і пояснив, що зателефонував йому ОСОБА_1 про гроші за день чи за два дні до того, а віддавав він йому 18.01.2007 року свою одну тисячу гривень купюрами по сто гривень, а іншу тисячу гривень взяв у дочки.

Вищевказані покази свідка ОСОБА_14 повністю заперечила потерпіла ОСОБА_2, яка пояснила, що в той день вона їхала з ОСОБА_1 в автомобілі через с. Перехрестівку, але ОСОБА_1 ніде в селі не зупинявся, а також не заїздив і не заходив до свідка ОСОБА_14 додому щоб позичити у нього в борг гроші.

Виходячи з вищевикладеного, прокурор за недоведеністю з обвинувачення підсудній ОСОБА_3 за ст. 185 ч.1 КК України виключив таємне викрадення у ОСОБА_1 з автомобіля коштів в сумі 2000 грн.

Суд погоджується з позицією прокурора по вищевказаному питанню, не дивлячись на позицію потерпілого ОСОБА_1, так як покази свідка ОСОБА_14 і покази потерпілого ОСОБА_1 в цій частині викликають у суду сумнів в їх правдивості. Зокрема, в матеріалах справи є покази свідка ОСОБА_17, мешканця м. Ромни (т. 1 а.с. 294-295), який був допитаний слідчим за клопотанням ОСОБА_1, і пояснив, що 18.01.2007 року він домовився з ОСОБА_1 зустрітися в с. Андріяшівка для того щоб ОСОБА_1 дав йому в борг 2 тис. грн.. для власних потреб. Але в той день ОСОБА_1 до нього не приїхав і коли він зателефонував на його мобільний телефон о 19 год., то відповіла дружина ОСОБА_1, що чоловік побитий лежить у лікарні. Поскільки потерпілий ОСОБА_1 не надав суду достовірних доказів наявності у нього в той день в автомобілі 2 тис. грн., які він ніби-то позичив у ОСОБА_14, то прокурор вірно виключив з обвинувачення підсудній вищевказану суму грошей за ст. 185 ч.1 КК України.

В той же час суд розцінює, як неправдиві, покази підсудної ОСОБА_3, в яких вона заперечує, що таємно викравши через розбите скло у дверцях автомобіля барсетку з документами, панель автомагнітоли, ключі від автомобіля, та зламавши кришку бардачка, не брала і не бачила належних ОСОБА_1 300 доларів США і 350 євро. До такого висновку суд приходить, виходячи з показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і самого потерпілого ОСОБА_1, які пояснили, що в той день ОСОБА_1 мав ці кошти в іноземній валюті при собі і зберігав в блокноті в автомобілі, щоб обміняти, а потім використати їх для лікування дітей.

Письмовими доказами по справі є: заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності невідомих осіб, які 18.01.07 року біля 18 год. на трасі поблизу с. Перехрестівка безпричинно побили їх, заволоділи одягом, майном і пошкодили автомобіль (а.с. 14-15); протокол огляду місця події зі схемою та фото таблицею до нього від 20.01.2007 року (т. 1 ас. 22-26), в якому відображено огляд відрізку автодороги між с. Бобрик -с. Попівщина та лісосмуги, під час яких на землі було виявлено годинник «Орієнт», сліди бурого кольору та шматок розбитого автомобільного скла з декоративною кришкою панелі автомобіля; протоколи огляду місця події з фототаблицями до них від 18.01.2007 року та від 20.01.2007 року - автомобіля ВАЗ 2109 НОМЕР_1, належного ОСОБА_1 ( т. а.с. 19-21; 27-31), в яких зазначено про відсутність у дверцях автомобіля зі сторони водія скла, панелі магнітофону, кришки бардачка, а також виявлені сліди пальців рук та жіноча сумка з заліковою книжкою на ім*я ОСОБА_2; протокол огляду місця події з фототаблицею до нього - господарства ОСОБА_3 в с. Бобрик (т.1 а.с. 33-38), в якому зазначено, що ОСОБА_3 видала барсетку, в якій знаходилися паспорт, посвідчення водія на ім*я ОСОБА_1, техпаспорт на ім*я ОСОБА_18, довіреність, панель автомагнітоли «LG», ланцюжок з жовтого металу, светр вовняний, джинси, мобільний телефон «Флай» та гроші в сумі 2 грн. однією купюрою; протокол огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу - автомобіля ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 39), в якому зазначено про розбите переднє ліве скло; довідки про вартість автомагнітоли та розрахунок вартості викраденого майна у ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 150, 152); газетна інформація про курс валют станом на 18.01.2007 року (т. 1 а.с. 151); копія гарантійного талону до золотого ланцюжка та довідка ювелірного магазину про вартість ланцюжка (т. а.с.162, 165); довідка про ринкову вартість одягу, викраденого у ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 163); копія гарантійного талону до мобільного телефону «Флай» С 288 (т. 1 а.с 164); довідка-розрахунок збитків, заподіяних потерпілій

-8-

 ОСОБА_2 (т.1 а.с. 193); довідка метереологічної станції Ромни про середньодобову температуру повітря 18.01.2007 року +3,8 градуса (т. 1 а.с. 161); довідка 1-ї Обласної спецлікарні про те, що ОСОБА_2 протягом січня-лютого 2007 року зверталася до лікаря-психіатра і отримувала амбулаторне лікування (т. 1 а.с. 199); протокол пред*явлення фотознімків для впізнання потерпілій ОСОБА_2 (т.1, а.с. 174-175), з якого відомо, що вона опізнала ОСОБА_5; протоколи пред*явлення речей для опізнання з фототаблицями до них (т. 1 а.с. 188-189, 190-191), з яких відомо, що ОСОБА_2 опізнала свої золотий ланцюжок та мобільний телефон; протоколи очних ставок між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 186-187), між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (т.1 а.с. 232-233), між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 234-235); між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 253-254); висновок судово-медичної експертизи (т.1 а.с. 330-331), з якого відомо, що у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в області верхнього краю правої повздовжньої кістки, на передній поверхні правої гомілки, подряпин на внутрішній поверхні правого стегна, на передній брюшної стінки зліва, крововиливу на зовнішній поверхні правого стегна. Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею при травматичному контакті об такі. Кожні з вищевказаних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров*я. Кількість ушкоджень вказує на те, що вищевказані анатомічні області піддавались травматизації не менше 10-ти разів; висновки судово-дактилоскопічних експертиз (т.1, а.с. 336-341, 399-401), з яких відомо, що слід пальця руки, виявлений під час огляду автомобіля ОСОБА_1 був залишений пальцем правої руки ОСОБА_2, а інші сліди - іншою особою; висновки товарознавчих експертиз про вартість мобільного телефону «Флай», картки «Діджус», светра, джинсів (т. 1, а.с. 359-362, 368-370); протокол огляду предметів, вилучених в господарстві ОСОБА_3 : барсетки з документами, чотирьох ключів з брелоком (т.1 а.с. 423-424).

Згідно з висновками амбулаторних судово-психіатричних експертиз (т.1 а.с. 346-348, т.2 а.с. 91-95), підсудна ОСОБА_3 психічних розладів, які відносяться до медичного та юридичного критерію неосудності, не виявляла і не виявляє, інкриміноване їй діяння скоїла у стані, коли могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В той же час під час скоєння інкримінованого їй діяння знаходилася в стані значної емоційної напруги, яка як фізіологічний афект суттєво вплинула на свідомість та поведінку підекспертної, обмежувала її здатність прогнозувати наслідки своєї поведінки.

Проаналізувавши зібрані по справі докази ,суд вважає, що вина підсудної в скоєнні вищевказаних злочинів доведена повністю і її дії слід кваліфікувати: - за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - відносно потерпілого ОСОБА_1; - за ст. 146 ч.2 КК України, як незаконне позбавлення волі потерпілої ОСОБА_2, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань; - за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілої, вчинене повторно - відносно потерпілої ОСОБА_2

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким, а інші - середньої та невеликої тяжкості, та особу винної, яка раніше не засуджувалася, не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно, мешкає з матір*ю-пенсіонеркою похилого віку, в скоєному розкаялася і добровільно відшкодувала потерпілій ОСОБА_2 матеріальні та моральні збитки. Суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_2, яка прохала обрати підсудній міру покарання, не пов*язану з позбавленням волі.

Крім того, суд приймає до уваги неправомірну поведінку самого потерпілого ОСОБА_1, яка передувала злочинним діям підсудної ОСОБА_3, і по суті стала причиною такої її поведінки, що підтверджується наявністю кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. ст. 296 ч.1, 129 ч.1 КК України, по якій згідно з постановою Роменського міськрайонного суду від 2.07.2007 року він був звільнений від кримінальної відповідальності за вищевказані злочини на підставі ст.. 1 п.б ЗУ «Про амністію» від 19.04.2007 року. (т.2 а.с. 232).

За таких обставин, суд вважає, що підсудній слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але на мінімальний термін, передбачений санкцією статті за більш тяжкий злочин, і з застосуванням ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважаючи можливим її виправлення без відбування покарання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу слід залишити підписку про невиїзд.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_2 і прокурора Роменського р-ну про відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 слід залишити без розгляду в зв*язку з добровільним відшкодуванням.  

-9-

Витрати за проведення двох судово-товарознавчих експертиз по 117 грн. 70 коп., а також двох судово-дактилоскопічних експертиз в розмірі 131 грн. 80 коп. та 329 грн. 48 коп. слід стягнути з підсудної ОСОБА_3, перерахувавши кошти на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Сумській області, код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013, банк УДК в Сумській області.

Речові докази - шкіряну куртку, чоботи, спортивні штани, декоративну кришку та панель керування автомагнітоли, годинник марки «Орієнт», шкіряну барсетку з документами, чотири ключі з брелком, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1, а також жіночу сумку з учбовими книжками, залікову книжку, джинси, светр, мобільний телефон «Флай», золотий ланцюжок та гроші в сумі 2 грн., які були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, слід залишити в їх розпорядженні, а шматок палиці, аркуш паперу з плямами бурого кольору, які зберігаються в камері речових доказів Роменського МВ УМВС слід залишити там на зберіганні до закінчення перевірки виділених з даної кримінальної справи матеріалів по заподіянню тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених

ст. ст. 185 ч.1, 146 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити їй покарання за цими статтями:

- за ст. 185 ч.1 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ст. 146 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ст. 186 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

В силу ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбування покарання у вигляді

 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, зобов*язавши повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу і періодично з*являтись для реєстрації у відділ кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про невиїзд.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_2 і прокурора Роменського р-ну про відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 - залишити без розгляду в зв*язку з добровільним відшкодуванням.  

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення двох судово-товарознавчих експертиз в розмірі 235 грн. 40 коп., а також двох судово-дактилоскопічних експертиз в розмірі 461 грн. 28 коп., перерахувавши кошти на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Сумській області, код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013, банк УДК в Сумській області.

Речові докази - шкіряну куртку, чоботи, спортивні штани, декоративну кришку та панель керування автомагнітоли, годинник марки «Орієнт», шкіряну барсетку з документами, чотири ключі з брелком, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1, а також жіночу сумку з учбовими книжками, залікову книжку, джинси, светр, мобільний телефон «Флай», золотий ланцюжок та гроші в сумі 2 грн., які були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити в їх розпорядженні, а шматок палиці, аркуш паперу з плямами бурого кольору, які зберігаються в камері речових доказів Роменського МВ УМВС - залишити там на зберіганні до закінчення перевірки виділених з даної кримінальної справи матеріалів по заподіянню тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржено в Сумський апеляційний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення  через Роменський міськрайонний суд.

Суддя (підпис)…

Копія вірна:

 СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

 МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.М. ОЧИРГОРАЄВА