Рішення № 24779619, 20.03.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-11319/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 березня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Голік Н.О.,

при секретарі Крапивній В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 02.05.2010 року в м. Севастополі на автодорозі Саки -Орловка поблизу с. Кача сталось ДТП за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу (мопеду) «Хонда», під керуванням водія ОСОБА_1, під час якого водії отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово -медичної експертизи № 229 від 04.06.2010 року ОСОБА_1отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісточки правої гомілки зі зміщенням, ОСОБА_2, згідно висновку судово -медичної експертизи № 228 від 04.06.2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки, переломи ребер, перелом обох кісток гомілки.

Відповідно до постанови Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28.09.2010 року винною у вказаному ДТП визнана ОСОБА_3

Відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ «Просто страхування», поліс серії ВС № 6645169 від 02.12.2009 року.

Відповідно до вказаного страхового договору страхування ліміт відповідальності страховика був встановлений в розмірі, передбаченому п.п. 9 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено, що обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих, становить 51 000 грн. на одного потерпілого.

ОСОБА_3 дійшла усної згоди з позивачами про те, що витрати на їх лікування будуть відшкодовані за рахунок відповідача , а в разі перевищення страхової суми, за рахунок ОСОБА_3

Оскільки позивачі розраховували на компенсацію витрат на лікування страховиком під час розгляду кримінальної справи, цивільного позову до ОСОБА_3 не пред»являли.

У відповідності до вимог законодавства ОСОБА_3 в триденний строк звернулась до страховика з заявою про настання страхового випадку і надала інформацію про страховика потерпілим.

Позивачі звернулись до відповідача з заявами про виплату страхового відшкодування і надали всі необхідні документи.

ОСОБА_1 витратив на своє лікування 7 189,15 грн., що підтверджується копіями чеків на придбання лікарських засобів, ОСОБА_2 витратила на своє лікування 15 627 грн. 17 коп., що також підтверджується матеріалами справи.

25.11.2010 року позивачі отримали від відповідача листи про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Своїм рішення позивач порушив вимоги законодавства, неправомірно відмовивши позивачам в виплаті страхового відшкодування.

На підставі викладеного позивачами заявлено вимогу стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 7 189 грн. 15 коп., стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 15 627 грн. 17 коп.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказавши, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з тих підстав, що у відповідності до постанови Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28.09.2010 року, кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, по факту даного ДТП закрита, в зв»язку з примиренням ОСОБА_3 з потерпілими. Також представником відповідача зазначено, що відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_3 примирилась з потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1, і вони ніяких претензій до ОСОБА_3 не мають.

Представник відповідача вказує, що страхова компанія не має підстав для відшкодування витрат, пов»язаних з лікуванням, оскільки вони були відшкодовані потерпілим, винуватцем ДТП у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.05.2010 року в м. Севастополі на автодорозі Саки -Орловка поблизу с. Кача сталось ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу (мопеду) «Хонда», під керуванням водія ОСОБА_1, під час якого водії, та пасажир мопеду «Хонда»- ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до постанови Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28.09.2010 року, згідно висновку судово -медичної експертизи № 229 від 04.06.2010 року ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісточки правої гомілки зі зміщенням, ОСОБА_2, згідно висновку судово -медичної експертизи № 228 від 04.06.2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки, переломи ребер, перелом обох кісток гомілки.

Відповідно до наданих чеків та квитанцій позивачем ОСОБА_1 було витрачено на своє лікування 7 189,15 грн., позивач ОСОБА_2 витратила на своє лікування 15 627 грн. 17 коп., що також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до постанови Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28.09.2010 року винною у вказаному ДТП визнана ОСОБА_3

Відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ «Просто страхування», поліс № ВС/6645169 від 02.12.2009 року.

ОСОБА_3 повідомила відповідача про настання страхового випадку та надала всі необхідні документи.

Потерпілі внаслідок ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до страхувальника АТ «Просто страхування»з заявами про виплату страхового відшкодування, однак отримали відмову, з посиланням на те, що кримінальна справа, яка порушена проти винуватця ДТП ОСОБА_3 закрита, в зв»язку з примиренням ОСОБА_3 з потерпілими.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 979, п. З ч.1 статті 988 ЦК України, у разі настання страхового випадку страховик (відповідач) повинен сплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачами підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 979, 988 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»про стягнення страхового відшкодування, -задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 24745673) на користь ОСОБА_1 (99000, АДРЕСА_1) суму страхового відшкодування в розмірі 7 189 (сім тисяч сто вісімдесят дев»ять) грн. 15 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 71, 90 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,81 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 24745673) на користь ОСОБА_2 (99000, АДРЕСА_2) суму страхового відшкодування в розмірі 15 627 (п»ятнадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 17 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 156, 28 грн., витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 82,19 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд, при цьому апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя