Вирок № 24779150, 20.06.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа №1-40/2012р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого-судді Ліщука Т.О.

при секретарях Бродяній В.Я., Білокриницькій Ю.В.,

Сеник І.О., Сагей Л.І.,

з участю прокурорів Гриненка О.О., Турика М.П.,

Юрлової О.О., Синицького О.В.,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника цивільного

позивача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Рогізна, Сквирського району, Київської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня, працюючого директором ПП «Галс-Транс», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_3, судимого 15 квітня 2011 року Деснянським районним судом міста Києва за ч.2 ст.345 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки міста Мелітополь, Запорізької області, українки, громадянки України, одруженої, освіта вища, працюючої фізичною особою-підприємцем, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_3, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

УСТАНОВИВ:

07 травня 2009 року, о 15 годині 46 хвилин, директор ПП «Хімтон»ОСОБА_10 уклав з ФОП ОСОБА_11 разовий договір-заявку №110/09 на здійснення транспортного перевезення 10000 кілограм кормових домішок (лізину) по маршруту з міста Києва, вулиця Богатирська, 3-Г до села Бересток, Донецької області, з терміном доставки вантажу 09 травня 2009 року.

Після цього, 07 травня 2009 року, в період часу з 17 години 19 хвилин до 17 години 26 хвилин, представник ФОП ОСОБА_11 -ОСОБА_12 уклав з директором ПП «Галс-Транс»ОСОБА_8, разовий договір-заявку №110/09 на здійснення транспортного перевезення 10000 кілограм кормових домішок (лізину) по маршруту з міста Києва, вулиця Богатирська, 3-Г до села Бересток, Донецької області, на адресу ТОВ «СВС-Агро», з терміном доставки вантажу 09 травня 2009 року.

07 травня 2009 року, в невстановлений час, директором ПП «Галс-Транс», ОСОБА_8, згідно договору заявки №07-05-09 від 07 травня 2009 року та договору-доручення №01/01-09 від 01 січня 2009 року, було доручено здійснення вказаного транспортного перевезення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9.

08 травня 2009 року, в першій половині дня, кормові домішки (лізин) вагою 10000 кілограм було завантажено до вантажного автомобілю марки FH12», державний номерний знак «НОМЕР_3», який на праві приватної власності належить ОСОБА_9, вантаж було отримано водієм ОСОБА_13 для здійснення транспортного перевезення по маршруту з міста Києва, вулиця Богатирська, 3-Г до села Бересток, Донецької області, на адресу ТОВ «СВС-Агро».

В подальшому, водій вантажного автомобілю марки FH12», державний номерний знак «НОМЕР_3»ОСОБА_13, 09 травня 2009 року, згідно усної вказівки фізичної особи підприємця ОСОБА_9, яка є його роботодавцем, не здійснив розвантаження вантажу за місцем доставки в селі Бересток, Донецької області та залишив автомобіль на охоронюваній стоянці в місті Донецьку, в подальшому передавши ключі та документи на вантажний автомобіль марки FH12», державний номерний знак «НОМЕР_3», ОСОБА_9.

Після чого, в період з 08 травня 2009 року до 12 червня 2009 року вантаж кормових домішок (лізину) в кількості 10000 кілограм, що належить ПП «Хімтон», знаходився, у розпорядженні директора ПП «Галс-Транс»ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9, в невстановленому місці.

12 червня 2009 року директор ПП «Галс-Транс»ОСОБА_8, отримав від ФОП ОСОБА_9, ключі від вантажного автомобілю марки VO FH12», державний номерний знак «НОМЕР_3», в якому знаходився вантаж кормових домішок (лізину) в кількості 10000 кілограм , що належить ПП «Хімтон».

12 червня 2009 року, в невстановлений час, у директора ПП «Галс-Транс»ОСОБА_8 за попередньою змовою з ФОП ОСОБА_9, виник злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке їм було ввірено з метою перевезення, а саме кормових домішок (лізину), що належить ПП «Хімтон», вагою 1350 кілограм на суму 23328 гривень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, 13 червня 2009 року, в другій половині доби, директор ПП «Галс-Транс»ОСОБА_8, за попередньою змовою із ФОП ОСОБА_9, за адресою: Донецька область, місто Костянтинівка, село Бересток, вулиця Докучаєва, 1, привласнили кормові домішки (лізин) в кількості 1350 кілограм на суму 23328 гривень, що належить ПП «Хімтон», шляхом не розвантаження їх на ТОВ «СВС-Арго».

Вказаними привласненими кормовими домішками (лізин) в кількості 1350 кілограм на суму 23328 гривень, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України не визнав та показав, що він є директором приватного підприємства «Галс -Транс»та працює на займаній посаді з 2002 року, здійснює посередницькі послуги по організації з перевезення вантажів.

02 листопада 2010 року, близько 09 годин 30 хвилин, невідомі йому люди в цивільному почали виламувати вхідні двері в його квартирі за адресою АДРЕСА_1, яка належить йому та його дружині на праві приватної власності. Коли його дружина ОСОБА_9 відчинила двері, вони в кількості трьох чоловіків, вдерлися до квартири і повідомили йому, що вони працівники міліції. При цьому ніхто з них на його вимогу не показав йому своїх службових посвідчень. Вони не надаючи ніяких пояснень без попередження, схопили його здійснювали фізичну силу відносно нього, погрожували зброєю, вдягли на нього наручники. При цьому він вимагав пояснень на підставі чого вони вдерлися до квартири не пред'явивши йому своїх службових посвідчень та не показавши йому постанови. Він вів себе спокійно і його поведінка не давала жодних підстав для використання співробітниками МВС фізичної сили, а тим більше вогнепальної зброї. І тільки тоді, коли прибувши за його викликом по телефону 102 співробітники ППС Деснянського РУГУ МВС України м. Києва, змусили показати їх свої службові посвідчення, він дізнався про їх особистості. Це були працівники СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві: ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Як виявилось пізніше у них була постанова слідчого про привід свідка та постанова суду про проведення обшуку в його квартирі. Вище вказані постанови йому теж не показували, поки співробітники ППС Деснянського РУГУ МВСУ м. Києва, не пояснили їм, що це незаконно. Йому не було запропоновано добровільно видати необхідні їм документи. В результаті обшуку суттєво порушено вхідні двері в його квартирі, необхідності в чому не було. Обшук в його квартирі та виїмку документів проводили без його присутності. Постанову про привід свідка та обшук в його квартирі йому не надали і не ознайомили наділи наручники і відправили до СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києва.

Потім, старший слідчий СВ Оболонського району м. Києва ОСОБА_17 на допитах бив його по голові та погрожував йому та його дружині посадити на 8 років, а дітей викинути на вулицю, примушував під психологічним натиском давати такі покази які йому потрібні, так при очних ставках в присутності адвоката ОСОБА_18, якого він йому надав особисто, заставляв свідків відповідати на запитання. 01.11.2010 року слідчий порушив кримінальну справу. 09.11.2010 р. надав йому постанову про притягнення у якості обвинуваченого. 18.11.2010 р. слідчий повідомив, що він закінчив слідство і надав справу для ознайомлення. Старший слідчий дуже поспішав передати документи до суду та весь час погрожував засадити до в'язниці на 8 років. При цьому його незаконно утримували в ізоляторі тимчасового тримання та в СІЗО на Лук'янівці. Все це за те, що він притримав вантаж згідно п.4 ст.916 Цивільного кодексу України, за доставку якого з ним не розрахувались. Як виявилось пізніше цей вантаж відвантажувало ПП «Хімтон», яке через посередників замовляє неодноразово транспортні послуги і не розрахувалося двічі за надані транспортні послуги. На даний момент вантаж знаходиться на складі на зберіганні. Слідчий наклав арешт на його майно та майно його дружини, яке і так вже закладено в банку.

Притримав він вищевказану частину вантажу в зв'язку з тим, що 19.03.2009 року ПП «Хімтон», яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, в особі директора ОСОБА_10, через посередника ФОП ОСОБА_19 і посередника ПП «Галс - Транс»замовило автомобіль для перевезення 5000 тонн вантажу (кормові добавки) за маршрутом: м. Київ -м. Костянтинівна (с. Бересток) Донецької області в адрес одержувача ТОВ «СВС-АГРО». Він як директор ПП «Галс - Транс»під час організації перевезення вантажу 19.03.2009 року ознайомившись більш детально з договором -заявкою між ФОП ОСОБА_19 та ПП «Галс - Транс», встановив, що ФОП ОСОБА_19 хоче провести оплату на карту після розвантаження. Тоді він як директор «Галс - Транс»повідомив, що може прийняти оплату виключно тільки на розрахунковий рахунок. ФОП ОСОБА_19 відмовився взагалі оплачувати доставку вантажу, мотивуючи це тим, що грошей у нього взагалі немає. Про цей факт він повідомив ОСОБА_9 як перевізника, який дійсно доставляє цей вантаж. Пізніше його проінформували, що до перевізника на пряму телефонувала жіночка на ім'я ОСОБА_7, яка відрекомендувалась співробітником ПП «Хімтон». Дізнавшись, що ФОП ОСОБА_19 відмовляється здійснювати оплату за перевезення їхнього вантажу запропонувала здійснити оплату на розрахунковий рахунок безпосередньо саме перевізнику на пряму у розмірі 1500.00 грн. плюс ПДВ. А 20.03.2009 року в другій половині дня ця ОСОБА_7 завірила водія та його як директора ПП «Галс - Транс», що оплата повністю надійде на розрахунковий рахунок перевізника, а саме ФОП ОСОБА_9, попросила розвантажити автомобіль та передати вантаж ТОВ «СВС Агро». Автомобіль прибув на територію заводу ТОВ «СВС - Агро»21.03.2009 року. А розвантажений був дійсно 22.03.2009 року в повному обсязі про це свідчать відповідні документи. Пізніше він дізнався, що ПП «Хімтон» так і не сплатило перевізнику ту мізерну суму 1500 гривень та ПДВ за доставку 5 тонн кормових домішок на відстань 750км. з Києва до с. Бересток, Костянтинівського району Донецької області. Також він дізнався, що ОСОБА_7 як працівник ПП «Хімтон»нагрубила, облаяла перевізника та в грубій формі повідомила перевізника щоб більше ніколи не дзвонили, що грошей перевізник, який доставив вантаж не отримає зовсім. Про цю ситуацію він як директор ПП «Галс - Транс»повідомив директора ПП «Хімтон»по телефону НОМЕР_1, який пообіцяв особисто розібратись та проконтролювати оплату транспортних послуг. Наскільки йому відомо до сьогоднішнього часу оплата на розрахунковий рахунок перевізника ФОП ОСОБА_9 за доставку вантажу від 19.03.2009 року (кормові домішки) від ПП «Хімтон»не надійшла. Оплата за доставку цього вантажу не надійшла і від посередника ФОП ОСОБА_19 зі сторони ПП «Хімтон»на розрахунковий рахунок ПП «Галс-Транс». Про це свідчить виписка з банку по розрахунковому рахунку ПП «Галс-Транс», яка є в матеріалах справи.

Як виявилось пізніше, 07.05.2009 року, ПП «Хімтон»вдруге за цією ж схемою наймає автомобіль через посередника тепер вже ФОП «ОСОБА_11»та ПП «Галс-транс». 07.05.2009 року ФОП «ОСОБА_8»згідно заявки від ПП «Галс-транс»за №07-05-09 від 07.05.2009 року, яка також є в матеріалах справи та довгострокового договору №01/01/09 від 01.01.2009 року здійснювала перевезення вантажу (кормові домішки) за маршрутом: м. Київ, вулиця Богатирська, 3-Г с. Бересток. На завантаженні начальник складу ОСОБА_26 і вантажник ОСОБА_6, відмовлялися завантажувати вантаж доки їм не буде сплачено 350 гривень за погрузку їхнього ж вантажу, мотивуючи це тим, що вантаж не входить, в напівпричепі мало місця. Оскільки автомобіль прибув на завантаження в 08:30 годин, а сам процес завантаження розпочався в 09:30 та закінчився в 11:00 годин, що свідчить про те, що за 1 годину 30 хвилин завантажено було у автомобіль 10 тонн вантажу і ніяких проблем з завантаженням не існувало. Автомобіль співробітники не випускали з території до поки їм не заплатять 350 гривень. На той момент його не було в Києві. Перевізник змушений був особисто приїхати на місце завантаження і особисто сплатити кошти начальнику складу ОСОБА_26 у розмірі 350 гривень за завантаження їхнього вантажу, які він особисто потребував. Про це його поставила до відома перевізник ОСОБА_9, а він як директор ПП «Галс-транс»зі свого боку він повідомив свого замовника ФОП «ОСОБА_11»та її менеджера. Згідно заяви ставка за перевезення 2700 гривень на розрахунковий рахунок, а оскільки перевізник заплатив ще і 350 гривень за завантаження, то й рахунок збільшено до 3050 гривень. Оскільки станом на 09 травня 2009 року оплата від ФОП «ОСОБА_11» не надійшла, то ним було прийнято рішення призупинити розвантаження вантажу до надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок, згідно рахунку. Оскільки 09 травня 2009 року вихідний, то всі обставини несплати стали з'ясовувати 12.05.2009 року -в перший робочий день після свят. Він, як директор ПП «Галс-транс»надіслав по факсу інформаційний лист до ПП «Хімтон»на ім`я директора ОСОБА_10, в якому попередив, що вимушений призупинити розвантаження, тому що не довіряє ПП «Хімтон»та його посередникам, які за першу доставку не розрахувалися на розрахунковий рахунок. Він звернувся за допомогою до АсМАП України, на що юридичний відділ цієї організації порекомендував йому як директору ПП «Галс-транс»скористатися ст.916 ч.4 ЦКУ, яка дає право притримати вантаж до повної оплати провізної плати. Посередник ПП «Хімтон»ФОП «ОСОБА_11»в особі менеджера ОСОБА_20 та ОСОБА_10 намагалися вирішити це питання, 12.05.2009 року знайти компроміс. При цьому ОСОБА_10 запросив підтвердження по першій доставці. Велися переговори з ОСОБА_10 від ФОП «ОСОБА_11», директором ПП «Хімтон»ОСОБА_10 та перевізником ФОП «ОСОБА_9». Намагалися вирішити питання як можна скоріше. Перевізник пропонував особисто виїхати на місце розвантаження і були присутнім при розвантаженні 10000 кг кормових домішок в с. Бересток, Донецької області на завод ТОВ «СВС-Агро». В присутності співробітників ТОВ «СВС-Агро»перерахувати всю продукцію, яка доставлена перевізником і тільки після того, як вони зроблять підтвердження, що дійсно вантаж в повному обсязі, ПП «Хімтон»через своїх посередників здійснить повну оплату за дві поставки своєї повної продукції перевізнику на розрахунковий рахунок через посередників ФОП «ОСОБА_11»та ПП «Галс-транс» вантаж буде розвантажено. Але в цей момент директор ПП «Хімтон»відмовився сплатити доставку вантажу від 19.03.2009 року 5000 кг кормових домішок та в грубій формі заявив перевізнику, що він може залишити вантаж собі. ФОП «ОСОБА_11»в особі ОСОБА_12 попросили час для вирішення цього питання. Сума за обидва перевезення була мізерна і не варта була цього спору, річ йшла про 4650 гривень на розрахунковий рахунок. По факсу були надіслані рахунки як ПП «Хімтон»так і їх посереднику ФОП «ОСОБА_11». На протязі двох днів ФОП «ОСОБА_11»намагалася вирішити це питання з директором ПП «Хімтон», бо своїх грошей за перевезення вона платити не хотіла, а від ПП «Хімтон»бачила, що їх також не отримає. В цей час автомобіль з вантажем 10000 кг знаходився на охоронюваній стоянці у м. Донецьк з автомобілем знаходився і водій. Перевізник декілька разів намагалися знайти порозуміння з посередниками, з директором ПП «Хімтон», з юристом цього підприємства. Потім, у перевізника ОСОБА_9 звільнився водій. Автомобіль з вантажем стояв на стоянці, посередник ФОП «ОСОБА_11»та директор ПП «Хімтон»відмовилися від вирішення питання оплати за доставку. Враховуючи той факт, що перевізник ОСОБА_9 на протязі цілого місяця намагалась вести переговори з учасниками спору, ніякого результату не було. Тому, вона 12.06.2009 року звернулася до менеджера ФОП «ОСОБА_11»ОСОБА_20 з питанням, що робити з вантажем, на що він відповів щоб вона робила, що хотіла, за доставку ніхто платити не буде. Після цього перевізник звернулася до нього, як до директора ПП «Галс-транс»з проханням звільнити автомобіль від вантажу. Оскільки водій звільнився та не міг бути присутнім при передачі вантажу на ТОВ «СВС-агро»в с. Бересток, тому ОСОБА_9 передала ключі від автомобіля і надала адресу стоянки, де весь цей час знаходився автомобіль, йому, як директору ПП «Галс-транс», та попросила після розвантаження надати документи з відміткою одержувача. Він, як директор ПП «Галс-транс», розвантажив автомобіль в с. Бересток на ТОВ «СВС-Агро»та надав перевізнику ТТН. Оскільки посередники з ПП «Галс-транс»не розрахувалися, він розвантажив вантаж кормові домішки неповністю, а саме в кількості 8650 кг, а решту 1350 кг притримав, як забезпечення виконання зобов'язання по оплаті за перевезення, до повного розрахунку за надані транспортні послуги. За цей час ПП «Хімтон»звернулося до Господарського суду м. Києва до свого посередника ФОП «ОСОБА_11» з позовом. ПП «Галс-транс»до суду викликали в якості третьої сторони. Копія рішення суду є в матеріалах справи. Цей господарський спір вирішено в Господарському суді м. Києва 15.12.2009 року, а також в Апеляційному суді м. Києва та Вищому Господарському суді 24.06.2010 року, згідно якого були задоволені позовні вимоги ПП «Хімтон». В свою чергу, ФОП «ОСОБА_11»до ПП «Галс-транс»не позивалися згідно договору до Господарського суду не надсилала претензії, не дзвонила. За цей час про решту вантажу не звертався і директор ПП «Хімтон». Маючи рішення Господарського суду та постанову Вищого господарського суду старший слідчий приховує та порушує кримінальну справу відносно директора ПП «Галс-транс»та перевізника ФОП «ОСОБА_9»01.11.2010 року. З 25.06.2009 року по 02.11.2010 року від старшого слідчого не надходило жодної повістки.

Також хоче додати, що лише в судовому засіданні заявляє, що вантаж - кормові домішки (лізин) в кількості 1350 кілограм, до сьогодні знаходиться на зберіганні в місті Києві за адресою: провулок Ескаваторний, 37-Б.

На додаткові запитання відповів, що з ОСОБА_11 познайомився 07 травня 2009 року, подзвонив до неї, в обличчя її не бачив. 07 травня 2009 року він прийняв від неї заявку по факсу, знаходився по місцю свого проживання, на с.Бересток. Дана заявка була від ОСОБА_11 на бланку, там же був і її підпис. Він прочитав заявку, в заявці було те, що потрібен автомобіль з Києва до с. Бересток, щоб привезти товар. Він був згоден, що на 2700 гривень безготівкової форми оплати, однак не будучи згодним з деякими пунктами в заявці, він вирішив внести до неї зміни, попросив дружину ОСОБА_9, а вона дописала, що розвантаження відбудеться тільки після отримання коштів. Потім він підписав цю заявку із внесеними дружиною змінами, поставив печать та відправив її по факсу. Вважає, що право внести зміни у нього є. Після того як він відправив виправлену заявку, менеджер чи ОСОБА_11 йому не дзвонили, не писали, що дало змогу зробити йому висновок про те, що вони отримали заявку і не заперечували проти цього. ОСОБА_9 знала про ці умови, оскільки вона власноручно на його прохання вносила до заявки зміни.

Заявлений представником цивільного позивача ПП «Хімтон»з урахуванням уточнень, до нього цивільний позов на суму 26800 гривень не визнає, оскільки вважає, що ПП «Хімтом»шкода відшкодована на підставі рішень господарських судів.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України не визнала та показала, що вона є приватним підприємцем з 09.06.2000р., згідно свідоцтва про державну реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності. Вона має ліцензію на автоперевезення.

19.03.2009р. ПП „Хімтон" через посередника ПП ОСОБА_19 та приватне підприємство „Галс-Транс", замовило вантажний автомобіль для перевезення з м. Києва до села Бересток Донецькій області на адресу ТОВ „СВС-АГРО" вантажу вагою 5 тон згідно товарно-транспортної накладної від 19.03.2009р. Вказаний вантаж, а саме лізин вагою 5 тонн, „СВС-АГРО" прийняло 22.03.2009р. Під час цього перевезення посередник ОСОБА_19 відмовився сплатити посереднику ПП „Галс-Транс" кошти за надані транспортні послуги в сумі 1600 грн. Представник ПП „Хімтон", а саме начальник відділу логістики на ім'я ОСОБА_7, її телефон НОМЕР_5, виказала бажання сплати за надані транспортні послуги напряму перевізнику, тобто ПП ОСОБА_9 При цьому, ОСОБА_7 напряму зателефонувала водію, ОСОБА_21, він зараз працює на ПП ОСОБА_9, та запропонувала якомога скоріше вивантажити вантаж, оскільки питання з оплатою вирішене з ПП ОСОБА_9 Після того, як вантаж було розвантажено 22.03.2009р., вона 23.03.2009р. відправила рахунок за перевезення на суму 1800 грн. факсом на ПП „Хімтон". Секретар ПП „Хімтон", її ім'я вона не пам'ятає, прийняла цей рахунок, підтвердила, що він надійшов в нормальному стані, та з'єднала її з ОСОБА_7. ОСОБА_7 почула від неї, що вантаж на ТОВ „СВС-АГРО" прийнято, на що, відповіла, що ніякої оплати не буде. Після цього, вона більше не дзвонила на ПП „Хімтон" за даним питанням. Оплата в сумі 1800 грн. до теперішнього часу не надійшла ні від ПП „Хімтон" на рахунок ПП ОСОБА_9, ні на рахунок ПП „Галс-Транс" від посередника ПП ОСОБА_19

07.05.2009р. ПП ОСОБА_19 розмістив в інтернеті заявку на доставку вантажу, а саме добавок в кількості 10 тон. з м. Києва в с. Бересток Донецької області на адресу ТОВ „СВС-АГРО". Вона зателефонувала за вказаним в интернеті номером та дізналася, що ПП ОСОБА_19 обіцяє сплатити за вказане перевезення гроші в сумі 3000 грн. Майже одноразово, в інтернеті була розміщена заявка від ПП ОСОБА_11 щодо перевезення такого ж вантажу за таким маршрутом за ціною 2700 грн.

Оскільки ПП ОСОБА_19 не розрахувався з ними за попередні перевезення, договір на перевезення було укладено з ФОП ОСОБА_11 та ПП „Галс-Транс" з оплатою послуг 2700 грн.

Отже, 08.05.2009р. в період з 9-ї до 11-ї години ранку її автомобіль марки VOLVO FH 12, державний номерний знак НОМЕР_2 був завантажений вантажем, а саме лізином вагою 10 тонн, за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3-г. Під час завантаження виникли труднощі з працівниками підприємства -вантажовідправника з приводу завантаження товару. При цьому вантажники зажадали отримати від неї гроші в сумі 350 грн. за завантаження вантажу. Це може підтвердити її колишній водій ОСОБА_13. Вона приїхала за адресою: м. Київ, вул.Богатирська, 3-г; на прохідній її зустріли ОСОБА_13 та начальник відділу погрузки, який захотів отримати гроші за погрузку. Вона запропонувала йому пройти на територію їхнього підприємства та переглянути процес завантаження її автомобілю. Після загрузки, представник підприємства - відправника, його дані їй не відомі, вони знаходяться у неї в телефонній книжці дома, отримав від неї 350 грн. та виписав перепустку на виїзд її автомобілю. Отримавши супровідні документи, вона з водієм виїхала з території підприємства, та, переглянувши транспортні документи, дізналася, що вантажовідправник -це ПП „Хімтон", який, винен їй грошові кошти в сумі 1800 грн. за попередні перевезення в березні місяці 2009 року. Вона подумала, що за перевезення цього вантажу компанія-посередник від ПП „Хімтон" ФОП ОСОБА_11 може з нею не розрахуватись таким же чином, як і ПП ОСОБА_19 в березні 2009 року, вона надала розпорядження її водію ОСОБА_13 не розвантажуватись до з'ясування нею питання з приводу оплати даного перевезення.

З 09.05.2009р. до 11.05.2009р. вона намагалася зв'язатись з менеджером ОСОБА_20, працівником ПП ОСОБА_11, але телефон постійно був в зоні недосяжності.

12.05.2009р. нею, директором ПП „Хімтон", представниками ФОП ОСОБА_12 та ОСОБА_20 в телефонному режимі з'ясовувалось питання з приводу доставки вантажу ПП „Хімтон" та оплати за надані транспортні послуги, причини, чому працівниками ПП „Хімтон" були отримані 350 грн. при завантаженні товару, несплати коштів за попередню доставку. Представники ФОП ОСОБА_12 та ОСОБА_20 намагалися разом з нею вирішити питання спокійно. Зі своєї сторони вона підтверджувала той факт, що її автомобіль на протязі години зможе доставити вантаж на адресу ТОВ „СВС-АГРО", с. Бересток, а вони зі своєї сторони намагалися вирішити питання оплати за доставку вантажу на суму 3050 грн. Згодом, вирішення цього питання відклали. В цей же час, представник ФОП ОСОБА_12 попросив надіслати йому факсом підтверджуючі документи по доставці лізину на адресу ТОВ „СВС-АГРО" в березні 2009 року. Нею, за їх проханням, були надані факсом товарно-транспортна накладна від 19.03.2009р. та накладна на отримання.

13.05.2009р. вона зателефонувала до ПП „Хімтон", проконсультувавшись перед цим зі своїми знайомими юристами, попрохавши з'єднати її з юристом ПП „Хімтон" та намагалася знайти порозуміння в цій ситуації. В цей же час директор ПП „Хімтон" забрав у свого юриста телефон та в грубій формі повідомив їй, що вантаж йому вже не потрібен, та вона може робити з ним, що хоче, та щоб вона більш не телефонувала на ПП „Хімтон" та не турбувала його працівників.

На її запитання представнику ФОП ОСОБА_20 щодо того, що робити з приводу цього вантажу та до якої згоди дійшли з директором ПП „Хімтон", він повідомив їй, що вона може робити з вантажем що хоче.

В цей час її водій ОСОБА_13 по телефону сказав їй, що більше не може знаходиться в м. Донецьк, що йому треба терміново приїхати до м. Києва та з'явитися в суді. Після цього, близько 15.05.2009р. її водій ОСОБА_13 повідомив їй, що суд виніс рішення позбавити його водійських прав на півроку, та він не може виконувати роботу водія, та повідомив, що її автомобіль марки VOLVO FH 12, державний номерний знак НОМЕР_2, з вантажем лізину вагою 10 тонн, знаходиться на охоронюваній стоянці в м. Донецьк. При цьому, він надав чеки за стоянку, залізничні квитки, та попрохав декілька днів на зняття своєї трудової угоди в центрі зайнятості. Потім водій був звільнений.

ПП „Хімтон", ФОП ОСОБА_20 на зв'язок не виходили. 12.06.2009р. вона зателефонувала до ОСОБА_20, та запитала, скільки ще буде зберігатися вантаж, чи ФОП ОСОБА_20 або ПП „Хімтон" знайшли кошти для оплати транспортних послуг, на що він відповів, що вона може робити з вантажем, що вона хоче, та йому не має справи до цього, та оплата їй за надані послуги вже не надійде. На її прохання надати на їхню адресу письмову відмову від вантажу, він відповів відмовою.

12.06.2009 року вона повідомила директору ПП „Галс-Транс" ОСОБА_8, що вона більш не може зберігати цей вантаж, так як у неї є певні фінансові труднощі.

Далі вона передала директору ПП „Галс-Транс" ОСОБА_8, ключі від вантажного автомобіля та технічний паспорт на нього та він поїхав до м. Донецьку та був присутній при розвантаженні вантажу на ТОВ „СВС-АГРО" в с. Бересток Донецької області, після чого він надав їй оригінал товарно-транспортної накладної номер 37344 від 08.05.2009р. з відміткою ТОВ „СВС-АГРО", що вантаж отримано 13.06.2009р. в кількості 8650 кг, а також один примірник акту ТОВ „СВС-АГРО" від 13.06.2009р. про отримання представниками ТОВ „СВС-АГРО" лізину в кількості 8650 кг. На її запитання про решту вантажу директор ПП „Галс-Транс" повідомив їй, що решту вантажу він буде надалі зберігати та притримувати її згідно ст.916 Цивільного кодексу України, та яка буде служити гарантією отримання оплати за транспортні послуги від посередників від ПП „Хімтон".

На додаткові запитання також підтвердила, що нею на прохання її чоловіка ОСОБА_8 були внесені дописки до разового договору заявки на доставку лізину 07 травня 2009 року, яке полягало в тому, що оплата за перевезення повинна бути здійснена до розвантаження вантажу. Дані зміни вона внесла, оскільки вважала, що з нею знову можуть не розрахуватись за доставку, як у березні 2009 року.

Заявлений представником цивільного позивача ПП «Хімтон»з урахуванням уточнень, до неї цивільний позов на суму 26800 гривень не визнає, оскільки вважає, що ПП «Хімтом»шкода відшкодована на підставі рішень господарських судів.

В ході судового розгляду кримінальної справи підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до суду із скаргою на дії слідчого ОСОБА_17 Просять суд визнати дії старшого слідчого ОСОБА_17 при проведенні ним досудового слідства незаконними у зазначеній кримінальній справі. В обґрунтування скарг підсудні стверджують, що слідчим під час проведення досудового слідства були порушені норми кримінально-процесуального законодавства, а саме винесено незаконні на їх думку постанову про відмову в допуску захисника ОСОБА_6 для захисту інтересів ОСОБА_9, постанову про накладення арешту на майно від 22.11.2010 року для забезпечення цивільного позову, про визнання особи цивільним позивачем в даній кримінальній справі від 01.10.2010 року, постанову про визнання документів речовими доказами по справі, а також просять визнати незаконними дії слідчого при проведенні обшуку і виїмки та здійснення приводу ОСОБА_8, а також вчинення ряду інших порушень КПК України.

Представник цивільного позивача ОСОБА_7 з урахуванням уточнень підтримала та просила суд задовольнити пред'явлений ПП «Хімтон»цивільний позов до підсудних на суму 26 тисяч 800 гривень. Вважає, що в зв'язку з незаконними діями підсудних підприємству «Хімтон»були спричинені збитки на заявлену суму, що документально підтверджується наданими документами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що з березня 2009р. по 15.05.2009 р. він працював на посаді водія у приватного підприємця ОСОБА_9, згідного трудового договору. В його обов'язки входило здійснення перевезень товарів за маршрутом, який йому вказувала ОСОБА_9, тобто іноді вона казала йому в усній формі, де треба забрати вантаж та куди його доставити, а іноді вона надавала йому договір між нею та замовником, в якому було вказано маршрут його поїздки. Він працював на вантажному автомобілі марки », який належав ПП ОСОБА_9

08.05.2009р. він приїхав на ПП „Хімтон", де завантажив товар всього вагою 10 тонн та виїхав до м. Донецьку. В подальшому від ОСОБА_9 отримав розпорядження не здійснювати вигрузку його вантажу до її команди. Він заїхав у м. Донецьк, та поставив автомобіль на охоронюваний двір магазину „Метро", в м. Донецьку. Йому неодноразово телефонували працівники ПП „Хімтон", щоб він завіз вантаж отримувачу, але він відповідав, що у нього немає вказівки на це ОСОБА_9 Потім йому зателефонувала ОСОБА_9, та розпорядилася, щоб він переїхав на іншу охоронювану стоянку, що він одразу і зробив, переїхавши на охоронювану парковку. Після цього, він заплатив гроші за стоянку, забрав ключі, документи, та на попутному автотранспорті добрався до м. Києва. Це відбулося приблизно 14.05.2009р. В подальшому він приїхав до офісу ПП ОСОБА_9 віддав їй ключі від автомобіля марки OLVO», супровідні документи, та написав заяву на звільнення з роботи в ПП ОСОБА_9 за власним бажанням, оскільки його позбавили водійським прав. Також показав, що ОСОБА_9 йому говорила, що не розвантаження товару на ТОВ «СВС-Агро»відбулось по причині не розрахунку з нею за перевезення вантажу.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_23 суду показав, що, він працює у ФОП ОСОБА_11 на посаді менеджера з перевезень. Йому зателефонували з ПП „Хімтон" та замовила перевезення вантажу кормових домішок в Донецьку область. Він розмістив заявку в Інтернеті. Потім ПП «Галс-транс»погодилось відвезти товар. Він набрав заявку щодо перевезення «Галс-транс» і попросив співробітників її відправити та пішов з роботи. Потім на наступний день йому зателефонував перевізник та сказав щоб з ним розрахувались за перевезення, оскільки у ПП «Хімтон»перед перевізником борг. При цьому, зазначив що завжди при оформленні подібних заявок, умовою оплати було розрахунок з перевізником протягом 3-5 днів після поставки вантажу. Заявку на ПП «галс-транс»він друкував, будь-яких дописок від руки він не бачив та вважає що їх не може бути оскільки заявка повинна бути надрукована.

Після оголошення його показань, які він давав під час досудового слідства, підтвердив їх, зазначивши при цьому, що на час його допиту в суді пройшло багато часу і показання дані ним слідчому повністю відповідають обставинам які відбувались.

Із оголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_23 (т.1 а.с.87-88), вбачається, що з початку травня 2009 року він працює у ФОП ОСОБА_11 на посаді менеджера з перевезень. В його обов'язки входить отримання інформації щодо замовлень вантажоперевезень, складання, отримання та висилання необхідної документації, зв'язок з вантажоотримувачами та перевізниками, звіти керівнику його підприємства.

Приблизно 07.05.2009р. на його телефон зателефонувала представниця ПП „Хімтон" ОСОБА_7, та замовила перевезення вантажу з м. Києва, вул. Богатирська, 3-г, до м. Бересток Донецької області. Він повідомив про це заступнику директора їх підприємства ОСОБА_24, який, до речі, вже звільнився від ФОП ОСОБА_11, та який оформив разовий договір-заявку на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р. між ПП „Хімтон" та ФОП ОСОБА_11, та факсом відправив цей договір-заявку на адресу ПП „Хімтон".

Приблизно о 15-й годині 07.05.2009р. йому зателефонував представник ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9, та запропонувала свої послуги з перевезення вантажів, заявку на здійснення яких вона прочитала в інтернеті на їх сайті. Він оговорив з нею наступні виконання вантажоперевезення, які були вказані в в разовому договорі-заявці на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р. між ПП „Галс-Транс" та ФОП ОСОБА_11, а саме: дата та час завантаження -08.05.2009р., о 9-й годині ранку, маршрут перевезення -м. Київ, с. Бересток Донецької обл., місце завантаження -м. Київ, вул. Богатирська, , 3-Г, назва вантажу -кормові добавки, маса брутто -10 т., місце розвантаження -с. Бересток (Донецька обл.), „СВС-АГРО", термін доставки -09.05.2009р., вартість послуг перевізника - 2700 грн., дата та умови оплати перевезення -безготівкова форма оплати по оригіналах документів на протязі 4 банківських днів. Тобто, по суті вказаного договору-заявки, ФОП ОСОБА_11 повинна була перерахувати гроші в сумі 2700 грн. на рахунок ПП „Галс-Транс" через 4 банківські дні після отримання ФОП ОСОБА_11 оригіналів документів про отримання вантажу вантажоотримувачем. При укладанні договору-заявки, представник ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9 повідомила йому телефон водія, який буде здійснювати перевезення вантажу, водій -ОСОБА_13, тел.НОМЕР_4. Договір-заявка був прийнятий ним на один з робочих телефонів ФОП ОСОБА_11 -5212512, з якого саме номеру телефону відправляли факс -він не знає, він не приділяв уваги цій обставині. У ФОП ОСОБА_11 було декілька телефонів.

08.05.2009р. приблизно в 15 годин він зателефонував водію ОСОБА_13 та запевнився в тому, що водій отримав вантаж в м. Києві, на ПП „Хімтон", та вирушив до Донецької області. Ввечері 08.05.2009р. він знову зателефонував ОСОБА_13, та почув від нього, що все добре та він в путі. 09.05.2009р. приблизно о 10-й годині ранку він зателефонував ОСОБА_13, але водій не відповідав на дзвінки. Він дзвонив водію на протязі всього дня 09.05.2009р., але водій не відповідав. ОСОБА_13 не відповідав також 10.05.2009р., 11.05.2009р.

11.05.2009р. в 09 год. 24 хв. на його мобільний телефон він отримав смс-повідомлення з офісного мобільного телефону ПП „Галс-Транс", з якого завжди телефонувала ОСОБА_9, що вони змушені не розвантажувати автомобіль за замовленням в с. Бересток Донецькій обл. 12.05.2009р. йому подзвонив якийсь чоловік на ім'я ОСОБА_11, та повідомив, що вони не будуть здійснювати розгрузку, при цьому не повідомивши ніяких своїх даних.

Після цього, він зателефонував ОСОБА_9, яка повідомила йому, що вантаж не буде розвантажений, доки ПП „Хімтон" не заплатить гроші ПП „Галс-Транс" за якесь попереднє перевезення, яке саме, йому не відомо. Про ці події він повідомив директору його підприємства ОСОБА_12, та в подальшому ОСОБА_12 здійснював регулювання цього питання. Приблизно в середині червня 2009 року, ОСОБА_9 зателефонувала йому та спитала, що їй робити з вантажем. На це питання він повідомив їй, що йому невідомо, що їй робити з цим вантажем. Більше він не спілкувався с представниками ПП „Галс-Транс".

Згідно протоколу очної ставки від 04 листопада 2010 року, між свідком ОСОБА_23 та ОСОБА_8, свідок підтвердив свої показання викладені вище. (а.с.47-48, т.2).

Згідно протоколу очної ставки від 04 листопада 2010 року, між свідком ОСОБА_23 та ОСОБА_9, свідок підтвердив свої показання викладені вище. (а.с.52-54, т.2).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25, підтвердивши показання, які вона давала під час досудового слідства, суду показала, що вона працює на посаді менеджера з виписки документів на ПП „Хімтон", яке постійно здійснює поставки кормових домішок. При необхідності їх підприємство користується послугами компаній-перевізників. ПП „Хімтон" укладає разовий договір-заявку з перевізником, в якій вказано адресу поставки, терміни, вагу вантажу, умови оплати та відвантажує перевізнику товарно-матеріальні цінності, які необхідно перевезти замовнику. Як правило, умови оплати наступні: в безготівковій формі на протязі трьох днів з дня отримання товару замовником.

07 травня 2009 року вона, як завжди, здійснила замовлення вантажного автомобілю на доставку продукції в с. Бересток Донецької області, оформивши разовий договір-заявку на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р. між ПП „Хімтон" та ФОП ОСОБА_11 Після заповнення та підписання цієї заявки вона факсом відправила її ФОП ОСОБА_11 08.05.2009р. в першій половині дня вантажний автомобіль марки VOLVO FH 12, державний номерний знак НОМЕР_2, як це було вказано в разовому договорі-заявці на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р., був завантажений 10-ма тонами їх продукції (а саме лізину), та виїхав до замовника. Приблизно 12.05.2009р. їй на її робочій мобільний телефон НОМЕР_5 прийшло смс-повідомлення з незнайомого номера наступного змісту: „ОСОБА_25, ми змушені призупинити поставку до розрахування за обидві поставки". Вона була здивована, та повідомила директору ПП „Хімтон" ОСОБА_10 згодом. Їй прийшло ще 4 таких смс-повідомлення. Про всі випадки вона повідомляла директору ПП „Хімтон" ОСОБА_10 Більше по цій ситуації їй нічого не відомо, оскільки всі подальші питання вирішував директор ПП „Хімтон" ОСОБА_10

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, підтвердив показання, які надав під час досудового слідства та суду показав, що з 16.08.2008 року він працює у ФОП ОСОБА_11 представником за довіреністю. Фактично він здійснює всю фінансово-господарську діяльність на цьому підприємстві. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_11 є посередницькі послуги при здійсненні транспортних перевезень. В його обов'язки входить отримання інформації щодо замовлень вантажоперевезень, складання, отримання та відсилання необхідної документації, зв'язок з вантажоотримувачами та перевізниками.

Приблизно 06.05.2009р. на робочий телефон ФОП ОСОБА_11 зателефонувала представниця ПП „Хімтон" ОСОБА_25, та замовила перевезення вантажу з м. Києва, вул. Богатирська, 3-г, до м. Бересток Донецької області. Замовлення прийняв його менеджер з організації транспортних перевезень ОСОБА_23. Він в подальшому займався оформленням необхідної документації на виконання замовлення ПП „Хімтон", а саме оформив разовий договір-заявку на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р. між ПП „Хімтон" та ФОП ОСОБА_11, та факсом відправив цей договір-заявку на адресу ПП „Хімтон". Приблизно о 15-й годині 07.05.2009р. ОСОБА_23 зателефонував представник ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9 та запропонувала свої послуги з перевезення вантажів, заявку на здійснення яких вона прочитала в інтернеті на їхньому сайті. ОСОБА_23 оговорив з нею наступні виконання вантажоперевезення, які були вказані в в разовому договорі-заявці на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р. між ПП „Галс-Транс" та ФОП ОСОБА_11, а саме: дата та час завантаження -08.05.2009р., о 9-й годині ранку, маршрут перевезення -м. Київ, с. Бересток Донецької обл., місце завантаження -м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, назва вантажу -кормові добавки, маса брутто -10 т., місце розвантаження -с. Бересток (Донецька обл.), „СВС-АГРО", термін доставки - 09.05.2009р., вартість послуг перевезника -2700 грн., дата та умови оплати перевезення -безготівкова форма оплати по оригіналах документів на протязі 4 банківських днів. Тобто, по суті вказаного договору-заявки, ФОП ОСОБА_11 повинна була перерахувати гроші в сумі 2700 грн. на рахунок ПП „Галс-Транс" через 4 банківські дні після отримання ФОП ОСОБА_11 оригіналів документів про отримання вантажу вантажоотримувачем. При укладанні договору-заявки, представник ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_23 телефон водія, який буде здійснювати перевезення вантажу, водій -ОСОБА_13.

08.05.2009р. приблизно в 15 годин ОСОБА_23 зателефонував водію ОСОБА_13 та запевнився в тому, що ОСОБА_13 отримав вантаж в м. Києві, на ПП „Хімтон", та вирушив до Донецької області. Ввечері 08.05.2009р. ОСОБА_20 знову зателефонував ОСОБА_13, та упевнився, що все добре та ОСОБА_13 в дорозі. Після цього, ОСОБА_23 доповів йому, що все добре, та вантаж буде доставлено в обумовлений термін. 09.05.2009р. приблизно о 10-й годині ранку ОСОБА_23 зателефонував ОСОБА_13, але той не відповідав на його дзвінки. ОСОБА_20 дзвонив ОСОБА_13 на протязі всього дня 09.05.2009р., але водій не відповідав. Про це ОСОБА_23 негайно повідомив йому, так як це є надзвичайною подією, коли вантаж зникає. Він та ОСОБА_23 телефонували водію ОСОБА_13, але він не відповідав також 10.05.2009р. та 11.05.2009року. 11.05.2009р. в 09 год. 24 хв. на мобільний телефон ОСОБА_23 отримав смс-повідомлення з офісного мобільного телефону ПП „Галс-Транс", з якого завжди телефонувала ОСОБА_9, що вони змушені не розвантажувати автомобіль з їхнім замовленням в с. Бересток Донецькій обл. 12.05.2009р. на його мобільний телефон НОМЕР_6 подзвонив якийсь чоловік на ім'я ОСОБА_11, та повідомив, що вони не будуть здійснювати розгрузку, при цьому не повідомивши ніяких своїх даних. Як пояснив йому ОСОБА_23, це, вирогідно, був представник ПП „Галс-Транс"

Після цього, він зателефонував представнику ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9, яка повідомила йому, що вантаж не буде розвантажений, доки ПП „Хімтон" не проплатить гроші ПП „Галс-Транс" за якусь попередню поїздку, яку саме, йому не відомо. Така ж розмова відбулася у ОСОБА_23 з представником ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9, про що ОСОБА_23 йому негайно повідомив.

Про ці події він в подальшому повідомив директору ПП „Хімтон" ОСОБА_10, який безпосередньо зв'язувався з представниками ПП „Галс-Транс", оскільки представники ПП „Галс-Транс" бажали отримати якісь гроші за минулу доставку вантажу ПП „Хімтон". Після цього, представник ПП „Галс-Транс" ОСОБА_11 та представник ПП „Галс-Транс" ОСОБА_9 неодноразово на протязі 13.05.2009р. телефонували йому та погрожували привласненням вантажу ПП „Хімтон", який опинився у них у володінні. На ці погрози він неодноразово повідомляв їм, що в договорі-заявці на здійснення транспортного перевезення № 110/09 від 07.05.2009р. між ПП „Галс-Транс" та ФОП ОСОБА_11, вказані умови оплати послуг з перевезення, а саме: 4 банківських дні з моменту надання на адресу ФОП ОСОБА_11 оригіналів документів про вивантаження вантажу на ТОВ „СВС-АГРО" та рахунку-фактури ПП „Галс-Транс" про оплату послуг з перевезення вантажу. Такі документи ПП „Галс-Транс" на адресу ФОП ОСОБА_11 до теперішнього часу не надходили; відповідно, ФОП ОСОБА_11 не здійснила перерахування коштів за перевезення. Приблизно в середини червня 2009 року ОСОБА_9 зателефонувала йому та спитала, що їй робити з вантажем. На це питання він повідомив їй, що йому невідомо, що їй робити з цим вантажем.

В судовому засіданні свідок категорично зазначив, що в договорі між його підприємством та ПП «Галс-Транс» було зазначено, що оплата їм повинна здійснюватись лише після відвантаження товару замовнику, це було прописано в договорі. Будь-яких змін до договору не вносилось, а внесення змін в односторонньому порядку є неможливим.

Згідно протоколу очної ставки від 03 листопада 2010 року, між свідком ОСОБА_12 та ОСОБА_9, свідок підтвердив свої показання викладені вище. (а.с.41-43, т.2).

Згідно протоколу очної ставки від 03 листопада 2010 року, між свідком ОСОБА_12 та ОСОБА_8, свідок підтвердив свої показання викладені вище. (а.с.44-46, т.2).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, підтвердивши показання, які давав під час досудового слідства, суду показав, що він працює на посаді генерального директора ПП «Хімтон», яке займається оптовим продажем кормових домішок, а саме лізину. ПП „Хімтон" постійно здійснює поставки кормових домішок на адресу ТОВ „СВС-АГРО", що знаходиться в м. Бересток Донецької області. При необхідності ПП «Хімтон»користується послугами компаній-перевізників. В разі використання послуг компанії-перевізника, ПП „Хімтон" укладає разовий договір-заявку з такою компанією-перевізником. В договорі-заявці вказано адресу поставки, терміни, вагу вантажу, умови оплати, т. ін. Після укладання відповідного договору-заявки, ПП «Хімтон»з власного складу в м. Києві, вул. Богатирська, 3-Г, відвантажує перевізнику товарно-матеріальні цінності, які необхідно перевезти замовнику. Як правило, умови оплати наступні: в безготівковій формі на протязі трьох днів з дня отримання товару замовником, про що свідчить або телефонне підтвердження, або копія документу про прийом вантажу замовником з підписом відповідальної особи. Іноді менеджер ПП «Хімтон»телефонує водію, який везе вантаж, щоб упевнитись в виконанні терміну доставки, адже цей бізнес дуже пов'язаний з часом поставки продукції через її специфіку.

На початку травня 2009 року, в ході здійснення звичайної господарської діяльності ПП «Хімтон», він надав усне розпорядження менеджеру відділу логістики ПП «Хімтон»ОСОБА_25 найняти вантажний автомобіль для здійснення перевезення 10 тон лізину зі складу ПП «Хімтон»(м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г) на склад ТОВ «СВС-АГРО»(юридична адреса: м. Донецьк, вул. Кобозева, 12, фактична адреса доставки вантажу: с. Бересток Донецької області). 07.05.2009 року ОСОБА_25 надала йому для підписання разовий договір-заявку між ПП «Хімтон»та ФОП ОСОБА_11, який він підписав. Умови договору були наступні: дата та час завантаження - 08.05.2009р., маршрут перевезення -с. Бересток Донецької обл., місце завантаження -м. Київ, вул. Богатирська, , 3-Г, назва вантажу -кормові добавки, маса -10 т., місце розвантаження -с. Бересток (Донецька обл.), „СВС-АГРО", термін доставки -09.05.2009р., дата оплати послуг експедитора - 14.05.2009 року.

09.05.2009 року йому на його мобільний телефон приблизно 10 год. ранку зателефонувала заступник директора ТОВ «СВС-АГРО», її ім'я він зараз не пам'ятає, та повідомила йому, що замовлений ними та відправлений ПП «Хімтон»вантаж, а саме 10 тон лізину, - відсутній у с. Бересток Донецькій області за місцем прибуття з невідомої їй причини, та почала вимагати від нього пояснень з приводу відсутності вантажу станом на 10.00. год. 09.05.2009 року. Він був здивований відсутністю вантажу у «СВС-АГРО». Оскільки 09.05.2009 року був вихідний день, він знаходився не на робочому місці. Через непорозуміння із поставкою лізину 09.05.2009 року, він терміново приїхав до себе в офіс ПП «Хімтон», де у нього на робочому столі знаходився договір-заявка на поставку саме цього вантажу лізину; в цій заявці також був вказаний мобільний телефон водія, який здійснює перевезення вантажу з ПП «Хімтон»на ТОВ «СВС-АГРО». Зателефонувавши водію (його дані та телефон він зараз не пам'ятає), він встановив, що його телефон відключений. Він телефонував йому безперервно на протязі години, але безрезультатно. З метою здійснення поставки лізину на ТОВ «СВС-АГРО»(оскільки втрата такого важливого клієнта через разову не поставку вантажу є неможливим для ПП «Хімтон») він 09.05.2009 року приблизно о 15.00. год. направив повторно вантаж лізину вагою 10 тон на адресу ТОВ «СВС-АГРО», використавши послуги іншого перевізника. Весь час 09.05.2009 року він також телефонував ФОП ОСОБА_11 та її представнику (їх телефони також були вказані в договорі-заявці), але на його дзвінки ніхто не відповідав.

12.05.2009 року він нарешті додзвонився представнику ФОП ОСОБА_11 та запитав його про те, чому не був доставлений 09.05.2009 року вантаж на адресу ТОВ «СВС-АГРО». Представник ФОП ОСОБА_11 (він зараз не пам'ятає його дані) повідомив, що не знає причини непоставки вантажу та взагалі йому нічого не відомо про це. При цьому представник ФОП ОСОБА_11 повідомив йому, що в свою чергу ним був найнятий перевізник ПП «Галс-Транс», яке надало автомобіль для здійснення перевезення. При цьому він зазначив, що він, як генеральний директор ПП «Хімтон», не укладав ніколи ніяких юридичних документів з ПП «Галс-Транс»та йому взагалі не було відомо про їхнє існування.

Представник ФОП ОСОБА_11 надав йому телефон того перевізника, з яким ФОП ОСОБА_11 уклала угоду на перевезення лізину, що належить ПП «Хімтон». Він зателефонував цій особі, номер мобільного телефону він зараз не пам'ятає, але всі анкетні дані та контактні телефони він подавав до Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві разом із заявою про злочин в 2009 році. На його дзвінок відповів чоловік, який представився директором ПП «Галс-Транс», та який повідомив йому в грубій формі наступне: вантаж в цілості та він його не віддасть, доки директор ПП «Хімтон»йому напряму не заплатить гроші, набагато більше, чим директор ПП «Хімтон»повинен заплатити ФОП ОСОБА_11, якщо директор ПП «Хімтон»не заплатить ці кошти, то він буде красти продукт таким же шляхом, як він це зробив в цей раз». На його запитання, на якій підставі він може сплачувати гроші напряму, цей чоловік повідомив, що це його проблеми. Він стверджує, що зможе впізнати цю людину по голосу, оскільки цей чоловік дуже специфічно розмовляє.

Після цього, 18.05.2009 року, він звернувся до Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві із заявою про злочин, тобто про те, що невідомі особи вкрали у нього 10 тонн лізину.

На даний час до підсудних у нього претензій немає, оскільки кошти за лізин в кількості 10 тонн стягнуто через господарський суд.

Згідно протоколу очної ставки від 02 листопада 2010 року, між свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_8, свідок підтвердив обставини за яких відбувались розмови з підсудним ОСОБА_8 з приводу оплати вартості перевезення та неповернення останнім товару в разі попередньої несплати. (а.с.33-34, т.2).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду показав, що він працює на посаді начальника складу ПП «Хімтон». 08.05.2009 року зранку йому по радіостанції, як це завжди відбувається, коли до нього направляється покупець або перевізник, охорона повідомила, що приїхав вантажний автомобіль для загрузки 10 тон лізину. Після цього до складу під'їхав вантажний автомобіль ОСОБА_11, та водій передав йому документи, необхідні для завантаження 10 тон лізину. Він повідомив водію, щоб той відкривав тент кузова автомобілю для здійснення загрузки. Коли водій відкрив тент, він побачив, що там немає місця для завантаження 10 тон лізину. Він повідомив про це водієві. Водій, в свою чергу, зателефонував своєму керівнику та запитав, що робити. Після розмови зі своїм керівником водій попросив його взяти слухавку та переговорити зі своїм директором. Він почав розмовляти із незнайомим йому чоловіком, який почав просити його, щоб ПП «Хімтон»завантажив автомобіль. Він відмовляв цьому чоловіку в цьому, оскільки для завантаження 10 тон лізину треба було повністю перекласти вантаж, який вже знаходився у автомобілі. Цей незнайомий чоловік почав пропонувати йому грошові кошти за те, щоб вантажники переклали вантаж та завантажили всі 10 тон лізину в автомобіль. Він погодився на його пропозицію дати йому 350 грн. за роботу вантажників; цей чоловік сказав йому, що через деякий час жінка привезе гроші, оскільки у водія грошей не було при собі. Через приблизно 3 години якась невідома жінка прибула до ПП «Хімтон»та передала йому 350 грн. Після отримання грошей, він передав їх вантажникам. До її приїзду вантажники вже переклали вантаж та завантажили лізин. Після передачі йому грошей в сумі 350 грн., ця жінка сіла в кабіну вантажного автомобілю, та виїхала з території ПП «Хімтон».

Із оголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_27, які вона давала під час досудового слідства (т.1 а.с.167-169), вбачається, що з 12.03.2004 року вона працює на посаді вісовщика на ТОВ «СВС-Агро». Це підприємство є комбікормовим заводом та виробляє продукцію для використання її у тваринництві. В її обов'язки входить зважування вантажу, що прибуває на виробництво та оформлення необхідних документів, а саме: вона ставить підпис на товарно-транспортної накладної та записує вагу прийнятого вантажу.

Вона чітко пам'ятає ситуацію, яка відбулася в травні -червні 2009 року із поставкою лізину на їх підприємство. Їй було відомо, що 09.05.2009 року на ТОВ «СВС-Агро»не приїхав вантаж лізину з м. Києва, який направлявся з ПП «Хімтон». Цей вантаж на їхньому підприємстві дуже чекали, оскільки наслідком непостачання лізину у точний час є зупинення виробництва на підприємстві. Згодом, через два дні, з м. Києва (з ПП «Хімтон») повторно приїхав вантажний автомобіль із 10-ма тонами лізину, та виробництво почало працювати. Але на протязі приблизно одного місяця практично кожного дня їх турбували представники ПП «Хімтон»із питанням, чи не приїхав вантаж, який десь загубився. 13.06.2009 року, вона заступила на зміну. Приблизно в другій половині дня на територію ТОВ «СВС-Агро» прибув вантажний автомобіль (його марку вона не знає) державний номерний знак НОМЕР_3 із вантажем лізину від ПП «Хімтон». Номера всіх автомобілів записуються в спеціальний журнал на ТОВ «СВС-Агро», тому зараз вона чітко вказую цей номер автомобілю. Крім номеру автомобілю, в журналі записуються дата, вага брутто, тара, вага нетто. За кермом був чоловік на вигляд 40-45 років, який пояснив їй, що це вантаж лізину, який повинен був надійти до ТОВ «СВС-Агро»09.05.2009 року. Вона погодилась прийняти цей вантаж, та на ТОВ «СВС-Агро»було розвантажено вантаж. Вага лізину була 8650 кг. В накладній був вказаний вантаж -10 тон. Вона запитала його, чому вага нетто складає 8650 кг., на що цей чоловік відповів їй, що різницю в розмірі 1350 кг він забрав собі в якості оплати за перевезення цього вантажу. При цьому, він поводився дуже знервовано, оскільки вона почала запитувати його, чому ані керівництво ПП «Хімтон», ані керівництво ТОВ «СВС-Агро»не знають про відсутність частини вантажу. Та вона відмовилася випускати автомобіль з території ТОВ «СВС-Агро». Цей чоловік почав сперечатись з нею, бешкетувати, та вона поставила своє керівництво до відома про ситуацію, що склалася, записала цьому чоловіку вагу 8650 кг. в накладній, склала відповідний акт про недостачу та запропонувала йому поставити свій підпис в цьому акті. Він відмовився підписувати акт про недостачу. Після цього, вона повернула цьому чоловіку його примірник товарно-транспортної накладної, та він виїхав з території ТОВ «СВС-Агро». Це винятковий випадок такої поведінки постачальника або експедитора, оскільки на ТОВ «СВС-Агро»є чітко встановлені правила прийому вантажів, та всі їх дотримуються, тому вона запам'ятала цей випадок та скоріш за все зможе впізнати того чоловіка, в разі необхідності.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.10.2010 року, (т.1, а.с.170-173), свідок ОСОБА_27 впізнала ОСОБА_8, як особу, яка 13.06.2009 року прибула на вантажному автомобілі із вантажем лізину від ПП «Хімтон»та розвантажив його в кількості 8650 кілограм.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що він є приватним підприємцем та здійснює свою діяльність у сфері роздрібної та оптової торгівлі та надання транспортних та транспортно-експедиційних послуг по Україні товарів різного роду. Договір-заявку від 19.03.2009 року між ФОП ОСОБА_19 та ПП «Галс-Транс», він не підписував, та бачить її вперше. Послуги з перевезення товарно-матеріальних цінностей згідно даної заявки він не надавав. Договір-заявку від 19.03.2009 року між ФОП ОСОБА_19 та ПП «Хімтон», він підписував, та надавав згідно неї послуги з перевезення товарно-матеріальних цінностей. Послуги з перевезення товарно-матеріальних цінностей на той час він надавав через фірму, з якою було підписано договір, та яка називалася скоріш «Європа-Транс», та яка повинна була перевезти товар, який належить ПП «Хімтон». Даний вантаж було доставлено із запізненням та з постійним шантажем збоку посадових осіб «Європа-Транс», які вимагали виплати грошових коштів ще до поставки товару, та з постійними погрозами викрадення та пошкодження вантажу. В подальшому, через програму «Ларді Транс», йому стало відомо, що керівниками даної фірми є одночасно ПП «Галс-Транс»та ФОП ОСОБА_9

Відповідно до висновку експерта №902 від 01.10.2010 року, рукописний текст та цифрові записи виконані в разовому договорі-заявці №110\09 від 07.05.2009 року виконані ОСОБА_9. (т.2, а.с.87-91)

Відповідно до висновку експерта №903 від 05.09.2010 року, у бланку разового договору-заявки №110\09 від 07.05.2009 року -печатний текст, підпис та відбиток печатки від імені ОСОБА_11, у лівому нижньому куті виконані електрографічним способом.

Відбиток печатки приватного підприємства «ГАЛС-ТРАНС»у наданому на дослідження разовому договорі-заявці №110\09 від 07.05.2009 року проставлений кліше яке виготовлене на полімерному еластичному матеріалі, по фото полімерній технології.

Рукописний текст «ОСОБА_8»після слів «в особі директора», в графах №9,№10 та прямі лінії у графі №14, виконані пишучим прибором (кульковою ручкою), барвником чорного кольору. (т.2, а.с.97-101)

Згідно постанови про визнання і приєднання до справи речових доказів від 30.06.2009 року (т.1, а.с.106) визнано речовими доказами та приєднано до справи: претензію від 12.05.2009 року до ПП «Галс-Транс»за підписом ОСОБА_12, з якої вбачається, що станом на 12.09.2009 року вантаж, який належить ПП «Хімтон» не відвантажено в селі Бересток, Донецької області; факсокопію разового договору-заявки від 07.05.2009 року між ПП «Хімтон»та ФОП «ОСОБА_11» для виконання транспортного перевезення; факсокопію разового договору-заявки на здійснення транспортного перевезення №110\09 від 07 травня 2009 року між ФОП ОСОБА_11 та ПП «ГАЛС-ТРАНС»для виконання транспортного перевезення, відповідно до якої вантаж -кормові добавки в кількості 10 тон, повинен бути доставлений 09.05.2009 року за маршрутом м.Київ -с.Бересток (Донецька область), при цьому у п.12 зазначено про безготівкову форму оплати по оригіналах документів на протязі 4 банківських днів; копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_11; копію доручення від 16.08.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_11 уповноважує ОСОБА_12 оформляти та отримувати документи, що стосуються її прав та законних інтересів як суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи і виконувати інші необхідні дії та формальності; копію наказу від 05.05.2009 року №01-к згідно якого ОСОБА_23 призначено менеджером з транспортно-експедиторської діяльності на випробувальний термін 1 місяць з 05 травня 2009 року.

Згідно постанови про визнання і приєднання до справи речових доказів від 30.06.2009 року (т.1, а.с.126) визнано речовими доказами та приєднано до справи: наданий ОСОБА_8 разовий договір-заявка на здійснення транспортного перевезення №110\09 від 07 травня 2009 року з наявними його підписами, де у графі 9 міститься дописка 12.05.2009 року, у графі 10 міститься дописка «Розвантаження вантажу здійснюється тільки при надходженні коштів на р\рах.».

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що зазначені дописки виконані в односторонньому порядку ОСОБА_9 за проханням ОСОБА_8, без попереднього та подальшого погодження із представником ФОП «ОСОБА_11».

Згідно листа ТОВ «СВС-Агро»(т.1 а.с.175) станом на 04.10.2010 року відповідно до заявки від 07.05.2009 року отримано 8650 кілограм лізину. Різниця в розмірі 1350 кілограм не отримана.

Відповідно до копії договору №15\06\2009 від 15.06.2009 року про відповідальне зберігання укладеного між ПП «Галс-транс»в особі ОСОБА_8 та ОСОБА_28 (т.4 а.с.21-22), останньому ОСОБА_8 на тимчасове відповідальне зберігання передано кормові домішки в кількості 1350 кілограм. Адреса складу зберігання: місто Київ, провулок Ескаваторний 37-Б.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_8, а саме його твердження, що він, інкримінованого йому злочину не вчиняв, а діяв лише відповідно до вимог ст.916 ЦК України, а саме виключно притримав частину вантажу до повного розрахунку з ним за надані послуги по перевезенню і не привласнював чужого майна, суд вважає, що підсудний не правдиво пояснював про обставини вчинюваного ним злочину i розцінює їх одним із засобів захисту своїх прав та інтересів та намаганням уникнути відповідальності та покарання за вчинене, а також для не визначення судом дійсного ступеня вини підсудного у вчиненому злочині.

Оцінюючи показання підсудної ОСОБА_9, а саме її твердження, що вона, ніякого відношення до привласнення вантажу кормових домішок не має, відносини, які склались регулюються господарським правом, а тому інкримінованого їй злочину не вчиняла, а діяла для отримання коштів за транспортне перевезення, суд вважає, що підсудна не правдиво пояснювала про обставини вчиненого нею злочину i розцінює їх одним із засобів захисту своїх прав та інтересів та намаганням уникнути відповідальності та покарання за вчинене, а також для не визначення судом дійсного ступеня її вини у вчиненому злочині.

Так, підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні стверджували що не мали умислу на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а так само і не привласнювали ввірений їм вантаж.

Зазначене повністю спростовується вищенаведеними доказами, а саме показаннями свідків, висновками експертиз, іншими доказами по справі, які суд вважає логічними та об'єктивними, такими що погоджуються між собою, відповідають дійсним встановленим обставинам справи і підтверджують винуватість підсудних у вчиненому ними злочині. Крім того, і самі підсудні не заперечували факту внесення змін в односторонньому порядку до разового догорову-заявки від 07.05.2009 року, а в подальшому і вчинення ними спільних дій пов'язаних з недоставкою вантажу до місця призначення. А доказів того, що підсудні погодили з ФОП «ОСОБА_11»створені ними нові умови перевезення та доставки вантажу на підтвердження своєї позиції захисту суду не надали.

Посилання підсудних, що вони діяли в рамках законодавства і правомірно вимагали попередньої оплати за доставку вантажу від ФОП «ОСОБА_22», оскільки з ними у березні 2009 року не розрахувався приватний підприємець ОСОБА_19 судом не беруться до уваги, оскільки зазначені події не стосуються обставин вчиненого ними злочину.

При цьому, оцінюючи показання допитаних по даній справі свідків, даних ними в судовому засіданні, суд зважає на те, що наявні в них розбіжності, стосовно часу та опису подій, які відбувались, що інкримінуються підсудним, обумовлені тривалим проміжком часу, що пройшов з дня вчинення підсудними злочину та особистим сприйняттям свідками зазначених обставин. Також підстав для оговору свідками підсудних судом не встановлено.

З огляду на викладене, оцінюючи показання підсудних, свідків, висновки судових експертиз, інші докази по справі, в їх сукупності суд приходить до висновку про те, що підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке було їм ввірене, попередньо про це домовившись, з особистих інтересів, в повній мірі усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання.

Оцінюючи доводи скарг підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на дії слідчого та визнання його дій при проведенні досудового слідства незаконними, а саме твердження підсудних, що слідчим під час проведення досудового слідства було винесено незаконну постанову про відмову в допуску захисника ОСОБА_6 для захисту інтересів ОСОБА_9, постанову про накладення арешту на майно від 22.11.2010 року для забезпечення цивільного позову, про визнання особи цивільним позивачем в даній кримінальній справі від 01.10.2010 року, постанову про визнання документів речовими доказами по справі, а також вчинення ряду інших порушень КПК України, суд вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсним перевіреним під час судового слідства обставинам, в зв'язку з чим вони є необґрунтованими та безпідставними.

Судом не приймається до уваги твердження підсудної ОСОБА_9 про порушення під час досудового слідства її права на захист, що виразилось у винесенні слідчим постанови від 24.11.2010 року про відмову в допуску в якості її захисника ОСОБА_6 При цьому суд зважає на те, що слідчим було у встановленому законом порядку та в межах наданих йому повноважень вирішено та розглянуто заявлене клопотання, а саме ним винесено мотивовану постанову (т.3 а.с.8,12) про відмову в допуску в якості її захисника ОСОБА_6 Крім того, слідчим після порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_9, її було забезпечено захисником адвокатом ОСОБА_29 (т.2 а.с.19), а потім адвокатом ОСОБА_30 (т.2 а.с.36), який і захищав її права та інтереси під час досудового слідства.

Також не знайшло свого підтвердження під час проведення судового слідства посилання підсудного ОСОБА_8 стосовно застосування відносно нього фізичного та психічного впливу з боку працівників міліції, під час проведення досудового слідства, при затриманні та проведенні у нього вдома обшуку. На думку суду вони є надуманими та безпідставними, оскільки носять суперечливий характер, не відповідають встановленим по справі обставинам і спростовуються перерахованими та наведеними вище доказами. Крім того, доводи підсудного ОСОБА_8 про застосування до нього фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції, не підтверджуються та повністю спростовуються наявними матеріалами справи, у тому числі постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.07.2011 року, яка є чинною, відносно начальника відділення по розслідуванню економічних злочинів СВ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_17 та слідчого ОСОБА_16, оперуповноважених Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ст.ст. 364; 371; 372; 373; 374; 383 КК України. При цьому, суд зважає і на те, що ОСОБА_8 було засуджено 15 квітня 2011 року за ч.2 ст.345 КК України, саме за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків під час проведення обшуку 02 листопада 2010 року. (т.4 а.с.135)

Будь-яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудних та поставили б під сумнів зібрані по справі докази та дали підстави визнати їх недопустимими, судом не вбачається.

Відповідно до ст. 275 КК України розгляд справи судом проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази по справі, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_8 повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_9 повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, тому що вона вчинила умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким та особу винного.

Пом'якшуючих обставин, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено. Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_9 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким та особу винної.

Пом'якшуючих обставин, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено. Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, при обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_8, суд враховує його відношення до вчиненого, дані про його особу, що він позитивно характеризується, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_9 і вважає за необхідне обрати йому покарання не в максимальних межах санкції ч.3 ст.191 КК України, а саме у виді позбавлення волі, але вважає за доцільне призначити підсудному основне покарання з застосуванням ст.75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та не знаходить підстав для його звільнення від додаткової міри покарання, яка передбачена санкцією ч.3 ст.191 КК України.

При обранні виду та міри покарання підсудній ОСОБА_9, суд враховує її відношення до вчиненого, дані про її особу, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_9 і вважає за необхідне обрати їй покарання в межах санкції ч.3 ст.191 КК України, а саме у виді позбавлення волі, але вважає за доцільне призначити підсудній основне покарання з застосуванням ст.75 КК України, оскільки її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та не знаходить підстав для її звільнення від додаткової міри покарання, яка передбачена санкцією ч.3 ст.191 КК України.

Представником цивільного позивача ПП «Хімтон»було заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних на користь підприємства матеріальної шкоди на суму 6800 гривень та моральної шкоди на суму 20 тисяч гривень.

Вирішуючи питання по заявленому позову суд виходить з вимог ст.50 КПК України, відповідно до якої цивільним позивачем визнається організація, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину та пред'явила вимогу про відшкодування збитків.

Згідно постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», а саме п.24, не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення.

Як убачається із суті пред'явленого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення за ч.3 ст.191 КК України, їм не інкримінується заподіяння шкоди матеріального характеру ПП «Хімтон»в частині вартості додаткових робіт по доставці товару на суму 2800 гривень та 4000 гривень недоотриманого доходу. Крім того, представником цивільного позивача взагалі не мотивовано та не підтверджено документально саме таку суму недоотриманого доходу. Тому розв'язання питань про відшкодування вказаної шкоди необхідно вирішувати у порядку цивільного судочинства, а не в рамках розгляду зазначеної кримінальної справи.

Вирішуючи питання по заявленим позовним вимогам в частині стягнення моральної шкоди з підсудних на користь ПП «Хімтон»в сумі 20 тисяч гривень, суд виходить з вимог ст.23 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода завдана юридичній особі полягає виключно у приниженні її ділової репутації, а враховуючи, що цивільним позивачем заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди за невиконання умов договору та не надано при цьому жодного доказу на підтвердження цього факту, позов в цій частині також задоволенню не підлягає.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з підсудних судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз по даній справі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 (два) роки, з застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування основного призначеного покарання з випробуванням на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі ч.4 ст.70 КК України даний вирок та вирок Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.345 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки - виконувати самостійно.

ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 (два) роки, з застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування основного призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вигляді підписки про невиїзд - залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві 2192 гривні 83 копійки судових витрат за проведення експертиз (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві, ГУДКУ у Київській області, р\р 31253272210699, код 25575285, МФО 821018).

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві 2192 гривні 83 копійки судових витрат за проведення експертиз (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві, ГУДКУ у Київській області, р\р 31253272210699, код 25575285, МФО 821018).

Цивільний позов ПП «Хімтон»- залишити без задоволення.

Речові докази: документи - зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва з моменту його проголошення.

Суддя: Т.О.Ліщук

20.06.2012 Справа № 1-40/12