Вирок № 24777091, 20.06.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/1744/12

Номер провадження 1/1810/120/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора - Радковського В.П.

підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого -ОСОБА_3,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Лебединi справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костопіль Рівненської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, жителя АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого:

- 26.07.2007 року Лебединським районним судом Сумської області по ст.. 122 ч. 1 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 25.01.2008 року Лебединським районним судом Сумської області по ст.. 189 ч. 2 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 28.02.2011 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 30.08.2011 року Лебединським районним судом Сумської області по ст.. 185 ч.2, ст.. 190 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 23.05.2012 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. 309 ч.1 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

по ст. 296 ч. 2 КК України,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Калінін Ташаузької області Туркменістан, громадянина України, узбека, жителя АДРЕСА_2, освіта базова середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст.. 89 КК України,

по ст.. 186 ч.1, ст. 296 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.04.2012 року о 21 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_2 разом з підсудним ОСОБА_1 перебуваючи біля огорожі церкви, яка розташована на пл. Волі в м. Лебедині Сумської області, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб безпричинно нанесли кілька ударів руками та ногами по обличчю та тулубу потерпілого ОСОБА_4, внаслідок чого спричинили останньому тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 118 від 21.05.2012 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Крім того, 30.04.2012 року о 21 год. 45 год. на пл.. Волі в м. Лебедині підсудний ОСОБА_2, з метою незаконного збагачення та з корисливих спонукань, відкрито заволодів браслетом із срібла 925 проби вагою 5 г, що належить потерпілому ОСОБА_3, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 167 від 18.05.2012 року 239 грн. 40 коп., зірвавши із руки останнього, не застосовуючи при цьому фізичного насильства та не висловлюючи погроз застосувати насилля. Браслетом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що 30.04.2012 року о 21 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_2 перебували на автобусній зупинці на пл.. Волі в м. Лебедині. Повз них проходили ОСОБА_4 з ОСОБА_3, і ОСОБА_4 щось йому сказав, а він це прийняв за образу і почав сваритись, а потім вдарив ОСОБА_4 двічі рукою в область правого вуха та 3 рази рукою по голові, потім тричі ногою. Як його бив ОСОБА_2, він не звертав уваги, але били вдвох. ОСОБА_3 при цьому стояв в стороні. Потім біля них зупинився легковий автомобіль, і вони припинили бійку, а жінка з автомобіля забрала ОСОБА_4 до автомобіля і поїхала. Як у ОСОБА_2 з'явився срібний браслет ОСОБА_3, він не знає.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що 30.04.2012 року о 21 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_1 відпочивали на автобусній зупинці на пл. Волі в м. Лебедині Сумської області. До них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з якими він раніше був знайомий. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпочалася словесна сутичка, під час якої ОСОБА_1 вдарив останнього у вухо. Після цього він вдарив ОСОБА_4 ногою у спину і той впав на асфальт, а він продовжував його бити по ногах і тулубу, аж поки не під'їхав автомобіль та забрали ОСОБА_4 Коли до них підбіг ОСОБА_3, він відвів його в сторону на вул.. Пушкіна і між ними почалась словесна суперечка, в процесі якої він зачепив ОСОБА_3 за руку та розірвав срібний браслет, який потім залишив собі. Через кілька днів браслет був у нього вилучений працівниками міліції.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку , що вина підсудних у скоєнні ними злочинів повністю доведена і їх дії слід кваліфікувати:

Дії підсудного ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 296 КК України, так як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася у насильстві із заподіянням потерпілому легких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб;

Дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікувати:

По ч. 2 ст. 296 КК України, так як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася у насильстві із заподіянням потерпілому легких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб, а також по ч. 1 ст. 186 КК України, так як він вчинив грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна.

При обранні підсудному ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, який вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності з засудженням до позбавлення волі, належних висновків з попередніх судимостей не зробив, його характеристику з місця проживання та визнання ним своєї вини.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданої ним матеріальної шкоди потерпілим.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів .

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним обрати підсудному міру покарання у виді позбавлення волі.

В зв'язку з тим, що вказаний злочин підсудний вчинив до постановлення попереднього вироку Лебединського районного суду від 23.05.2012 року, яким він засуджений по ч. 1 ст.309 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, суд вважає необхідним остаточну міру покарання призначити у відповідності до вимог ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, характеристику підсудного з місця проживання, а також визнання ним своєї вини.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

При даних обставинах суд вважає, що підсудний не може бути виправлений без ізоляції його від суспільства, а тому йому доцільно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде доцільною і достатньою для виправлення засуджених та попередження інших злочинів.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів, вирішити у відповідності до ч. 3 ст. 81 КПК України.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю цього злочину та злочину, за який він засуджений попереднім вироком Лебединського районного суду від 23.05.2012 року по ст. 309 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - взяття під варту.

Термін покарання рахувати з 23.05.2012 року.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 186 КК України та обрати йому міру покарання :

- по ст. 296 ч. 2 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- по ч. 1 ст. 186 КК України - у виді 1 року позбавлення волі;

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді 3 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя м. Лебедин Сумської області, паспорт серії НОМЕР_1 від 01.12.2006 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області - витрати за проведення: товарознавчої експертизи в розмірі 470 грн. 40 коп.

Речові докази : пару кросівок білого кольору 43 розміру, що належать ОСОБА_1 та зберігається у камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області - повернути останньому; браслет срібний -з металу сірого кольору, довжиною 22,5 см, що належить ОСОБА_3 , який зберігається під зберігальною розпискою у останнього, вважати повернутим власнику.

На вирок суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Сумської області протягом 15 дiб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - протягом 15 діб з моменту отримання ним копії вироку, через Лебединський районний суд Сумської областi.

Суддя А. О. Гура