Ухвала суду № 24776277, 12.06.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2356/12 12.06.2012 12.06.2012 12.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-1490/1632/12 Головуючий по 1 інстанції Ітрін М.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

УХ В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2012р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого -Базовкіної Т.М.,

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі судового засідання: Громовій Л.В.,

за участю: представника позивача Глущенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2012р. за позовом публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" (далі -ПАТ „ Кредитпромбанк") до ОСОБА_4, третя особа, яка 7не заявляє самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Локі - МБК» про звернення стягнення на рухоме майно у рахунок погашення кредитної заборгованості ,

встановила:

В листопаді 2011 р. ВАТ „Кредитпромбанк" правонаступником якого є ПАТ „Кредитпромбанк" звернулося з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 29 грудня 2009 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Локі - МБК» було укладено кредитний договір № 02/030/09 - КЛТ та додаткові угоди до нього, за умовами яких Банк надав позичальнику кредитні кошти на оплату витрат, пов'язаних з поточною господарською діяльністю підприємства в межах загальної суми 400 000,00 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитом строком до 28 грудня 2010 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань 29 грудня 2009 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір застави № 02/02/030/09 - КЛТ/305/09- КЛТ транспортного засобу, відповідно до якого останній передав в заставу Банку транспортний засіб марки CHEVROLET TACUMA UF756,2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер № НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий універсал - В.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Локі - МБК» виконує свої зобов'язання за кредитним договором неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором станом на 28 квітня 2011 р. складає 497 355,91 грн. (400 000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 79 047,21 прострочена заборгованість по процентам, 18 308,70 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів), Банк просив звернути стягнення на заставлене майно за договором застави № 02/02/030/09 - КЛТ/305/09- КЛТ від 29 грудня 2009 року, який укладено між Банком та ОСОБА_4

Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2012 року позов Банку задоволено: у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ „Кредитпромбанк" за кредитним договором № 02/030/09 - КЛТ від 29 грудня 2009 року у сумі 497 355,91грн., на підставі договору застави від 29 грудня 2009 року № 02/02/030/09 - КЛТ/305/09- КЛТ - звернуто стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_4 транспортний засіб - автомобіль легковий універсал - В, CHEVROLET TACUMA UF756,2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер № НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 29 грудня 2009 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Локі - МБК» було укладено кредитний договір № 02/030/09 - КЛТ та додаткові угоди до нього, за умовами яких Банк надав позичальнику кредитні кошти на оплату витрат, пов'язаних з поточною господарською діяльністю підприємства в межах загальної суми 400 000,00 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитом строком до 28 грудня 2010 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань 29 грудня 2009 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір застави № 02/02/030/09 - КЛТ/305/09- КЛТ транспортного засобу, відповідно до якого останній передав в заставу Банку транспортний засіб марки CHEVROLET TACUMA UF756,2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер № НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий універсал - В.

Внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, розмір якої станом на 28 квітня 2011 р. складає 497 355,91 грн. (400 000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 79 047,21 прострочена заборгованість по процентам, 18 308,70 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

В силу пункту 1.3 договору застави у разі порушення боржником обов'язків передбачених кредитним договором, порушення заставодавцем умов цього договору заставодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених цим договором.

1 лютого 2011р. Банком направлено позичальнику та заставодавцю повідомлення про наявність заборгованості, необхідність її сплати та про наміри щодо звернення стягнення на заставлене майно.

За таких обставин, а саме доведеності факту порушення позичальником умов договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за його користування, суд правомірно на підставі ст.ст.543,1050,1054 ЦК України, ст.20 «Про заставу» ухвалив рішення про звернення стягнення на предмет застави.

Доводи апелянта щодо припинення на підставі ч.1 ст.559 ЦК України зобов'язань за договором застави внаслідок підписання банком та позичальником, без згоди ОСОБА_4, додаткової угоди № 1, якою передбачено додаткову сплату ТОВ ВКФ «Локі - МБК» процентів в розмірі 30% та 32%, є безпідставними.

Згідно з положеннями ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Проте, відповідно до ст.546 ЦК України застава та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави. Висновки, які викладено в ухвалі Верховного Суду України від 23 лютого 2011р. по справі №6-57272св10 не можуть бути враховані по даному спору (ч.2 ст.214 ЦПК), оскільки цю ухвалу постановлено в порядку касаційного провадження, а не за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.355 ЦПК.

Аргументи апелянта стосовно зменшення розміру заборгованості є не обгрунтованими, тому що не підтверджені жодним доказом, які сторона повинна надавати разом зі своїми запереченнями. Клопотань до суду про витребування доказів з цього приводу теж не надходило(ст.ст.60,137 ЦПК).

Таким чином, ухвалення судом першої інстанції правильного рішення згідно з вимогами ч.1 ст.308 ЦПК є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303,307-309,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити, а заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.

Головуючий: Судді: