Ухвала суду № 24774567, 11.06.2012, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 червня 2012 року. справа № 2-250/11

п/у № 2/407/98/2012

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Головешко Н.В.

з участю:

представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Страхова компанія «Країна» про стягнення страхової виплати в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу, третя особа у справі: Публічне акціонерне товариство комерційний банк (ПАТ КБ) «Правекс-Банк»,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 26.08.2009 р., та змінам до нього від 01.03.2010 р. (т1. а.с.110-111), від 12.07.2011 р. (т.2 а.с. 48), зазначено, що позивачем за кредитні кошти, надані третьою особою - Акціонерний Комерційним банком "Правекс - Банк ", було придбано легковий автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1.

В зв'язку з цим 19 серпня 2008 року ним з відповідачем було укладено договір автомобільного страхування № 10/017875/СТ/2.1.5.1 з строком дії з 21.08.2008 р. до 20.08 2009 року. Згідно умов вказаного договору відповідач взяв на себе обов'язок по відшкодуванню позивачу страхової виплати в разі пошкодження автомобіля внаслідок, в тому числі, і дорожньо - транспортної пригоди.

09 лютого 2009 року позивач рухався на своєму автомобілі з м. Вільногірська в м. Дніпродзержинськ. По дорозі, на відрізку траси від с. Боровківка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, до с. Новомиколаївка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль було пошкоджено. Учасником ДТП був тільки позивач. Сама ДТП сталася внаслідок виникнення на дорозі перешкоди природнього характеру - калюжі, в'їхавши в яку автомобіль змінив напрямок руху, і позивач, втративши керування, врізався на ньому в дерево. Відповідно до умов договору страхування він повідомив відповідача про ДТП, 11.02.2009 року подав письмову заяву про страхове відшкодування та письмове пояснення стосовно ДТП.

Правоохоронними органами було проведено дізнання по факту ДТП, в процесі якого було проведено автотехнічне дослідження. Згідно висновків експерта інженерно-технічної експертизи науково-дослідницького експертно-кріміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області, позивач не допустив ніяких порушень ПДР і його вини у скоєні ДТП немає. На підставі висновків експерта йому була видана відповідна довідка, яка також була передана відповідачу.

Вказана ДТП визнана страховим випадком і таким чином відповідач повинен, згідно з умовами страхового договору, виплатити позивачу страхове відшкодування. Згідно умов страхового договору страхова вартість автомобіля складає 71250 грн. Збиток причинений автомобілю внаслідок ДТП складає 72901,27 грн., тобто перевищує страхову вартість.

Згідно умов договору, в разі перевищення розміру збитку причиненого автомобілю страхової вартості, страховик виплачує розмір страхової вартості, тобто 71250 грн. Крім того в договорі передбачена франшиза, розмір якої складає 712,50 грн. Таким чином, виплаті підлягає 70537,50 грн. (71250 грн. - 712,50 грн.). Але до цього часу відповідач, не зважаючи на всі обставини, викладені в цьому позові, відшкодування не проводить, позивачу ніяких повідомлень не надсилає, на зв'язок не виходить.

В зв'язку з такими діями відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду, та вважає, що дії відповідача суперечать вимогам діючого законодавства України та умовам договору страхування.

Згідно ст.2 Закону України "Про захист прав споживачів ", законодавство про захист прав споживачів складається з цього кодексу, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідач є виконавцем, як суб'єкт господарювання, який надає послуги страхування.

Згідно ст. 4,5 вказаного Закону, позивач, як споживач послуг відповідача, має право на захист своїх прав державою.

Згідно ст. 10 цього Закону, він має право вимагати відшкодування збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків по договору.

Згідно ст.22 цього Закону, захист його прав споживача послуги здійснюється судом.

Визначення розміру збитків, в разі настання страхового випадку, регулюються п. 16 договору автомобільного страхування № 10/017875/СТ/2.1.5.1 від 19.08.2008 р. укладеного між ним та відповідачем. Згідно з положеннями цього пункту підлягає виплаті - 70537,50 грн. з розрахунку приведеного вище в цьому позові. Строки виплати регулюються п. 17 договору. Граничний термін розгляду заяви встановлено - 6 місяців. З моменту настання страхового випадку цей термін збіг. Підстав для відмови в виплаті, передбачених п. 18 договору страхування немає.

Таким чином відповідачем допущено порушення умов договору, вищевказаних норм Закону України " Про захист прав споживачів ", та ст. 979,988,1166 ЦК України. Керуючись ст.ст.2,4,5,10, 22 Закону України " Про захист прав споживачів " ст.979,988,1166, ЦК України.

В процесі розгляду справи відповідач частково виплатив страхову виплату в розмірі 38916,50 грн., які перерахував на рахунок в Акціонерний Комерційний банк, в рахунок оплати по вищезазначеному кредитному договору, так як банк є вигодонабувачем застрахованого автомобіля. Таким чином, невідшкодованою залишилась сума 31621 грн. (70537,50 грн. - 38916,5 грн.). Так як згідно умов кредитного договору та договору страхування вигодонабувачем майна в даному випадку виступає банк, позивач вважає, що відповідач повинен перерахувати невиплачені кошти страхової виплати банку в рахунок погашення його кредитних зобов'язань за кредитним договором.

12.07.2011 р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (т.2 а.с.48, де зазначив, що по даній справі 19.07.2010 року Вільногірським міським судом було прийнято рішення, яким його позов було задоволено і відповідача було зобов'язано перерахувати 31 621 грн. на користь 3-ї особи в рахунок оплати по кредитному договору.

Зазначене рішення було залишено без змін Ухвалою колегії суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2010 року.

Але суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу відповідача, зазначені судові рішення своєю Ухвалою від 09.12.2010 року скасував і направив справу на новий розгляд в іншому складі суду.

Підставою для скасування судових рішень суд касаційної інстанції зазначив те, що суди не врахували при визначені суми стягнення, що відповідно до страхового акту від 23 вересня 2009 року вартість автомобіля на день настання страхового випадку становила - 64296 грн., а розрахунок відшкодування виконано з вартості автомобіля - 71 250 грн. Також суди не врахували вартість металолому, внаслідок пошкодження автомобіля.

Враховуючи те, що вказівки суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду, позивач звернувся до суду з цією заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до зазначених обставин сума відшкодування становить - 64 296 грн.( вартість ТЗ) - 712, 50 (франшиза) - 38 916, 50 грн. ( сплачене відшкодування) = 24 667 грн

Станом на лютий 2009 року ( час настання страхового випадку) вартість металолому складала 400 грн. за 1 тону. Маса його автомобіля становить 1045 кг. Таким чином, вартість лому в цьому випадку складає 400 грн. х 1,045 тн. = 418 грн. Остаточна вартість відшкодування становить 24 667 грон - 418 = 24 249 грн. Інші факти встановлені судовими рішеннями знайшли своє підтвердження при розгляді касаційної скарги.

За вищезазначених обставин і обставин зазначених в первісній та зміненій позовній заяві, керуючись ст.ст.2,4,5,10, 22 Закону України " Про захист прав споживачів ", ст.16, 979,988,1166, ЦК України, позивач в остаточній редакції змін до позову прохає: Стягнути з Страхової компанії "Країна" м. Київ вул. Електриків, 29-а відшкодування страхової виплати в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу - належного йому автомобіля СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, та зобов'язати відповідача перерахувати зазначені кошти в розмірі - 24 249 грн. Акціонерному Комерційному банку "Правекс - Банк " в рахунок оплати по кредитному договору укладеному між позивачем та банком на придбання легкового автомобіля СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1.

В судове засідання позивач не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, з участю його представника, адвоката ОСОБА_1 (т.2 а.с.69)

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в остаточній редакції та їх обгрунтування, що викладені в позовних заявах та змінах до позову, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що автомобіль був зданий позивачем в металобрухт, вартість якого склала за розрахунком 418 грн., надати документи на підтвердження цього факту позивач не може. Довідку про можливу вартість конструктивно погиблого транспортного засобу від 09.07.2009 р., за підписом спеціаліста ОСОБА_3, згідно якої вартість автомобіля на момент ДТП була визначена на суму 64296.00 грн., після ДТП - на суму - 24667.00 грн., - вважає неналежним доказом, оскільки ця оцінка була проведена через 6 місяців після ДТП і без виклику позивача, автомобіль для огляду не витребовувався. Звіт про оцінку автомобіля, що був зроблений спеціалістом ОСОБА_4, вважає складеним кваліфіковано.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не повідомив, проте сам був повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином, під особисту розписку (т.2 а.с.91). Разом, з тим, раніше, в судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_5, позов не визнав та пояснив, що Страхова компанія «Країна»свої зобов'язання за договором страхування з позивачем виконала в повному обсязі. На рахунок банку - вигодонабувача, була сплачена страхова сума - 38916.50 грн., яка була розрахована відповідно до п.16.8 договору страхування та п.13.15.2 Правил страхування, виходячи з дійсної вартості транспортного засобу на момент ДТП та вирахуванням з цієї суми вартості пошкодженого транспортного засобу та франшизи. Позивач не надав доказів про здачу автомобіля в металобрухт та щодо вартості цього металобрухту. Окрім того, Банк, вигодонабувач, як третя особа, ніяких вимог не заявляє, тому в цьому випадку неможливо задовольняти позов на користь третьої особи, про свідчить судова практика. Такі ж заперечення проти позову містяться в письмових запереченнях відповідача, де також зазначено, що затримка у виплаті страхової суми сталася тому, що позивач не надав весь пакет документів, зокрема, реквізитів для виплати страхового відшкодування. Лише 07.09.2009 р. було отримано листа від АКБ «Правекс -Банк», після чого 23.09.2009 р. була перерахована страхова сума 38916,50 грн. Згідно уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути на користь АКБ "Правекс - Банк" страхове відшкодування у розмірі 24 249 грн., в рахунок оплати по кредитному договору укладеного між позивачем та АКБ "Правекс -Банк". Однак такі вимоги позивача не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Частина 2 ст. 985 ЦК України, що кореспондується із ч. 4 ст. З Закону України "Про страхування", передбачає право страхувальника призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також право замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Вигодонабувачем за договором страхування, що був укладений між позивачем та відповідачем, визначено АКБ "Правекс - Банк", оскільки останній є заставодержателем забезпеченого заставою майна -застрахованого відповідачем автомобіля "Шевроле Авео", д/н НОМЕР_1.

Згідно положень ст. 10 Закону України "Про заставу", якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. ( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005).У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Аналіз зазначених норм матеріального права вказує на те, що у випадку призначення за договором страхування вигодонабувача, предметом якого є заставлене майно, право вимоги до страховика, при настанні страхового випадку, має виключно вигодонабувач -заставодержатель, а стягнення страхового відшкодування, на користь особи, що не заявляє будь - яких самостійних вимог на предмет спору, не передбачено процесуальним законом.

АКБ "Правекс - Банк", як вигодонабувач, жодних самостійних вимог на предмет спору не заявляв, а стягнення суми на користь особи, що не є стороною по справі та не заявляє відповідних майнових вимог не передбачено процесуальним законом. ( т.1 а.с.38-40, 45-47, 116-118, 126-128, т.2 а.с. 61-63,81-81)

З врахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, суд, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, ухвалив - проводити судове засідання за відсутності представника відповідача, який не з'явився в судове засідання без поважних причин, з заочним винесенням рішення.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство комерційний банк (ПАТ КБ) «Правекс-Банк», який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк», надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, та зазначила, що позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі. (т.2 а.с.25,27-28,56-57)

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини стосовно визначення розміру страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу та стосовно визначення особи, яка за умовами договору та згідно закону має право вимоги щодо витребування страхової суми від страховика, в тому числі, шляхом подачі позову до суду.

Відповідно до цих правовідносин та наданих доказів у справі, суд вважає встановленими наступні факти та обставини.

Згідно копії договору № 10/017875/СТ/2.1.5.1 з строком дії з 21.08.2008 р. до 20.08 2009 року, між страховою компанією «Країна»та ОСОБА_2 був укладений договір автомобільного страхування, за яким було застраховано належний ОСОБА_2 автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, та визначена страхова сума -71250.00 грн. в розмірі дійсної вартості транспортного засобу (п.6.10), а також визначено вигодонабувача за договором страхування -АКБ «Правекс-Банк» (п.3.1). ( т.1 а.с.5)

Згідно копії договору застави № 6869-006/08Р від 19.08.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 6869-006/08Р від 19.08.2008 р., ОСОБА_2 передано банку в заставу автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, 2008 р. випуску, вартість якого сторонами визначена в - 71250.00 грн. (т1. а.с. 15-17)

З договору застави витікає, що за кредитні кошти, надані третьою особою - Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-Банк», згідно зазначеного кредитного договору, позивачем було придбано легковий автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, 2008 р. випуску, за договором купівлі-продажу № 2502 від 15.08.2008 р.

09.02.2009 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, 2008 р. випуску, під керуванням ОСОБА_2 був пошкоджений, при цьому, згідно висновків експерта інженерно-технічної експертизи науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області встановлено, що ОСОБА_2 не допустив ніяких порушень ПДР України і його вини в скоєнні ДТП немає (а.с.7-13).

Даний факт було визнано страховою компанією «Країна»страховим випадком, і згідно розрахунків спеціалістів визначено, що дійсна вартість транспортного засобу на момент ДТП становить - 64296.00 грн., вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу -72901.27 грн., тобто відбулася конструктивна загибель транспортного засобу, оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує дійсну вартість автомобіля на момент ДТП. (т.1 а.с. 78-80, 83-108)

23.09.2009 р. на рахунок банку - вигодонабувача, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», була сплачена страхова сума -38916.50 грн., яка була розрахована відповідно до п.16.8 договору страхування та п.13.15.2 Правил страхування, виходячи з дійсної вартості транспортного засобу на момент ДТП та вирахуванням з цієї суми вартості пошкодженого транспортного засобу та франшизи. Даний факт взаємно визнаний сторонами.

Позивач оспорює саме розмір сплаченої страхової суми, оскільки вважає, що ця сума повинна складати ту, яка зазначена в договорі страхування (п.6.5), а саме, дійсна вартість автомобіля на час укладення договору страхування -71250.00 грн.

На час розгляду справи, як стверджує представник позивача, автомобіль був зданий в металобрухт, але будь-якого документу на підтвердження цього факту та стосовно коштів, отриманих за металобрухт, сторона позивача не надала.

Згідно п.16.8 копії Договору страхування (т.1 а.с.5), зазначено, що, у випадку конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну вартість застрахованого ТЗ на дату страхового випадку) розмір страхового відшкодування визначається згідно Правил страхування.

Згідно п.13.15 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Головою Правління ВАТ СК «Країна»19.01.2007 р. (т.1 а.с.48-73): У випадку конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу розмір страхового відшкодування складає:

п/п 13.15.1 - величину, що розраховується шляхом вирахування із суми, що дорівнює визначеній на підставі експертного висновку дійсній вартості застрахованого транспортного засобу, на дату настання страхового випадку, за вирахуванням суми несплачених страхових премій за наступні страхові періоди та/або несплаченої частини страхової премії, передбаченої за договором, якщо інше не обумовлено договором страхування, франшизи, (за умови, що залишки пошкодженого застрахованого транспортного засобу Страхувальник передає Страховику). Пошкоджений застрахований транспортний засіб приймається Страховиком після зняття його власником з обліку в органах реєстрації (органи митного контролю, ДАІ). Витрати по зняттю застрахованого транспортного засобу з обліку договором страхування не покриваються;

п/п 13.15.2 - величину, що розраховується шляхом вирахування із суми, що дорівнює дійсній вартості застрахованого ТЗ на дату настання страхового випадку, визначеної на підставі експертного висновку, за вирахуванням вартості залишків пошкодженого застрахованого ТЗ та суми несплачених страхових премій за наступні страхові періоди та/або несплаченої частини страхової премії, передбаченої за договором, якщо інше не обумовлено договором страхування, франшизи, за умови, що залишки пошкодженого застрахованого транспортного засобу Страхувальник залишає у себе;

п/п 13.15.3 - різницю між сумою, що складає 75 (сімдесят п'ять) відсотків страхової суми та загальною сумою страхових відшкодувань, що були проведені раніше, і франшизи, і суми несплачених страхових премій за наступні страхові періоди та/або несплаченої частини страхової премії, передбаченої за договором, за умови, що залишки пошкодженого застрахованого транспортного засобу Страхувальник залишає у себе.

п.13.16. Порядок розрахунку страхового відшкодування визначається Страховиком згідно з п.13.1. Правил , про що повідомляється Страхувальнику письмово протягом 10 робочих днів з дати прийняття рішення про порядок розрахунку до складання Страховиком страхового акту та протягом 15 робочих днів з дати складання та затвердження страхового акту здійснюється виплата страхового відшкодування.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із договору, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 636 ЦК України: 1. Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі; 2. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору; 3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом; 4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Згідно ст. 979 ЦК України: 1. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 982 ЦК України: 1. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 985 ЦК України: 1. Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. 2. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. 3. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Згідно ст. 988 ЦК України: 1. Страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. 2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Згідно ст. 990 ЦК України: 1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). 2. Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає встановленим, що внаслідок ДТП дійсно був пошкоджений автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, раніше переданий позивачем за договором застави третій особі -ПАТ КБ «Правекс-Банк», при цьому автомобіль був застрахований в страховій компанії «Країна», а вигодонабувачем за договором страхування був визначений ПАТ КБ «Правекс-Банк», за рахунок кредитування якого позивач і придбав даний автомобіль.

Сторонами та третьою особою були укладені відповідні договори страхування, застави, які за змістом і формою відповідають вимогам закону. Тому відповідно до ст.ст. 636, 985 ЦК України, позивач має право вимагати від відповідача сплати страхової суми на користь третьої особи.

Разом з тим, суд вважає доведеним, що відповідач, страхова компанія «Країна», свої зобов'язання за договором страхування та відповідно до вимог закону виконав в повному обсязі. Визначення розміру заподіяної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля в ДТП та визначення розміру страхового відшкодування було проведено відповідно до умов договору та Правил страхування. Згідно абз.2 п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків, з цими вимогами закону узгоджуються умови визначення суми страхового відшкодування, що зазначені в п.13.15.2 Правил страхування. Оскільки страхова компанія «Країна»не вимагала залишення їй пошкодженого автомобіля, а позивач на момент розгляду справи, зі слів його представника, здав автомобіль в металобрухт, то, відповідач правомірно застосував для розрахунку суми страхового відшкодування порядок зазначений п. 13.15.2 Правил страхування, вирахувавши із суми дійсної вартості транспортного засобу на момент ДТП, що була встановлена внаслідок експертного дослідження в сумі - 64296.00 грн. -вартість пошкодженого транспортного засобу після ДТП -24667.00 грн. та розмір франшизи -712.50 грн., визначивши таким чином, розмір страхового відшкодування у розмірі - 38916.50 грн., які і були перераховані в процесі розгляду справи в межах строків, визначених договором страхування та Правилами страхування ( третій особі) вигодонабувачу -ПАТ КБ «Правекс-Банку».

Обґрунтування позивача та його представника позовних вимог стосовно визначення вартості пошкодженого автомобіля в необґрунтовано завищеному розмірі, суд не приймає, оскільки відповідач визначив цю вартість на підставі висновків експертного дослідження спеціалістів, сторона ж позивача не надала будь-яких висновків експертного дослідження іншого спеціаліста з цього питання, за цих обставин довідку про вартість металобрухту та дані про габарити автомобіля суд не може сприйняти як належні та достатні докази для визначення вартості автомобіля після ДТП. Суд погоджується з висновками експертного дослідження двох спеціалістів з боку відповідача (т1.а.с.78-80,83-108), оскільки ці висновки хоч і зроблені в різний час, але на підставі одних і тих же матеріалів обстеження пошкодженого автомобіля, і не суперечать один одному.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про захист прав споживачів»і доходить висновку про покладення судових витрат в виді судового збору - 242.49 грн., що складає 1 відсоток від суми позовної вимоги -24249.00 грн., в задоволенні якої відмовлено, за рахунок Державного бюджету України, оскільки позивач, як споживач звільнений від сплати судового збору за подачу позову про захист прав споживача; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -50.00 грн. повернути позивачу, ОСОБА_2, оскільки з 01.11.2011 року такий вид судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.88, 209 ч.3, 212-215, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відмовити у стягненні з Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Страхова компанія «Країна» для відшкодування страхової виплати в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу -належного позивачу, ОСОБА_2, автомобіля СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та в зобов'язанні відповідача перерахувати зазначені кошти в розмірі 24 249 грн. (двадцяти чотирьох тисяч двохсот сорока дев'яти гривень 00 копійок) Публічному акціонерному товариству комерційний банк (ПАТ КБ) «Правекс-Банк», в рахунок оплати по кредитному договору, укладеному між позивачем та зазначеним банком, на придбання легкового автомобіля СНЕVRОLЕТ АVЕО, реєстраційний № НОМЕР_1.

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі -242.49 грн., покласти за рахунок Державного бюджету України.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 50.00 грн. повернути позивачу, ОСОБА_2, через Управління Державної казначейської служби України у м. Вільногірську, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37996805, надавши йому за його заявою оригінал квитанції від 26.08.2009 року, після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.