Ухвала суду № 24773245, 06.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року справа №2а/0570/9843/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Бадахової Т.П.

Ляшенка Д.В.

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю)

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 р. у справі № 2а/0570/9843/2011 (головуючий І інстанції Шальєва В.А.) за позовом Приватного підприємства „Авто-Експрес" до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372342 від 1 червня 2011 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372342 від 1 червня 2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 р. у справі № 2а/0570/9843/2011 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000372342, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Сніжному Донецької області 1 червня 2011 р., про збільшення Приватному підприємству „Авто-Експрес" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195201 грн., в тому числі за основним платежем - 195200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував про доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приватне підприємство „Авто-Експрес" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 11.09.2002 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32198122, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сніжному, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06675181.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Сніжному є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідачем проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП „Авто-Експрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ „Укрметал-Трейдінг", за результатами якої був складений акт № 270/23-32198122 від 23.05.2011 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ПП „Авто-Експрес" вимог пп. „а" п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 р. в розмірі 195200 грн. (а.с. 15-25).

На підставі даного акту 01.06.2011 р. ДПІ у м. Сніжному прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000322342 про збільшення ПП „Авто-Експрес" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195201грн., в тому числі за основним платежем - 195200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с. 14).

Встановлено, що ПП „Авто-Експрес" 21.12.2010 р. укладений договір з ТОВ „Укрметал-Трейдінг" № ЧАЗ-12/П на поставку товару. Відповідно до умов цього договору (п. 1.2), найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару визначаються специфікацією (а.с. 55-58). Пунктом 2.1 договору визначено, що поставка продукції за договором здійснюється у строки за домовленістю сторін. Як передбачено п. 3.1 договору, ціна за одиницю продукції визначається сторонами у специфікації. Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування на розрахунковий рахунок суми згідно з рахунком постачальниками або іншими формами розрахунків, що не суперечать законодавству. Додатковою угодою від 28.12.2010 р. до цього договору сторони визначили, що покупець перераховує вартість товару шляхом передплати в розмірі 100% (а.с. 52).

На виконання договору ТОВ „Укрметал-Трейдінг" 28.12.2010 р. виданий позивачу рахунок-фактура № СФ 0000013 на поставку автошин у кількості 1500 шт., загальною вартістю 1404000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 234000 грн. (а.с. 51). 06.01.2011 р. позивачем було перераховано ТОВ „Укрметал-Трейдінг" наступні суми згідно платіжних доручень: №772 - 468000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 78000 грн., № 779 - 468000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 78000 грн., № 760 - 468000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 78000 грн. (а.с. 48-50). У вказаних платіжних дорученнях призначення платежу зазначено - передплата за продукцію згідно з договором № ЧАЄ-12/П від 21.12.2010 р.

06.01.2011 р. ТОВ „Укрметал-Трейдінг" видана ПП „Авто-Експрес" податкова накладна № 3 на товар - автошини, загальною вартістю 1404000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 234000 грн. (а.с. 54).

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 р. та уточнюючому розрахунку віднесена сума в розмірі 195200 грн. по податковій накладній № 3 від 06.01.2011 р.

У відповідності до пп. „а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію країни) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього кодексу встановлено, що датою виникнення права латника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що основними умовами віднесення певних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є сукупність наступних дій: здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, підтвердження сум податку на додану вартість відповідними податковими накладними.

Судом встановлено, що основними видами діяльності ПП „Авто-Експрес" є діяльність автомобільного регулярного транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оптова торгівля. В межах господарської діяльності позивачем укладена угода з ТОВ „Укрметал-Трейдінг", за якою позивач придбаває у цього підприємства автошини.

Відтак, придбання автошин позивачем безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача, що свідчить про те, що зазначені товари придбавались позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Сума податку на додану вартість в розмірі 195200 грн., віднесена позивачем до складу податкового кредиту у січні 2011 р., підтверджена податковою накладною № 3 від 06.01.2011 р.,. податкова накладна відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних.

Отже, з урахуванням наведених вище вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, суд приходить до висновку, що позивач безперечно має право на податковий кредит за наслідками здійснення цих господарських операцій.

Що стосується дати виникнення права позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту, суд зауважує наступне.

Як зазначалось вище, 06.01.2011 р. позивачем перерахована передплата ТОВ «Укрметал-Трейдінг» за товар. Додатковою угодою від 11.05.2011 р. до договору № ЧАЄ-12/п визначений строк поставки товару - вересень 2011 р. (а.с. 47).

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно сума податку на додану вартість в розмірі 195200 грн. віднесена до складу податкового кредиту за першою подією - датою писання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про невідповідність фактично здійсненої господарської операції умовам договору № ЧАЄ-12/П. При цьому відповідач зазначає про відсутність у договорі найменування, кількості, ціни товару, про перерахування позивачем коштів за товар без фактичного його отримання, неотримання рахунку від постачальника для оплати товару, невідповідність строків перерахування коштів зазначеним у договорі.

Як зазначалося раніше, відповідно до умов договору, найменування, кількість, ціна товару повинна зазначатися у специфікації до договору, а не у самому договорі. Специфікація до договору ЧАЄ-12/П, в якій вказані найменування, кількість, ціна товару, досліджувалась як в ході перевірки, так й в судовому засіданні (а.с. 53).

Що стосується доводів про неотримання позивачем товару на час перерахування коштів, вони спростовуються укладанням додаткової угоди про визначення строку постачання товару - серпень 2011 р.

Посилання в акті перевірки про оплату товару без попереднього отримання рахунку спростовується наявністю рахунку № 245 від 28.12.2010 р., який оплачений 06.01.2011 р., що відповідає вимогами договору.

На час виконання договору поставки між ТОВ „Укрметал-Трейдінг" та ПП „Авто-Екснрес" постачальник товару ТОВ „Укрметал-Трейдінг'' здійснювало господарську діяльність, не було визнане банкрутом, не було ліквідоване, було платником податку на додану вартість.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у постачальника трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, оскільки у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували ці доводи.

З довідки про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ „Укрметал-Трейдінг", наданої ДПІ у Калінінському районі м. Донецька відповідачу, вбачається, що це підприємство у податковій звітності за січень 2011 р. відобразило поставку товару на адресу ПП „Авто-Експрес" на загальну суму 1404000 грн., в тому числі податок на додану вартість -234000 грн. Ця обставина підтверджує здійснення господарської операції та правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Суд вважає такими, що не мають відношення до предмету спору, доводи відповідача про формування ТОВ „Укрметал-Трейдінг" податкового кредиту за рахунок податкових накладних, отриманих від ТОВ „ЛИК", яке формує свій кредит за рахунок податкових накладних, виданих підприємствами, у яких податкова звітність не визнана як податкова або не надається до обліку.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відтак, кожний платник податку несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку, а тому позивач як платник податку не має відповідати за декларування, обчислення та сплату податку постачальником або іншим підприємством по ланцюгу постачання товару.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000372342 від 1 червня 2011 року, прийняте відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 р. у справі № 2а/0570/9843/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 р. у справі № 2а/0570/9843/2011- залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 8 червня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Т.П. Бадахова

Д.В. Ляшенко