Постанова № 24767201, 11.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року справа №2а-4934/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

11 травня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Рожко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. в справі № 2а-4934/11/1270 за позовом Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання незаконною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. задоволений позов Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання незаконною та скасування вимоги, визнана протиправною та скасована вимога від 17.05.2011 р. № 12-06-14-14/4438.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. До судового засідання 11.05.2012 р. представники відповідача не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників апелянта.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 2.13 плану роботи ГоловКРУ України на І квартал 2011 року КРУ в Луганській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ") за період з 01.07.2008 р. по 01.01.2011 р., висновки якої викладені в акті ревізії від 31.03.2011 р. № 21-06/002. За результатами ревізії відповідачем ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" направлено вимогу про усунення порушень, виявлених в ході ревізії, від 17.05.2011 р. № 12-06014-14/4438, відповідно до якої орган державної контрольно-ревізійної служби вимагає від позивача усунути наступні порушення:

- в порушення Порядку визначення вартості будівництва, ДБН Д.1.1-1-2000 позивачем проведена зайва виплата коштів внаслідок завищення обсягу чи вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт підрядними підприємствами ТОВ „Енергомакс", ТОВ „Ентранс", ЗАТ „Лисичанськспецбуд", ТОВ „Ліспромбуд", ТОВ „Сєвєродонецькхімзахист", ТОВ „Укрбудсервіс ЛТД", ПП „Сєвєродонецькспеценергоремонт-1", ГГП ДОО НОКУ „Техпром-Трейд" на загальну суму 846,45 тис. грн. (пункт 2);

- в ході ревізії при співставленні за 2009-2010 роки обсягів природного газу, зазначених в місячних звітах показників комерційного обліку газу, з обсягами, визначеними в актах приймання-передачі, складених між ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" та ДК „Газ України", з актами про фактичне споживання природного газу, складеними між ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" та Сєвєродонецьким МУЄГГ та з даними бухгалтерського обліку ТЕЦ, встановлено завищення обсягу фактично отриманого та спожитого природного газу у кількості 100,00 тис. куб. м., внаслідок чого позивачем списано коштів на витрати в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, та зайво віднесено на собівартість виготовлення теплової та електричної енергії в загальній сумі 174,59 тис. грн. (пункт 3);

- ревізією встановлено, що в порушення п. 9 ст. 75 Господарського кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.2005 р. № 95-р, наказу Мінекономіки України „Про порядок складання, затвердження та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі" від 21.05.2005 р. № 173, а також відсутності планування витрат на благодійну допомогу, при збитковості підприємства на відповідні періоди ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" використані кошти на надання безповоротної фінансової допомоги іншим суб'єктам господарювання на загальну суму 793,92 тис. грн. (пункт 4);

- в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 629 Цивільного Кодексу, статті 188 Господарського Кодексу України позивачем завищені відповідні розрахунки для отримання субвенції з державного бюджету (врахована заборгованість по штрафним санкціям), внаслідок чого підприємству надано субвенцію у завищених розмірах у сумі 1365,52 тис. грн. (пункт 5);

- в ході ревізії за результатами проведеного аналізу цін встановлено, що ціна закупленого товару (мати мінералізовані прошивні в обкладці з склотканинами) у ПП „Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс" значно відрізняється від наданих ТОВ ВКФ „Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів", внаслідок чого сума завданих збитків відповідно до Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ України від 13.04.2010 р. № 89, складає 95,33 тис. грн. (пункт 6);

- ревізією встановлено, що в порушення ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та п. 10.1 договору від 28.03.2007 р. № С-31-2/2007 по бухгалтерському обліку позивача в розрахунках з ТОВ „Екопрогрес" рахується станом на 01.07.2008 р. та продовжує мати місце станом на 01.01.2011 р. дебіторська заборгованість у сумі 505,45 тис. грн., яка виникла внаслідок недотримання законодавчо визначеного терміну отримання товару (природного газу) (пункт 7);

- в ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" та п. 5 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік" за даними показників лічильників отриманих від ТОВ „АСУ" відділом збуту не довиставлено закладам рахунків за фактично спожиту теплову енергію в загальній кількості 60 Гкал., у зв'язку з чим за період 2008 - дев`ять місяців 2009 р. заборгованість з різниці в тарифах завищена на суму 13,92 тис. грн. (пункт 8).

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність фінансових порушень з боку позивача та скасував вимогу КРУ.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції в частині скасування пунктів 3, 6, 7, 8 обґрунтованим, та приходить до висновку про відсутність підстав для скасування пунктів 2, 4, 5 вимоги.

Так, ревізією визначення вартості та обсягів виконаних робіт встановлено, що у ревізуємому періоді ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" виконувались роботи з ремонту обладнання, будівель та споруд, підпорядкованих ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ", із залученням 37 підрядних підприємств та господарчим засобом. У пункті 2 вимоги зазначено, що в порушення Порядку визначення вартості будівництва, ДБН Д.1.1-1-2000, позивачем проведена зайва виплата коштів внаслідок завищення обсягу чи вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт підрядними підприємствами ТОВ „Енергомакс", ТОВ „Ентранс", ЗАТ „Лисичанськспецбуд", ТОВ „Ліспромбуд", ТОВ „Сєвєродонецькхімзахист", ТОВ „Укрбудсервіс ЛТД", ПП „Сєвєродонецькспеценергоремонт-1", ГГП ДОО НОКУ „Техпром-Трейд" на загальну суму 846,45 тис. грн. Суд першої інстанції зазначав про неможливість встановлення невідповідності фактичних обсягів виконаних робіт обсягам, внесеним до актів приймання підрядних робіт, без залучення фахівців.

Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам, з огляду на наступне.

З обставин справи вбачається, що контрольні обміри під час планової ревізії проведені згідно з програмою ревізії, у відповідності до п. 16 Порядку проведення інспектування органами Державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550), та у відповідності до Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", а також Методичних рекомендацій по проведенню Державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39. При проведенні обмірів використовувались вимірювальні прилади - сталеві вимірювальні рулетки РЗ-20, РЗ-3 ГОСТ 7502-89, ГОСТ 427-75.

Контрольні обміри здійснювалися фахівцями відділу інспектування у сфері будівництва КРУ в Луганській області, копії дипломів яких наявні в матеріалах справи. Зазначені особи мають відповідну фахову освіту інженерів-будівельників.

Повноваження посадових осіб органів державної контрольно-ревізійної служби визначаються відповідними посадовими інструкціями. Так, п. 2.2.3 посадової інструкції головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері будівництва КРУ в Луганській області визначено, що головний контролер відділу інспектування у сфері будівництва відповідно до наданих йому повноважень проводить контрольний захід особисто або очолює ревізійну групу, або бере участь у складі ревізійної групи з проведення ревізій з питання правильності визначення вартості виконаних будівельних та ремонтно-будівельних робіт, перевірку документів щодо обсягів робіт та проведення контрольних обмірів фактично виконаних робіт, застосування елементно-кошторисних норм і витрат матеріально-технічних ресурсів, використання бюджетних коштів, матеріальних цінностей та їх збереження у сфері будівництва (нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення і благоустрою, а також реставрації пам'ятників архітектури і містобудування).

Відтак, ці обставини спростовують висновки суду першої інстанції про не підтвердження висновків ревізії контрольними обмірами (нездійснення контрольних обмірів, а лише обстеження візуальним оглядом).

Також колегія суддів вважає неправильним посилання суду першої інстанції на Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад керівників та спеціалістів органів державної контрольно-ревізійної служби, затверджений наказом ГоловКРУ від 17.02.2004 р. № 45. Пунктом 1 цього довідника встановлено, що він використовується при вирішенні питань, пов'язаних з регулюванням трудових відносин та забезпеченням ефективної системи управління персоналом. Крім того, професійно-кваліфікаційні характеристики, які включено до Довідника, служать основою при розробці посадових інструкцій. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що Довідник має лише інформаційний, а не обов'язковий характер, та використовується виключно для регулювання трудових відносин, а тому не можу застосовуватися для визначення повноважень ревізорів щодо здійснення контрольних обмірів.

Доводи суду першої інстанції щодо незалучення фахівців для проведення контрольних обмірів спростовуються п. 10 Порядку № 550, яким визначено, що до участі в ревізії за письмовим зверненням керівника органу служби можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій. Відтак, залучення відповідних фахівців є правом відповідача, а тому незалучення фахівців не є порушенням порядку проведення ревізійних дій та не може бути підставою для висновку про відсутність певних фінансових порушень, встановлених в ході таких ревізійних дій.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо здійснення відповідачем ревізії виконаних ремонтних робіт без залучення відповідних фахівців, що свідчить про недоведеність належними доказами висновку ревізії в частині проведення зайвих виплат коштів внаслідок завищення обсягу чи вартості виконаних робіт підрядними підприємствами, є неправильним.

В матеріалах справи відсутні докази в спростування висновків ревізії в цій частині, а тому колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість п. 2 вимоги.

Пунктом 4 вимоги визначено, що в порушення п. 9 ст. 75 Господарського кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.2005 р. № 95-р, наказу Мінекономіки України „Про порядок складання, затвердження та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі" від 21.05.2005 р. № 173, а також відсутності планування витрат на благодійну допомогу, при збитковості підприємства на відповідні періоди ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" використані кошти на надання безповоротної фінансової допомоги іншим суб'єктам господарювання на загальну суму 793,92 тис. грн.

Як вбачається з акту ревізії, до цього висновку відповідач дійшов з огляду на те, що за даними бухгалтерського обліку ДП „Сєверодонецька ТЕЦ" та згідно з фінансовими звітами позивач за період з 01.07.2008 р. по 01.01.2011 р. є збитковим підприємством. Збитки за даними річних звітів за 2008 рік становили 416000,00 грн., за 2009 пік - 6904000,00 грн. та за 2010 рік - 8469000,00 грн.

Протягом ревізуємого періоду позивачем надана безповоротна фінансова допомога суб'єктам господарювання на загальну суму 793918,00 грн.

Так, за ІІ півріччя 2008 року - на загальну суму 103600,00 грн., з них: УКС ВК „Сєвєродончанка" в сумі 83600,00 грн., Міністерству праці та соціальної політики - 20000,00 грн., за 2009 рік - на загальну суму 475318,00 грн. з них відділу освіти Сєверодонецької міської ради у сумі 305318,00 грн., УКС ВК „Сєвєродончанка" - в сумі 170000,00 грн.; за 2010 рік - на загальну суму 215000,00 грн., з них ВК „Сєвєродончанка" у сумі 150000,00 грн. Луганській обласній БФ ПРІ „Благовест" - 10000,00 грн., ГО „Сєверодонецька міська організація ветеранів України" - 5000,00 грн., МБФ „Розвиток фізкультури та спорту м. Сєвєродонецьк" - 50000,00 грн.

Скасовуючи п. 4 вимоги, суд першої інстанції вважав, що оскільки у судовому засіданні було встановлено, що у фінансовому плані позивачем враховані витрати від експлуатації об'єктів житлово-комунального та соціального призначення у сумі 2380 тис. грн., які відповідно до чинного законодавства були спрямовані на їх призначенням, твердження КРУ про порушення позивачем норм чинного законодавства, які регулюють питання витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу, є необґрунтованими.

Такий висновок суду є необґрунтованим, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 9 ст. 75 Господарського кодексу України розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. N 1673 „Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" міністерствам та іншим центральні органи виконавчої влади зобов'язані установлювати під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року). У разі виникнення об'єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб'єкта господарювання, відповідно до поданого суб'єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Відтак, витрати на благодійну, спонсорську та іншу допомогу можуть здійснюватися лише за рахунок прибутку.

В фінансових планах ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" на 2008, 2009 та 2010 роки витрати на благодійну, спонсорську допомогу не планувалися. В акті ревізії чітко розписана структура інших операційних витрат підприємства.

Таким чином, твердження, що надання безповоротної фінансової допомоги відділу освіти Сєвєродонецької міської ради у сумі 305318 грн. передбачено в статті „інші операційні витрати (втрати від експлуатації об'єктів житлово-комунального та соціального призначення)", є безпідставним.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 7 „Про Порядок використання коштів державного бюджету, залучених під час передачі об'єктів соціальної інфраструктури з державної у комунальну власність", оскільки цей Порядок регулює розподіл та використання, передбачених у державному бюджеті трансфертів бюджетам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя на капітальний ремонт та утримання житлового фонду, інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належали державним підприємствам, установам, організаціям, або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), та передані з державної власності у власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у їх спільну власність відповідно до законодавства, та не регулює спірні правовідносини.

Пунктом 5 вимоги відповідач вказує на те, що в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 629 Цивільного Кодексу, статті 188 Господарського Кодексу України позивачем завищені відповідні розрахунки для отримання субвенції з державного бюджету (врахована заборгованість по штрафним санкціям), внаслідок чого підприємству надано субвенцію у завищених розмірах у сумі 1365,52 тис. грн.

В акті ревізії зазначено, що за даними журналу-ордеру та відомості по рахунку 63.1.2. (розрахунки за паливо) обліковується заборгованість позивача перед ДК „Газ України" станом на 01.11.2008 р. по договору від 24.01.2003 р. №06/03-489-ТЕ-20 в загальній сумі 2619076,19 грн., в т.ч. за газ - 1485152,46 грн., штраф та пені - 1133923,73 грн.; по договору від 23.12.2003 №06/03-3401 ТЕ-20 в загальній сумі 3646678,13 грн., в т.ч. за газ - 3323815,68 грн., штраф та пені - 322862,45 грн.

До ревізії надано довідку щодо наявності заборгованості між позивачем перед ДК „Газ України" станом на 31.10.2008 р. в розрізі договорів, відповідно якої заборгованість позивача перед ДК „Газ України" складає: по договору від 24.01.2003 №06/03-489-ТЕ-20 в загальній сумі 2619076,19 грн.; по договору від 23.12.2003 №06/03-3401 ТЕ-20 в загальній сумі 3555418,33 грн.

В ході ревізії встановлено, що позивачем за рахунок коштів, отриманих для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, заборгованість за природний газ, внаслідок завищення позивачем відповідних розрахунків для отримання субвенції з державного бюджету, а саме, врахування в розрахунках обсягу заборгованості минулих років із різниці в тарифах на послуги теплопостачання заборгованості по штрафним санкціям, підприємству надано субвенцію у завищених розмірах на суму 1365525,86 грн.

Аналізом економічного обґрунтування обсягу та доцільності отримання підприємством коштів їх цільове призначення встановлено, що у відповідності до вимог Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та на виконання ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено механізм перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів учасників розрахунків (далі учасники розрахунків) до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та за рахунок повернення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги Урядові Криму, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому на підставі укладених між ними у 1994 році договорів для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 510.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах перераховувалась на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених у 2006 році розрахунків і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах щомісячних лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2008 рік.

Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладався між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій).

Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначався учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання) і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Ревізію зазначеного питання встановлено, що протягом ревізуємого періоду фактичні витрати на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання) перевищують фактичні нарахування, згідно із затвердженими Сєвєродонецькою міською радою для населення тарифами.

Так, фактичні нарахування по будинкам міського житлового фонду згідно з затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги за період з 2000 рік - девять місяців 2008 року склали у загальній сумі 132865639,58 грн.

При цьому фактичні витрати з надання послуг для населення з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання (повна собівартість) складали у сумі 255079140,00 грн.

Дотація місцевого бюджету для відшкодування різниці в тарифах за 2000 рік - девять місяців 2008 року склала 20264452,00 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 705 погашена заборгованість з різниці в тарифах в сумі 25911122,42 грн.

Тобто, обсяг заборгованості з різниці в тарифах за період 2000 рік - девять місяців 2008 року склав 76037926,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, на виконання Порядку № 440 отримано субвенцію на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії у загальній сумі 66229469,00 грн.

На виконання вимог Порядку № 440 територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливо-енергетичного комплексу Луганської області на підставі наданої ДП „Сєверодонецька ТЕЦ" інформації та документів прийнято рішення щодо узгодження обсягів дебіторської заборгованості ДП „Сєверодонецька ТЕЦ" з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання.

Суд першої інстанції вважав, що відповідно до п. 3 постанови № 440 підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій), форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з ДПА, Мінпаливенерго, Мінжитлокомунгоспом і Мінфіном, тобто, зазначений пункт регулює правовідносини між суб'єктами господарювання на стадії підготовки добровільних розрахунків між цими суб'єктами. Оскільки в даному випадку має місце виконання чинного судового рішення, яким встановлена сума заборгованості та сума штрафних санкцій, тому відповідачем безпідставно застосовані положення п. 3 постанови КМУ № 440 та інших нормативних актів, оскільки ним невірно був визначена стадія розрахунків по заборгованості з наведених вище підстав.

Проте, така позиція не відповідає вимогам законодавства, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено врахування в розрахунках обсягу заборгованості минулих років із різниці в тарифах на послуги теплопостачання для отримання субвенції з державного бюджету заборгованості по штрафним санкціям, а тому висновок відповідача про завищення позивачем розрахунків для отримання субвенції з державного бюджету, внаслідок чого підприємству надано субвенцію у завищених розмірах у сумі 1365,52 тис. грн., є обґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимога КРУ в частині пунктів 2, 4, 5 є законною.

В п. 3 вимоги зазначено, що в ході ревізії при співставленні за 2009-2010 роки обсягів природного газу, зазначених в місячних звітах показників комерційного обліку газу, з обсягами, визначеними в актах приймання-передачі, складених між ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" та ДК „Газ України", з актами про фактичне споживання природного газу, складеними між ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" та Сєвєродонецьким МУЄГГ та з даними бухгалтерського обліку ТЕЦ встановлено завищення обсягу фактично отриманого та спожитого природного газу у кількості 100,00 тис. куб. м., внаслідок чого позивачем списано коштів на витрати в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, та зайво віднесено на собівартість виготовлення теплової та електричної енергії в загальній сумі 174,59 тис. грн.

До даного висновку контролюючий орган дійшов з огляду на те, що згідно з місячним звітом показників комерційного обліку газу за липень 2010 року позивачем спожито газу у загальній кількості 13 570 861 куб. м., тоді як в актах приймання-передачі природного газу від 31.07.2010, складеного позивачем з ДК „Газ Україна" та актами про фактичне споживання природного газу від 31.07.2010 р., складеного між Сєвєродонецьким МУЕГГ та позивачем обсяг природного газу складає 13 670 861 куб. м., що на 100,0 тис. куб. м. більше, ніж спожито позивачем за приладами обліку газу

З обставин справи вбачається, що до перевірки надано копію акта обстеження вузлу обліку природного газу від 29.07.2010 № П441, складеного Сєвєродонецького МУЕГГ та позивачем, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що термін планової перевірки сплив 09.07.2010 р., тому в період з 10.07.2010 р. по 28.07.2010 р. обсяг спожитого позивачем природного газу визначається відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 р. № 618.

Відповідач при цьому вважав, що вказаний акт підписаний одноосібно, а саме, тільки представниками Сєвєродонецького МУЕГГ.

Такий висновок відповідача є помилковим. В матеріалах справи наявний акт від 31.07.2010 р., про фактичне споживання природного газу та Технічною угодою, який підписаний як представником Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, так й представником ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ", що повністю відповідає п.12.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 р. № 618, відповідно до якого у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу, а саме, внаслідок помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше, представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу.

В пункті 6 вимоги зазначено, що в ході ревізії за результатами проведеного аналізу цін встановлено, що ціна закупленого товару (мати мінералізовані прошивні в обкладці з склотканинами) у ПП „Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс" значно відрізняється від наданих ТОВ ВКФ „Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів", внаслідок чого сума завданих збитків відповідно до Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ України від 13.04.2010 р. № 89 складає 95,33 тис. грн.

До цього висновку відповідач дійшов з огляду на те, що тендерним комітетом до оцінки допущено тендерні пропозиції, складені не у відповідності до тендерної документації, що є порушенням вимог п. 61 Положення № 921, не відхилено тендерну пропозицію ПП „АГ-Рапід" як таку, що не відповідає умовам тендерної документації. А також тендерним комітетом, допущено порушення вимог п.62 Положення № 921, відповідно до якого торги відміняються замовником у разі допущення до оцінки менше ніж двох тендерних пропозицій.

З метою аналізу цін, за якими позивачем закуплено обмуровочні та ізолюючі матеріали, КРУ в Луганській області направлено запит від 23.03.2011 р. №12-31-14-14/2632 до заводу-виробника ТОВ ВКФ „Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів". За даними листа-відповіді від 01.04.2011 р. № 103, станом на січень 2010 року ціна на мати мінералізовані прошивні в обкладці з склотканинами складала 594,00 грн/м3. За результатами проведеного аналізу цін встановлено, що ціна закупленого товару (мати мінералізовані прошивні в обкладці з склотканинами) у ПП „Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс" (911,76 грн./м3 закуповувалось 300 м3) значно відрізняється від наданих ТОВ ВКФ „Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів".

Таким чином, відповідно до Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ України від 13.04.2010 р. №89, відповідач дійшов висновку, що сума завданих збитків, внаслідок закупівлі товарів з порушенням проведення процедури закупівлі, складає: (911,76 594,0) х 300 = 95 328,00 грн.

Колегія суддів вважає, що такий висновок відповідача є необґрунтованим. З обставин справи вбачається, що перевірка наявності повного пакету документів від ПП „АГ-Рапід" проводилось експертною групою, згідно з висновками якої зазначене підприємство було допущене до оцінки.

Крім того, рішення тендерного комітету не оскаржено у встановленому законом порядку учасниками державної закупівлі або іншими особами.

Також процедура визначення переможця у наданні послуг, товарів здійснювалася колегіальним органом - тендерною комісією, яка і є відповідальною за законність проведення процедури та доцільність визначення переможця.

Тобто, в даному випадку позивача не є відповідальним за спричинення визначеної відповідачем суми збитків у розмірі 95,33 тис.грн.

Пунктом 7 вимоги відповідач зазначив, що ревізією встановлено, що в порушення ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та п. 10.1 договору від 28.03.2007 р. № С-31-2/2007 по бухгалтерському обліку позивача в розрахунках з ТОВ „Екопрогрес" рахується станом на 01.07.2008 р. та продовжує мати місце станом на 01.01.2011 р. дебіторська заборгованість у сумі 505,45 тис. грн., яка виникла внаслідок недотримання законодавчо визначеного терміну отримання товару (природного газу).

Колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2009 р. з ТОВ „Екопрогрес" стягнута суми дебіторської заборгованості за договором № С-31-2/2007 на користь ДП „Сєвєродонецька ТЕЦ" у розмірі 680000,00 грн. Дане рішення досліджувалось відповідачем в ході ревізії, про що зазначається у акті.

Відтак, вимога в даній частині є необгрунтованою.

У пункті 8 вимоги зазначено, що в ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" та п. 5 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік" за даними показників лічильників отриманих від ТОВ „АСУ" відділом збуту не довиставлено закладам рахунків за фактично спожиту теплову енергію в загальній кількості 60 Гкал., у зв'язку з чим за період 2008 - дев`ять місяців 2009 р. заборгованість з різниці в тарифах завищена на суму 13,92 тис. грн.

Колегією суддів встановлено, що позивачем за період 2008 р. - 9 місяців 2009 р. проводилось нарахування за теплову енергію бюджетним установам згідно з укладеними договорами. Розрахунки за теплову енергію щомісячно виставлялись за фактом наявності лімітів у підприємств. В подальшому здійснювались перерахунки та на кінець опалювального періоду нарахування за спожиту теплову енергію відповідали переданим фактичним обсягам тепла згідно з показниками приладів обліку в бюджетних установах. При цьому виставлялись рахунки за фактом наявності лімітів з метою недопущення виникнення заборгованості зі теплову енергію у споживача. Різниця між звітними показниками, знятими з приладів обліку підприємств ТОВ „АСУ", наявна у зв'язку з тим, що рахунки позивачем бюджетним установам виставлялись до 25 числа кожного місяця, а рахунки обраховувались та виставлялись після зняття показань у поточному місяці.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки судом апеляційної інстанції позов задоволений частково, у відповідності до ст. 94 КАС України з Державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. в справі № 2а-4934/11/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. в справі № 2а-4934/11/1270 за позовом Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання незаконною та скасування вимоги скасувати.

Ухвалити в справі № 2а-4934/11/1270 нову постанову.

Позов Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання незаконною та скасування вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати пункти 3, 6, 7, 8 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 17.05.2011 р. № 12-0614-14/4438.

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в частині визнання незаконними та скасування пунктів 2, 4, 5 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 17.05.2011 р. № 12-0614-14/4438 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Северодонецька теплоелектроцентраль" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 16.05.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.