Рішення № 24763191, 10.05.2012, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

10.05.2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. МИКОЛАЄВА

54018, м. Миколаїв , вул. Космонавтів, 68-А, тел. 55-95-00

Рішення

Іменем України

10 травня 2012 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленка І.В.при секретаріКоденко К.В.за участю: представника позивача ОСОБА_3

прокурора Кривди Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Прокурора Ленінського району м.Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення майнової шкоди

в с т а н о в и в:

У лютому 2012 року Прокуратура Ленінського району м.Миколаєва на підставі статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»звернулася до Ленінського районного суду м.Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовом до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,00371 га, шляхом знесення гаражу та стягнення майнової шкоди у розмірі 468,25 грн.

Позов мотивований тим, що 02.11.2011 державним інспектором відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м.Миколаєві проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства з боку ОСОБА_4, про що складено акт №67 проведення перевірки вимог земельного законодавства від 02.11.2011.

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,00371 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель міста під обслуговування гаражу. У зв'язку з цим, відповідачу був винесений припис від 02.11.2011 № 260 з метою усунення порушень земельного законодавства та притягнуто до адміністративної відповідальності.

При повторній перевірці, яка оформлена актом від 12.12.2011 встановлено, що ОСОБА_4 не виконав вимоги припису від 02.11.2011, у зв'язку з чим його приягнуто до адміністративної відповідальності та винесено повторний припис від 12.12.2011 № 283.

Однак, повторний припис відповідач також не виконав.

У судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. До канцелярії суду надав заяву по відкладення розгляду справи з посилання на нововиявлені обставини, які у заяві не навів та доказів, що їх підтверджують, суду не надав. У запереченнях проти позову вказав на те, що займається оформленням спірної земельної ділянки, у зв'язку із чим просив відкласти розгляд справи на один рік.

Заслухавши думку представника позивача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.11.2011 державним інспектором відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у місті Миколаєві ОСОБА_5 проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 яку використано відповідачем під обслуговування гаражу.

У результаті перевірки встановлено, що відповідач самовільно зайняв за вказаною адресою земельну ділянку загальною площею 0,00371 га за рахунок земель міста (категорія земель -землі житлової та громадської забудови) під обслуговування гаражу.

У день перевірки державним інспектором складені акт обстеження земельної ділянки за НОМЕР_1 припис № 260, відповідно до якого відповідача зобов'язано у 30-денний строк усунути порушення земельного законодавства, та протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 53-1 КпАП України, у вигляду штрафу у розмірі 170,00 грн.

Повторна перевірка виконання припису державний інспектор проведена 12.12.2011. У зв'язку із невиконанням припису від 01.11.2011, постановою від 12.12.2011 № 187 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 188-5 КпАП України, у вигляді штраф у розмірі 153,00 грн.

05.01.2012 головним державним інспектором Південного відділу контролю будівництва Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ОСОБА_6 здійснено перевірку правомірності будівництва гаражу по АДРЕСА_1 за результатами якої складено відповідний акт та припис за № 10. У результаті перевірки встановлено порушення пункту 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме експлуатацію автогаражу без прийняття його в експлуатацію та здійснення його будівництва без дозвільних документів.

Вказані вище приписи та постанови були складені у присутності відповідача, що підтверджується його підписом на них, та в установленому законом порядку не оскаржувалися.

Із листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 10.01.2012 № 7/14-66-12, який адресовано прокурору Ленінського району, вбачається, що гараж збудований батьком відповідача ОСОБА_7 у 1987 році та після його смерті використовується відповідачем ОСОБА_4

Використання земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів та самовільне будівництво гаражу підтверджується відповідачем у запереченнях від 11.04.2012.

У ході судового розгляду справи встановлено, що земельна ділянка належить до земель міста, а тому Миколаївська міська рада є належним позивачем.

На підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, фахівцями з контролю за використанням та охороною земель м.Миколаєва здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_4 територіальній громаді, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір майнової шкоди складає 468,25 грн.

Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частиною третьою статті 212 ЗК України встановлено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що земельна ділянка під обслуговування гаражу використовується відповідачем без відповідного правовстановлюючого документу, а також те, що внаслідок такого використання територіальній громаді завдано майнову шкоду в розмірі 468,25 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.

Згідно статті 121 Конституції України повноваження по здійсненню захисту інтересів держави, в тому числі шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України. Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших повноважень, направлених на захист в суді інтересів держави. Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

У позовній заяві прокурором зазначено підставу представництва прокуратурою інтересів держави по даній справі - наявність порушень земельного законодавства, що завдає шкоди державним інтересам, зокрема, територіальній громаді.

Враховуючи, що органи прокуратури звільнені від сплати судових витрат при зверненні з позовом до суду та відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 246,79 грн. (32,19 + 214,60) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 45, 60 - 62, 88, 212 -215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Прокурора Ленінського району м.Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради - задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00371 га по АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинної забудови -гаражу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Миколаївської міської ради (банк одержувача -ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, рахунок 33119331700002, одержувач -м.Миколаїв 24062100, ЄДРПОУ 23626096, призначення платежу -грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) майнову шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,00371 га по АДРЕСА_1 у сумі 468,25 грн. (чотириста шістдесят вісім грн. 25 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 246,79 грн. (двісті сорок шість гривень 79 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.В.Коваленко