Рішення № 24760480, 19.06.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

19.06.2012

2\2011\843\2012

2-3622\2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 червня 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі

головуючого судді Штих Т.В.

при секретарі Кондратюк І.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»третя особа ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми по договору обов'язково страхування цивільно - правової відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом. В позові просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»на його користь суму 14118,00 гривен, як суму відновлювального ремонту автомобіля «Деу»державний номер АХ 2295АІ, судові витрати та витребувати відповідні справи стосовно страхового випадку у відповідача та адміністративний матеріал стосовно даної ДТП суду, де розглядалась справа.

В обґрунтування своїх вимог стверджує, що 11 серпня 2010 р. відбулася ДТП, за участю автомобіля «БМВ», державний реєстрацій номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, під її ж керуванням та автомобіля «Деу», державний реєстрацій номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Згідно з довідкою про обставини ДТП, виданою ВДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ 11.08.2010 року, дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_3

Вина відповідача також підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.09.2010 року, згідно до якої ОСОБА_3 визнана винною в порушенні вимог ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «БМВ», державний реєстрацій номер НОМЕР_1, що отримав пошкодження в наслідок вищевказаної ДТП, знаходиться під страховим захистом ЗАТ СК "ВУСО" згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № ВС 8826941 від 02.12.2009 року. Відповідно до вимог чинного законодавства як зазначає позивач йому відповідачем повинна бути компенсована сума витрат на ремонт автомобіля.

В судове засідання представник позивача з'явився наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судові засідання з'явилися, наполягали на задоволенні позовних вимог, просили їх задовольнити.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, задовольняє позов частково.

Судом встановлено, що11 серпня 2010 р. відбулася ДТП, за участю автомобіля «БМВ», державний реєстрацій номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, під її ж керуванням та автомобіля «Деу», державний реєстрацій номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Згідно з довідкою про обставини ДТП, виданою ВДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ 11.08.2010 року, дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_3

Вина відповідача також підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.09.2010 року, згідно до якої ОСОБА_3 визнана винною в порушенні вимог ст. 124 КУпАП.

11.08.2010 року заявник ОСОБА_2 звернувся до ЗАТ СК "ВУСО" з заявою про виплату страхового відшкодування на підставі настання страхового випадку згідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту де страховиком є ОСОБА_3 Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування"страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)

Згідно Договору страхування страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настанні страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

В результаті противоправних дій ОСОБА_3 автомобіль «Деу», державний реєстрацій номер НОМЕР_2, отримав пошкодження, що нанесли майновий збиток власнику автомобіля - ОСОБА_1 Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування згідно п. 5.2 Договору страхування є рахунок станції технічного обслуговування. Сума збитку підтверджується актом смачи- приймання виконаних робіт від 14 січня 2011 року, квитанціями, товарними чеками.

На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який сплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за нанесений збиток.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються у цих межах.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та становить 0,00 грн. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відповідно до ст.9 Закону України "про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком за договором страхування.

На підставі вимог ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 30.03.2010 року позивач звернувся до ВАТ НАСК "Оранта" з заявою про страхове відшкодування з доданням усіх необхідних документів. Але, до теперішнього часу грошові кошти не надходили.

Сума страхового відшкодування ( в розмірі вартості відновлювального ремонту за рахунком) була визначена ЗАТ СК "ВУСО" на підставі страхового акту згідно ч.4 ст.9 Закону України "Про страхування", де передбачено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування. При цьому ч.17 статті 9 цього Закону встановлено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно частини 2 статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 Цивільного Кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування спричиненого збитку зобов'язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В даному випадку в зобов'язанні щодо відшкодування шкоди наявні два боржника: ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування та ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині , що не підлягає відшкодуванню ПАТ «Страхова Компанія «ВУСО», оскільки вищезазначеним Законом передбачено відшкодування шкоди з врахуванням зносу та франшизи. Той факт, що ОСОБА_3 застрахувала свою відповідальність не звільняє її від обов'язку відшкодувати шкоду в розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Але, в порушення вимог ст. 36 Закону ПАТ «Страхова Компанія «ВУСО» не здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача.

В позовній заяві, позивач прохає суд, стягнути на його користь з відповідача, витрати на оплату судового збору в розмірі 120,00 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею ї документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, так як вимоги щодо витребування документів не можуть бути судом розв'язані як позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.10,11, ч.1 ст.37 , 57, 60, ч.1 ст.79, ч.1 ст.88, 174, 212-215, ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.8, 25, 27 Закону України "Про страхування", ст. 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -

ВИ Р И Ш І В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»третя особа ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми по договору обов'язково страхування цивільно - правової відповідальності - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» ( код ЄДРПОУ 31650052,83000 м. Донецьк вул. Постишева 60, 7 поверх) на користь ОСОБА_1 суму 14118,00 гривен, як суму матеріальних збитків та 120,00 гривен - суму судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя : Штих Т.В.